Учасники круглого столу в Укрінформі підбили попередні підсумки вступної кампанії – 2025
Спікерами круглого столу стали дев’ять ректорів та шість проректорів провідних вишів Києва, Харкова, Сум, Запоріжжя; генеральний директор Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров; заступниця міністра цифрової трансформації з розвитку екосистеми цифрових та офлайн-персоналізованих сервісів Валерія Коваль; директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко; директорка ДП «Інфоресурс» Оксана Бєлік.
Відбувся конструктивний діалог, під час якого були висловлені важливі думки та пропозиції. Учасники круглого столу відзначили високий організаційний рівень проведення вступної кампанії 2025 року та дійшли висновку: для того щоб надалі вступна кампанія стала ефективнішою, потрібно не лише вдосконалювати процедури, а й працювати над формуванням суспільного запиту на критично важливі для держави спеціальності.
ШАРОВ: ЦЬОГОРІЧ КІЛЬКІСТЬ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ КАБІНЕТІВ ВСТУПНИКІВ НА 5 % МЕНША НІЖ ТОРІК
За інформацією генерального директора директорату вищої освіти і освіти для дорослих Міністерства освіти і науки Олега Шарова, у 2025 році кількість зареєстрованих електронних кабінетів вступників, які подавалися для вступу у виші, в цілому на 5 % менша ніж у попередньому році.
«Ми бачимо, що на основі базової середньої освіти, на основі повної загальної середньої освіти, і на базі п’ятого рівня НРК реєстрація електронних кабінетів десь на 4–5–6 % менше ніж у попередньому році. Звідси ми можемо зробити достатньо виправдану оцінку цієї вступної кампанії: у цілому мінус 5 % від 2024 року. Фактори цих "мінус 5 %" – найрізноманітніші», – сказав він.
Шаров зазначив, що цього року найбільша кількість скорочень серед учасників вступної кампанії припадає на вступників в аспірантуру і в магістратуру. За його словами, передусім – це наслідки сплеску охочих навчатися в аспірантурі у 2022–2024 роках, які вже відходять. Отже, поступово кількість вступників у магістратуру повертається до реальності 2021 року.
Водночас фахівець поінформував, що на основі повної загальної середньої освіти у виші вступили 220 тис. осіб. Для порівняння, у 2021 році було 215 тис. вступників. Він констатував, що ці цифри повертаються до свого традиційного стану.
Шаров зазначив, що цьогоріч конкурсні пропозиції для вступу на основі повної загальної середньої освіти ПЗСО та п’ятого рівня національної рамки кваліфікацій НРК5; молодший бакалавр / фаховий молодший бакалавр) запропонували 389 закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої освіти та філій закладів вищої освіти, які створили 20 206 конкурсних пропозицій.
На цих конкурсних пропозиціях була задекларована готовність прийняти на навчання 429 тис. осіб. Водночас, за його словами, реальна кількість бюджетних місць склала 73 600, а реальна кількість вступників – близько 200 тис. осіб.
«Тож місць у закладах освіти щонайменше вдвічі більше ніж кількість людей, які готові на рівень бакалавра вступити», – констатував він.
Зареєстровано було 882 891 заяву від охочих вступити у виші. Серед пріоритетів вступників були такі спеціальності, як менеджмент, психологія, філологія, право та маркетинг. Надано 176 376 рекомендацій на бюджет. Представник МОН зауважив, що адресне розміщення бюджетних місць показує зовсім інші пріоритети у спеціальностях, ніж побажання самих вступників. Тож найбільше бюджетних місць вступники отримали за спеціальністю середня освіта, комп’ютерні науки, будівництво та цивільна інженерія, агрономія.
«Також хотів би сказати, що з 65,5 тис. бюджетних квот 14 тис. рекомендацій було надано в закладах вищої освіти Києва, від 7200 до 7700 – Львова і Харкова, а трохи більше 4 тис. – Дніпропетровської і Одеської області», – додав він.
Шаров зауважив, що цього року відсоток непідтверджених бюджетних місць впав до 4,3 %. Загалом кількість непідтверджених бюджетних рекомендацій склала 2786.
ЧЕРЕЗ «ДІЮ» ЦЬОГОРІЧ ЗАРЕЄСТРУВАЛИ КАБІНЕТИ 58 % ВСТУПНИКІВ – КОВАЛЬ
Заступниця міністра цифрової трансформації України з розвитку екосистеми цифрових та офлайн-персоналізованих сервісів Валерія Коваль у своєму виступі поінформувала, що у 2025 році використання цифрових сервісів у додатку «Дія» значно зросло: 58 % вступників реєструються через платформу, а кількість застосувань Дія. Підпису сягнула 1,5 мільйона.
За її словами, серед пріоритетів міністерства є подальший розвиток цифрових сервісів у додатку «Дія», зокрема, для студентів та підприємців.
«Будемо розвивати сервіси для студентів, освіти, підприємців», – підкреслила вона, додавши, що прослідковується позитивна динаміка використання платформи, оскільки на початку 2024 року лише 26 % усіх створених особистих кабінетів вступників було зареєстровано через «Дію». У 2025-му через «Дію» було створено 58 % електронних кабінетів. Зокрема, Дія. Підписом скористалися 1,5 мільйона разів.
