Уже третій рік Україна долає пандемію коронавірусної хвороби. Попри повномасштабне вторгнення держава змогла забезпечити вакцинацію там, де це можливо, і продовжує наполягати на тому, що щеплення не тільки вбережуть здоров’я кожної конкретної людини, а й дозволять зняти навантаження з системи охорони здоров’я.
Втім, окрім коронавірусної хвороби, існують інші інфекційні захворювання та ризики, на які слід звертати увагу.
Про те, які ще захворювання можуть стати проблемою для України, і що робити, щоб цього не сталося, Укрінформ поговорив з заступником міністра охорони здоров’я, головним санітарним лікарем Ігорем Кузіним.
ПІДЙОМ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА COVID-19 У ЦЬОМУ РОЦІ ПРОХОДИТЬ БЕЗ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ
- З початку року в Україні фіксувалося поступове зниження захворюваності на COVID-19, і ми очікували, що в березні ця хвороба піде на спад. Втім протягом березня фіксувалося щотижневе збільшення кількості захворілих на коронавірусну хворобу.
- Є два основних підйоми захворюваності, все залежить від того, який штам циркулює, яка щільність населення, які міграційні процеси в межах країни, ще низки факторів. Перший припадає на вересень-жовтень, другий найчастіше спостерігається від другої половини лютого і до кінця березня - початку квітня. Такі пікові підйоми у нас реєструються протягом трьох років епідемії.
Якщо подивитися на показники захворюваності, які ми фіксуємо зараз, то підйом очікуваний, тут нічого специфічного чи екстраординарного немає. Такі зростання захворюваності реєструвалися впродовж двох минулих хвиль, і зараз ми бачимо поступове зростання кількості захворілих. У середньому тиждень до тижня зростання складає біля 20% і за останній тиждень ми фіксуємо до 20 тисяч захворілих.
Але зауважу, що епідемічний підйом захворюваності в рамках цього року проходить без карантинних обмежень. Їх зараз неможливо застосувати і, відповідно, зменшити рівень захворюваності також дуже важко.
Серед захворілих, безумовно, є в тому числі й вакциновані, але перебіг хвороби у них набагато легше, вони не потрапляють у лікарню, не госпіталізуються. До прикладу, серед померлих внаслідок ускладнень COVID-19, які реєструються впродовж умовного тижня, біля 85% – це люди, які не отримали базовий курс щеплень. Ми бачимо по статистиці, що якщо вакциновані люди хворіють, то це найчастіше проходить через 3-5 днів без госпіталізації. Невакциновані, особливо на фоні неінфекційних супутніх захворювань, найчастіше мають як важкий перебіг хвороби, так і частіше госпіталізуються.
- По статистиці ЦГЗ зросли також і госпіталізації, якщо порівнювати з початком року. Наскільки зараз система охорони здоров'я, в умовах бойових дій справляється з цим?
- Ми залишили за собою принцип формування госпітальної мережі, яка має надавати допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою. Загалом в країні зарезервовано 40 тис. ліжок для надання меддопомоги при COVID-19. Ці ліжка облаштовані відповідно до потреб киснезабезпечення і ця кількість незмінна протягом останніх півтора року.
Зараз упродовж тижня з коронавірусом госпіталізується 4-4,5 тис. людей. Але ми не виходимо за умовні 10-15%, і понаднормового навантаження на систему охорони здоров'я ні по країні в цілому, ні в конкретному регіоні не спостерігаємо. Рівні завантаження ліжок, які виділені під реанімацію чи високопотокову кисневу терапію, набагато менші, біля 5-6% у середньому по країні.
- Про перший підтверджений випадок “Кракену” МОЗ оголосило 24 січня, на початок березня він був вже у шести областях, а нещодавно ЦГЗ оголосив про те, що “Кракен” виявлений у всіх областях. Зростання захворюваності все ж таки пов’язане з цим підтипом, чи це просто звичайний сезонний підйом?
- Я впевнений, що це пов'язані речі, “Кракен” передається швидше, ніж звичайний Омікрон. І ми дійсно зараз спостерігаємо, що показники захворюваності перевищують середні прогностичні, або середні очікувані. Тобто, зараз епідемічний підйом більш інтенсивний і це може бути викликане саме підтипом “Кракен”. Якщо ми подивимося на аналогічну ситуацію в США, то там лише за кілька тижнів “Кракен” замінив увесь звичайний Омікрон і більша частина Штатів була охоплена саме цим підтипом. В Україні ми спостерігаємо те саме: зареєструвавши цей підтип на рівні однієї області, ми побачили, що ситуація почала погіршуватися і в інших областях. Якщо раніше випадки захворюваності були 50 на 50, то за останні кілька тижнів майже всі випадки, які проходять через секвенування, викликані “Кракеном”. Він не лише швидше передається і переходить з однієї області на іншу, а й так само заміщує Омікрон на рівні кожної області.
КІЛЬКІСТЬ ПРОВЕДЕННИХ ЩЕПЛЕНЬ ЗАЛЕЖИТЬ І ВІД СИТУАЦІЇ НА ФРОНТІ
- Також по статистиці ми бачимо, що суттєво знизилася кількість щеплень проти COVID-19 за тиждень. Якщо до нового року в тиждень було і по 60 тис., і по 50 тис. щеплень, що безумовно теж недостатньо, то, наприклад, зараз – усього 25 тисяч. Як на вашу думку, чому при наявності вакцин, інфраструктури, постійних закликах вакцинуватися, так відбувається?
- Кількість проведених щеплень залежить від багатьох факторів, і першим є саме наявність вакцин. Ми забезпечуємо щоденний моніторинг наявності вакцин, починаючи від районного рівня і закінчуючи обласним, бачимо де вакцини закінчуються, комунікуємо з закладами охорони здоров'я, департаментами, просимо забезпечити максимальну наявність вакцин на кожному рівні. Зараз немає жодних проблем як у постачанні, так і у наявності вакцин. Більше 80% пунктів щеплення мають зараз щонайменше три вакцини на вибір. Менше 3% пунктів щеплення мають одну вакцину. Така доступність, насправді, добра ознака, це дозволяє людині обирати.
З іншого боку, ми максимально запустили в роботу мобільні бригади, центри вакцинації. Але кількість вакцинальних сесій дуже сильно залежить від того, наскільки інтенсивні обстріли, наскільки часто йдуть повітряні тривоги. Ми дійсно спостерігаємо, що є зв'язок між ситуацією на фронті й вакцинацією. Частина закладів охорони здоров’я надає медичну допомогу пораненим, і коли інтенсифікуються бойові дії на фронті, зменшується кількість вакцинальних сесій, тому що деякі пункти щеплень на рівні закладів охорони здоров’я вимушено переформатовуються або закриваються.
Зараз ми робимо все можливе, щоб пропагувати вакцинацію і закликаємо всіх звертатися до пунктів щеплень, вакцинуватися й уберегтися від важких наслідків COVID-19.
НА ПОЧАТКУ ЛІТА МОЗ РОЗПОЧНЕ КАМПАНІЮ ДОДАТКОВОЇ ІМУНІЗАЦІЇ ПРОТИ КОРУ
- Що нас очікує в літній сезон та восени – звичайний підйом захворюваності на ГРВІ та COVID-19? Наскільки він буде критичним, чи послабиться цей вірус, як свого часу прогнозували?
- Епідсезон грипу, починаючи з середини лютого, сходить на нуль. Припиняється циркуляція вірусу грипу і залишаються звичайні вірусореспіраторні групи. Тому прогностично ми будемо спостерігати зменшення захворюваності як на ГРВІ, так і на COVID-19. Це поступове зниження буде тривати майже до середини травня, а з травня у нас будуть мінімальні показники впродовж усього літа.
Але в літній період підвищуються ризики інших захворювань. Ми почнемо однозначно говорити про питання кору. Випадки кору вже реєструються. 9 березня було відповідне рішення національної комісії ТЕБ та НС, яка прийняла загальнодержавний план реагування на випадки спалаху кору. Ці плани будуть ухвалені на рівні кожної області і, скоріш за все, на початку літа ми зможемо розпочати кампанію з додаткової імунізації дітей проти кору. Це та інфекційна хвороба, яка зараз є для України досить високим ризиком.
Ми будемо також піднімати питання і контролювати ситуацію з холерою. За даними світової статистики, зараз зростає кількість країн, які мають напружену епідемічну ситуацію з холерою. Значною більшістю це країни Африки, Азії, Близького Сходу. Ці країни вже реєструють спалахи на своїй території, і, звісно, ми також маємо бути готові. Тому посилений епідемічний нагляд за холерою розпочнеться з 1 червня і буде продовжуватися весь літній період. З усіх об'єктів навколишнього середовища – відкриті водойми, річки – щотижня будуть забиратися зразки і досліджуватися на холеру. Також у пацієнтів, які будуть мати ознаки гострої кишкової інфекції та будуть госпіталізовані, будуть забиратися додаткові зразки для проведення аналізу на холеру або з використанням швидкого тесту, або з використанням ПЛР-тесту. Окрім цього будуть досліджуватися вода водопровідної мережі й стічні води на вміст вібріонів холери. Це той моніторинг, який забезпечує дуже швидку діагностику ризиків виникнення холери.
