Розмір – до 10 метрів: яскравий спалах над Києвом спричинив болід

Увечері, 19 квітня, мешканці Києва та області, які звикли за останній рік до ворожих обстрілів і «шахедів», помітили у небі яскравий зеленуватий спалах та почули незвичний шум. Одразу після цього спрацював сигнал повітряної тривоги. Втім, швидко з’ясувалося, що ворог тут непричетний. То що це було?

Але почалося все, звісно, з очевидних припущень.

Спершу керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив про роботу ППО. Однак згодом пост видалив і закликав чекати на інформацію від Повітряних сил.

Потім надійшло ще одне повідомлення – від Київської міської військової адміністрації: «Спалах у небі – це падіння космічного супутника NASA». Очевидно, в КМВА цікавляться космічною тематикою й читають, зокрема, спеціалізоване онлайн-видання Space.com, журналісти якого напередодні писали, що близько 21:30 19-20 квітня на Землю впаде «мертвий» супутник RHESSI американського космічного агентства.

Нарешті, сказали своє слово й оборонці українського неба: «Це не ППО. Імовірно падіння супутника або… метеорита». Водночас у Повітряних силах додали, що тривогу оголосили з простих причин. Оскільки Україна перебуває у стані війни, на звук вибуху відреагували, запустивши сирени, щоб сповістити мешканців.

«Це несподівано було для всіх, що є така ситуація позаштатна. Безумовно повітряне командування "Центр" оголосило повітряну тривогу, щоб з'ясувати щонайменше», – заявив Юрій Ігнат, нагадавши випадки, коли росіяни атакували комплексами С-400. Тоді, на жаль, оголосити повітряну тривогу вдалося лише після прильоту, адже радари не встигли визначити загрозу з Півночі.

Не ППО, але й не супутник NASA

На ранок четверга інформації побільшало. Зокрема, експертами наукової спільноти The Alpha Centauri була відкинута версія із падінням супутника NASA: «Дійсно, 19-20 квітня в атмосферу має входити апарат NASA RHESSI, що спостерігав сонячні спалахи з 2002 по 2018 рік. Але траєкторія його падіння дуже, дуже далека від України».

Приблизно маршрут можна побачити за посиланням: https://www.satflare.com/track.asp?q=27370#TOP. На тому ж сайті можна спостерігати за іншими «свіжими» об'єктами, що падають з космосу.

«Жоден з них не пролітає над Україною. Не розповсюджуйте брехню про супутник NASA», - наголосили у The Alpha Centauri.

Цю інформацію підтверджують і безпосередньо у NASA. Роб Маргетта з управління комунікацій американського космічного агентства заявив, що супутник все ще перебував на орбіті в той час, коли над Україною спостерігали спалах, і мав увійти в атмосферу Землі пізніше, в ніч на четвер.

Астроном і астрофізик Гарвардсько-Смітсонівського центру астрофізики Джонатан Макдавелл теж переконаний, що спалах над Києвом не має нічого спільного до входу супутника NASA RHESSI, орбіта якого проходить за тисячі кілометрів від України.

А користувач соцмережі Фейсбук Сергій Хоменко, який цікавиться космічною галуззю, написав таке: «NASA, для початку, топить свої супутники в Тихому океані. Причому — контрольовано. А не так, щоб вони падали людям на голови. Та ще й в країні, де і без їх супутників людям нерви пороблено. А по-друге, погугліть в ютубі відео про падаючі супутники та порівняйте швидкість цього об'єкту і супутника. І ви зрозумієте, що супутники разів в десять повільніше падають. І траєкторія в них полога, а не наче каменем вниз».

Справа матінки-природи: у небі спалахнув метеорит 

У Головному центрі спеціального контролю Державного космічного агентства повідомили, що в момент спалаху невідомого об’єкта над Україною була зареєстрована «високоенергетична акустична подія» з епіцентром у Київській області.

В агентстві припускають, що спалахи пов'язані з входом космічного тіла в щільні шари атмосфери: «Зараз фахівці усе з’ясовують. (…) Треба знайти місце можливого падіння уламків небесного космічного тіла і розібратися, що це насправді було?»

Тим часом експерт з аерокосмічної діяльності, ексрадник голови Державного космічного агентства Андрій Колесник в коментарі «Укрінформу» заявив, що він майже зі стовідсотковою вірогідністю певен – у верхніх шарах атмосфери Землі вибухнув саме болід.

«Найбільш ймовірно — це космічний об’єкт, небесне тіло, яке до входу в атмосферу Землі називається астероїдом, коли входить в атмосферу Землі, «стає» метеорит, а коли горить яскравою кулею, то її називають болідом», — сказав експерт.

Він зазначив, що в нещодавно ухваленій, оновленій Стратегії планетарного захисту Землі, цей астероїд швидше за все належить до класу тих, які розміром до 10 метрів у діаметрі. А таких астероїдів дуже багато в навколоземному просторі – в проміжку до 7,5 млн км від орбіти Землі близько 45 мільйонів, зазначає експерт. Їх дуже важко виявляти наземними засобами спостереження, оптичними телескопами чи радарами. Щоб вирішити цю проблему, в 2028 році NASA має вивести на орбіту спеціальний космічний апарат, який буде виявляти такі астероїди. 

«Втім, особливої небезпеки для людства астероїд такого розміру (10 м у діаметрі, - Ред.) не представляє. В епіцентрі вибуху ймовірні пошкодження обмежуються вибитими шибками», - додав пан Колесник.

А оскільки у нашому випадку й про такі пошкодження не повідомлялося, то, каже він, «наш астероїд» навіть ще менший – десь 3-5 метрів у діаметрі: «Безпосередньо у мене вдома вікна тріщали, але не більше».

Крім того, зазначив експерт, метеорити бувають трьох типів: вуглецеві, силікатні або кремнієві, а також залізно-нікелеві. От саме останні можуть залишити після себе якісь сліди, бо не встигають розплавитися.

А ще – в залежності від кольору вибуху теж можна визначити, з якого матеріалу складений метеорит.

«Наприклад, якщо вибух синього або зеленого кольору, то це вказує на те, що в метеориті є якісь металеві домішки», - підкреслив Андрій Колесник.

Аналітик звертає увагу на те, що спалахи минулої ночі спостерігали на Дніпровщині та на Житомирщині, а також у білорусі. Зокрема, їх бачили мешканці Гомеля, Мозиря та інших міст, що розташовані поблизу білорусько-українського кордону.

«Це явище сталося на висоті декількох десятків кілометрів над поверхнею Землі. Тому нічого дивного, що спалах бачили у багатьох областях України й навіть у білорусі. Втім, люди бачили не різні боліди, а один і той же, — підкреслив співрозмовник. – Щось подібне фіксується не часто. Коли такий камінець влітає в атмосферу Землі він зазвичай згорає. Що стосується України, то в сучасній історії такого у нас ще не було, це вперше».

На запитання, чи можуть бути знайдені на землі якісь уламки цього космічного  тіла, а також, де найімовірніше воно упало, пан Колесник відповів: «Епіцентр вибуху – над західною частиною Київщини. Не виключаю, що залишки метеорита все ж потрапили на поверхню землі. Але це будуть невеличкі камінці. Їх можуть знайти, скажімо, сьогодні, а можуть, якщо впало у якійсь місцевості, де нога людини ступає рідко, наприклад, десь у ліс або у водойму, — і через 5, а то й більше років». Додамо від себе: а можуть й ніколи не знайти.

І останнє – причому тут Лірида?

У Космічному агентстві України повідомили, що найімовірніше спалах був спричинений падінням метеорита з потоку Лірид. Це швидкі метеори, які викликає шлейф комети Тетчер.

«Ліриди – це дуже швидкі і яскраві метеори, які спричиняє шлейф комети Тетчер. Ліриди не залишають довгих палаючих слідів, коли проносяться через атмосферу Землі, їхня ознака – яскраві спалахи, або так звані «вогненні кулі», – пояснили в агентстві.

Метеорний потік Ліриди – один із найдавніших, відомих людству. Його ще спостерігали в Китаї в 687 р. до н. е. Свою назву потік отримав від сузір'я Ліри, з якого нібито падає метеоритний дощ. У шлейф комети Тетчера, що залишає метеоритний потік Ліриди, Земля потрапила 15 квітня 2023 року. Вийде з нього планета 29 квітня, а пік зорепаду припаде на 21 квітня.

Схожий випадок стався в лютому 2023 року – вночі над північною Францією впав згорілий в атмосфері метеор. Метрове небесне тіло під час вибуху освітило небо над країною, що зафіксували камери спостереження та очевидці.

У квітні 2002 року в Німеччині впав метеорит Нойшванштайн — свою назву він отримав на честь відомого замку в Баварії, біля якого він упав.

Падіння метеорита викликало ажіотаж у ЗМІ, і його спостерігали очевидці у більшості країн Центральної Європи.

За повідомленнями, звук падіння метеорита чули аж за 100 км. Метеор залишив вражаючий слід у нічному небі, після чого розпався на пів дюжини жовто-помаранчевих фрагментів на висоті близько 22 кілометрів над землею. Загалом це небесне дійство тривало близько шести секунд.

Уламки метеорита впали на площу в кілька квадратних кілометрів. Район падіння приваблював мисливців за уламками метеорита протягом місяців після падіння. В результаті знайшли три фрагменти загальною масою близько 6 кілограмів.

Один з найбільших метеоритів в історії упав 15 лютого 2013 року поблизу міста Челябінськ у Росії. За даними NASA, до входу в атмосферу Землі об'єкт мав близько 17 метрів у діаметрі, масу до 10 000 тонн і рухався зі швидкістю 18 км/с. Він вибухнув на висоті від 19 до 24 км, потужність вибуху становила близько 500 кілотонн.

Кількість поранених внаслідок падіння метеорита в Челябінській області становить близько 1600 осіб, більшість із них зазнали ушкоджень від уламків скла.

Основну частину метеорита — уламок вагою 654 кг — підняли з дна озера Чебаркуль у жовтні 2013 року.

За оцінкою NASA, цей метеорит є найбільшим серед метеоритів, що впали на Землю за останнє сторіччя — після Тунгуського метеорита 1908 року.

Мирослав Ліскович. Київ