Кисню для спасіння хворих треба вп’ятеро більше. Де його взяти?

Кисню для спасіння хворих треба вп’ятеро більше. Де його взяти?

Укрінформ
Чому при дельта-штамі хворим потрібно у кілька разів більше кисню? Тому що перебіг коронавірусної хвороби став набагато важчий

22 жовтня щодо пандемії ковіду в Україні було зроблено дві важливі заяви. Спочатку глава Міністерства охорони здоров'я Віктор Ляшко, виступаючи у Верховні Раді, визнав, що для спасіння пацієнтів, хворих на новий штам ковіду, треба у п’ять-шість разів більше кисню, ніж це було потрібно раніше. А пізніше секретар РНБО Олексій Данілов озвучив сумне прогностичне припущення: це ще не пік захворюваності, а добова летальність може сягнути 1000 осіб.

Що відбувається і наскільки обґрунтовані прогнози, уточнював Укрінформ.

Ситуація з ковідом в Україні дуже невтішна. В третій декаді жовтня показник захворюваності коронавірусною хворобою наближається до 25, 000 нових випадків на добу. Летальних випадків 23 жовтня – 483, позавчора ж був сумний рекорд – померло 614 осіб. У п’яти областях – Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській та Одеській – діє червона зона карантину, Львів рішенням міською влади сам посилив карантин. З ранку 23-го таке ж рішення очікувалося в столиці. І усюди в Україні, за даними Міністерства охорони здоров'я, в основному розповсюджується саме штам дельта.

Лікарі-практики: так, для лікування дельти потрібно більше кисню

«Споживання кисню в лікарнях зростає в рази. У деяких – у десятки разів. Є міста, де споживання кисню сягає сьогодні 45-50 тонн на добу», – стверджує Віктор Ляшко.

Дельта, як відомо, набагато заразніший, ніж попередні штами. Отже, може, просто побільшало пацієнтів, тому виросли й обсяги необхідного їм кисню? Як виявилося, причина – у набагато більш важкому перебігу хвороби.

Дельтою в Україні хворіють вже мінімум з кінця літа, цей штам гуляє по Європі, та на сході – у Росії. Як так сталося, що у наш, супер перевантажений інформацією час, ми дізнаємося про те, що пацієнти з дельтою набагато важчі і потребують інших витрат при лікуванні, тільки зараз? Чому лікарі, з якими ми спілкувалися раніше, запевняли, що перебіг хвороби майже той самий – просто дельта заразніший штам, а замість кашлю проявляється біллю у горлі, нежиттю та розладами ЖКТ? А якщо хтось хворіє важко – це залежить суто від стану здоров’я конкретної людини. Можемо припустити – лікарі, мабуть, про це здогадувалися, але не хотіли лякати. Лікарі – теж люди, вони хотіли вірити в краще. Лікарі здобули досвід у боротьбі з попередніми штамами і вірили, що здолають і цей.

Але ось що вони констатують зараз.

Розповідає завідувачка відділенням анестезіології та інтенсивної терапії у Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова, професор Наталія Матолінець:

– Штам дельта більш агресивний – і ВООЗ, і Центри з контролю і профілактики захворювань США визнають, що ця хвиля вимагає більшої кількості госпіталізацій, більше пацієнтів потребують інтенсивної терапії і, на превеликий жаль, у нього вищі показники летальності.

Коли вірус тільки потрапляє в організм, він справді проявляється зазвичай якимись катаральними явищами – першінням, болем у горлі, нежиттю та загальними симптомами інтоксикації. Але якщо є прогресування захворювання з ураженням легень, коли наростає дихальна недостатність з потребою кисневої терапії, ми спостерігаємо набагато важчий перебіг хвороби, ніж раніше.

Ми вже можемо стверджувати, що у нас справді зросла кількість пацієнтів, які потрапляють в інтенсивну терапію у порівнянні з загальною кількістю захворілих. А ті, що перебувають в інтенсивній терапії, потребують і більших об’ємів кисню, в тому числі високопотокової вентиляції – 40-60 літрів кисню на хвилину, і більш тривалого в часі лікування киснем.

Розповідає директорка Одеської міської інфекційної клінічної лікарні Світлана Лаврюкова:

Світлана Лаврюкова
Світлана Лаврюкова

– Ситуація зі штамом дельта значно серйозніша, якщо порівнювати з тим, що було раніше. Штам більш агресивний, протікання хвороби дуже важке, все більше людей потребують інтенсивної кисневої терапії. Зростає кількість молодих людей, які взагалі не мають ніяких супутніх захворювань, а дельта протікає у них непередбачувано бурхливо. Через те, що цей штам набагато заразніший, зараз хворіють цілими родинами – це у минулі рази одна людина могла підхопити вірус, а решта членів сім’ї відбутися переляком. І у нас досі немає ніякого специфічного лікування жодного з цих штамів.

В Одеській інфекційній лікарні зараз щодня використовують 6 тонн кисню на добу на відміну від весни цього року, коли цифри коливалися у межах 1-1, 5 тонн на добу. Навесні на високопотоковому кисні перебувало 20-30 відсотків пацієнтів, зараз – 80-90 відсотків. Тому клініка докупає дві кисневі станції потужністю 50 кубометрів кисню на годину кожна.

Дефіцит медичного кисню: а як же прогнози?

На цьому тлі, як грім серед ясного неба, кілька днів тому з’явилася інформація про те, що два головні виробники медичного кисню в країні зупинилися через регламентні роботи. Вони триватимуть 10-15 днів, принаймні, так обіцяють. Але чому не можна було б узгодити ці плани з прогнозами на осінь, які були озвучені ще в серпні?

«До планових регламентних робіт ми готувалися і спільно з виробниками знайшли їм заміну на цей період», – прокоментували цю ситуацію в МОЗ й запевнили, що всі пацієнти нині отримують необхідну кисневу терапію.

А 22 жовтня з трибуни Верховної Ради Віктор Ляшко розповів, що Міністерство охорони здоров'я України та міністерство інфраструктури домовилися про постачання медичного кисню з Польщі – обсягом близько 240 тонн на тиждень. Отже, хочеться сподіватися, що з киснем якось розберуться.

290 тисяч щеплених за добу – це рекорд. Але треба 350-400 тисяч

Між тим, анонімний лікар у фейсбуці опублікував «пост несміливої радості». Мовляв, за статистикою в їхньому місті – із червоної зони – поменшало госпіталізацій. Потім сам себе спростував: «Це, мабуть, місць вже немає».

22 жовтня секретар Радбезу Олексій Данілов заявив, що пік захворюваності на коронавірус Україна лише очікує, і кількість померлих від COVID-19 за добу може збільшитись до тисячі. Що ж, це цілком логічний і чесний висновок з того, що коїться зараз. І як би хто не ставився до вакцинації, дискусію навколо цього питання, яка особливо активізувалася в ці дні, треба закінчувати: щеплення – це наразі єдиний спосіб, якщо й не захистити себе на 100% від зараження, то принципово полегшити його наслідки. Так, звичайно, може й «пронести». Звісно, можна взагалі не захворіти або перенести все відносно легко і без вакцини. Але факти свідчать, що ситуація більш загрозлива, ніж раніше. «Антивакси» скажуть, що лікарі придумують смерті у лікарнях, бо отримали «рознарядку» усіх провакцинувати. Як би ж так було насправді! Нехай кажуть, що хочуть. Нинішній сплеск активності вакцинування спричинений, поміж іншим, адміністративним тиском. Тобто державі треба збільшувати список того, що заборонено громадянам, які не мають сертифікату.

І насамкінець – хороша новина в цьому руслі. В Україні за минулу добу, 22 жовтня, вакцинували проти COVID-19 майже 290 тис. осіб. Це рекордна кількість від початку щеплень. Щоправда, спеціалісти кажуть, що для того, щоби швидко забезпечити ефективну відповідь ковіду, треба цю цифру довести до 350-400 тисяч.

Лариса Гаврилова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-