12 серпня. Пам’ятні дати

Уперше Міжнародний день молоді відзначався 12 серпня 2000 року, а ідея про його заснування була запропонована ще в 1991 році молоддю, яка зібралася у Відні на І сесії Світового молодіжного форуму системи ООН.

За статистикою ООН, на сьогодні налічується 1,2 мільярда молодих людей, що становить 16% світового населення.

Свій День молоді є і в Україні – відзначають його в останню неділю червня.

У цей день народилися

в Україні…

Устим Голоднюк (1994-2014), Герой Небесної Сотні, боєць 38 сотні самооборони.

Народився у місті Збараж на Тернопільщині. Навчався у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, у Бережанському агротехнічному інституті.

У протестах на Майдані брав участь з листопада 2013 року. 30 листопада Устима сильно побили силовики – довелося накладати 12 швів на потилицю. Щойно рани зажили, хлопець знову поїхав на Майдан.

20 лютого 2014 року загинув від вогнепального поранення в голову – куля пробила блакитну миротворчу каску. Це сталося, коли Устим Голоднюк допомагав забирати загиблих біля верхнього виходу станції метро Хрещатик. Йому було усього 19 років.

Аполлон Мокрицький (1810-1870), живописець.

Родом з Пирятина. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв (з 1849 – її академік). Учень Олексія Венеціанова і Карла Брюллова.

З 1840 року працював в Україні, пізніше – в Італії. Друг Тараса Шевченка, познайомив з Карлом Брюлловим. У своєму щоденнику, що є досить цінною мемуарною спадщиною, докладно описав знайомство з Шевченком та історію викупу його з кріпацтва. Найвідоміші роботи Аполлона Мокрицького – портрет Євгена Гребінки, «Портрет невідомої», «Італійка кидає квіти на карнавалі», «Італійський пейзаж».

Олександр Грушевський (1877-1942), історик, літературознавець, етнограф. Молодший брат Михайла Грушевського.

 Народився у Ставрополі. Після закінчення історико-філологічного факультету Київського університету перебував у тривалому науковому відрядженні в Австрії та Німеччині. Згодом – викладач історії, професор.

Олександр Грушевський входив до складу Української Центральної Ради. Голова архівно-бібліотечного відділу Міністерства освіти УНР.

За совєтів в біографії науковця спочатку все складалося нібито благополучно. Він – автор наукових праць з історії, історіографії, етнографії, історії літератури.

Від 1930 року не було видано жодної прижиттєвої роботи. У розпал Голодомору, 31 липня 1933 Олександр Грушевський був звільнений з роботи, а згодом заарештований як: «один з керівних учасників антирадянської української націоналістичної терористичної організації. 5 жовтня 1939 Особлива нарада при НКВД СССР засудила його до п’яти років заслання до Казахстану.

Офіційних даних про смерть науковця та місце поховання не знайдено.

Дружина вченого, Ольга Грушевська, зберегла його архів. У добу «відлиги» документи Олександра Грушевського передано до Центрального державного архіву України. Реабілітований лише в 1989 році.

Віктор Ігуменцев (1939), художник, графік.

Створив графічні серії «З українських народних пісень», проілюстрував поему Шевченка «Гайдамаки». Але звертався і до живопису, в якому наче надолужував стриманість і філігранність графіки буянням барв і експресивністю мазка.

З 1972 року бере участь у всесоюзних, міжнародних та зарубіжних виставках. З 2002 – професор Харківського державного технічного університету будівництва і архітектури.

Богдан Ткачик (1951), художник, громадський діяч.

Народився на Львівщині. Навчався в Київській республіканській середній художній школі ім.Т.Шевченка і на відділенні монументального розпису Львівського училища прикладного мистецтва.

В його роботах осмислюються теми минулого (від найдавніших часів до козаччини і Визвольних змагань) і зв’язків історії та сучасності.

Від 1989 року – член Політичного проводу Крайової Ради Народного руху України, від 1990 – член Великої ради НРУ.

Подивитися твори художника: https://sverediuk.com.ua/novelli-na-polotni-bogdana-tkachika/

…і у світі

Джордж Сорос (1930), фінансист і філантроп єврейсько-угорського походження, засновник і керівник фонду «Відкрите суспільство». Йому належить висловлювання: «Мільйонери роблять гроші, а мільярдери – історію».

Сорос відомий своєю далекоглядністю, завдяки якій власне й отримав свої мільярди. Хтось називає його фінансовим генієм, а хтось – фінансовим авантюристом і вже зовсім принизливо – спекулянтом.

Сорос народився в єврейській родині середнього достатку. Під час Другої світової війни завдяки фальшивим документам родина Соросів уникла переслідування нацистами, а в 1947 році, коли до влади прийшли комуністи – емігрувала до Великобританії. Там юнак вступив до Лондонської школи економіки, яку успішно й закінчив. Спочатку працював на галантерейній фабриці, комівояжером, мріючи про серйозну роботу в банку. Зрештою у 1956 році він їде до США, де починає кар’єру з міжнародного арбітражу, тобто купівлі цінних паперів в одній країні та перепродажу їх в іншій. У 1963 році переходить до «Арнольд енд Блейхредер», де дослужився до посади віце-президента. Одна з найзнаменитіших фінансових операцій, яку провів Сорос, це так звана «чорна середа» 16 вересня 1992 року, коли очолюваний Соросом фонд «Квантум» переконав ринки в тому, що британський фунт переоцінений щодо німецької марки. В результаті фунт втратив значну частину вартості (до 15 %), натомість Сорос заробив на цій оборудці понад мільярд.

Створений ним фонд «Відкрите суспільство» став початком його благодійної кар'єри. На сьогоднішній день у понад 100 країнах світу функціонують фінансовані Соросом інституції, які сприяють становленню відкритого суспільства; є соросівський фонд і в Україні.