Нові дані про імунітет до COVID-19: він триваліший, ніж очікували

За офіційним даними, станом на кінець весни коронавірусною інфекцією в Україні перехворіли трохи більше двох мільйонів людей, у світі – майже 170 мільйонів. Через майже півтора року пандемії одним із найважливіших питань для наукового і медичного середовища залишається те, скільки часу ці люди зможуть почуватися захищеними від повторного зараження? Наскільки тривалим є імунітет проти ковіду? Досі думки спеціалістів розходилися, і часто можна було почути, що за півроку рівень антитіл падає настільки, що ми вже не будемо захищені від повторного зараження. Але останні дослідження різних груп науковців зі США і з України виглядають доволі оптимістично. Дослідники стверджують, що у більшості людей, які хворіли на ковід, імунітет зберігатиметься рік, але цілком імовірно, що і довше.

Можливо, щорічної вакцинації від ковіду таки не буде

Про результати двох нових досліджень розповідає The New York Times, зазначаючи, що імунітет до ковіду може зберігатися роками. Обидва дослідження стосувалися людей, які перехворіли рік тому. Згідно з результатом, опублікованим у журналі Nature, клітини, що зберігають пам’ять про вірус (йдеться про так звані В-клітини – один із видів лімфоцитів. – Авт.), зберігаються в кістковому мозку і можуть виробляти антитіла, коли це необхідно.

Інше дослідження, опубліковане на сайті біологічних досліджень BioRxiv, показало, що В-клітини пам’яті продовжують «дозрівати» і зміцнюватися (посилюватися) упродовж мінімум 12 місяців після зараження. «Ці дані корелюють з дедалі більшим об’ємом інформації про те, що імунітет проти SARS-CoV-2, викликаний інфекцією і вакцинацією, видається довготривалим», – зазначив імунолог з Університету Пенсільванії Скотт Генслі.

Дослідники стверджують, що більшості людей, які одужали від ковіду, а потім ще й вакцинувалися, ревакцинація не буде потрібна. (Раніше голова фармацевтичної компанії Pfizer заявляв, що людям «найімовірніше» знадобиться третя, додаткова, доза вакцини від COVID-19 компанії Pfizer протягом 12 місяців після проведення повноцінного курсу вакцинації, а також не виключив імовірність щорічної вакцинації, як від грипу. – Авт.). Однак вакциновані люди, які не хворіли, швидше за все потребуватимуть повторної вакцинації, як і ті, хто після хвороби не мав стійкої імунної відповіді.

Команда доктора Алі Еллебеді з Вашингтонського університету взяла зразки кісткового мозку у 19 осіб приблизно через сім місяців після того, як вони були інфіковані. У п'ятнадцяти з них були виявлені В-клітини пам'яті, а у чотирьох – ні. Відтак дослідники припускають, що деякі люди можуть нести дуже мало клітин або взагалі не мати їх. На думку Еллебеді, отримані дані підтверджують, що люди, які одужали від Covid-19, повинні все ж таки бути вакциновані.

За словами керівника дослідження, опублікованого в BioRxiv (за участю 61 добровольця), імунолога Рокфеллерського університету Мішеля Нуссенцвейга, В-клітини пам’яті, що виробляються у відповідь на зараження SARS-CoV-2 і підсилені вакцинацією, потужні настільки, що захищають навіть від мутованих варіантів вірусу.

Антитіла після ковіду присутні не менше року – це українські дані

Майже водночас з американськими вченими свої результати наукової роботи представили їхні українські колеги. Інфекціоніст 4-ї клінічної лікарні Києва Євген Дубровський та імунолог Лабораторії імунології Інституту педіатрії, акушерства і гінекології ім. О.Лук'янової Борис Донськой теж вивчали, наскільки тривалим є імунітет від ковіду.

Вони перевіряли наявність антитіл після одужання у зразках крові добровольців, які мали лабораторно підтверджений ковід. Адже наявність антитіл є свідченням того, що у людини виробився клітинний імунітет – основний «рівень» захисту нашого організму від збудників, пояснюють дослідники.

Упродовж року кров на антитіла здавали 42 добровольці з різнем ступенем тяжкості перенесеного ковіду.

«Протягом 8 місяців у 80% пацієнтів антитіла не зникали, – ділиться результатами Євген Дубровський. – У деяких плавно знижувалися, у половини трималися на високому стабільному рівні. Але у 20% впали нижче порогового рівня. Це зниження спостерігалося в періоді між 150 і 240 днями після хвороби. Але коли ми отримали результати на 360 день, дані виявилися дуже дивними. У 80% пацієнтів антитіла нікуди не поділися. І навіть більше – у тих, у кого вони впали до порогового рівня, антитіла знову піднялися! Таким чином, на 360 день маємо такі дані: з 42 осіб 92,8% (N = 39) мають антитіла, 7,2% (N = 3) – не мають. Тільки вдуматися – 92,8%, і вже пройшов цілий рік!»

Він додає: той факт, що рівень антитіл знову піднявся у деяких пацієнтів, не здивував імунологів і інфекціоністів, з якими він поділився отриманими даними. Адже це нормальна реакція імунної системи при повторних контактах з інфікованими. Після зустрічі зі збудником імунна система миттєво починає нарощувати антитіла і Т-клітини для захисту від повторного зараження.

Крім того, дослідники перевірили, чи зберігаються у інфікованих антитіла до спайк-протеїну – білка шипа вірусу, з допомогою якою збудник прикріплюється до клітини. І виявилося, що рівень цих антитіл теж високий, що не дозволить вірусу проникнути всередину клітини.

Дослідники дійшли висновків, що на даний момент імунітет зберігається не менше року, а наступні дослідження покажуть, чи зберігатиметься він і надалі. Крім того, Євген Дубровський зазначає, що тяжкість перебігу захворювання не вплинула відчутно на рівень антитіл. А щодо повторних випадків інфікування – то вони є поодинокими і пов’язані з особливостями імунітету конкретних людей.

Про дослідження колег відгукнувся імунолог Андрій Волянський, погодившись з його результатами. «Той випадок, коли я просто аплодую. Абсолютно згоден з колегами. Все зрозуміло, все логічно, все вписується в закони імунології. Хіба що замала група. Але зроблена дуже важлива ремарка – між 8-м і 12-м місяцями у частини обстежуваних зросли концентрації антитіл. Природна бустеризація (посилена імунна відповідь після повторної зустрічі зі збудником. – Авт.)».

Автори дослідження згодом пояснили, що знайти одночасно десятки пацієнтів з підтвердженим ковідом у квітні 2020 року, та й ще із різними ступенями тяжкості хвороби було не так просто, з чим не можна не погодитися. Але важливі дані були отримані і, як бачимо, вони корелюють з даними американських науковців.

Юлія Горбань, Київ