Коваль також повідомила, що гранти на навчання через «Дію» у 2024 році отримали понад 12 664 студенти на загальну суму 277 мільйонів гривень для фінансування навчання у 183 навчальних закладах із 250 спеціальностей. Серед найзатребуваніших спеціальностей – психологія, право, комп’ютерні науки, філологія.
Заступниця міністра акцентувала, що цього року з ініціативи Мінветеранів у співпраці з Міністерством освіти і науки, а також Міністерством цифрової трансформації 1137 випускників закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти отримали сертифікати на компенсацію вартості навчання. Також невдовзі діти-випускники захисників та захисниць отримають допомогу на навчання від Міністерства ветеранів через освітній сертифікат, який потрібно буде підтвердити в «Дії».
УЧАСНИКИ НМТ У 2025 РОЦІ НАЙЧАСТІШЕ ОБИРАЛИ ЯК ДОДАТКОВИЙ ПРЕДМЕТ АНГЛІЙСЬКУ МОВУ – ВАКУЛЕНКО
За інформацією директорки Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко, учасники Національного мультипредметного тесту у 2025 році найчастіше обирали як додатковий предмет англійську мову. Загалом на НМТ-2025 був зареєстрований 317 091 учасник, кожен четвертий (80 561 особа) був випускником минулих років. Отримали результати 289 664 учасники.
Як додатковий предмет найчастіше обирали англійську мову – 36,51 % зареєстрованих учасників. Далі йшли географія – 23,51 %, біологія – 20,03 %, українська література – 14,87%.
Найменше було охочих складати НМТ з іспанської та французької мов – відповідно 0,06 % та 0,1 %, з німецької – 1,15 %. Хімію складали 0,92 % учасників, фізику – 2,85 %, – додала вона.
«Прикметно, що кількість 200-бальних результатів серед тих, хто складав англійську мову, – 792. Навіть показник зі складання української мови менший – 659. Найбільше 200-бальників маємо у цій вступній кампанії з математики – 1177», – поінформувала Вакуленко.
Крім того, 39 139 осіб не здолали порогу 100 балів хоча б з одного предмета, зазначила вона.
Директорка УЦОЯО зауважила, що тимчасові екзаменаційні центри було створено під час основної та додаткової сесій в Україні та 55 містах у 33 країнах. Загалом було задіяно 7742 таких центри. Завдяки наявності укриттів стало можливим проведення НМТ у Харкові, Сумах, Запоріжжі, Дніпрі.
ЗАРЕЄСТРОВАНО ПОНАД 7,3 ТИСЯЧІ Е-КАБІНЕТІВ ДЛЯ ВСТУПУ ДО АСПІРАНТУРИ – «ІНФОРЕСУРС»
У своєму виступі директорка ДП «Інфоресурс» Оксана Бєлік повідомила, що вступники до аспірантури вже створили 7351 електронний кабінет та подали 2207 заяв на вступ.
«На сьогодні на ранок вже було створено вступниками в аспірантуру 7351 електронний кабінет та подано 2207 заяв на вступ», – сказала вона.
Бєлік зауважила, що у 2025 році уперше охочі вступити в аспірантуру мають змогу створювати електронні кабінети та подавати електронні заяви. На початках опція онлайн-вступу до закладів вищої освіти була доступна лише для випускників 11 класів, тепер же ця можливість розширена на всі траєкторії вступу.
«Найгарячіша пора для нас була у липні-серпні, коли основна категорія вступників – це випускники 11-х класів – вступали до закладів вищої освіти. На мій погляд, усі впоралися дуже добре. Командна робота була на першому місці. Оперативно вирішувалися завдання, які виникали під час роботи. Система працювала злагоджено, без збоїв», – сказала вона.
РЕКТОР КПІ: УКРАЇНА ПОТРЕБУЄ БІЛЬШЕ ІНЖЕНЕРІВ ТА ХІМІКІВ ДЛЯ ВІДБУДОВИ
Ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Анатолій Мельниченко у своєму виступі наголосив на низькому попиті на вступ на природничі науки та інженерні спеціальності, що свідчить про проблеми в освіті, які необхідно вирішувати для ефективної відбудови країни.
Він звернув увагу на низку проблем, які виникають під час вступної кампанії, зокрема, з підготовкою абітурієнтів у сфері природничих та інженерних наук.
Мельниченко зазначив, що вступна кампанія показала важливі тенденції, які, на його думку, можуть свідчити про системні проблеми в освіті вже на рівні середньої школи. За його словами, одна з найбільших проблем – це низький попит на природничі дисципліни, зокрема – фізику та хімію.
«Це вже не перша вступна кампанія, яка показує наявність окремих проблем, і, ймовірно, це не є проблеми тільки вищої освіти, а й у підготовці школярів», — сказав ректор.
Зокрема, зауважив він, кількість абітурієнтів, зареєстрованих на тест із хімії, була вкрай низькою – лише 2800 вступників, що є 1 % від загальної кількості, водночас на фізику кількість була не набагато більшою. А це передбачає серйозні наслідки для підготовки фахівців у стратегічно важливих галузях.
Мельниченко підкреслив, що КПІ залишається лідером у багатьох інженерних спеціальностях, проблема нестачі інженерів та висококваліфікованих фахівців у таких сферах, як авіаційна, ракетно-космічна техніка, атомна енергетика, біотехнології та інженерія програмного забезпечення, проте проблема нестачі кадрів для ефективної відбудови країни залишається актуальною.