Таке спостереження проводиться щорічно, але минулого року ми мали кілька осередків, де ідентифікували холероподібні вібріони. Це ще не холера, але це ознака ускладнення епідемічної ситуації щодо холери. Такі випадки ми реєстрували в минулому році у Миколаївській області, було кілька підозр стосовно Донецької області. Тому ця робота буде продовжена.
Вся територія України буде поділена на дві групи: області першої та другої категорії. В залежності від клімату, в більш теплих областях країни кратність такого моніторингу буде вища, це південь країни: Одеська, Миколаївська, Херсонська області. Для центру, сходу, заходу країни кратність буде меншою, але це не означає, що такі дослідження не будуть проводитися.
Також проти холери є ефективна вакцина, вона формує імунітет на три роки, прекваліфікована ВООЗ, але по процедурі надається країнам лише у тому випадку, коли вже фактично зареєстрований спалах холери. Хочу наголосити, що спалах холери – це навіть один випадок. Тому, навіть при реєстрації одного випадку, Україна може отримати вакцину проти холери, щоб вакцинувати медпрацівників, працівників об'єктів критичної інфраструктури.
Запорукою профілактики холери є три прості речі: миття рук, використання чистої питної води, миття овочів, фруктів, продуктів при приготуванні їжі.
Також ми не повинні забувати про поліомієліт, тому що Україна офіційно не подолала спалах поліо. Тому впродовж літа буде тривати кампанія додаткової імунізації дітей, з особливим акцентом на те, щоб діти отримали вакцину до 1 вересня.
Але в той же час треба усвідомлювати, що COVID-19 не зникне нікуди, він буде перебувати в популяції і реєструватися на території всього світу. Тому, скоріш за все, восени слід очікувати чергового підйому захворюваності, вже напевно рутинного для нас, починаючи з жовтня-листопада. Прогнози по грипу ми отримаємо не раніше червня, і тоді вже зможемо говорити, наскільки буде інтенсивним епідемічний процес коронавірусної інфекції разом з грипом в епідсезоні 2023-2024 років.
- Як буде виглядати додаткова імунізація проти кору? Лікарі будуть запрошувати батьків привести дітей на щеплення, чи це буде в організованих дитячих колективах?
- Зараз проводимо підрахунок кількості дітей, які пропустили щеплення з різних причин: не прийшли, забули, отримали один курс і не отримали друге щеплення, виїхали за межі країни. Всі такі випадки визначаються в розрізі областей, конкретних закладів охорони здоров’я, закладів освіти. Цей процес вже завершується, і орієнтовно ми виходимо на цифру близько 270 тис. дітей, які пропустили свої щеплення або не отримали його взагалі. Це попередні цифри, вони ще будуть уточнюватися. Але це базова, стартова кількість дітей, які повинні бути щеплені протягом додаткового раунду імунізації.
Вже після затвердження фінальної цифри, коли ми будемо розуміти, яка кількість вакцини нам буде потрібна для додаткового раунду імунізації, ми будемо планувати найбільш ефективні моделі.
Все буде залежати від ситуації в областях. В одних ми можемо спостерігати, що це діти одного року, і тоді основний фокус буде на організовані колективи в дитячих садочках. Якщо мова йтиме про дітей 6 років, то це буде інша модель. Тому все буде залежати від того, що покажуть результати як першого, так і другого етапу планування. На другому етапі ми вже визначимо, чи це будуть мобільні бригади, чи пересувні пункти щеплення в закладах освіти, або проактивне запрошення в кабінети щеплення в невеликих населених пунктах. На початок квітня ці моделі вже будуть сформовані. Загалом ми планували старт цієї вакцинальної кампанії з кінця квітня, коли вакцина має бути в додатковій кількості в регіонах.
Стосовно областей, ми розуміємо, що така компанія має бути проведена на території всієї країни. Я хочу нагадати, що спалахи кору в нас реєструвалися в 2017-2019 роках, тоді вакцинальна кампанія відбувалася на рівні 2-3 областей. На жаль, це не довело свою ефективність. Ми можемо локально загасити спалах, але це не означає, що уся інші територія країни захищена. І тому цей додатковий раунд імунізації має пройти так само, як і з поліомієлітом, по всій території країни.
