29 травня. Пам’ятні дати

День Києва доволі молоде свято. Вперше його відзначили наприкінці травня 1982 року, і воно було приурочено до святкування 1500-річчя української столиці. Щорічне святкування Дня Києва почалось у 1987 році.

Цими вихідними місто має подвійне свято: 29 травня – День столиці і 30 травня – День Києва.

Зазвичай заходи, присвячені Дню Києва - великі концерти, фестивалі їжі, ярмарки, відбуваються протягом декількох днів, які передують останнім вихідним травня.

Цього року, як і минулого, у зв’язку із епідеміологічною ситуацією, формат проведення масових заходів на День столиці та День Києва буде змінений.

Основними локаціями святкових заходів стануть Арка дружби народів та Співоче поле. Відбудеться і традиційний благодійний «Пробіг під каштанами» та низка турнірів і змагань з різноманітних видів спорту.

Крім того, сьогодні Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй. День проголошений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 11 грудня 2002 року. Саме цього дня в 1948 році Рада Безпеки ООН заснувала першу місію з підтримки миру. З того часу і до сьогоднішнього дня були проведені 72 миротворчі операції. За ці роки під прапором ООН пройшли службу понад 1 млн миротворців, і понад 4000 з них загинули при виконанні службових обов'язків, в тому числі 130 у минулому році. Нині в 12 миротворчих операціях на чотирьох континентах проходять службу понад 89 тисяч військовослужбовців, поліцейських і цивільних співробітників. Мета кожної місії полягає в порятунку людських життів, запобіганні масових злодіянь і створенні основи для побудови миру. За традицією, з нагоди цього Дня, Генеральний секретар проведе в Центральних установах ООН у Нью-Йорку церемонію покладання вінка на честь усіх миротворців, які віддали свої життя при виконанні обов'язків під прапором ООН за останні 70 років. Крім того, миротворці, загиблі заради миру в 2020 році, будуть посмертно нагороджені медаллю Дага Хаммаршельда. Ця церемонія пройде в онлайн-режимі, на ній також буде вручена щорічна премія «Кращий активіст із залучення уваги військових до гендерної проблематики». В Україні цей день був впроваджений Указом Президента «Про Міжнародний день миротворців» від 30 квітня 2003 року. Українські миротворці входять до міжнародних місій з 1992 року. За цей час в них взяло участь близько 45 тис. українських військовослужбовців, з яких 55 загинуло. Наразі ЗС України беруть участь в 8 міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у 6 країнах світу та районі Аб’єй. Варто нагадати, що крім цього Дня, 15 липня в Україні відзначається «День українських миротворців».

Ювілеї дня:

122 роки від дня народження Фавста Лопатинського (1899-1937), українського режисера, сценариста та актора. У 1915 році він пов'язав свою творчу діяльність з режисером-новатором Лесем Курбасом: в 1915-1916 був актором його трупи «Тернопільські театральні вечори». У 1916 перебирався до Києва, де став актором «Молодого театру» (1916-1918), а потім «Кийдрамте» (1918-1920). У 1922 був актором і режисером творчого об'єднання «Березіль», очолював його експериментальну лабораторію. Поставив кілька вистав, які стали здобутком київського періоду «Березоля». У 1926 Лопатинський не поїхав з Курбасом до Харкова, а став кінорежисером на Одеській, а потім на Київській кіностудіях, де співпрацював з Олександром Довженком. У липні 1937 року Лопатинського заарештували, а потім і засудили як націоналіста, формаліста і ворога народу. 31 жовтня 1937 року режисера  розстріляли. 

104 роки від дня народження Джона Фіцджералда Кеннеді (1917-1963), американського державного діяча, 35-го президента США (1961–1963). Джон Кеннеді виріс у ірландської сім'ї, його батько був впливовим бізнесменом, дипломатом і політиком. Під час Другої світової війни служив у військово-морському флоті на Тихому океані. Торпедний катер, яким командував Кеннеді, був протаранений японським есмінцем 2 серпня 1943 року. Джон Кеннеді взяв активну участь у порятунку членів екіпажу, за що був нагороджений медаллю «Пурпурне серце», медаллю ВМФ і Морської піхоти. Після закінчення війни, Кеннеді недовго пропрацював журналістом, але, піддавшись настановам батька, вирішив йти у велику політику. Його політична кар'єра почалася в 1946 році, коли він був обраний в члени палати представників конгресу США від Демократичної партії. Потім обирався на три терміни в період з 1947 року по 1953 рік. У 1952 році Кеннеді став сенатором. Він був членом сенатського комітету з питань праці і суспільного добробуту, а з 1957 року - впливового комітету у закордонних справах. 13 липня 1960 року Демократична партія офіційно висунула Кеннеді в якості свого кандидата на пост президента США. 8 листопада 1960 року Джон Кеннеді випередив кандидата від республіканців Річарда Ніксона і став наймолодшим президентом в історії США, а також першим президентом католиком. План дій нового президента був названий програмою «Нових рубежів». При ньому конгрес схвалив створення Корпусу миру, підняв мінімальну заробітну плату, лібералізував соціальне страхування і прийняв закони про житлове будівництво, допомоги бідним районам країни, про перепідготовку робочої сили і виплаті допомоги тимчасово безробітним. У період президентства Кеннеді був зроблений величезний крок в освоєнні космічного простору - запущена програма «Аполлон». Джон Кеннеді загинув 22 листопада 1963 року в Далласі. Через дві години за звинуваченням у вбивстві президента поліція заарештувала Лі Харві Освальда. Двома днями потому Освальд був застрелений в поліцейській дільниці Далласа Джеком Рубі в той момент, коли його вивели для відправки до федеральної в'язниці. Через тиждень після вбивства Кеннеді для розслідування обставин злочину була створена комісія з 7 чоловік під керівництвом голови Верховного суду Ерла Воррена. Її робота тривала 10 місяців і згідно з висновками комісії, єдиним виконавцем вбивства був Лі Харві Освальд, який діяв самостійно. Розслідування, які проводились спеціально створеними комісіями після комісії Воррена, підтверджували її основні висновки, хоча ряд обставин злочину і те як вони були відображені в доповіді Воррена дали привід для критики роботи комісії і лягли в основу багатьох альтернативних версій вбивства Кеннеді, серед яких участь ЦРУ, КДБ, віце-президента Джонсона, кубинського уряду, антикастрівських емігрантських формувань, організованих злочинних груп. З 1992 року спеціальним рішенням Конгресу США почалась відкрита публікація всіх матеріалів, пов'язаних з розслідуванням убивства президента Кеннеді. 98% матеріалів комісії Воррена були розсекречені; решта 3000 сторінок були опубліковані 27 жовтня 2017 року. Розкриті матеріали містять записи безпосередньо про підготовку та здійснення вбивства. Однак, і цього разу не всі документи були розсекречені – решту матеріалі обіцяють оприлюднити у жовтні 2021 року.

81 рік з дня народження Тайхо Кокі (справж. Ная Кокі або Іван Боришко 1940-2013), легендарного японського сумоїста українського походження. За свою кар’єру він виграв 32 імператорських Кубки, що довгий час залишалося абсолютним рекордом. Проте, у 2015 році монгольський сумоїст Хакухо зміг перевершити це досягнення. Серед численних нагород Тайхо Кокі є й український орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Батько легендарного сумоіста - Маркіян Боришко - народився і виріс у Харківській області.

Роковини смерті:

Цього дня 2014 року, в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов’янськ Донецької області, загинув генерал-майор Національної гвардії України Сергій Кульчицький (1963-2014). 29 травня 2014 року, вертоліт Мі-8, на якому знаходився Кульчицький, був збитий проросійськими терористами неподалік гори Карачун. Це був його четвертий виліт на Карачун і останній день перед відпусткою… Тоді загинуло 12 чоловік – шість військовослужбовців Національної гвардії України, включаючи екіпаж гелікоптеру, та шість – представників спецпідрозділу МВС України. Серед загиблих нацгвардійців, крім генерала Кульчицького, були командир екіпажу вертольоту полковник Сергій Бульдович, начальник групи бойової та спеціальної підготовки в/ч 3024, майор Віталій Курилович, старший бортовий технік – інструктор вертолітної ескадрильї в/ч 2269 капітан Сергій Кравченко, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки в/ч 3028 Західного оперативно-територіального об’єднання, прапорщик Віктор Ліпський та інструктор (старший кулеметник) взводу вогневої підтримки 2-ї роти спеціального призначення в/ч 3028 Західного оперативно-територіального об’єднання, прапорщик Валентин Білошкурський. 20 червня 2014 року Сергію Петровичу Кульчицькому було посмертно присвоєно звання Героя України – за виняткові військові заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету України, інших загиблих було відзначено орденом «За мужність» І ступеня (посмертно). Пам’ять військового гідно вшанована – зокрема, Батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, який генерал Кульчицький почав формувати із бійців Самооборони Майдану, присвоєно почесне найменування – «батальйон ім. Героя України генерала Кульчицького». Його ім’ям називають вулиці в українських містах, йому встановлюють погруддя, а на могилі на Личаківському цвинтарі Львова завжди море квітів. Але найпочеснішим і для загиблого, і для його рідних є світла пам’ять, яку по собі залишив Небесний генерал у серцях сотень людей, яких на життєвому шляху зводила з ним доля. Яким він був? Дуже щирим, товариським. Любив дружину, сім’ю, музику (ходив в оперу), природу. Мав «золоті руки» – міг власноруч до гвинтика перебрати двигун бетеера, полагодити дах у занедбаній будівлі, а налаштовані ним автомати для необстріляних новачків і по сьогодні справно стріляють. Його називали другим батьком і ангелом-охоронцем. Він сам обходив блокпости, літав на вертольоті. Цілеспрямований, зібраний, підтянутий – ідеальний  військовий. Для багатьох генерал Кульчицький був символом нової української армії – сильної, надійної, боєздатної.