Рецепти на антибіотики? Це ознака цивілізованості

В Україні з 1 серпня цього року запроваджено продаж антибіотиків за електронним рецептом. Не можна сказати, щоб ця новина визвала широкий розголос  –  українці зосереджені на війні. Хтось вважає, що це не надто вчасно, бо для того, щоб все запрацювало, потрібно мати елементарний доступ до інтернету і лікарів, а зараз з цим можуть бути проблеми. Але ж для того й передбачений перехідний період до кінця року, а там – все може бути і у війні ми переможемо. Побоювання, що волонтери, які забезпечують медикаментами військових, тепер не зможуть це робити, теж виявилися марними: вони, як і раніше, зможуть закуповувати лікарські препарати - включаючи антибактеріальні - напряму у дистриб’юторів і без рецептів.

Багато хто переконаний, що давно вже слід було це зробити, бо наші люди, як тільки піднялася температура, відразу п’ють антибіотики. Приведемо один із характерних дописів із соцмережі. Українка, яка давно живе за кордоном пише: «По своїй сім'ї  знаю, що були у нас за 20 років застуди не раз, горло й нежиті, й таке інше. І якби у продажу були антибіотики, ми б їх приймали щоразу. Але через те, що до лікаря ходити було ліньки, ми одужували без антибіотиків».

Чи дійсно українці масово приймали антибіотики без потреби та завдавали собі стільки шкоди, що потрібно було прямо зараз вводити обмеження? І як взагалі це працюватиме? Вислухаємо лікарів.

Але спершу ми зателефонували у кілька аптечних мереж, щоб переконатися, чи нове правило вже діє? Нам всюди категорично відповіли, що навіть мазі для місцевого звстосування, які містять антибіотик, тепер – лише за рецептом. З доставкою ж за потреби – проблем не буде. Просто треба скинути номер рецепту на смартфон кур’єру тої чи іншої аптечної мережі.

Резистентність до антибіотиків –  це не чергова страшилка, а проблема світового масштабу

 Це потрібно було зробити, як мінімум, ще 10 років тому, вважає Ярослава Августинович, головний лікар Васильківського центру первинної медико-санітарної допомоги Київської області.

- Тепер  ми хоч якось зможемо контролювати прийом антибіотиків, тому що до цього часу українці при будь-яких порушеннях стану здоров’я – піднялася температура чи почався кашель – відразу бігли по антибіотики, - каже лікар. - Скажімо, при вірусних респіраторних інфекціях їх призначати не можна, а лише тоді, коли виникають бактеріальні ускладнення.

А Світлана Гук , відомий лікар-пульмонолог, керівник Центру респіраторної медицини та алергології КЛ «Феофанія» запевняє, що просто щаслива, що це рішення нарешті прийнято.

 -  Коли підчас хвилі ковіду, у мене був черговий ефір на телебаченні, я казала, що  мрію про те, щоб антибіотики у нас були за рецептом.  Люди тоді з переляку  масово скуповували їх в аптеках, а тим, кому вони були справді необхідні – при ускладненнях від ковіду – їх просто не вистачало.

Водночас неконтрольований прийом антибактеріальних препаратів може призвести до того, що рано чи пізно настане  момент, коли в світі виробиться резистентність до всіх існуючих антибіотиків, а нових антибіотиків найближчим століттям, напевно, вже не винайдуть, продовжує Ярослава Августинович.

Резистентність до антибіотиків –  це не чергова страшилка, а проблема світового масштабу, підтримує цю думку Світлана Гук. І ковід її лише загострив, тому що величезна кількість людей приймала антибіотики як за призначенням, так і без потреби.

 - А рецепти на антибіотики свідчать, якщо хочете, про культуру суспільства, його зрілість і відповідальність, - підкреслює пані Світлана.  - Як до пацієнтів,  так і до мікробіологічного світу, який нас оточує.

Нові антибактеріальні препарати, якщо й з’являться, будуть дорогі, тому що, аби знайти якусь одну потрібну молекулу, потрібно витратити дуже багато часу та грошей, розповідає Світлана Гук.  Вже зараз на ринку є антибіотики, які коштують тисячу гривень за флакон, а таких флаконів потрібно три штуки на день, і курс лікування – 10-14 днів. 

  - А от те, що й антибактеріальні мазі для місцевого застосування теж потрібно за рецептами купувати – я трохи жалкую, - зізнається пані Світлана.

