Річниця загибелі Сеника й Сціборського: Жертва крові за правду родить когорти нових борців

30 серпня 2021 р. виповнилося 80 років з дня трагічної загибелі визначних діячів ОУН Миколи Сціборського та Омеляна Сеника у Житомирі.

Вбивство сталося приблизно о 19.30 на вул. Гімназійній (Івана Франка), після завершення наради у поліційному відділку, з якої М.Сціборський і О.Сеник прямували до свого тимчасового помешкання.

Убивця, фактично, розстріляв українських націоналістів упритул. О.Сеник помер на місці. М.Сціборський отримав поранення в шию і лице. Його спробували врятувати, але він помер у лікарні, так і не прийшовши до тями.

При спробі втечі убивцю застрелив німецький солдат, який знаходився поруч.

Похорон відбувся 1 вересня 1941 р. У похоронній процесії взяло участь понад З тисячі людей. На чолі колони ішли 7 священників. Під час ходи співав хор, а в інтервалах грав духовий оркестр.

У місцевому соборі відправлено панахиду, після якої настоятель Михайлівської церкви о. Андрій сказав: «Ми бачимо кращих синів українського народу, вбитих агентами більшовиків. Але ворог прорахувався. Україна назавжди залишиться звільненою і більше ніколи не буде радянською».

Через тиждень після похорону на могилі О.Сеника і М.Сціборського, що на території Преображенського собору, встановили дубовий Хрест.

5 вересня 1941 р. голова ОУН полковник Андрій Мельник звернувся до націоналістичного активу: «Євген Коновалець, Омелян Сеник-Грибівський, Микола Сціборський – творці Українського Націоналістичного Руху та основоположники УВО й ОУН – впали жертвою ворожих сил, що їм страшною й ненависною є українська державність… Жертва крови за правду родить когорти нових борців, що в своїй вірі й завзятті доведуть Ідею до перемоги».

Богдан Червак
FB

Читайте також: "Політичні вбивства за кремлівським сценарієм"

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства