Фонд держмайна ліквідує понад 1000 державних підприємств. Чому не приватизація і що це дасть країні

В Україні накопичилася велика кількість непрацюючих держпідприємств. Як позбутися цього баласту?

Зараз в державній власності більше тисячі збиткових та економічно неактивних підприємств. Їхнє майно перебуває в занедбаному стані або й взагалі відчужене злочинним шляхом. Крім того, борги таких підприємств (несплачені податки, невиплачені заробітні плати працівникам) не тільки не погашаються, але й накопичуються. На рахунках цих підприємств вже тривалий час немає коштів, тому погашення боргів можливе тільки завдяки продажу майна, що перебуває на їхньому балансі, або того, що їм вдається повертати із чужого незаконного володіння. Нині від значної частини таких підприємств фактично залишилися тільки стоси архівних паперів.

Чому приватизація - не завжди вихід?

Приватизація таких держпідприємств недоцільна, через відсутність інвестиційної привабливості (вартість активів практично дорівнює накопиченим боргам). Окрім того, вона несе додаткові ризики для інвестора, бо відбувається за умови “успадкування” усіх прав та обов’язків підприємства (правонаступництва навіть тих боргів, про які на момент продажу не відомо). Це змушує бізнес багато разів подумати, перш ніж купувати таке майно.

Щоденно держава витрачає значні ресурси для контролю за цими держпідприємствами. При цьому одним із її завдань є сприяння розвитку бізнесу та в жодному разі не перекладання на нього боргів, що роками накопичувалися на держпідприємствах. Тому справедливо й доцільно щодо інвестиційно непривабливих економічно неактивних держпідприємств застосувати процедуру ліквідації за рішенням власника, так звану “добровільну ліквідацію”.

Процедура “добровільної ліквідації” відбувається максимально прозоро та справедливо: спершу здійснюється моніторинг боргів (з метою уникнення так званої “роздутої кредиторки”) та пошук майна, що ймовірно незаконно відчужене, далі - реалізація майна на публічних торгах/аукціонах, де зниження початкової ціни лота не допускається.

Нині на шляху до ліквідації підприємств є суттєва перепона – вартість цієї процедури. Ліквідація одного держпідприємства коштує щонайменше 20 тисяч гривень. На що витрачаються такі кошти? Це, наприклад, виготовлення технічної документації на нерухомість, оцінювання активів, їх охорона, підготовка та передання до архіву документів тощо. Однак під час війни ми не можемо собі дозволити витрачати гроші із держбюджету на такі непершочергові потреби.

Щоб заощадити державні кошти, потрібен новий швидкий та дієвий механізм припинення інвестиційно непривабливих та економічно неактивних держпідприємств за рішенням власника. Відповідний законопроєкт вже зареєстровано у парламенті за номером №8205. Проєкт має врегулювати  особливості припинення діяльності держпідприємств.

Ефективні ліквідатори

Що саме передбачає цей документ? Ми пропонуємо залучити до ліквідації держпідприємств кваліфікованих спеціалістів, які мають відповідний досвід, та запропонувати оплату їхньої праці (винагороду) на рівні однієї мінімальної заробітної плати з можливістю одночасної ліквідації декількох держпідприємств. Окрім того, передбачається можливість отримання додаткової винагороди (від 3 до 5% від вартості проданого) за повернуте підприємству з чужого незаконного володіння майно та продаж його (наразі ліквідатори держпідприємств працюють на громадських засадах, тому виникає багато питань до якості їхньої роботи) .

Частина економічно неактивних держпідприємств залишилася без активів, тобто активи є тільки “на папері”. Однак кваліфіковані ліквідатори, наче слідчі, шукатимуть втрачене чи вкрадене майно та повертатимуть його у власність держави. В Україні  добре розвинута інституція арбітражних керуючих, які мають необхідні навички з розшуку активів та досвід судової ліквідації. Чому б не скористатися таким надбанням?

Заощадження державних коштів

Основне завдання законопроєкту – зробити процедуру “добровільної ліквідації” самоокупною, без залучення виділених з державного бюджету коштів та погашення боргів економічно неактивних держпідприємств.

Яким чином це відбуватиметься? Кошти від продажу активів держпідприємства передовсім йтимуть на погашення боргів, а за рахунок грошей, що залишилися після погашення всіх боргів, фінансуватимемо витрати на подальшу ліквідацію підприємств без активів  - так званих “пустушок”, де відсутні активи й борги, але витрати на процедуру значні. Це, наприклад, витрати на підготовку та передання документів до архіву, що є соціальною функцією, адже йдеться про документальне підтвердження права на виплату пенсій колишнім працівникам державного підприємства.

Таким чином, завдяки запропонованій процедурі, кошти від продажу майна економічно неактивних держпідприємств, в тому числі знайденого та повернутого, спрямовуватимуться до бюджету через погашення боргів цих держпідприємств перед державною казною. До прикладу: загальний податковий борг лише таких чотирьох держпідприємств як “Сільськогосподарське підприємство “Хмельницьке”, “Сільськогосподарське підприємство “Запорізьке”, “Завод “Електропобутприлад”, “Черкаський консервний завод” перевищує 7 млн грн.

Загалом розраховуємо, що нам вдасться знайти та продати активи держпідприємств, які не працюють, загальною вартістю щонайменше 140 мільйонів гривень. Ми спрямуємо ці кошти на погашення боргів держпідприємств, в тому числі заборгованості перед державним бюджетом та прострочених платежів із заробітної плати, що роками не виплачувалася.

Якщо законопроєкт одержить підтримку в парламенті, це допоможе державі позбутись баласту у вигляді понад тисячі підприємств, які не працювали роками, притягнути до відповідальності осіб, винних у незаконному відчуженні активів держпідприємств, погасити борги таких підприємств та поповнити бюджет. Отже, держава без зайвих витрат отримає додаткові кошти на підтримку армії та обороноздатності країни.

Протягом першого року після схвалення парламентом законопроєкту плануємо ліквідувати не менше 200 економічно неактивних підприємств та поповнити державний бюджет майже на 28 млн грн.

Дмитро Кліменков, Перший заступник Голови Фонду державного майна України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства