2 червня. Пам’ятні дати

2 червня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Цього дня, 1652 року, в битві під Батогом українські війська під проводом Богдана Хмельницького вщент розгромили польську армію коронного гетьмана Марціна Калиновського.

Наступного року, після катастрофічної для українців поразки під Берестечком і підписання тяжкого миру під Білою Церквою 1651 року, за умовами якого чи не вся Україна поверталася під ярмо польської шляхти і магнатів, відбулась переможна Батозька битва. Богдан Хмельницький укотре довів свій визначний талант полководця, а козаки – вміння перемагати. Для поляків, які після Берестечка розраховували на повний занепад козаччини, результати бойовиська під Батогом стали прикрою несподіванкою. Щоби не допустити воєнного союзу України з Молдовою, польський уряд направив в Україну армію, яка складалася з 12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та 30 тисяч озброєних слуг. 1 червня українське військо на чолі з Богданом Хмельницьким атакувало польську армію під командуванням Калиновського біля гори Батіг, що біля берегів Південного Бугу на Брацлавщині (неподалік села Четвертинівки Вінницької області). Разом з козацькими полками в битві під Батогом брали участь загони кримських татар як тимчасові союзники Війська Запорізького. Бій тривав два дні і завершився повним розгромом польської армії. Спочатку козацькі полки атакували польське військо і змусили ворога відступити в табір, а потім, оточивши його з усіх боків і прорвавши ворожу оборону, вдерлися до нього. Вночі до козацького війська підійшли основні сили (Чигиринський, Черкаський, Переяславський і Корсунський полки). Особливо відзначилася козацька кіннота під командуванням Івана Богуна. В цій битві полягло майже все польське військо та німецькі найманці. Загинув і сам гетьман Калиновський з сином, а також майже вся командна верхівка поляків. Після завершення битви козаки влаштували справжню різанину, під час якої знищили від 3 до 5 тисяч полонених. Це була своєрідна помста за Берестечко. Одним із небагатьох уцілілих свідків кривавої розправи над співвітчизниками був і майбутній коронний гетьман Речі Посполитої Стефан Чарнецький (нині національний герой Польщі, про нього згадується в національному гімні поляків). У 1664 році він розграбує і спалить хутір Суботів, що раніше належав Хмельницькому, зруйнує гробницю Богдана і Тимоша Хмельницьких в Ільїнській церкві, а їхні тіла викине геть. Чарнецький також надасть наказ знищити всіх мешканців Ставища у 1665 році, не жаліючи ні немовлят, ні вагітних жінок, ні стариків. До українців він ставився з надзвичайною жорстокістю – не міг забути і вибачити побаченого насилля під Батогом. Внаслідок Батозької битви значну частину України було повністю очищено від польських військ, українські війська зайняли територію України до річки Случ. Битва під Батогом стала чи не останньою великою перемогою Богдана Хмельницького і українського війська. Вже через два роки українці шукатимуть союзу з Московією, татари вкотре зрадять, а Україна буквально втопатиме в крові, потерпаючи як від зовнішніх зазіхань агресивних сусідів так і від внутрішніх чвар.

Події дня:

2 червня 1953 року, у Вестмінстерському абатстві на британський престол було короновано Єлизавету II. Урочисту службу в абатстві проводив архієпископ Кентерберійський, духовний глава Англіканської церкви. 27-річна Єлизавета промовила слова священної клятви і була коронована відповідно до давньої традиції, ставши, таким чином, 39-м монархом, коронованим у Вестмінстерському абатстві. Майбутня королева народилася в родині, що належала до правлячої Віндзорської королівської династії. Втім, ніщо не віщувало дівчинці королівства, аж поки у грудні 1936 року її дядько, король Едвард VІІІ не зрікся престолу заради жінки, яку кохав набагато сильніше за корону і владу. Отже, трон посів батько Єлизавети – принц Альберт, герцог Йоркський, який став англійським королем Георгом VІ. Звістка про смерть батька наздогнала Єлизавету в Кенії, де вона разом із чоловіком перебувала на відпочинку. Сталося це 6 лютого 1952 року. З трапа літака вона вже сходила як нова королева Великобританії. 2 червня 1953 року Єлизавета була коронована. На сьогодні Єлизавета ІІ є найстарішим правлячим монархом у світі.

Ювілеї дня:

153 роки від дня народження Федора Андерса (1868-1926), українського інженера-конструктора, творця першого українського дирижабля цивільного призначення. Закінчив Київський політехнічний інститут. У 1911 році збудував перший в Російській імперії дирижабль м’якої конструкції «Київ» об’ємом 850 куб. м, на якому зробив близько 160 польотів і перевіз близько 200 пасажирів. На жаль, 29 серпня 1912 року сталася катастрофа. Дирижабль вирушив з Києва в напрямку Чернігова і за 12 верст від Остра згорів. Причини загоряння залишились невідомі. Згодом інженер розробив нову конструкцію - гідродирижабль «Київ-2», на якому гондола мала форму човна і могла, в разі необхідності, триматися на воді. Але побудувати його не вдалося. Андерс їде до Німеччини, де рік працює на заводі Цепеліна. У 1921 році Андерсу було доручено розробити оригінальний проект дирижабля жорсткої конструкції на 100 осіб зі змінним об'ємом. Але й цей проект реалізувати не вдалося. Помер конструктор в Києві 31 травня 1926 року.

93 роки від дня народження Леопольда Ященка (1928-2016), українського музикознавця-фольклориста, диригента, композитора, керівника хору «Гомін». Лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка, премії ім. П. Чубинського. Автор біографічних розвідок про Порфирія Демуцького, Григорія Верьовку; упорядник збірок «Українські народні романси», «Буковинські народні пісні», праці «Державна заслужена капела бандуристів УРСР» та понад 100 статей з питань музичної культури та фольклору, сценаріїв фольклорних свят, музичних творів. У 1971 році Ященко був виключений із Спілки композиторів за «ідейні помилки, припущені в керівництві хором», хор «Гомін» – ліквідовано як націоналістичний. Майже 13 років видатний музикознавець був позбавлений права займатися улюбленою справою. Працював малярем, теслею. З початком перебудови часи поневірянь минули: Ященко знову очолив етнографічний хор «Гомін».

79 років від дня народження Едуарда Кірича (1942), українського художника анімаційних фільмів. З 1972 року – художник-постановник мультиплікаційних стрічок на студії «Київнаукфільм». Саме Едуард Кірич є автором найулюбленіших українських мультиплікаційних героїв - козаків Око, Грая і Тура. Разом з тим брав участь у створенні картин: «Пригоди козака Енея», «Людина, яка вміла літати», «Енеїда», «Сказання про Ігорів похід» та ін.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-