Ректор акцентував на необхідності переглянути систему підготовки, щоб привабити студентів до технічних спеціальностей.
Мельниченко навів приклад інших країн, де уряди пропонують суттєву допомогу на навчання у важливих для національної економіки галузях, і закликав до посилення підтримки стратегічних напрямів у вітчизняній освіті.
Він також наголосив, що питання підтримки важливих галузей та правильного спрямування вступників на стратегічні спеціальності потребують більше уваги з боку держави.
За його словами, попри потребу ринку в інженерах і технічних спеціалістах, у вступників КПІ найбільший попит мають психологія, менеджмент і право.
«Ми не маємо права знецінювати вибір молоді, але мусимо розуміти, що без інженерів і технологів відбудова країни буде неможливою», – зауважив ректор провідного технічного вишу країни.
Він зауважив, що навіть готовність провідних хімічних підприємств України пропонувати випускникам відповідних спеціальностей зарплати, вищі за дохід доцента університету, не впливає на вибір абітурієнтів.
«95 % фахівців цих підприємств – випускники КПІ та Університету Шевченка. Але сьогодні ця галузь переживає глибоку кризу. Держава фактично недоотримує стратегічно важливих кадрів», – наголосив Мельниченко.
«Ми повинні створювати умови, щоб талановита молодь обирала стратегічні спеціальності. Це питання не лише вищої освіти, а й середньої школи, де формується інтерес до науки. І якщо ми цього не зробимо зараз, завтра може бути запізно», – підсумував ректор КПІ.
ПРОРЕКТОР: КНУ ВДАЛОСЯ ЗБЕРЕГТИ Й НАВІТЬ ТРОХИ ЗБІЛЬШИТИ КІЛЬКІСТЬ СТУДЕНТІВ ЗАВДЯКИ – ОФЛАЙН-НАВЧАННЮ
Проректор із науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Гожик у своєму виступі окреслив ключові виклики цьогорічної вступної кампанії, тенденції щодо вибору спеціальностей і пропозиції на майбутнє.
«При всій кількості змін – від нового переліку спеціальностей до впровадження нових програм і критеріїв відбору – вступна кампанія відбулася організовано. За злагодженість дій треба подякувати й УЦОЯО, і ДП «Інфоресурс». Якби були збої на рівні програмного забезпечення, то кампанія просто не відбулася б», – наголосив проректор.
За його словами, через тимчасові екзаменаційні центри Університету цього року пройшло понад 7 тис. осіб. Водночас зафіксовано зростання кількості абітурієнтів, які зареєструвалися, але не прийшли на іспити.
Проректор відзначив, що КНУ вдалося зберегти й навіть трохи збільшити кількість студентів бакалаврату завдяки унікальній для регіону пропозиції – офлайн-навчанню: «Ми запропонували формат, який нині мало хто пропонує в центральному регіоні, – офлайн-освіту. Завдяки цьому ми не втратили контингенту на бакалавраті, ба навіть трохи його наростили. Хоча кількість бюджетних місць зменшилася на сотню-дві, проте на кілька сотень зросла кількість контрактників».
Окремо Андрій Гожик наголосив на важливому соціальному ефекті такого формату: «Відтік у закордонні університети посилився з початком війни і лише зростає з її тривалістю. Виїжджають і чоловіки, і жінки. Те, що певна кількість здобувачів освіти хоче набути статус студента і при цьому перебувати онлайн, – не новина. Тим, що ми запровадили офлайн, ми фактично зберегли гендерний розподіл таким, яким він був у довоєнні часи. Ті, хто хотів просто ʺсховатисяʺ, їх не влаштовує потреба ходити на пари. У них інші пріоритети».
Водночас у магістратурі простежується спад, хоча й не такий суттєвий, як очікувалося: «Ми прогнозували зменшення на 20 %, думаю, буде менше. Цьому посприяло те, що місць державного замовлення цього року більше ніж торік. Загалом підтверджуються ті самі тенденції, які відзначили колеги з НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”: триває зниження попиту на природничі та інженерні спеціальності».
Андрій Гожик акцентував на критично низькій кількості вступників на природничі й інженерні спеціальності.
«І хоча ми можемо пишатися тим, що знову взяли 40 % усіх вступників-хіміків в Україні. Але це лише 60 місць у магістратурі. Це дуже мало, якщо порівнювати з реальною потребою. До нас навіть звертаються підприємства і готові оплачувати контракт за студентів-хіміків, щоб тільки вони вступали й навчалися».
Проректор наголосив, що проблему браку студентів на ключові спеціальності неможливо розв’язати силами окремих університетів чи Міністерства: «Це питання має формуватися в суспільстві. І важливу роль тут відіграють медіа, які повинні показувати, що ці спеціальності справді затребувані».
Серед пропозицій на майбутнє проректор виокремив потребу у спрощенні правил вступу та скороченні термінів кампанії: «Бажано трохи спростити правила, які щороку ускладнюються, і стиснути перебіг вступної кампанії. Наприклад, вступ до магістратури ще не завершився, а вже середина вересня. Це створює труднощі для організації освітнього процесу та роботи викладачів. У таких умовах людські ресурси відновлюються дуже слабо».
Він також зауважив, що розведення графіків навчання бакалаврату і магістратури не є виходом, адже викладачі працюють одночасно на обох рівнях.
