Справа Гандзюк: незавершена історія

Нагадаємо, що в.о. керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради громадську діячку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40 відсотків тіла жінки. Вона перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За організацію нападу ексголові Херсонської облради Владиславу Мангеру та Олексієві Левіну 26 червня 2023 року Дніпровський райсуд столиці призначив покарання у вигляді десяти років позбавлення волі. Мангер відразу заявив, що не винен і що буде апеляція.

Укрінформ ознайомився з позиціями двох сторін, поспілкувавшись з адвокаткою родини Гандзюк Анною Калинчук та захисником Владислава Мангера адвокатом Дмитром Ільченком. Говоримо про те, чи відбувається затягування процесу, і якщо так, то хто в цьому може бути зацікавлений і на що сподіваються сторони.

ВИКОНАВЦІ ПОКАРАНІ, АПЕЛЯЦІЯ – У СПРАВІ ОРГАНІЗАТОРІВ

Виконавцями у справі проходили Микита Грабчук, Володимир Васянович, В'ячеслав Вишневський, Віктор Горбунов і Сергій Торбін. Вони визнали провину та пішли на угоду зі слідством, отримавши від трьох до шести з половиною років в’язниці.

- Розслідування справи Катерини Гандзюк на певному етапі розділилося: була окрема судова справа, що стосувалася виконавців нападу, і окрема – щодо організаторів. Виконавці отримали свої вироки, вони визнали свою вину і відбували покарання. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, виявили бажання долучитися до лав Збройних сил України, – каже Анна Калинчук.

Зокрема, у лютому 2022 року для участі в боротьбі проти російських загарбників звільнили Сергія Торбіна. Також, за інформацією видання «Мост», не відбув до кінця свій термін ув’язнення Грабчук, який був за ґратами до 3 березня 2022-го.

Як нагадала Анна Калинчук, щодо Владислава Мангера та Олексія Левіна у червні 2023 році завершилося судове провадження в суді першої інстанції.

- Суд визнав їх винними у скоєнні злочину і призначив покарання. Вони, відповідно, не погодилися із цим вироком і оскаржили його. Станом на зараз відбувається апеляційний перегляд вироків Мангера і Левіна. Зверну увагу, що апеляційний перегляд триває довше, ніж розгляд справи у суді першої інстанції. Кажу про це, тому що зазвичай справа довго розглядається саме в суді першої інстанції, оскільки там мають бути досліджені всі докази детально (що було зроблено), допитуються свідки (а захисники Мангера заявили як свідків більш ніж 120 осіб), досліджуються всі експертизи та інше. Тепер апеляційний суд зобов’язаний переглянути цей вирок і перевірити, чи справді все відбувалося законно в першому суді, чи вирок є обґрунтованим і чи достатньо доказів, які б вказували на те, що Мангер та Левін причетні до цього злочину й, відповідно, є його організаторами, – каже адвокатка.

АДВОКАТ ПОТЕРПІЛИХ: СТОРОНА ЗАХИСТУ ЗАТЯГУЄ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ПРОЦЕС?

За її словами, хоча початком розгляду справи в апеляції формально є листопад 2023 року, фактично він стартував у лютому 2024-го, оскільки один із суддів заявив про відвід.

- Що відбулося за ці два роки? Ми заслуховували спершу всі шість апеляційних скарг захисників, потім почали розглядати клопотання сторони захисту – тобто які саме докази вони хочуть передослідити, – пояснює адвокатка.

Вона звертає увагу на те, що в серпні 2024-го один із трьох суддів досяг граничного віку перебування на посаді – 65 років. За Конституцією, він не мав права далі здійснювати судочинства і подав у відставку.

- Після заміни судді ми могли або продовжити на тому, на чому завершили, або почати все спочатку. І є така особливість нашого законодавства, що це питання вирішується тільки за бажанням обвинувачених. Ну і, звісно, вони захотіли розглядати все наново. Адвокати почали наново зачитувати свої апеляційні скарги – а, для розуміння, тільки одна з них становить понад 200 сторінок! Отже, зі серпня 2024 року ми знову вертаємося в нуль, рік випав. А далі почали визначати, що саме переглядатимемо в суді апеляційної інстанції. Я зараз навіть не скажу точне число, скільки було клопотань від захисників, орієнтовно 50: передослідити докази, той чи інший висновок, якусь довідку, грамоту. І по кожному документу, по кожному із цих 50 клопотань суд вирішував питання – доцільно це досліджувати чи ні. Відповідно, це час на виступи двох обвинувачених, щонайменше трьох їхніх адвокатів, представників потерпілих і прокурора, – каже Калинчук.

Вона, проте, наголошує, що стороні потерпілої і прокурору вдалося «відбити» перегляд великої кількості доказів.

Крім того, нагадує адвокатка, треба враховувати повітряні тривоги, коли засідання відміняють, блекаути, напружений графік суддів – це також впливає на призначення засідань.

- Під час останнього засідання переглядали тривалий відеозапис обшуку в будинку Левіна, коли був знайдений партійний квиток БЮТ, – і сторона захисту пояснювала, що начебто хтось рукою перегородив огляд на відео, – тоді, мовляв, той партквиток і підкинули. Як на мене, то безумство – який сенс підкидати той квиток? Це підтверджує, що Левін ніколи не був у БЮТ? А як це стосується того, чи замовляв Мангер напад на Катерину Гандзюк? От на такий абсурд ми витрачаємо час. І коли я коментую цю справу й кажу, що, на моє переконання, сторона захисту затягує час, у мене є багато підстав так вважати, – констатує адвокатка.

Вона додає, що цей апеляційний розгляд за кількістю засідань лідирує серед усіх справ, які мала за час своєї практики. Наголошує, що не заперечує право Мангера та Левіна на захист. Проте вважає, що якби не йшлося про затягування процесу, захист був би зацікавлений досліджувати все швидко, послідовно, конструктивно, а не заявляти про нібито підкинутий партквиток БЮТ. Бо ж Мангер і Левін перебувають весь цей час у СІЗО і скаржаться на стан здоров’я.

Юристка також згадала про невдалі спроби Мангера мобілізуватися. На її переконання, у нього є політичні амбіції, але із судимістю їх не можна буде реалізувати.

- Вирок щодо Мангера та Левіна є, але він не набрав законної сили, доки триває апеляційний перегляд. А значить, на них поширюється презумпція невинуватості. У липні 2028 року, коли мине десять років із часу нападу на Гандзюк, закінчиться загальний строк притягнення їх до кримінальної відповідальності. Тоді Мангер і Левін матимуть право подати клопотання про закриття цієї справи взагалі. І вона закриється, і вирок першої інстанції скасується, вони будуть невинуватими людьми. Мангера можуть реабілітувати, – каже Анна Калинчук.

Вона вважає, що після цього він захоче піти до Європейського суду.

- Звернеться з проханням установити, що розслідування проти нього тривало дуже довго, його воля безпідставно обмежувалася протягом тривалого часу. І, певною мірою, він буде правий. І вимагатиме компенсацію за перебування у СІЗО упродовж цих років. Для європейців це надзвичайне щось, у них такої практики немає, щоб людина сиділа без вироку шість років. Для них СІЗО – це як повноцінна в’язниця, і це суттєве порушення прав людини. Так що не можна виключити, що Мангер ще може отримати компенсацію з Державного бюджету України, – зазначає адвокатка.

ЗАХИСТ МАНГЕРА: МИ ПРИСКОРЮЄМО ПРОЦЕС ЯК ТІЛЬКИ МОЖЕМО

Захисник Владислава Мангера адвокат Дмитро Ільченко, своєю чергою, зауважує, що на цей час триває стадія «дослідження обставин справи». Її суть: сторона захисту заявляє, що суд першої інстанції допустив грубі порушення під час надання оцінки ряду доказів.

- Найголовніше – це те, що суд визнав допустимими так звані покази із чужих слів. Тобто певний свідок каже: «Мені інша людина сказала, що винен Мангер». За чинним Кримінально-процесуальним кодексом, такі докази можуть визнаватися допустимими, тобто їх можна використовувати для обґрунтування вироку лише у виняткових випадках і тільки тоді, коли вони підтверджені іншими доказами. Тобто покази із чужих слів можна використовувати для підтвердження версії, але аж ніяк не як основні докази у справі.

Він каже, що це дуже важлива гарантія, бо покази із чужих слів – це, фактично, плітки.

- А засуджувати людину на підставі пліток – це повернення до радянських трійок 1930-х років. На жаль, КПК 2012 року містить норми, відповідно до яких якщо ми скаржимося на те, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку доказам, то апеляційний суд зобов'язаний прямо в судовому засіданні переслухати ці докази. Немає можливості, наприклад, зачитати журнал судового засідання або стенограми (а вони є у справі) – суд зобов'язаний саме слухати все, що поставлено під сумнів. Що стосується затягування – навпаки, ми прискорюємо процес як тільки можемо. Закон дозволяє стороні захисту просити досліджувати повний запис усіх сумнівних показів, а це більше ніж 50 годин. Замість цього захист вибрав близько п’ять годин показів, які безпосередньо стосуються порушення. Тобто, якби була мета затягувати – ми б просто просили слухати всі допити – і суд не міг би в цьому відмовити, і тоді б ми слухалися ще років десять, – пояснює Ільченко.

На його думку, затягування відбувається внаслідок недолугої судової реформи. Коли майже десять років не призначаються судді (лише тепер почалися призначення) і суди укомплектовані менше ніж на 50 відсотків, то говорити про швидкий розгляд справи просто неможливо.

- Трійка, яка слухає нашу справу, має навантаження по 10–15 справ на день. Розгляд справи Мангера – це десять нерозглянутих справ інших людей. Тому судді фізично не можуть призначати засідання так часто, як би нам хотілося, – додав адвокат.

Водночас, за словами адвоката, саме стороні захисту затягування не вигідне.

- Якщо навіть припустити, що апеляційний суд нам відмовив, – ми мали б можливість уже іти у Верховний Суд і далі – в ЄСПЛ, при цьому Мангер уже б вийшов на волю, і ми б боролися за реабілітацію. Через те що вирок законної сили не набрав, ми не можемо використати умовно-дострокове звільнення, вимогам якого Мангер уже повністю відповідає. Тому ні, стороні захисту затягування справи не вигідне, і ми якраз найбільше страждаємо через це.

Ільченко вважає, що затягування має, навпаки, влаштовувати сторону обвинувачення, бо протягом усього цього часу Мангер перебуває під вартою.

- І навіть якщо вирок скасують – він уже понад п’ять років перебуває в ув'язненні. Тобто вони нічого не втрачають від того, що засідання відбуваються так нечасто. Що стосується того, що я недавно прочитав у соціальних мережах: нібито строк давності закінчується у 2028 році, і ми «тягнемо» до цієї дати. По-перше, враховуючи нашу стратегію (що ми не вимагаємо переслухати й переглянути все підряд), «затягнути» до 2028-го фізично неможливо. По-друге, Мангер ніколи не погодиться на закриття провадження по строках – а без згоди обвинуваченого справа закрита не буде. Його мета – повне виправдання й отримання компенсації від держави за завідомо безпідставне обвинувачення. Закриття по строках не дає змоги вимагати компенсацію, тому навіть якщо справа не буде розглянута до 2028 року, ми відмовимося від застосування строків і будемо просити розглядати справу по суті, – стверджує адвокат Мангера.

Ще один приклад від адвоката Мангера того, що захист не затягує справу. За його словами, на останньому засіданні переглядали обшук удома у Левіна, цей обшук тривав чотири години, а захист просив переглянути лише десять хвилин, які суд і подивився.

- Було дуже дивно чути від наших процесуальних опонентів, що «цей обшук не має значення і нема чого його дивитися». У першій інстанції вони самі ж поклали його в матеріали справи і вважали його доказом, а в апеляційному суді раптом він уже не має ніякого значення. Якщо він не має значення, погодьтеся на його вилучення зі справи. Але ні, такої згоди немає. Ми постійно чуємо «цей доказ можна не переглядати, бо він ні на що не впливає» – але жодного разу ніхто з наших опонентів не спробував зекономити час, просто погодившись, що доказ не потрібно брати до уваги. А це дуже сильно пришвидшило б розгляд, – наголошує Ільченко.

СУСПІЛЬСТВО ОТРИМАЛО ВИРОК – І ПОСТАВИЛО «ПТАШКУ»

На думку Анни Калинчук, суспільство, отримавши у справі Гандзюк справедливий вирок і щодо виконавців нападу, і стосовно організаторів, замовників, поставило «галочку», що перемогло. Але насправді це абсолютно не так.

За її словами, справа Катерини Гандзюк особлива, бо це єдина справа в Україні, коли йдеться про смертельний напад на політичного чи громадського діяча, коли до відповідальності притягують саме організаторів.

- Тобто виконавців знаходили, їх саджали у в’язницю – і на цьому все закривалося. Хто стояв за цим, далі не з’ясовували. Тому ця справа важлива для суспільства, для історії українського правосуддя в контексті відповідальності за смертельні напади на громадських діячів, де на лаві підсудних – замовники чи організатори. І, зрештою, у Катерини залишилися цивільний чоловік, який воює, батько, мама. Їм також важливо отримати справедливу сатисфакцію за те, що відбулося з Катериною, – наголошує адвокатка.

Наступні засідання мають відбутися 10 квітня та 17 квітня 2026 року.

Ірина Староселець, Херсон
Фото адвокатів з їхніх соцмереж