Помічників ветеранів набирають переважно з ветеранів: побратимам порозумітися простіше

Помічників ветеранів набирають переважно з ветеранів: побратимам порозумітися простіше

Укрінформ
Дев’ять областей і Київ впроваджують новий спосіб допомоги тим, хто повернувся з фронту. У Вінниці – найкращий результат

У Львівській, Вінницькій, Дніпропетровській і Миколаївській областях за ініціативи Мінветеранів 1 липня цього року стартував пілотний проєкт запровадження у територіальних громадах інституту (сервісу) помічника ветерана як складової системи переходу від військової служби до цивільного життя. У жовтні доєднались Закарпатська, Київська, Сумська, Полтавська, Харківська області та місто Київ.

На сьогодні ефективно запрацювали помічники ветеранів лише у Вінниці – 12 осіб. Бо фінансування впровадження пілотного проєкту забезпечили з бюджету міста.

Укрінформ поцікавився, хто став помічниками ветеранів, які функції вони виконують? Що відбувається в інших регіонах і які перспективи на наступний рік, коли у держбюджеті на створення такої мережі підтримки закладено 3,8 млрд гривень?

У ВІННИЦІ БЛИЗЬКО 5 ТИСЯЧ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ І 12 ПОМІЧНИКІВ ВЕТЕРАНІВ

Україна після перемоги стане країною, в якій особливої уваги та турботи потребуватимуть орієнтовно 4 мільйони наших співгромадян, які здобули досвід бойових дій, а також є членами сімей ветеранів та сімей загиблих воїнів – констатує Міністерство у справ ветеранів. Уже в перші місяці повномасштабного наступу російських військ мобілізованими до ЗСУ були до 700 000 осіб, прикордонники – ще до 60 000, Нацгвардія – до 90 000, Національна поліція – до 100 000. А російсько-українська війна розпочалася 2014 року і про завершення поки що не йдеться.

Щоб створити умови для адаптації захисників у цивільному житті, маючи досвід суспільних взаємин із тими, хто воював у АТО|ООС, і спираючись на закордонний досвід адаптації учасників бойових дій, за ініціативи Мінветеранів влітку цього року було започатковано створення фактично нового сервісу для ветеранів та членів їх сімей – допомога штатних працівників зі спеціальною підготовкою, яких називають помічниками ветеранів.

Єдиною серед областей, яка повністю пройшла шлях від відбору та співбесід до навчання та працевлаштування помічників ветеранів, стала Вінницька область. Пілотний проєкт «Помічник ветерана» реалізують у шести її громадах, адміністративних центрах районів – Вінницькій, Гайсинській, Жмеринській, Могилів-Подільській, Тульчинській та Хмільницькій. 

Олексій Замірко, керівник вінницького Сервісного офісу у справах ветеранів. Фото Олександра Лапіна
Олексій Замірко, керівник вінницького Сервісного офісу у справах ветеранів. Фото Олександра Лапіна

«У Вінниці помічники ветеранів працюють у трьох районах: в офісах надання адмінпослуг соціального спрямування, територіально на двох берегах Бугу і в старому місті. Ми не можемо оформити пільги та поставити на документи печатку. Але розказуємо, які і куди треба надати документи, чи записуємо людину на прийом в потрібну службу чи установу, – коментує Укрінформу Олексій Замірко, керівник вінницького Сервісного офісу у справах ветеранів. – Найперше, що людей у місті цікавить, це пільги в оплаті житлово-комунальних послуг». 

За два місяці 12 помічників ветеранів у Вінниці отримали 910 письмових звернень із різних питань: комусь потрібна консультація з протезування, інший вирішив дізнатися про пенсійне законодавство, а для когось актуальний процес розлучення... Скеровували до відповідного координаційного центру родичів зниклих безвісти військовослужбовців, хоча, згідно з нинішніми приписами щодо обов’язків помічників ветеранів, опіка такої категорії людей до їхніх обов’язків не входить. 

У Вінниці налічується близько 8 тисяч людей, які мають статус ветерана, з 2014 року; з них близько 5 тисяч – учасники бойових дій.  

Андрій Паляниця брав  участь в АТО з перших днів, а тепер — помічник побратимам і сім’ям захисників. Фото Олександра Лапіна
Андрій Паляниця брав участь в АТО з перших днів, а тепер — помічник побратимам і сім’ям захисників. Фото Олександра Лапіна

Серед тих, хто своєю місією бачить допомогу ветеранам, – Андрій Паляниця, який брав участь в АТО з перших днів. Разом із побратимами звільняли Слов’янськ, Семенівку, Краматорськ. Друга ротація – Луганська область: звільняли Сєвєродонецьк і Лисичанськ, де 23 липня 2014 року отримав поранення. 

Олексій Замірко – теж АТОвець, був вояком 1-го батальйону 79-ї бригади. На початку лютого 2015-го підірвався на міні в автомобілі. Пережив дві ампутації, протезований. Приблизно за рік Олексій вже пішов служити до Нацполіції у Києві. Тепер у Вінниці запроваджує інститут помічників ветеранів, який вважає дуже потрібним. 