КВІТ: ТРЕБА ШУКАТИ НОВІ ФОРМИ ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ, ОСКІЛЬКИ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ ЦЕ ПОЗАВЧОРАШНІЙ ДЕНЬ
Ректор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт у своєму виступів висловив вдячність урядові, Міністерству освіти, Українському центру оцінювання якості освіти, ДП «Інфоресурс» за багато речей, пов’язаних власне з тими новаціями, які ми маємо останніми роками.
«Мені здається, що важливо не втратити цього. Наприклад, для нас дуже важлива така новація, як державні гранти, тому що фактично це новий спосіб фінансування вищої освіти, університетів», – підкреслив він.
Він звернув увагу на те, що його найбільше хвилює зниження середнього балу першокурсників Києво-Могилянської академії й зазначив, що варто приділити посилену увагу вивченню цього питання і з’ясувати причини. «Ми вивчатимемо це питання, бо це репутаційні речі. І, скажімо, з іншого боку, я переживаю, якщо б ми ставили обмеження з балу, нижче якого ми не хочемо приймати, то це також може призводити до того, що певні місця не будуть заповнені. Тому – це балансування між різними причинами, різними ситуаціями, і ми спеціально хочемо вивчити це. Але ми маємо факт зменшення середнього балу наших абітурієнтів, і це те, що найбільше тригерить наш колектив. Так не повинно бути. Будемо вивчати і звертатися, можливо, з пропозиціями стосовно алгоритмів при вступі», – зазначив Сергій Квіт.
Ректор висловив переконання, що вступна кампанія 2025 року відбулася дуже організовано, додавши: «нам треба шукати нові форми фінансування вищої освіти, університетів, оскільки держзамовлення – це позавчорашній день. Треба шукати нові форми, думати про фінансову автономію, перекладати відповідальність за якість на самі університети, але давати їм у руки можливості, щоб вони самі собі могли давати раду. Думаю, ми рухатимемося у правильному напрямі».
ВИПУСКНИКИ АКАДЕМІЇ СБУ ПРАЦЮЮТЬ У РІЗНИХ ПІДРОЗДІЛАХ СИЛ ОБОРОНИ – РЕКТОР
Ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк під час виступу на круглому столі зазначив, що випускники академії поповнюють не лише лави СБУ, а й інших структур силового блоку.
«Понад 30 % наших випускників з-поміж студентів контрактної форми навчання долучаються до інших складових сил безпеки й оборони, при цьому 40–45 % із них залишаються у Службі безпеки України. Таких показників у нас іще ніколи не було», – сказав він.
За його словами, це підтверджується результатами випусків із академії упродовж останніх років.
Ректор зазначив, що курсанти академії після випуску на 100 % залишаються в СБУ. Водночас змінено підхід до студентів контрактної форми навчання. Близько 40 % випускників-студентів приєднуються до СБУ, а ще 30 % завдяки розширеному спектру спеціальностей і практичної орієнтації мали змогу реалізувати себе у Збройних силах, Національній гвардії та інших силових відомствах.
Окремою гордістю академії, за словами ректора, є щорічне поповнення елітного Центру спеціальних операцій «Альфа» – туди йдуть близько 7–8 % випускників вишу.
Водночас Черняк вказав на те, що для академії важливо не лише готувати фахівців, а й виховувати патріотів. На його думку, участь родин абітурієнтів вишу у виборі цього шляху стає визначальним чинником.
Окрім цього, Андрій Черняк загострив увагу на тому, що виш активно співпрацює з іноземними колегами: до занять з майбутніми випускниками вишу активно залучаються фахівці з інформаційної та кібербезпеки. Така інтеграція міжнародного досвіду та власних напрацювань, на переконання ректора Національної академії СБУ, підвищує якість підготовки контррозвідувальних кадрів та робить цей вищий навчальний заклад більш конкурентним серед провідних освітніх інституцій сектору безпеки.
У ЗАПОРІЖЖІ ЛИШЕ 83 % ВСТУПНИКІВ СКЛАЛИ НМТ – РЕКТОР «ЗАПОРІЗЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ»
Ректор національного університету «Запорізька політехніка» Віктор Грешта у своєму виступі повідомив, що в Запоріжжі лише 83 % зареєстрованих вступників склали національний мультипредметний тест. Ще 17 % не змогли його пройти.
На думку ректора, причиною таких результатів стали, зокрема, складна психологічна ситуація і певні прогалини у знаннях, які не могли бути справді досконалими через тривалу онлайн-освіту. Крім того, цьогоріч значно зменшилася кількість вступників.
«Ми чітко відчули і відтік молоді з регіону, і загальне зменшення чисельності вступників, зокрема, через певні обставини: або не змогли скласти НМТ, або не змогли дістатися до пунктів тестування, навіть якщо були зареєстровані, у зв’язку із дуже складною безпековою ситуацією в Запоріжжі. Цей рік став набагато складнішим у плані збільшення спектру ворожих засобів ураження. Це не тільки балістика, крилаті ракети, це і дрони, які долітають вже безпосередньо до Запоріжжя, зокрема, і fpv-дрони, і КАБи. Це все суттєво ускладнює безпекову ситуацію в Запоріжжі», – додав Грешта.
Він навів також дані щодо загальної тривалості тривог у місті Запоріжжі за період повномасштабного вторгнення – 286 діб без перерви.
