Такі різні паски, або Що печуть на Великдень у різних країнах?

Дріжджові, сирні, солодкі, солоні, з маком, з рахат-лукумом, квадратні, переплетені, у формі голубки та, навіть, з черствого хліба.

Калач: Сербія та Угорщина

Білий обрядовий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста, який у Сербії та Угорщині використовується як Великодня випічка. Печеться з вчиненого тіста, зазвичай, сплетений з трьох-чотирьох качалочок. Часто в калачів посередині дірка. Схожі назви обрядового хліба існували в інших слов'янських народів: «коровай», «колач» (назва походить від «колесо», «коло»). Калач в деяких регіонах України виконує функцію короваю. Інколи, його випікають маленьким (розміром з кулак) – тоді він виконує роль «шишок» на весіллях.

Капіротада: Мексика

Мексиканський великодній пудинг, який готують… з черствого хліба. Хліб просочують сиропом з цукру пілончілло (нерафінований тростинний цукор), паличок кориці і гвоздики. Оскільки мексиканські родини сприймають капіротаду як нагадування про страждання Христа, то й інгредієнти у рецепті мають символічне значення: хліб позначає Тіло Христове, сироп – Його кров, гвоздика – цвяхи, палички кориці символізують дерев’яний хрест, а плавлений сир – це плащаниця.

Підготовлені інгредієнти викладають у форму шарами разом з різними сухофруктами, фруктами, сиром, горіхами та запікають.

Козонак: Болгарія, Македонія, Румунія, Молдова, Сербія

Це народний кондитерський виріб, який розповсюджений у Східній Європі, який у Болгарії та Македонії є традиційним Великоднім хлібом. Його зазвичай готують до Великодня також в Румунії, Сербії, Молдові.

Приготування козонаку виглядає наступним чином: спеціально приготовлене дріжджове тісто (склад тіста: яйця, масло вершкове, лимонна або апельсинова цедра, есенція рому та ванілі, подекуди родзинки) розкочується до товщини 4 – 5 мм і на цей шар намащується начинка. Потім, тісто з начинкою скручується і в розрізі виходить спіралеподібний візерунок. Начинкою може служити майже будь-що, починаючи від рахат-лукуму і шоколаду, закінчуючи солодким сиром та родзинками. Проте класичною начинкою для козонака залишається мак.

Коломба, Пінса, Шоколадний хліб: Італія

Це кекс у формі голуба, згідно легенд, коломба має довгу історію і була присутня на столах італійців ще з давніх часів, як символ миру, відродження та любові. Це здобний дріжджовий пиріг з цукатами, цедрою або родзинками, прикрашений хрусткою цукровою крихтою і цільним мигдалем. Паска Коломба готується не швидко, на весь процес у хазяйки піде 18-20 годин, зате вона залишається м’якою та ароматною цілий тиждень.

Крім «голубиного хліба», в різних регіонах Італії до великодніх свят печуть також пінсу, шоколадний хліб salame del papa, і схожий на панеттоне пиріг Тоскана. А ще неаполітанський великодній торт – Пастера з пісочним хлібом і начинкою з пшениці в молоці і рікоттою, паску в формі круглого кексу – Тортано і багато іншого.

Керстстол: Нідерланди

Традиційний нідерландський фруктовий пасхальний хліб овальної форми. У дріжджове тісто додають сушені фрукти, родзинки і смородину, лимон і апельсинову цедру, молоко, вершкове масло, цукор, ваніль і корицю. Більш розкішний сорт може включати подрібнені волоські горіхи, мигдаль або фундук. Також можуть бути додані імбирний порошок або тертий кристалізований імбир, сушені вишні та журавлину, яблуко, ківі або кардамон.

Тісто наповнюється мигдалевою пастою, яку кладуть посередині пирога. Після готовності пиріг перед подачею товстими скибочками обмазують цукровою пудрою, намазавши вершковим маслом.

Мазурек: Польща

Це тонкий пиріг, який у Польщі випікають на Великдень. Зазвичай він складається з двох шарів: пісочної основи та солодкого прошарку з горіхів та фруктів. Коржі, як правило, з різного тіста. Мазуреки можуть бути ромбоподібної, трикутної або навіть овальної форми, рясно прикрашені сухофруктами.

Прикрашають пиріг Мазурек відповідною великодньою символікою за допомогою варення, крему та помадки.

Мона де Паскуа: Іспанія

Традиційний пасхальний хліб з Іспанії – різновид солодкої і дуже ніжної булочки, з дріжджового або пісного тіста. У готовому вигляді – це косичка в формі кільця або маленькі порційні булочки. «Родзинка» Мона де Паскуа – крашанки, які розміщують на поверхні і тільки після – випікають паску. У різних регіонах країни Мона де Паскуа має свій неповторний колорит – інколи його роблять круглим, продовгуватими косичками і навіть у вигляді великого бублика.

