28 січня. Пам’ятні дати

28 січня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Цього дня, у 1992 році, національний синьо-жовтого прапор було затверджено Державним прапором України

Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень. Серед прапорів Київської Русі переважним був червоний колір – найбільш зручний для сигналізації під час бою. Але національний (державний) прапор у його сучасному розумінні, можна вважати, з’явився на етапі існування козацької держави. Тоді найвищий щабель в ієрархії посідав загальновійськовий, або гетьманський прапор, що певною мірою відігравав роль та містив ознаки державного. Найвідоміший із відомих гетьманських прапорів пов’язують з ім’ям Богдана Хмельницького (він був білого кольору).

Що стосується кольорової гами, то стійке поєднання синього і жовтого кольорів на національному прапорі фіксуємо із середини ХІХ століття. Під час «весни народів» 1848 року Головна руська рада проголосила загальноукраїнським гербом старовинний герб князів Романовичів, Львівські землі та Руське воєводство –  зображали золотого лева, що спирається на скелю, на блакитному тлі. Саме такі зображення мали на своїх прапорах загони Національної гвардії в Яворові та інших містах Галичини. У цей же час згідно з геральдичними звичаями усталилися поєднання жовтої та синьої смуг на прямокутному полотнищі. 1914 року, на відзначенні 100-річчя з дня народження Шевченка поєднання цих кольорів засвідчувало національний характер маніфестацій у багатьох містах України. Утвердження ж синьо-жовтого прапора як державного відбулося із проголошенням Української Народної Республіки (УНР). Потім в історії України був період червоного «серпасто-молоткастого», а за синьо-жовтий саджали до в’язниць.

У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською мерією 24 липня 1990 року. 23 серпня 1991 року групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор внесено у сесійну залу Верховної Ради, а вже 4 вересня його урочисто підняли над будівлею парламенту. 18 вересня 1991 року була підписана постанова про дозвіл «у протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор», а постанова ВР України від 28 січня 1992 року надала йому статусу Державного. Остаточно Прапор Держави Україна затверджено статтею 20 Конституції України у 1996 році. День прапора в Україні щорічно відзначається 23 серпня.

Події дня

7 років тому, під час Революції Гідності, 28 січня 2014 року, Верховна Рада скасувала 9 із 12 так званих «диктаторських» законів, які були прийняті 16 січня. За відповідне рішення проголосував 361 народний депутат. Не голосувала лише фракція комуністів, регіонали Колесніченко та Царьов проголосували «проти».

Крім того, у парламенті мали б розглядати законопроєкт про амністію для учасників силових протистоянь. Однак лідери парламентських фракцій не змогли домовитися: Партія регіонів вимагала звільнення адмінбудівель, а опозиція – звільнення всіх ув'язнених без будь-яких умов.

Цього ж дня тодішній прем'єр-міністр України Микола Азаров подав у відставку і Янукович її прийняв. Виконувати обов'язки прем'єр-міністра було доручено першому віце-прем'єру Сергію Арбузову. Проте, на мітингах протесту по всій країні активісти заявили, що відставка Азарова нічого не змінює, і вони не розійдуться поки у відставку не подасть сам Янукович.

Пам’яті Героїв Небесної Сотні

У цей день у селі Залісоче на Волині народився Іван Тарасюк (1993-2014). Був єдиним сином у батьків. Навчався в Луцькому медичному коледжі, потім служив в армії. Іван вважав, що зі своєю військовою і медичною підготовкою просто не може не допомогти Майдану.

Поїхав у Київ відстоювати волю України, навіть не сповістивши батьків, щоб не хвилювалися. Передзвонив потім татові, що все добре.

20 лютого став найкривавішим днем Майдану. Зранку снайпери почали стріляти на ураження. Іван був одним з перших, кого вбили силовики.

Спочатку снайпер поцілив у хлопця, який стояв поряд з Іваном. Він спробував відтягти загиблого, тоді снайпер поцілив і у нього. Куля, яка влучила у сонну артерію і вилетіла через груди, не залишила жодного шансу. Чоловік, який був поруч, спробував відтягти тепер уже двох загиблих, тоді вбили і його…

У цей день народилися

в Україні…

Кость Лоський (1874-1933), юрист, громадсько-політичний діяч, письменник і публіцист.

Дипломати УНР. Кость Лоський – четверий у верхньому ряду
Дипломати УНР. Кость Лоський – четвертий у верхньому ряду

Освіту здобув в університетах Варшави і Петербурга. Служив в урядових установах на Холмщині, став одним з ініціаторів та провідним діячем українського національного відродження в краї. В довоєнний час Кость Лоський організував «Просвіту», видавав газету, твори української художньої літератури. У 1917-1918 рр. – комісар Бучацького повіту в Галичині, потім – помічник губернського комісара Галичини і краєвий комісар Холмщини. Був членом Української Центральної Ради, очолював департамент у генеральному секретарстві внутрішніх справ Генерального секретаріату Української Центральної Ради, працював у міністерстві зовнішніх справ Української Народної Республіки. В 1918 році призначений гетьманським урядом послом у Фінляндії, згодом – посол УНР у цій країні, пізніше – у Швеції та Норвегії. З 1920 року жив в еміграції у Чехо-Словаччині. Був професором римського права Українського Вільного Університету в Празі, в 1927-1928 – деканом правничого факультету, проректором УВУ. Помер у Празі.

Син Костя Лоського Ігор (1900-1936) – учасник бою під Крутами

Лев Дашевський (1916-1988), кібернетик, один з творців першої у континентальній Європі електронно-обчислювальної машини «МЕСМ».

Народився в Києві, закінчив Київський політехнічний інститут у 1939 році. Брав участь у німецько-радянській війні як начальник радіовузлів, пізніше як помічник начальника відділу радіослужби управління зв’язку 4-го Українського фронту, мав бойові нагороди.

З 1946 р. працював у Києві в установах АН УРСР. У 1957-58 роках – завідувач відділу експлуатації цифрових обчислювальних машин Обчислювального центру (створений 1957 на базі лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики), у 1958–81роках – завідувач відділу автоматизації Інституту газу.

Під керівництвом академіка С. Лебедєва брав участь у розробленні та налагодженні основних пристроїв першої у континентальній Європі Малої електронно-лічильної машини (1948–1950 рр.). Головний конструктор першої в Україні швидкодіючої цифрової електронної обчислювальної машини «Київ» (1957).

Більше про народження першого комп’ютеру, у якому брав участь Дашевський: http://ua.uacomputing.com/stories/mesm/

Леонід Жаботинський (1938-2016), важкоатлет.

Леонід Жаботинський став зіркою світового рівня у 1960-х роках, встановивши за кар’єру 19 світових рекордів у важкій ваговій категорії, 20 рекордів СРСР і 58 рекордів України. Жаботинський виграв дві олімпійські золоті медалі – у Токіо в 1964 році та в Мехіко в 1968. Разом з тим, він також чотири рази виграв чемпіонат світу і двічі – чемпіонат Європи. Своїм кумиром та орієнтиром його називав інший зірковий спортсмен та актор – американець Арнольд Шварценеггер. У жовтні 2017 року у Запоріжжі, на батьківщині важкоатлета, йому було встановлено пам’ятник.

Леонід Каденюк (1951-2018), льотчик-випробовувач, перший космонавт незалежної України, генерал-майор авіації.

Леонід Каденюк закінчив Чернігівське вище військове училище льотчиків (1971). У 1976 році був відібраний до числа можливих кандидатів у космонавти. Через рік отримав диплом льотчика-випробувача, у 1989 році – диплом інженера-механіка. Літав на 54-х типах і модифікаціях літаків. У 1995 році був зарахований до групи космонавтів Національного космічного агентства. Каденюк переміг численних конкурентів саме тим, що володів усіма потрібними якостями – відмінним здоров’ям, професіоналізмом, волею у виборі і досягненні мети. До того ж, він – космонавт-дослідник, отже, до старту пройшов відповідну і наукову підготовку. Свій політ у космос Леонід Каденюк здійснив 19 листопада 1997 року у складі міжнародного екіпажу на кораблі «Коламбія», що стартував з мису Канаверал (США). 15 діб і 16 годин – саме стільки часу український космонавт провів на космічній орбіті, де проводив біологічні експерименти, вивчав вплив невагомості на процес фотосинтезу. Крім того, Каденюк виконував експерименти Інституту системних досліджень людини на тему «Людина та стан невагомості».

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-