«Це все призводить до зменшення числа вступників на території Запорізької області. Але молодь у Запоріжжі є, є бажання продовжувати навчання саме в запорізьких університетах. Ми звертаємося до Верховної Ради, Кабінету міністрів України, Офісу Президента України щодо підтримки тих ініціатив, які висловили голови рад ректорів Запоріжжя, Харкова, Сум, Миколаєва щодо створення спеціальних умов вступу, щоб вступники могли вступати за співбесідою, але з обмеженнями. А також розширення категорії осіб, які можуть ними скористатися: додати до категорії осіб, що живуть на території ведення активних бойових дій, категорію зони можливих бойових дій», – сказав ректор Національного університету «Запорізька політехніка».
КУРСАНТИ РОЗПОЧАЛИ НАВЧАННЯ З ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ – РЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Ректор Національного університету цивільного захисту України генерал-майор Ігор Толок у своєму виступі зазначив, що університет розпочав новий навчальний рік із набору курсантів, які вже з перших днів занурилися у практичну підготовку. Викладачі організували для них заняття з ознайомлення з пожежно-рятувальною технікою та спорядженням. Молодь мала змогу приміряти захисний одяг, відчути себе в ролі рятувальників та ближче познайомитися з пожежно-технічним обладнанням. Для більшості це був перший такий досвід, що викликав щире зацікавлення та прагнення дізнатися більше.
«Ми пишаємося цьогорічним набором курсантів. Вони з ентузіазмом розпочали свій шлях у професії, яка вимагає рішучості та відповідальності. Всі курсанти об’єднані спільною метою: здобути глибокі знання та стати висококласними фахівцями ДСНС України. Вони не бояться викликів сьогодення, адже добре знають ціну людському життю і готові діяти заради безпеки інших.
Наше завдання – з перших днів дати їм відчути значення обраної справи та показати практичний бік підготовки рятувальників», – наголосив Ігор Толок.
Традиційно університет популярний у більшості регіонів України. Протягом останніх років понад 85% усіх особових справ надходило зі східного, північного, центрального та південного регіонів. Вдала комунікація НУЦЗУ та регіональних підрозділів ДСНС разом із проведенням профорієнтаційної роботи дала змогу провести набір мотивованої, освіченої, фізично розвиненої молоді.
Серед найбільш популярних спеціальностей та освітніх програм: «Пожежна безпека» – це класична спеціальність, яка є «ядром» системи ДСНС та «Цивільна безпека» – напрями, пов’язані з аваріями, техногенними катастрофами, надзвичайними ситуаціями. Ця галузь стала вкрай важливою після 2014 року, а ще більше – після повномасштабного вторгнення у 2022-му.
У НУЦЗУ у 2025 році для здобуття ступеня бакалавра за державним замовленням денної форми здобуття освіти було зараховано: за квотою-1 – три особи, що складає 2,2 % від державного замовлення, за квотою-2 – одинадцять осіб, що складає 8,1 % від державного замовлення, поза конкурсом (відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,) –дві особи, що складає 1,5 % від державного замовлення. Для здобуття ступеня бакалавра за державним замовленням заочної форми здобуття освіти було зараховано: за квотою-1 – чотири особи, що складає 10 % від державного замовлення, за квотою-2 – чотири особи, що складає 10 % від державного замовлення.
За словами ректора, в цілому вступ-2025 показав можливості і перспективи. Популярність базових спеціальностей зберігається, профорієнтація працює, а використання сучасних інструментів комунікації може суттєво підсилити набір наступного року. У планах на 2025/2026 навчальний рік Національного університету цивільного захисту України: активізація науково-дослідницької діяльності; участь у міжнародних грантових програмах; розширення академічної мобільності; розвиток дуальної освіти.
СУМСЬКИЙ ДЕРЖУНІВЕРСИТЕТ СТАЄ ОСНОВНИМ ПЛАТНИКОМ ПОДАТКІВ У МІСТІ – РЕКТОР
Ректор Сумського державного університету Василь Карпуша у своєму виступі зазначив, що університет наразі стає основним платником податків у місті.
«Сумський державний університет наразі стає фактично платником податків № 1 у Сумах. Рашисти знищують місто, б’ють по цивільному бізнесу, і б’ють по Сумському державному університету, як по містоутворюючому», – сказав Карпуша.
За словами ректора, через те, що в Сумах майже постійно лунає повітряна тривога, університет змушений працювати у змішаному форматі, шукати кошти, щоб облаштовувати максимум укриттів і там проводити частину занять.
Водночас у Сумському державному університеті на 30 % збільшилася кількість вступників на заочну форму навчання. «Є зростання на 30 % вступників заочної дистанційної форми. До того ж серед них є вступники, які нині тимчасово проживають за межами України», – сказав Карпуша.
Він зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення були побоювання, що абітурієнти не обиратимуть СумДУ.
«Як не дивно, у 2022-му ми прийняли на 10 % більше абітурієнтів цієї категорії, ніж до повномасштабного вторгнення. У 2023 році у нас теж був приріст – на 7 %. Однак у 2024 році наближення фронту призвело до того, що ми спостерігаємо зниження кількості вступників на денну форму навчання на 9–15 %. Остаточно будемо дивитися», – зауважив ректор.