Мяммі: Фінляндія

Фінський великодній пудинг, який випікають з житнього борошна і солоду з додаванням солі, цукру, цедри. Після охолодження його заливають вершками, молоком чи кремом.

Випікають мяммі впродовж декількох годин при низькій температурі, в ньому багато білка, волокон та мікроелементів, зокрема, заліза. Зараз його рідко роблять вдома, оскільки понад два мільйони порцій готового до споживання мяммі продається щорічно.

Пинця: Словенія та Хорватія

Традиційний великодній рулет у Словенії та Хорватії. Це солодкий хлібний коровай із знаком хреста, який вирізають ножем перед випіканням, на верхній стороні.

Пинзю їдять на святкування кінця Великого посту, оскільки вона містить багато яєць. Разом з писанками пинзя залишається центральним елементом сімейного великоднього сніданку. У містах це все частіше єдине, що приносять на пасхальну месу для благословення. Його, як нашу паску, часто дарують гостям, це – символ добрих побажань.

Райндлінг: Австрія

Традиційний великодній австрійський пиріг – за формою нагадує високий круглий кекс з дірочкою всередині. В німецькій кухні він відноситься до пирогів (кексів) особливої форми – гугельхупф.

Готують ароматний райдлінг з дріжджового тіста з цукром, вершковим маслом, родзинками, фініками, корицею, анісом. Тіст щедро просочують коньяком чи ромом, тонко розкачують, промазують маслом та начинкою (горіхи, сухофрукти, цукати, цедра), згортають, вкладають у форму і випікають.

Семла: Швеція

Це великодня шведська булочка, яку раніше було прийнято їсти тільки раз на рік – в «жирний» вівторок, за день до початку Великого посту, але шведи настільки полюбили семли, що починають їх їсти задовго до традиційної великодньої дати. За один сезон в Швеції купують понад 50 мільйонів семл.

Невеличка пшенична булочка з кардамоном та начинкою з мигдальної маси, щедро приправлена несолодкими збитими вершками і злегка присипана цукровою пудрою.

Фолар: Португалія

Великодній хліб, який випікають у Португалії. До його складу входить вода, сіль, яйця, пшеничне борошно. Форма і конкретний рецепт відрізняються регіон від регіону так, що десь виходить солодка випічка, а десь – солона. Фолар іноді подають з вареним яйцем, який символічно представляє відродження та Воскресіння.

Під час пасхальних гулянь хрещеники зазвичай приносять букет фіалок хрещеній мамі в Вербну неділю, і це, у Великодню неділю, пропонує йому фолар.

Є також солодкі фолари (фолар з Ольяо), які складаються з семи шарів з розтопленим цукром і корицею, а також більш поширений фолар з анісом і корицею.

Хрестова булочка, або мазанець: Англія, Німеччина, Чехія, Канада

Гаряча булочка з хрестом – традиційний великодній хліб, який готують в Англії та деяких місцевостях Німеччини. У Чехії аналог «христової булочки» має назву «мазанець», у франкомовній частині Канади її називають булочка Страсної п'ятниці.

Це випічка зі здобного тіста з родзинками і різними прянощами (гвоздика, кориця, мускатний горіх). Головним атрибутом є зображенням на ній білого хреста, що виконується або надрізами по верху булочки, в які додається суміш води та борошна, або цей хрест робиться за допомогою смужок тіста.

Цурекі: Греція

Солодкий святковий хліб, виготовлений з борошна, молока, масла та цукру, зазвичай приправлений апельсиновою цедрою, смолою мастики або махлабом – це аналог нашої паски в Греції. Хоча за формою він більше нагадує нашу булочку-косу. Готовий цурекі посипають маком, мигдалем або кунжутом. В серединку викладають яскраво-червоні крашені яйця. Варіацію Цурекі, яку зазвичай називають "великодній хліб", роблять грецькі громади під час Великодня не тільки в Греції, але й в інших країнах, де є грецькі громади.

Паска: Україна і не тільки…

– український обрядовий здобний великодній хліб, поширений також у Грузії, Молдові, Румунії та в деяких інших країнах.

Назва хліба походить від слова «Пасха» – однієї з назв Великодня, що в сучасній мові вживається переважно у церковному середовищі. В свою чергу, це слово походить від давньогрецького πάσκα (páska) і грузинського პასკა, цим терміном користувались християни у Візантійській імперії. Назва пов'язана з юдейським святом Песах.

Зазвичай випікають кілька пасок різних розмірів, інколи для кожного члена родини, і одну велику для всіх, їх оздоблюють прикрасами з тіста. Для випікання пасок є спеціальні форми – пасківники.

Особливим різновидом є сирна паска – спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами «ХВ» (Христос Воскрес), що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння.

Любов Базів. Київ