Після початку широкомасштабного вторгнення росії 24 лютого вся Україна об’єдналася задля допомоги фронту - як військового, так і гуманітарного. Особливо активною є молодь. На базі молодіжних центрів почали утворювати гуманітарні штаби для допомоги цивільному населенню. Однією з найуспішніших ініціатив молоді стала платформа «СпівДія».

Про те, як функціонують зараз молодіжні організації, які нові проєкти вони створюють, та який пласт роботи беруть на свої плечі молоді українці, розповіла Укрінформу заступниця Міністра молоді та спорту Марина Попатенко.

ЦЯ ВІЙНА – ЦЕ СПРАВА УСІХ ПОКОЛІНЬ

- Пані Марино, в чому суть ініціативи з допомоги молоді на різних фронтах, які завдання ви ставите перед собою, які методи використовуєте для їх реалізації?

- В Україні до війни проживало 10.5 мільйона молодих людей.  24 лютого більшість з них усвідомили, що повинні долучатися до різних фронтів, щоб захищати Україну від навали рф. Так, наприклад, платформа для швидкого пошуку допомоги в Україні «Паляниця» об’єднала понад 800 молодіжних організацій, а в рамках роботи платформи для допомоги цивільному населенню «СпівДія» вже працює понад 5000 волонтерів. 93 молодіжних центри по всій території України переорієнтувалися на допомогу цивільному населенню, у кожному з таких центрів щодня працює від 150 до 500 волонтерів.

Зараз бачимо в інформаційному просторі багато історій: і військових, і цивільних - про волонтерів, які вивозили людей з Ірпеня і Бучі, які допомагають сусідам, людям з окупованих територій, які боронять країну і роблять неймовірні вчинки. Саме волонтери з числа молоді займалися евакуацією цивільного населення у Краматорську, саме молоді українці щодня працюють волонтерами для доставки гуманітарних ресурсів від складів до приватних будинків, саме молодіжні громадські організації залучають значну частину гуманітарного вантажу, що надходить в Україну, і саме до молоді звертається цивільне населення, яке постраждало від війни, щоб знайти першочергову допомогу (прихисток чи продуктовий набір). Чому саме до них? Бо вони є доступними, вони є у будь-яких соціальних каналах: будь це соцмережі чи ваш мікрорайон, волонтери з числа молоді завжди поруч і готові знайти та надати будь-яку допомогу, як то кажуть «без додаткової реєстрації та передплат».

Є, наприклад, історія, коли вантаж доставляли до Чернігова під час активних бойових дій в цьому місті. Вантаж доїхав до посту, який був розбитий. Як наслідок, гуманітарну допомогу переправляли плотами через річку, щоб його отримали ті, хто цього потребує. Є історії, коли громадські організації відкрили двері свого офісу, що утворити шелтер. Або, наприклад,  ми отримали велику кількість борошна  й зрозуміли, що ми не можемо ефективно розфасувати їх в пакунки. Знайшлися представники, які мали потужності пекти хліб. Як наслідок, ми отримали готову продукцію і розвозили її за потреби.  Надихає історія, коли центр у місті Буча, який, слава Богу, не був розбитий вщент, тільки вікна повилітали, відновив роботу за лічені дні й організував волонтерський хаб для допомоги людям.

Такі історії повинні залишатися в нашій пам'яті. Дуже хотіла б, щоб внесок молодих людей в нашу перемогу теж залишився видимим.

- Існує пафосна фраза про те, що війна — це справа молодих. Чи розділяєте ви таку думку і чи думаєте, що молодь є каталізатором успіхів України, як на військовому, так і на гуманітарному фронті?

- Знаєте, ця війна — це справа всіх поколінь. Молоді люди, звісно, завжди були каталізаторами, ми це бачимо по нашій 30-річній історії незалежності. Якщо ми подивимося глибше, то побачимо цю закономірність впродовж всієї історії України. Молоді люди завжди були реалізаторами змін, покращень. Саме зараз — це війна всіх, бо перемога потрібна всім. Україна вже давно стала на рейки євроінтеграції, повернулася до того, що має стати частиною Європейського союзу і відповідно ця війна — це захист демократичних цінностей, це боротьба добра зі злом, це війна цінностей.