Буде використовуватися вакцина КПК (кір, паротит, краснуха). Загалом річна потреба в цій вакцини у нас на рівні 650 тисяч доз. Для проведення цієї кампанії нам потрібні ще 270-280 тис. доз, щоб мати можливість провакцинувати неімунний прошарок.
- В минулий спалах кору, та й загалом раніше, були випадки, коли батьки купляли довідки про вакцинацію дітей, щоб вони могли відвідувати дитячі колективи. Також деякі батьки вважають, що кір легко переноситься дітьми і варто було б, щоб дитина перехворіла. Як МОЗ буде реагувати, якщо такі випадки знов будуть мати місце?
- Перш за все, хочу нагадати, що купівля довідок або підробка медичних документів – це кримінальне правопорушення. Про це мають пам’ятати як батьки, так і лікарі, які можуть піти на таке порушення і виписувати такі документи. З боку МОЗ ми зробимо все, щоб унеможливити подібне.
Зараз більша частина медичної документації переводиться в електронну форму. Це означає, що будь-яку дію можна ідентифікувати через деякий час: подивитися – який лікар, через який час видав довідку, з якими записами, чи була ця вакцина, яку він прописав в ЕСОЗ, розподілена в цю конкретну лікарню в цей час тощо. Тому спроби отримати довідку таким чином – мало того, що карне правопорушення, це ще й не захищає дитину від ризику захворіти на кір.
Ще в 2017-2019 роках деякі батьки, які купували такі довідки, потім приходили до пунктів щеплення з проханням вакцинувати дитину. І вони благали про це вже після летальних випадків у сім’ї, які були викликані кором.
Кір не є звичайною дитячою інфекційною хворобою, якою можна перехворіти і жити далі. Кір у багатьох випадках протікає в доволі агресивній формі. Я хочу нагадати, що одним із суттєвих ускладнень кору є корові енцефаліти – запалення мозкових оболонок, яке призводить до інвалідизації дитини, це дуже важке ускладнення кору і не треба нехтувати захистом.
- Стосовно яких ще захворювань МОЗ має настороженість?
- Скажу про кілька основних проблем, з якими, на жаль, ми будемо мати справу. Перше – проблема антимікробної резистентності. Це проблема як у всьому світі, так і в Україні. Єдиним методом профілактики антимікробної резистентності є раціональне застосування антимікробних препаратів. Зараз в Україні вже неможливо купити антибіотик без рецепта. Ми проводимо спеціальний моніторинг і під виглядом пацієнтів намагаємося купити антибіотики, вживаємо заходів до тих аптек, які продають їх з порушенням законодавства. Спочатку таких порушників було багато, зараз їх усе менше. Адже аптечна мережа розуміє, що це порушення ліцензійних вимог і для того, щоб не скасували ліцензію, їм простіше виконувати норми законодавства.
Також є питання інфекційного контролю, дотримання певних протиепідемічних правил у закладах охорони здоров'я. Але антимікробна резистентність – проблема, з якою Україна буде боротися ще дуже багато років.
Друге – правець. В умовах війни, травм – правець може дійсно викликати летальні випадки як серед військових, так і серед цивільних. Тому важливо пам'ятати, що кожна доросла людина має пройти вакцинацію щонайменше раз на 10 років.
Третя проблема – гепатити. Ця проблема переважно стосується медичних працівників, які зараз працюють або на передовій, або в закладах екстреної медичної допомоги. Вакцинація проти гепатиту В є, доступна, і медики мають обов’язково вакцинуватися проти вірусного гепатиту В.
І останнє – це дифтерія. Дифтерія залишається доволі вузькою дитячою інфекцією. Ми спостерігаємо поодинокі випадки дифтерії на території України і це вакцинокерована інфекція. Ми не очікуємо і не прогнозуємо, що будуть епідемічні спалахи саме дифтерії, але по відношенню до кожного випадку зараз застосовуються максимальні заходи, щоб його локалізувати.
Тому хочу наголосити, що зараз у світі є всі необхідні засоби, щоб захистити життя – вакцини, результати наукових досліджень, і певні рекомендації, яких треба дотримуватися. В умовах війни не треба ризикувати своїм здоров'ям, треба вакцинуватися, дотримуватися Національного календаря щеплень із тим, щоб не потрапити до закладу охорони здоров'я.
Наталія Молчанова
Фото – Євгена Котенка