Та, можливо, це з часом переглянуть?  Навіщо відволікати лікаря, щоб придбати ту ж саму стрептоцидову мазь, яку застосовують при невеликих опіках, тріщинах - коли є ризик потрапляння в ранку інфекції.

Щоб виписати рецепт, необов’язково йти до сімейного лікаря

- А які складнощі можуть виникнути із запровадженням рецептів? – запитуємо у лікарів.

  - Не думаю, що вони будуть серйозними, - відповідає Ярослава Августинович. - Усі пацієнти, які підписали декларацію з сімейним лікарем, вже зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я – тобто ніяких додаткових дій їм робити не треба. Якщо немає такої можливості, особисто йти до лікаря на прийом за рецептом необов’язково - він може виписати його дистанційно, а  потім скинути на телефон пацієнту. Та й для всього цього передбачений перехідний період - до нового року лікарі можуть виписувати й паперові рецепти. А ось для аптек перехідного періоду не передбачено – всі вони з 1 серпня вже мають продавати антибактеріальні препарати по рецепту.

 - А чи не постраждають ті ж одинокі бабусі по селах, яким – далеко добиратися до лікарів і які  просто не розберуться з тими електронними рецептами?- задаємо наступне запитання.

 - А хто може зважити,  наскільки вони вже постраждали від тих антибіотиків, які приймали без потреби? А потім у них боліла печінка, і вони купляли  ліки від печінки, від дисбактеріозу… - каже лікар-пульмонолог.

До того ж Міністерство охорони здоров’я роз’яснює, що за відсутності у сільській місцевості лікарні, рецепт на антибіотик на час перехідного періоду може виписати й фельдшер.

-  Я взагалі не прихильник антибіотиків і призначаю їх у виключних випадках,  коли на це є реальні показання, - зауважує  головний лікар Васильківського центру первинної медико-санітарної допомоги. - І це неправильно, коли люди беруть з собою, скажімо, кудись у поїздку мішок з антибіотиками – особливо це стосується мамусь з дітьми.

Скажімо, при харчових отруєннях, які часто трапляються влітку, здебільшого потрібні звичайні сорбенти, правильний питний режим і правильне харчування, а не антибіотики, розповідає пані Ярослава. В разі ж необхідності людина може звернутися до найближчого медичного закладу. 

Батьки мають радитися з лікарями, а не з інтернетом

Олена Личковська, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри пропедевтики педіатрії та медичної генетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, вважає, що запровадження рецептів на антибіотики є особливо важливим  для збереження здоров’я дітей.

   - Тенденція останніх років – батьки, замість того, щоб звернутися до лікаря,  користуються інформацією, отриманою в інтернеті чи від інших батьків («нашій дитині допомогло»). Або просто просять щось порадити фармацевта в аптеці, - ділиться пані Олена. - Чомусь вважається, що антибіотики запобігають виникненню ускладнень. Цю хибну думку намагаються спростувати численні публікації в тій самій комп’ютерній мережі, однак дописи часто завершується переліком симптомів, при яких ну вже точно потрібен антибіотик.

А на дитину часті курси антибіотикотерапії мають особливий вплив - через ще несформований мікробіом (сукупність мікроорганізмів, що заселяють травний канал, дихальні шляхи та ін.), особливості функції печінки, нирок, імунної системи, продовжує педіатр. Стосовно антибіотикорезистентністі, діти – знову ж -  в особливій ситуації. Якщо зловживати антибіотиками з дитинства, чи залишаться хоча б якісь «антибіотики резерву», коли дитина виросте?

Звичайно, антибіотики рятують життя, неможливо уявити собі сучасну медицину без них. Однак саме лікар повинен вирішувати, наскільки необхідним є їх призначення у кожному конкретному випадку, який саме антибіотик принесе найбільше користі при найменшій шкоді та у якому дозуванні.

Такої ж думки і заслужений лікар України, генеральний директор Київської обласної дитячої лікарні (м. Боярка), Катерина Савінова.

Для нас, лікарів- педіатрів, це без перебільшення  - довгоочікуване рішення. Ми, на жаль, дуже часто стикаємося з ситуаціями, коли до лікарні поступають дітки зі звичайною пневмонією, ми призначаємо антибактеріальну терапію, а ліки - не працюють. Тому що ті мікроорганізми вже сформували захисну реакцію  на антибіотик.

І підсумовує:

 - Так, це буде додаткове навантаження на лікарів, але все одно ми дуже задоволені, що це рішення було нарешті прийнято.  

Лариса Гаврилова, Київ