Молодь дуже постраждала у цій війні. На жаль, на фронті гинуть молоді бійці і багато поранених та скалічених. Близько 40% молодих людей були вимушені переїхати зі своїх міст, селищ, містечок і стали гостями в інших громадах України. Дуже велика кількість молоді, близько 2 мільйонів, змушені були виїхати за межі країни, але залишаються дуже активними й працюють на дипломатичному, інформаційному полі, допомагають збирати гуманітарну допомогу і підтримують Україну.

До війни ми розвивали низку проєктів, спрямованих на розвиток громадянського суспільства, зокрема «Відкривай Україну», «Будуємо Україну разом», «Українська академія лідерства», розвивали співпрацю з «Пластом», Світовим конгресом української молоді, Спілкою української молоді в Україні, Асоціацією молодіжних центрів та Асоціацією молодіжних працівників України, національними молодіжними платформами, Українською асоціацією молодіжних рад, займалися розвитком мережі молодіжних центрів в Україні.

Ми готували фахівців, які професійно вміють працювати з молоддю, постійно здійснювали збір даних стосовно того, чого потребує молодь, щоб приймати обгрунтовані рішення. У першу чергу, молодим людям в Україні була потрібна підтримка в розвитку ініціатив і становленні. Кожна молода людина хотіла розуміти, як вона може бути причетною до розвитку своєї громади, і чи потрібні людям такі рішення й ініціативи. До війни дуже активно розвивалися мережа молодіжних центрів, спільнота молодіжних працівників. Зараз це ті інструменти, які показують вагомий результат у воєнний час.

«СПІВДІЯ» - ПЛАТФОРМА, ЯКА ОБ’ЄДНАЛА 23 МОЛОДІЖНИХ ЦЕНТРИ ТА МОЛОДІЖНИХ ПРОСТОРИ ПО ВСІЙ КРАЇНІ

- Який проєкт з перерахованих все ж найбільш масштабний?

Вже 24-го лютого по обіді я отримала безліч дзвінків від колег по всій країні. На базі приміщень молодіжних центрів, інших інституцій створювалися гуманітарні штаби, шелтери, щоб приймати людей, які вимушені були втікати від обстрілів. У цьому потоці виникла чудова ідея молоді - «СпівДія».

СпівДія – це українська платформа, яка працює за принципом P2P (допомога людина – людині).  СпівДія розпочала роботу як гуманітарна платформа для підтримки населення. Вона була розроблена командою волонтерів з числа молоді на чолі з Іриною Туляковою, яка у цивільному житті є головою ради Фонду Офісу Президента України з підтримки освіти, науки та спорту. І вже у перші тижні запуску платформи Мінмолодьспорт активно долучився до її розвитку, зокрема забезпечивши взаємодію між платформою, ресурсами та людьми через пункти видачі на базі молодіжних центрів та молодіжних просторів (наразі створено 23 хаби у 18 регіонах України), а також через залучення волонтерів  до роботи в молодіжних центрах.

Функцій СпівДія має багато: комунікативну, розподільчу, консультаційну (юридичну, психологічну). Вона допомагає у пошуку роботи і підтримує бізнес. 

Доставка конкретної допомоги здійснюється двома шляхами: через хаби для фізичних осіб, які можуть дістатися до місця видачі, і кур’єрська доставка через волонтерів – у випадках, коли дістатися до місця видачі  неможливо або дуже ускладнено.

Понад 1500 тисяч тонн гуманітарного вантажу вже було розподілено для допомоги цивільному населенню.

Ми залучили більше 5000 молодих волонтерів, а за 3 місяці роботи платформи вже отримали понад 215 тисяч заявок від українців, які потребують допомоги (ця цифра описує лише загальну реєстрацію, групові заявки рахуються, як одна, тому кількість насправді значно більша).

СпівДія – це еквівалент “cooperation”. Це також пояснення того, чому ми зрозуміли, що платформа має створювати стійкі відносини між усіма стейкхолдерами, такими як Уряд, бізнес, громадянське суспільство та міжнародні організації.

СпівДія безпосередньо координується за підтримки Офісу Президента України спільно з Мінмолодьспортом, Мінрегіоном, Мінреінтеграції, МОЗ, Благодійним фондом «Повір у себе», програми «Мріємо та діємо» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, Програми розвитку ООН в Україні, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Координатора проектів ОБСЄ в Україні, EY4Youth. Ми маємо велику міжнародну підтримку в рамках роботи СпівДії. Співпраця з міжнародними організаціями показує нам, що ми справді робимо важливу роботу для підтримки України та поширення демократичних цінностей завдяки співпраці Уряду, бізнесу та громадянського суспільства з числа молоді.

Наша екосистема проєкту охоплює понад 1 мільйон українців.

У рамках СпівДії також планується запуск напряму СпівДія діти. Це проєкт освітян, психологів та громадських активістів з різних міст України для дітей, евакуйованих з територій воєнних дій, організований у рамках просторів двох типів: стаціонарних та мобільних. Метою проекту є підтримка розвитку дітей під час та після війни, віком від 5 до 12 років. Власне, для дітей це можливість виходити з важкого психологічного стану, продовжувати спілкуватися і відновлювати нормальне життя.

Планується запуск 10 стаціонарних дитячих просторів на базі молодіжних центрів у Чернівцях, Тернополі, Івано-Франківську, Львові, Вінниці, Хмельницьку, Луцьку, Рівному, Черкасах, Бучі, а також 20 мобільних груп у різних регіонах України.

Також уже в найближчі місяці очікується запуск напряму СпівДія підприємці - підтримка спільноти підприємців, малого та середнього бізнесу з метою сприяння відновленню бізнесу під час війни та у післявоєнний період. У рамках цього напряму представникам малого бізнесу будуть надаватися міні гранти для відновлення бізнесу, зокрема, це стосується тих молодих підприємців, чий бізнес було пошкоджено чи зруйновано внаслідок війни.

Якщо говорити цифрами, то до роботи кожного хабу залучається від 150 до 500 волонтерів залежно від того, яка потреба є на сьогодні. В кожній команді хабу є штаб: керівники самого хабу, шелтеру і складу, психолог, кар’єрний консультант та команда простору СпівДія діти (наразі триває відбір).

Деякі узагальнені цифри роботи проєкту: 59 гуманітарних складів підключено до системи СпівДії; 717 верифікованих волонтерів-водіїв в реєстрі, які доставляють допомогу точково; більше 1450 волонтерів в команді проєкту; 209 кейс-менеджерів оброблюють заявки на "Потребую ресурси".

Хочу навести деякі приклади роботи СпівДія хабів. «СпівДія. Луцьк» - це команда активного молодіжного центру, який до війни займався проєктами розвитку для молоді. Зараз вся команда переформатувалася, щоб працювати над гуманітарними питаннями. «СпівДія. Дніпро» зараз прийняли до себе представників Донецького хабу й об'єднала свої команди. Вони закривають питання донецького регіону і Дніпропетровської області. Дуже активна команда у місті Ніжин, в якому до війни працювало лише 5 осіб. Вони теж перегрупували свою роботу на гуманітарні рейки. Я постійно знаходжуся в одному зі штабів «СпівДії». На базі хабів працюють як постійні волонтери, так і ті, що приходять періодично допомагати. 

Також, в кінці 2019-го року ми запустили разом з ЮНІСЕФ та Українською волонтерською службою Національну волонтерську платформу. Це онлайн-портал, який в умовах війни допомагає як військовим, так і цивільним. Для функціонування порталу був створений онлайн-штаб, який моніторить потреби людей в гуманітарній допомозі і мобілізує людей для надання допомоги. За рік роботи платформи її відвідало понад 42 тисячі молодих людей, які або реєстрували свою волонтерську програму і шукали людей, або доєднувалися до вже чинних команд. За перший тиждень війни цей показник зріс на 76 тисяч. Це говорить про те, що молоді люди щодня знаходяться в пошуках місць та ініціатив, які потребують їхньої допомоги.

- Попри залученість, частина молоді винить себе в недостатній активності. Що робити в такій ситуації?

- Зараз кожен може знайти собі ефективне застосування, щоб не дорікати собі, що робиш замало. Ти можеш бути таким самим героєм, як і будь-хто інший на своєму фронті. Якщо ти не можеш самостійно запустити якусь ініціативу, то можеш до неї долучитися, наприклад, через платформу «СпівДія». Крім того дуже легко знайти волонтерські проекти та приєднатись до добрих справ через Національну волонтерську платформу, яку я вже згадувала сьогодні. Дуже активні і радо долучають до своєї роботи охочих молодіжні ради та молодіжні центри. Тож раджу молодим людям, які мають бажання бути більш активними, пошукати молодіжні ради та молодіжні центри в своєму місті. Впевнена, той хто шукає – завжди знаходить. Зрештою, ви можете написати нам на сторінку департаменту молодіжної політики Мінмолодьспорту у Фейсбуці і ми допоможемо знайти для вас місце, де ви зможете бути корисними та наблизити день нашої спільної перемоги.

Велику кількість допомоги надає організація «Let's do it, Ukraine». Якщо раніше молодь об'єднувалася на основі свідомого споживання, охорони навколишнього середовища, то зараз вся ця молодь допомагає з гуманітарним питанням. І це лише один приклад молодіжної громадської організації, а таких дуже багато і я відразу перепрошую, якщо когось не згадаю в цьому інтерв’ю.

Крім того, я раджу молоді звернути увагу на конкурси та різні грантові можливості від міжнародних організацій. Зараз є унікальна можливість не лише долучитись до роботи, яку організовують інші, а й стати ініціатором ідеї та отримати на неї ресурс. Всі грантові можливості ми постійно публікуємо на сторінці департаменту молодіжної політики Мінмолодьспорту у Фесбук. То ж закликаю підписатись на нашу сторінку та стежити за новинами.

- Як нам зберегти цей запал допомагати один одному, як зберегти таку єдність людей після перемоги?

- Першою чергою, важливо завжди комунікувати зі своєю командою, адже саме в такому середовищі найбільша підтримка. Мій особистий рецепт: я кожного дня публікую досягнення наших штабів, щоб розуміти, куди і з якою швидкістю ми рухаємося. Мене надихає те, що молоді люди не зупиняються, а наша робота потрібна і дає результати. Ті можливості, які ми можемо використати, ми використовуємо якісно.

МОЛОДЬ МАЄ СТАТИ ТИМ ЩИТОМ, ЯКИЙ ЗАХИСТИТЬ ВІД РОСІЙСЬКИХ НАРАТИВІВ 

- З'явилася сила-силенна добротного українського контенту. Як молодіжні організації використовують соціальні мережі для своєї роботи, для її популяризації?

- Соцмережі використовують дуже активно. До війни ми мали конкурс «Кращий працівник молодіжної роботи» і одним з напрямів був використання IT-технологій, соціальних мереж для своєї роботи. До війни ми мали проблему з ковідом, тому молодь вчилася працювати онлайн, використовувати соцмережі для просування своєї роботи. Настала пора ТікТоку. Завдяки цьому з'явилася можливість популяризувати свою роботу.

- Серед молоді є люди, які популяризують культуру через музику, зокрема і Jerry Heil, Yarmak, Антитіла, Без Обмежень тощо. Чи можлива співпраця молодіжних центрів і виконавців задля спільної роботи?

- Вона вже ведеться. Кожен українець може звернутися до кожного із закликом допомогти і підтримати. Ми бачимо, як безпосередньо своєю участю на фронті допомагають Тарас Тополя, Андрій Хливнюк. Багато артистів вступили до лав Збройних сил України.

Нещодавно дивилася, як керівниця хабу «Let's do it, Ukraine» мала запис зі Святославом Вакарчуком. Він долучився до роботи організації й допомагає. Культурний фронт мене особисто надихає. Радує, що велика кількість українських пісень, які ми здавна знали, які знали наші бабусі, набувають другого життя. Наша культура дуже класна, глибока, змістовна. Зараз молодь глибше усвідомлює зміст цих творів.

- Чи може молодь, як фундамент нації, стати силою, яка не дозволить ескалації в майбутньому, яка нівелює загрозу на довгі роки?

- Молоді люди вміють аналізувати інформацію, вміють критично мислити. Вони можуть доносити своїм батькам, дідусям і бабусям інформацію про те, що не все те правда, чи швидше майже все неправда, що несе російська пропаганда. Дуже активно у нас підняли мовне питання: ми отримали запит вивчати українську мову. У нас є ініціатива «Єдині». З 30-го квітня почали формуватися розмовні клуби. Ми просимо до них долучатися з різних куточків України.

Саме молодь і має стати тим щитом, який здатен нівелювати всі російські наративи. Це можна зробити через освіту, через розвиток українських трендів, технологій, через зміцнення економіки. Розвиваючи країну, ми розвиваємо свої наративи і нівелюємо російські. Як наслідок, молодь знищує будь-яку загрозу Україні в майбутньому. Саме молодь є індикатором правди. Я вірю і знаю, що наші молоді люди відбудують країну.

Віталій Ткачук