Він зазначив, що університет дедалі більше стає цифровим, і він упевнений, що онлайн-освіта теж може бути якісною, за умови, що в основі діяльності вищого навчального закладу є філософія якості. З огляду на це, в питанні щодо спрощення процедури вступу в тій чи іншій частині, Василь Карпуша звернувся до представників Міністерства освіти з пропозицією знайти оптимум між якістю освіти і особливими умовами вступу для прифронтових регіонів, яким, зокрема, є Сумський державний університет. Зазначивши, що він категорично проти «відкритих дверей» для вступу за атестатом, тому що це не має майбутнього, оскільки з університетів випустять не фахівців відбудови мирної України, а власників папірців, які називатимуться «дипломами» того чи іншого вищого навчального закладу.
УНІВЕРСИТЕТ КАРПЕНКА-КАРОГО ЦЬОГОРІЧ НАБРАВ МАЙЖЕ НА 20 % МЕНШЕ КОНТРАКТНИКІВ – РЕКТОРКА
У своєму виступі ректорка Київського національного університету імені І. К. Карпенка-Карого Інна Кочарян повідомила, що в Київському національному університеті імені І. К. Карпенка-Карого кількість контрактників порівняно з минулим роком, зменшилася майже на 20%.
«Нинішнього року, порівнюючи з 2024-м набрали менше майже на 20 % бакалаврату на контрактну форму навчання», – сказала вона.
За словами ректорки, це пов’язано з індикативною вартістю, адже 80 % навчання у виші – індивідуальне, що «потребує дуже великих грошей». Зокрема, вартість 1 курсу бакалавра становить 85 500 грн, магістра – 94 500 грн.
Ректорка розповіла, що у виші лише 120 місць державного замовлення на дві спеціальності: «Перформативне мистецтво» і «Аудіовізуальне мистецтво та медіавиробництво». Лідером традиційно була освітня програма «Акторське мистецтво театру і кіно», де d різні роки конкурс сягає 20–30 вступників на одне місце.
«Дуже погано цього року йшли на театрознавство і кіно- медіазнавство», – констатувала Кочарян.
Що стосується бакалаврату «Аудіовізуального мистецтва та медіавиробництва», то цього року перше місце посіла освітня програма «Режисура анімаційного фільму» – на вісім бюджетних місць було майже 70 заяв, тоді як на режисуру ігрового кіно на одинадцять бюджетних місць подано майже 90 заяв.
За словами ректорки, вперше за 120-річну історію навчального закладу у прямому ефірі вступних творчих випробувань здійснювався відеозапис, що зберігатиметься майже рік.
СЕРЕД НАЙБІЛЬШ ПОПУЛЯРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У МЕДУНІВЕРСИТЕТІ БОГОМОЛЬЦЯ «МЕДИЦИНА» ТА «СТОМАТОЛОГІЯ»
На початку свого виступу перший проректор Національного медичного університету імені Богомольця Олександр Науменко наголосив, що 90 % успіху вступної кампанії і серед медичних вищих навчальних закладів, і загалом в Україні, це безперебійна і якісна робота державних ресурсів, які спрацювали на високому рівні.
«Тенденція до розвитку наявна, університет живе, медична галузь в Україні розвивається, і я щиро вдячний усім міністерствам і відомствам, які підтримують вступну кампанію в нашій країні», – сказав він.
Науменко зазначив, що Національний медичний університет залишається лідером серед усіх медичних закладів України. Серед найбільш популярних спеціальностей перший проректор назвав освітньо-наукові програми «медицина» та «стоматологія», однак, університет працює в напрямі, щоб розвивати попит і на інші спеціальності, які особливо зараз матимуть велике значення в плані допомоги як цивільному населенню, так і Збройним силам України. Це, за його словами, передовсім фізична терапія, реабілітація, медична психологія. Він поінформував, що цього року в університеті відкрито нові спеціальності, зокрема, «клінічна психологія», де готуватимуть фахівців спільно з Національною академією педагогічних наук України. На цю спеціальність набрали 120 осіб.
«Тобто, медичний психолог, психіатр ставить діагноз, а далі – куди дітися дитині чи людині з ПТСР, яких зараз дуже багато, з ким їм працювати? Їм треба працювати з клінічними психологами, які займатимуться їхньою реабілітацією не тільки фізичною, а й психологічною. Ми вже провели перший набір в університеті, і цей експеримент себе виправдав», – розповів він. Також цього року в університеті відкрили освітню програму «Біотехнології та біоінженерія», яка також дала гарний приплив студентів.
За словами Науменка, в цьому році було підвищено мінімальній конкурсний бал для спеціалістів медичної психології, що одразу «вдарило» – кількість вступників на контрактну форму навчання за цією освітньою програмою зменшилася майже на 60 %.
Також перший проректор окремо зупинився на ситуації, що склалася із вступом на фармацевтичний факультет, для вступу на який абітурієнт має подолати поріг у 150 балів. І через такий високий конкурсний бал для майбутніх провізорів, за його словами, фармацевтична галузь в цілому в Україні недоотримала майже 70 % студентів фармацевтичного факультету, в основному заочної форми навчання. «Ви розумієте, що людині, яка закінчила медичний коледж, училище чи попрацювала десь медичною сестрою, скласти НМТ на 150 балів – нереально. І цей вакуум заповнюється зовсім не професійними продавцями ліків у аптеках», – наголосив він.
ДО ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ КАРАЗІНА НА БАКАЛАВРАТ ВСТУПИЛИ 3029 ЗДОБУВАЧІВ, ЩО НА 300 БІЛЬШЕ, НІЖ У 2024-МУ
Проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Борис Самородов у своєму виступі повідомив, що за результатами вступної кампанії до університету вступили 3029 здобувачів освітнього рівня бакалавр, що на 300 більше, ніж у 2024-му.
За його даними, цього року, як порівняти з попереднім, зросла популярність таких спеціальностей: філологія; економіка та міжнародні економічні відносини; міжнародні відносини; психологія; комп’ютерні науки; автоматизація, комп’ютерноінтегровані технології і робототехніка; стоматологія; терапія і реабілітація.
«Окремо відзначу чотири спеціальності: біотехнології та біоінженерія – майже в чотири рази збільшилася кількість вступників, прикладна математика – плюс майже 70 %, електрична інженерія – плюс 33 %, екологія – плюс 27 %. Але ж ми маємо, на жаль, і непопулярні цього року напрями. Професійна освіта – спад на 22 %, географія та регіональні студії – 53 %, науки про Землю – також 53 %, прикладна фізика та наноматеріали – мінус 22 %, готельно-ресторанний бізнес та кейтеринг – мінус 23 %», – розповів Самородов.
Водночас в університеті радіють «географії» цьогорічних вступників: 50 % – Харківська область, понад 370 – Київська, 170 – Дніпропетровська, понад 130 –- Донеччина, далі за кількістю – Полтавська, Запорізька та Сумська області.
За даними проректора, 454 зарахованих – представники пільгових категорій, зокрема, 16 – із тимчасово окупованих територій, 52 – учасники бойових дій, і постраждалі учасники Революції Гідності.
Самородов також детально зупинився на темі профорієнтації, яка є вкрай важливою для всіх харківських вишів, оскільки вони працюють тільки в онлайні, відповідно контакту офлайн зовсім немає. Тому університет імені Каразіна та інші виші проводять дні відкритих дверей для майбутніх абітурієнтів достатньо часто. Протягом 2023, 2024, 2025 років викладачі університету здійснюють виїзди на деокуповані території і в громади в Харківській області, де проводять освітні та соціальні заходи.
Що стосується державних грантів на навчання, то у 2024 році 167 осіб отримали таку пропозицію від Харківського національного університету, 139 скористалися нею. Як зазначив Борис Самородов, для вступників із прифронтових областей, якщо вони вступають у вищий навчальний заклад, який також розташований у прифронтовій області, сума гранту збільшується на 50 %, що також, напевно, відіграло роль для харків’ян або тих, хто зареєстрований у Харківській області та інших прифронтових територіях, для вступу до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в 2025 році, тому що це суттєва підтримка.
ДЛЯ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЦЯ ВСТУПНА КАМПАНІЯ ДАЄ ОПТИМІСТИЧНИЙ НАСТРІЙ – ПРОРЕКТОР
Проректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Андрій Омельченко поінформував, що університет повністю заповнив ліцензійний обсяг. Зокрема, зараховано на перший курс бакалаврату на рівні ПЗСО 2 тис. 571 особу, з них денна форма навчання – 2 тис. 215 осіб, заочна – 196 і дистанційна – 160. Із спеціальностей лідирують: факультет маркетингу, факультет міжнародної економіки і менеджменту, факультет економіки та управління, тобто менеджмент.
Що стосується вступників на рівні НРК-5 на бакалаврат, 270 вступників зараховано, з них 152 – це денна форма, 110 – заочна форма і вісім – дистанційна форма. По лідерах є відмінність: на першому місці факультет фінансів, друге місце – факультет економіки та управління і третє місце – факультет маркетингу.
Щодо результатів на магістратурі (станом на 4. 09): зараховано 830 вступників, із них 504 – денна форма, 305 – заочна і 21 – дистанційна форма. Лідери ті ж самі: факультет економіки та управління – перше місце, факультет міжнародної економіки і менеджменту – друге, і факультет маркетингу – це третє місце.
«Отже, можемо констатувати, що для Київського національного економічного університету ця вступна кампанія дає такий оптимістичний настрій. Хочемо подякувати Міністерству освіти та науки, Українському центру оцінювання якості освіти, ДП «Інфоресурс» за належну організацію вступної кампанії цього року. І хочу подякувати тим вступникам, які виявили в цьому році довіру Київському національному економічному університету імені Вадима Гетьмана», – зазначив Омельченко.
УПЕРШЕ ЗА ОСТАННІ 15 РОКІВ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА НЕ МАТИМЕ ПОЗИТИВНОЇ ДЕЛЬТИ НА ВСТУПІ
Проректор із науково-педагогічної та навчальної роботи Київського університету імені Бориса Грінченка Олексій Жильцов представляв на круглому столі заклад комунальної форми власності.
«Передовсім ми під постійним наглядом Київської міської державної адміністрації, що позитивно впливає і на розвиток університету, і на фінансування та забезпечення матеріально-технічної бази. Ми маємо укриття в усіх наших корпусах і минулий рік провели в реальному навчанні, і цей рік почали в реальному навчанні. Ця база постійно покращується, і, сподіваємося, що ми зможемо втримати цю планку», – зазначив він у своєму виступі.
В університеті позмінне навчання, але всі вчаться очно, навіть мають можливість виводити заочників на сесії в очний формат.
