Щоб відродився туризм, зацікавлюйте іноземців Україною вже сьогодні

Україна, як місце для подорожей: як відновлювати туризм після війни

В перші місяці після початку повномасштабного вторгнення надходження до державного бюджету від туристичного сектору впали на 18%. Такі цифри називали в Державному агентстві розвитку туризму, щоправда, звертали увагу — мова йде лише про не основний сезон. Наразі падіння набагато глибше, адже традиційно популярне літо майже не принесло змін для галузі. Та все ж таки бізнес намагається зберегти ресурси та інфраструктуру й розраховує, що після війни індустрія буде швидко розвиватись.

Що ж буде далі? Відновлення залежить від міцності туристичного бренду країни. Яскравий приклад — Хорватія. Курорти цієї країни були популярним напрямом ще за часів Югославії — тут відпочивали як мешканці інших регіонів країни, так і мандрівники з країн Європи. 

Утім, після початку війни у 1991 році кількість туристів скоротилась на 75%. А вже наступного року почала поступово відновлюватись, хоча бойові дії ще тривали. Після війни до Хорватії буквально одразу почала повертатись слава туристичної локації. Хоча країна й програвала конкуренцію більш спокійним південним курортам, але вже після 2000 року, коли з’явилась відповідна інфраструктура, стала одним із найбільш популярних напрямків у Європі. В піковому доковідному 2019 році Хорватію відвідали 21 млн туристів.

Для порівняння — сусідня Албанія, яка має схожі географічні умови, в тому ж 2019 році прийняла лише 6,41 млн туристів. І це при тому, що в цій країні не було війни протягом останніх десятиліть. Але не було й розвинутого туристичного бренду, адже країна тривалий час взагалі залишалась закритою для відвідування. Це важливий аргумент, що відновитись після війни буде легше, ніж побудувати репутацію з нуля. Для України це значить — готувати галузь уже зараз.

Перед туристичним бізнесом виникають нові виклики — підтримувати інтерес до країни як місця відпочинку. На практиці це означає першочергові інвестиції в уже відомі напрямки: Львів, Одеса, Київ. Потрібно враховувати, що спочатку туристи поїдуть в регіони, які менше постраждали від війни. Таким чином, логіка розвитку туристичної галузі на майбутнє має рухатись з заходу на південь і на схід: від Львова до Одеси й Києва, а далі — в інші регіони після відновлення критичної інфраструктури й розмінування територій.

Як бути з містами, які зазнали найбільших руйнувань? В історії туріндустрії є чимало прикладів, коли кризові ситуації ставали точкою відліку для подальшого розвитку. Наприклад, популярні зараз грецькі Салоніки в кінці 1970-х рокі зіткнулись із занепадом туризму — після чергового жахливого землетрусу, коли крім будинків були зруйновані античні пам’ятки. 

Тоді місцеві підприємці вирішили інвестувати в розвиток сучасного мистецтва, щоб створити нові центри тяжіння для мандрівників, стимулювати публікації в медіа, а отже й конкурувати з Афінами. Поступово це дало результати й сьогодні північно-західне місто є одним із туристичних центрів країни. Та зрозуміло, що цьому сприяла не лише бізнес-ініціатива, але й комплексні муніципальні та державні заходи з розвитку інфраструктури та популяризації напрямку.

В Україні також є чимало простору для несподіваних ідей. Тим більше, що в нас уже є досвід перетворення Чорнобильської зони в популярний туристичний об’єкт. Утім, важливо, щоб нестандартні проєкті реалізовувались етично та професійно. Нещодавно Державне агентство розвитку туризму виступило з засудженням туристичної організації, яка вже розпочала тури то звільнених міст Київської області. 

Зрозуміло, що меморіальний туризм також буде розвиватись в майбутньому, але такі делікатні теми потрібно розкривати з повагою до жертв трагедії та місцевого населення, що пережило травматичні події. Саме тому ДАРТ і запропонував залучити Український інститут національної пам’яті. Співпраця державних інституцій та бізнесу, а також культурних ініціатив дозволить в майбутньому реалізувати дійсно релевантні проєкти для цієї непростої теми.

Та все ж слід визнати, що середньостатистичний турист відправляється в подорож не заради відвідування місць трагедії. Туристичні бренди будуються навколо зрозумілих речей — природа, архітектура, атмосфера, історичні локації, їжа. В Україні є всі складові для того, щоб стати успішною. Минулого року країні вже вдалося залучити чимало туристів із країн Перської затоки, які відкривали для себе наші Карпати. Спрощений візовий режим, зручні прямі авіарейси, гарна кухня, гори, лагідна погода — цього було достатньо, щоб спровокувати значуще збільшення туристичних потоків із регіону, який до цього мало знав про Україну. Чого не вистачало — сучасної інфраструктури, але ми маємо всі шанси якісно відбудувати країну в майбутньому.

Що важливо й можливо вже зараз — підтримувати інтерес до країни. Й до цього можуть долучитися усі наші громадяни, які виїхали за кордон. Розповідайте про країну, про свої улюблені місця, страви, події, культурні традиції й видатні історичні події. Діліться емоціями й зацікавлюйте. Нам усім є що розповісти, а особисті історії завжди цікавіші за будь-яку рекламну кампанію. Відбудова може стартувати не тільки з програми фінансування, але й з простої розмови, і, можливо, що після неї ваш співбесідник забажає відвідати Україну. А з цього й починається туризм.

Катерина Артюх, Owner representative туроператора Join UP!

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства