Не про COVID-19: рутинна вакцинація, про яку не варто забувати

Не про COVID-19: рутинна вакцинація, про яку не варто забувати

Укрінформ
Важко уявити, якими будуть наслідки для суспільства, якщо повернуться такі хвороби, як поліомієліт, дифтерія, правець або кір

Якщо абстрагуватися від теми вакцинації проти COVID-19 та поговорити про рутинну вакцинацію, то в думках одразу малюється картина з вакцинацією дітей.

Так трапляється, оскільки найбільшу кількість вакцин людина отримує саме у дитинстві. Це зумовлено особливостями формування імунної системи організму, а також вразливістю малюка у перші роки життя до інфекційних захворювань.

Однак, регулярної вакцинації потребують і дорослі, адже імунітет проти деяких захворювань після щеплення не зберігається на все життя. Наприклад, дорослі мають ревакцинуватися від дифтерії й правця кожні 10 років: у 26, 36, 46, 56, 66 і далі. Якщо людина відмовляється від щеплення або робить їх не за графіком, існує ризик виникнення спалахів інфекційних хвороб.

Ревакцинація є найефективнішим методом захисту організму від небезпечних вірусних інфекцій, вона дозволяє надійно закріпити реакцію імунної системи на збудники захворювань.

За даними опитування, проведеного у квітні 2021 року компанією Санофі в Україні разом з Gradus Research, майже 65% опитаних українців не роблять повторних щеплень від дифтерії й правця. Основна причина – непоінформованість та страх побічних реакцій. Втім, «незнання законів не звільняє від відповідальності», а у випадку ревакцинації мова йде про відповідальність за власне здоров’я.

Як дифтерія, так і правець – захворювання, що мають дуже високу летальність – до 10-20% для дифтерії та до 60-80% для правця. Саме через важкість хвороб та неможливість передбачити швидкість розвитку згаданих інфекцій рекомендується підтримувати в організмі захисний чи протективний рівень антитіл, що досягається шляхом ревакцинації.

ЯКЩО ЗАГУБИЛАСЯ КАРТА ЩЕПЛЕНЬ

У випадку, якщо людина пропустила вакцинацію у дитячому віці або не знає достеменно, чи отримувала необхідні щеплення, коли була дитиною, неодмінно потрібно зробити:

Щеплення від кору, краснухи та паротиту

Всього лише два щеплення КПК (кір, паротит, краснуха) сформують стійкий імунітет від кору, краснухи та паротиту на все життя. Невакцинованим дорослим слід отримати дві дози вакцини КПК з мінімальним інтервалом у 28 днів. Якщо дорослі були вакциновані одноразово КПК, слід звернутись до лікаря для другого щеплення. Під час епідемії кору в Україні у 2016-2018 рр. захворюваність на кір зросла у 520 разів, що в абсолютних цифрах вилилось у понад 90 тис. осіб, які захворіли на кір, близько половини з них – дорослі. Головна причина високого рівня захворюваності – низьке охоплення вакцинацією населення країни.

Щеплення від гепатиту B

Вакцинація від гепатиту B вбереже людину від ймовірних наслідків вірусної інфекції – цирозу та раку печінки. Перед імунізацією обов'язково проконсультуйтесь з лікарем – він/вона запропонує схему вакцинації та визначить дозу препарату.

Безперечно, найкраще вакцинуватися від гепатиту В згідно з Національним календарем щеплень, починаючи із перших місяців життя дитини, та у жодному разі не відкладати вакцинацію від гепатиту В до підліткового віку, коли дівчата та хлопці починають жити статевим життям. Але якщо вже так сталося, треба надолужувати.

● Щеплення від кашлюка, дифтерії, правця та поліомієліту

Тривожна статистика свідчить про те, що в Україні під час пандемії знизилась кількість рутинної імунізації серед дитячого та дорослого населення. За даними МОЗ, станом на 1 липня цього року лише 38,2% дітей до 1 року вакцинували від кашлюка, дифтерії й правця, а від поліомієліту щеплено 39,6% дітей до 1 року, 37,9% – у 18 місяців, 38% – у 6 років. Випадок цього небезпечного захворювання нещодавно зафіксовано на Рівненщині. Слід знати та усвідомлювати, що пандемія COVID-19 у жодному випадку не є перешкодою до введення інших вакцин. А будь-які переривання планової імунізації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій.

НЕ МЕНШ ПОТРІБНІ ТА ВАЖЛИВІ ЩЕПЛЕННЯ

Обов'язкова імунізація в Україні, яку починають робити з першого дня життя, передбачає вакцинацію проти 10 інфекційних захворювань: туберкульозу, кашлюку, дифтерії, правцю, поліомієліту, гемофільної інфекції, гепатиту В, кору, краснухи, паротиту. Також є щеплення, що не входять в «обов’язковий» перелік (тобто ті, які не покриваються із державного бюджету), проте вони рекомендовані та  є дуже важливими, адже захищають від інших не менш небезпечних хвороб. До рекомендованих входять щеплення проти ротавірусної, менінгококової та пневмококової інфекцій, а також проти гепатиту А, папіломавірусу, вітряної віспи та грипу. Наприклад, щеплення проти менінгококової, пневмококової, ротавірусної інфекцій входять у національні календарі вакцинації багатьох країн. Такі вакцини можна придбати за власний кошт в аптеці або зробити щеплення у приватній клініці. Зараз в Україні почастішали випадки закупівлі вакцин для проведення додаткових рекомендованих щеплень у громадах за кошт місцевих бюджетів.

ГРИП НІКУДИ НЕ ЗНИК

Нині питання вакцинації проти грипу є особливо актуальним, адже в суспільстві укорінилася думка про те, що якщо людина вакцинована проти COVID-19, то вакцинація від грипу вже не потрібна. Ця думка є хибною. Тому що COVID-19 та грип – це різні віруси, і потрібно захистити себе та своїх рідних від них обох.

Вакцинуватися проти сезонного грипу потрібно щороку, оскільки вірус грипу мутує, тому антигенний склад вакцин змінюється. Вакцина не має негативного впливу на імунітет людини, а зміцнює його та стимулює працювати більш активно і продуктивно.

І НАОСТАНОК

Важко уявити, якими будуть наслідки для суспільства, якщо повернуться такі хвороби, як поліомієліт, дифтерія, правець або кір. Пам'ятайте: значно легше та дешевше запобігти, аніж лікувати захворювання та його наслідки.

Юрій Степановський, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО ім. П.Л. Шупика

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-