Медіарух заявляє про проблеми з акредитацією іноземних журналістів у зоні ООС
Як передає Укрінформ, про це ідеться в заяві Медіаруху, опублікованій на сайті Інституту масової інформації (ІМІ).
«Ми, представники медійної спільноти й Медіаруху, заявляємо про проблемну ситуацію, що склалася з акредитацією іноземних журналістів у зоні ООС. За інформацією міністра оборони, наразі близько 400 анкет досі перебуває на розгляді для отримання акредитації в зоні ООС. За рівнем уваги іноземних медіа до України ситуацію наразі можна порівняти з 2014–2015 роками. За інформацією іноземних журналістів, під час отримання акредитації в зоні ООС вони стикаються з численними технічними проблемами, які ускладнюють роботу медіа і підривають довіру до українських органів влади», - ідеться в заяві.
Зокрема, як зазначається, термін видачі акредитації в 30 днів не відповідає реаліям сьогодення і особливостям роботи медіа; акредитація видається в пресцентрі в Часовому Яру, який має дуже обмежену кількість співробітників і так само обмежені технічні можливості; процедура розгляду заявок є непрозорою, без можливості якимось чином оскаржити відмову в акредитації; відсутність якісного зворотного зв'язку з журналістами, які змушені звертатися до колег, громадських організацій і зрештою писати публічні звернення, щоб вплинути на ситуацію.
«Така ситуація заважає медіа, зокрема іноземним, правдиво і своєчасно висвітлювати події в Україні й створює штучні перешкоди для роботи журналістів. В умовах гібридної війни надзвичайно важливою є побудова якісної і оперативної підтримки роботи журналістів в Україні, що сприятиме оперативному і достовірному інформуванню міжнародної спільноти про події в Україні. Окрім того, така ситуація підважує репутацію як держави Україна, так і української влади», - наголошують члени Медіаруху.
Згідно з текстом заяви, щоб виправити ситуацію, необхідно:
- терміново змінити алгоритм видавання акредитацій відповідно до нагальних потреб;
- скоротити термін видавання акредитацій із 30 днів до максимум одного тижня;
- оскільки акредитація видається наразі в електронному вигляді, доцільно її перенести до Києва, що значно підвищить оперативність процесу і якість комунікації;
- залучити більшу кількість пресофіцерів для роботи з журналістами;
- покращити координацію з СБУ та іншими уповноваженими органами;
- залучити до вирішення ситуації МКІП, який міг би модерувати комунікацію між державними органами й стежити за якісною інформаційною політикою держави.
Укрінформ звернувся за коментарем до СБУ.
Як відомо, Медіарух – спільнота, що об'єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій.
5 лютого 2019 року було започатковано Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали UA:Перший, Українське радіо, Громадське радіо, ІА Укрінформ, ІА Інтерфакс-Україна, Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», НВ, «Цензор.Нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, Незалежна медійна рада, громадські організації «Детектор медіа», «Інститут масової інформації», «Інтерньюз-Україна», «Центр демократії та верховенства права», «Фундація «Суспільність», «Національна асоціація медіа», «Донецький інститут інформації», «Інститут демократії імені Пилипа Орлика», «Центр прав людини Zmina», згодом доєдналися «Букви», інші організації та окремі журналісти – загалом понад 70 учасників.
16 листопада 2021 представники провідних медіа закликали журналістів об'єднуватись у професійну спільноту для протистояння політичному та комерційному тиску на свободу слова. Ініціаторами заяви виступили 29 журналістів та експертів.
Зараз відбувається об’єднавчий процес двох ініціатив. Повний список членів оновленої організації буде відкритим одразу після формалізації Медіаруху. Зараз ініціатори руху розробляють правила роботи організації, її оргструктуру та внутрішні положення.