«Оця синергія між міською владою і нашим науково-педагогічним персоналом, який постійно працює над оновленням освітніх програм, дали змогу говорити сьогодні, що вступ відбувся. Ми були п’яті в Києві за кількістю заяв вступників, одинадцяті по Україні – за кількістю заяв на базі повної загальної і середньої освіти», – наголосив проректор.
Водночас він повідомив, що це вперше за 15 років, коли університет не матиме позитивної дельти на вступі.
«Ми вийшли на передвоєнний період 2021-го, але це – не позитивна дельта, і це вже сигнал, що часи – складні. Але, попри повномасштабне вторгнення, коли нас намагаються знищити, ми починаємо чути один одного всередині своєї країни, і, на моє переконання, вступна кампанія пройшла дуже структуровано. І Директорат вищої освіти і освіти дорослих МОН, і УЦОЯО, і ДП «Інфоресурс» цьогоріч відпрацювали дуже злагоджено, чули нас, будь-який консультант Міністерства освіти завжди відповідав нам. Серед переваг маю обов’язково відзначити пріоритети на контракти. Якщо раніше контрактникам потрібно було телефонувати й говорити, то цього року ми одержали понад тисячу розподілів контрактників за пріоритетом. Це значить, на тисячу дзвінків працівників приймальної комісії можна було зробити менше. А це людська робота, людський ресурс. Тому вступна кампанія відбулася. Однозначно будемо аналізувати, будемо працювати, але дякую всім, хто був поруч у цій вступній кампанії, і сподіваюся, що після перемоги ми обов’язково знову матимемо позитивну динаміку вступу», – сказав проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Київського університету імені Бориса Грінченка Олексій Жильцов.
РЕКТОР КУК: ПРИВАТНІ ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВІДКРИВАЮТЬ НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ
Ректор Київського університету культури Володимир Пилипів у своєму виступі наголосив, що майбутнє приватних закладів вищої освіти за тими, хто змінив підхід від гонитви за кількістю студентів до орієнтації на якість освітнього процесу.
«Якщо ми говоримо про підсумки вступної кампанії у закладах вищої освіти приватної форми власності, то, на відміну від державних закладів вищої освіти, тут не може бути загальних тенденцій. Оскільки, вступні кампанії в приватних закладах вищої освіти є дуже індивідуальними і залежать від багатьох факторів – масштабів профорієнтаційної роботи, профілю закладу, умов навчання, формату навчання (онлайн / офлайн), матеріально-технічної бази, професорсько-викладацького складу тощо. Але я з упевненістю можу сказати, що майбутнє є тільки в тих приватних закладах вищої освіти, які змінили свій підхід у стратегії з банальної гонитви за кількістю студентів на якість освітнього процесу», – зазначив він.
За словами Пилипіва, з кожним роком стає все менше абітурієнтів, яким диплом потрібен тільки як документ про вищу освіту. Сучасні абітурієнти мають не тільки широкий вибір, де навчатися, як в Україні, так і за кордоном, але й розглядають вищу освіту крізь призму своєї фінансової стабільності у майбутньому. І якщо вони вступають до приватного ЗВО, то вони хочуть чітко знати, що вони вивчатимуть, хто їх навчатиме та ким вони стануть після завершення навчання.
«Цьогорічна вступна кампанія у приватних закладах вищої освіти відзначалася особливим підходом до кожного абітурієнта. Університети пропонують індивідуальні консультації, гнучкі умови вступу та різноманітні програми підготовки, щоб кожен студент міг обрати шлях, який максимально відповідає його цілям та інтересам. Такий підхід робить процес вступу більш персоналізованим і допомагає абітурієнтам краще розкрити свій потенціал ще до початку навчання.
Це дає змогу вибудовувати довіру й формувати відповідальний підхід до вибору освіти Врахування цих аспектів, профорієнтаційна робота (свого студента потрібно готувати ще зі школи) і студентоорієнтованість закладу вищої освіти – це ті складники, які стали запорукою успішної вступної кампанії 2025 року в Київському університеті культури», – сказав Володимир Пилипів.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДРАГОМАНОВА ПОВНІСТЮ ПЕРЕЙШОВ В ОЧНИЙ РЕЖИМ НАВЧАННЯ
Декан педагогічного факультету Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Тарас Олефіренко у своєму виступі насамперед подякував вступникам, які обрали не закордонні заклади вищої освіти, а саме українські.
«Ми зараз тішимося, оцінюючи не просто позитивну, а вкрай позитивну вступну кампанію. Бо у 2022-му ми взагалі не могли думати про освітній процес, хоча київські вузи в кінці березня (зокрема й наш університет Драгоманова), вже почали організацію освітнього процесу в дистанційному режимі. А зараз ми запустилися повністю в очному режимі. Минулого року ще були на змішаному», – зазначив він.
Тарас Олефіренко також підкреслив важливість розвитку грантової політики: «Усі розуміють, що таке державне замовлення, і наскільки за цей час воно знизилося. Тому державі потрібно підтримувати й розвивати систему грантів, якщо є можливість, особливо для осіб, які мають спеціальну підтримку – пільговиків», – зазначив він.
Декан подякував усім, хто організовував і проводив вступну кампанію 2025 року під канонадами бомб, у підвалах, і навчає українського здобувача освіти. «Це значить захищати нашу державу тут і зараз. Усім дякую», – наголосив Тарас Олефіренко.
Любов Базів. Київ
Фото Олександра Клименка