Ще в команді Олександр Марков – учасник бойових дій, який пішов боронити Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. У боях під Авдіївкою отримав поранення, пережив ампутацію. Тепер він, ветеран, допомагає  побратимам.

Загалом із 12 помічників ветеранів у Вінниці – 11 мають бойовий досвід і... різні групи інвалідності. Дванадцята – дружина захисника. Інформують про різні програми підтримки ветеранів (державні, регіональні, місцеві), про передбачені законодавством права, гарантії і пільги; як отримувати психологічну допомогу та електронні послуги, де здобути освіту і пройти реабілітацію. Заробітна плата на тепер – щомісячних близько 13 тис. грн після відрахування податків. 

«Хтось самостійно читає в інтернеті норми законодавства – що та як – інформація відкрита, ніхто її не приховує,  і звертається  куди потрібно. Таким, зрозуміло, помічники не потрібні, – констатує Олексій Замірко. – Але є багато тих, хто через різні причини: незнання, страху перед бюрократичною «машиною» чи ще якоїсь – так не робить. Таким потрібні ті, хто вислухає і зорієнтує». 

Директорка департаменту соціальної політики Вінницької міськради Валентина Войткова. Фото надано співрозмовницею
Директорка департаменту соціальної політики Вінницької міськради Валентина Войткова. Фото надано співрозмовницею

«Такий пілотний проєкт потрібно було впроваджувати, можливо, і раніше, бо він базується на принципі «Рівний з рівним», – коментує Укрінформу директорка департаменту соціальної політики Вінницької міськради Валентина Войткова. – Після повномасштабного вторгнення військовослужбовці потребують, у першу чергу, психологічної підтримки. Вони роздратовані, порівнюють цивільне життя із фронтовим. Тож ніхто так не зрозуміє один одного краще – як побратим побратима. Коли люди пройшли той самий життєвий шлях – їм простіше спілкуватися і поділитися потрібними контактами. Порозумітися і надати необхідну підтримку тим, хто захищав і продовжує нас захищати на фронті, коли повернуться у цивільне життя, – зможемо спільно стараннями помічників ветеранів, органів соціальних структур і всіх небайдужих». 

ЛЬВІВ ПІДГОТУВАВ СЕРТИФІКОВАНИХ ПРЕТЕНДЕНТІВ, БОРИСПІЛЬ РЕМОНТУЄ ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ВЕТЕРАНСЬКОГО ЦЕНТРУ 

У Київській області тільки восени почалося пілотне впровадження сервісу помічника ветерана. У Борисполі, поблизу столиці, трохи більше як місяць тому було ухвалено рішення про відкриття сучасного центру підтримки військовослужбовців. Приміщення у стадії ремонту. Планують запрацювати уже на початку наступного року. У місті-супутнику столиці налічується 2050 ветеранів (починаючи з 2014 року). 

«Наші ветерани, коли повертаються, стикаються з низкою проблем: це і неготовність суспільства їх зустріти, і проблеми матеріального характеру, і юридичні. Коли повертаються з пораненнями, їм потрібна реабілітація – це додаткові складнощі. Бо ми знаємо, на жаль, зараз наші реабілітаційні центри переповнені і немає достатніх можливостей з протезування. Ні для кого ж не секрет, що існує черга, – коментує Укрінформу начальник управління ветеранської, соціальної політики та охорони здоровʼя Бориспільської міської ради Олена Коротка.

- Коли поряд є людина, яка готова надати супровід з усіх цих питань, коли не потрібно бігати по кабінетах, а цей «кабінет» прийде до тебе – то для ветеранів це найкращий варіант. Бо навіть у мирному житті багато людей не хоче ходити у різні інстанції, коли вимагають щоразу «принесіть ту довідку чи іншу». А коли мова про ветерана, який повернувся після поранення з передової, то для нього робити це набагато складніше. Він зачиняє двері і ніколи до них не повертається».  

У Борисполі поки що подано лише 1 заявку з бажанням обійняти посаду помічника ветерана. Наприклад, найближчі рідні загиблих у повномасштабний період російсько-української війни кажуть, що не готові ще собі раду дати і допомагати іншим. Але ж повертається немало хлопців із пораненнями – вони активні і після реабілітації готові підставляти плече іншим. 

Богдана Шевченко з чоловіком-військовослужбовцем Олексієм. Фото надане співрозмовницею
Богдана Шевченко з чоловіком-військовослужбовцем Олексієм. Фото надане співрозмовницею

Дуже потрібною місію помічників ветеранів бачить Богдана Шевченко – дружина кадрового військового, командира підрозділу, який служить із 2014 року і дотепер. До минулого року Богдана жила у прифронтовому Запоріжжі, а тепер мешкає з дітьми у Трускавці Львівської області. Бувала в АТО як воєнний кореспондент, волонтерила. 

«Ще з 2015 року вже точно була потреба в допомозі, яку мають надавати помічники ветеранів: розв'язання проблем після повернення з фронту, адаптація і реабілітація військових та цивільних  – коментує Богдана Шевченко Укрінформу. – Дякувати Богові, що хоча б на 10-му році війни крига скресла. Хоча не все так просто, як би хотілося». 

На базі Центру ветеранського розвитку у «Львівській політехніці» Богдана разом майже з чотирма десятками інших бажаючих навчалася протягом місяця за програмою «Організація роботи фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб» й отримала відповідний сертифікат. Навчали слухачів викладачі кафедри соціології та соціальної роботи Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки та залучені фахівці. 

Претенденти на посади помічників ветеранів попередньо навчаються на тепер 184 години.
Претенденти на посади помічників ветеранів попередньо навчаються на сьогодні 184 години.

«Ми здобули знання, щоб кваліфіковано і продуктивно надавати допомогу, – каже Богдана Шевченко. – На жаль поки що, все працює дуже повільно. Наразі жоден помічник ветерана з нашого експрес-курсу не працевлаштований, бо не знайшлося фінансування для введення таких посад у всій Львівській області, а погодилися працювати у проєкті 15 громад. Коли я проходила співбесіду, то мене запросили до районного Дрогобича – це буквально 10 км їзди машиною від Трускавця».

Навчання відбувалося за 6-а блоками: юридичний супровід, соціальний захист ветеранів у громаді, супровід реабілітації ветеранів та їх родин, психологічні та комунікативні стратегії у роботі з ветеранами, професійна адаптація ветеранів до цивільного життя, організація роботи й документообігу помічника ветерана. 

Психологію вивчали, зокрема, за допомогою тренінгів. Богдана розповідає: «Для мене особливо цінними є здобуті знання про бойові травми, стреси, ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) та інші розлади, з якими стикаються не лише ветерани, а й члени їх родин. Важливо вміти розрізняти ці стани й знати як себе поводити при цьому. Виявляється, коли у людини від нервування чи спогадів виникає тремтіння (тремор) – найефективнішим способом його позбутися, як не дивно,  є… посилення тремтіння. Психологи радять навіть взяти за руки таку людину і трошечки з нею «потремтіти». 

У ДЕРЖБЮДЖЕТІ-2024 НА СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ПОМІЧНИКІВ ВЕТЕРАНІВ ЗАКЛАДЕНО 3,8 МЛРД ГРН 

Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна. Фото Євгена Котенка
Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна. Фото Євгена Котенка

«На 550 запланованих посад помічників ветеранів у 10 пілотних регіонах вже є 840 кандидатів. Майбутні фахівці стануть тими, хто фактично першими надаватимуть демобілізованим воїнам сервісну підтримку на шляху реінтеграції до мирного життя. Фактично, це будуть ті, хто забезпечує успішний діалог між органами місцевої влади, медичними закладами і нашими захисниками», – розповіла міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна на початку грудня у прямому ефірі національного телемарафону «Єдині новини».

Майже половина поданих заяв на конкурс – від чоловіків.

У Міністерстві у справах ветеранів кажуть, що у наступному 2024 році, коли проєкт впровадження посад помічників ветеранів масштабується на всю країну, працюватиме до 15 тисяч помічників ветерана. У держбюджеті на створення такої мережі підтримки закладено 3,8 млрд гривень. Свою частку мають додати і місцеві бюджети. 

Які послуги надає помічник ветерана?

  • консультації з питань працевлаштування, навчання, соціального захисту та реабілітації, покращення стану здоров’я;

  • супровід у реалізації гарантій, пільг, прав, отримання послуг;

  • допомога з пошуком програм підвищення кваліфікації, опанування нових навчальних програм, перепрофілювання;

  • посередництво у взаємодії ветерана з органами влади;

  • надання допомоги в оформленні документів, поданні заяв, підготовці документів;

  • допомога в переїзді, у пошуку житла;

  • консультування щодо отримання психологічних послуг, зокрема з питань оформлення документів для отримання таких послуг;

  • інформування про наявні в державі та громаді програми підтримки ветеранів.

Послуги надаються на безоплатній основі.

Хто може звертатись до помічника?

  • ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;

  • члени сімей ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;

  • члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України;

  • військовослужбовці, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, та були звільнені з військової служби, зокрема демобілізовані у визначеному законом порядку. 

Як долучитися: критерії відбору персоналу і алгоритм дій для кандидатів у помічники ветерана 

Кандидат на посаду помічника ветерана подає заяву в електронній формі на участь у конкурсі через інформаційний портал е-Ветеран

Відбір кандидатів у помічники ветерана включає тестування за допомогою засобів програмного забезпечення та співбесіду, що проводить комісія за участі представників Мінветеранів, органу місцевого самоврядування та психологів.

Кандидатом у помічники ветерана може бути громадянин України, який відповідає наступним вимогам:

  • є ветераном війни або особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, або членом їх сім’ї, або постраждалим учасником Революції гідності, або членом сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, або членом сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;

  • має освіту за ступенем не нижче молодшого бакалавра;

  • перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни;

  • має реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).

 Валентина Самченко, Київ

Фото Олександра Лапіна, Міністерства у справах ветеранів України і надані співрозмовницями.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-