Захворюваність на COVID-19 впала. Чому і чи надовго?

Захворюваність на COVID-19 впала. Чому і чи надовго?

Укрінформ
Хоча найближчим часом ситуація прогнозується стабільна, епідеміологи кажуть, що розслаблятися не варто

Останній місяць в Україні спостерігається значне зниження рівня захворюваності на COVID-19, і вже вся Україна перебуває у «жовтій» карантинній зоні. За добу 25 травня було зафіксовано 3395 випадків інфікування, днем раніше – 2608, а про те, що в лікарнях стрімко звільняються місця, медики повідомляли ще з початку місяця. За останньою статистикою, кількість усіх зайнятих ліжок нині менше 40% від максимуму.

Як зазначають аналітики, пацієнтів з ковідом у столичних лікарнях вже менше, ніж було в лютому перед останньою хвилею. І така тенденція притаманна для країни в цілому. Науковий співробітник Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, член робочої групи моделювання проблем, пов'язаних з пандемією, Ігор Іванов зазначає, що кількість нових госпіталізацій дедалі нижча і скорочується з тижневими темпами вище 20%. Він додає, що позитивність зразків ПЛР-тестів також прискорила падіння та склала за останні 7 днів 12,1% проти 13,0% 25 травня та 13,5% - 24-го.

Відтак Укрінформ дізнавався, з чим пов’язано нинішнє зменшення захворюваності і які подальші прогнози?

Схоже, більшість українців уже перехворіли, і рано заспокоїлися

Епідеміологи пов’язують такий спад із комплексом чинників. Голова Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін не впевнений, що нинішній спад є наслідком саме карантинних заходів. Як одну із причин різкого спаду він називає формування колективного імунітету «Якісних карантинних заходів ми не спостерігали, потужної вакцинації досі немає. Тому маю припущення, що значна частина людей вже перехворіла. Станом на зиму, імовірно, перехворіло близько 50% населення (принаймні, про такі дані повідомляли у мережі лабораторій «Сінево»), а зараз можна припускати, що вже є і 70%, тож, можливо, колективний імунітет вироблений. Але варто розуміти, що це ненадовго, бо рівень імуноглобулінів падає, і за деякий час можна повторно захворіти. Тому зараз основне завдання держави вакцинувати критичну масу людей, особливо з груп ризику», – каже епідеміолог. Він також звертає увагу на зниження кількості проведених ПЛР-тестувань, що може бути пов’язано із закінченням розхідників для тест-систем. А це відповідно теж позначається на повноті картини із захворюваністю.

 Ірина Колесникова
Ірина Колесникова

Завідувачка кафедри епідеміології НМУ імені Богомольця Ірина Колесникова зазначає також неповну реєстрацію випадків. «Багато людей, які не потребують госпіталізації, лікуються вдома. Оскільки стали доступні швидкі тести, то самодіагностика стала більш поширеною, і тому чимало випадків не фіксуються. Також є проблеми із внесенням даних до електронної системи охорони здоров’я приватними закладами. Тому заспокоюватися зарано», – говорить епідеміологиня.

Але вона додає, що при падінні захворюваності рівень летальності залишається високим. «Люди заспокоїлися, і зараз нерідко орієнтуються на знайомих, які вже перехворіли, і на те, як вони лікувалися. Тому фіксуються пізні звернення, коли починається тяжкий перебіг. Крім того, багато людей думають, що хворіли раніше і не звертають увагу на малосимптомний початок захворювання», – відмічає експертка.

Найближчим часом хворих буде менше, але влітку-восени очікується новий злет

Тим часом науковці - учасники робочої групи з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією SARS-CoV-2 в Україні, – дали досить оптимістичний прогноз на початок літа. Вони вважають, що упродовж тижня 26 травня – 1 червня середня кількість нових випадків складатиме 3442, а упродовж 2–8 червня – 2914.

Ольга Голубовська
Ольга Голубовська

Щодо більш тривалих прогнозів, то фахівці очікують нове зростання захворюваності ближче до осені. За словами інфекціоністки Ольги Голубовської, цього не уникнути. «Ми очікуємо зростання захворюваності. Один з варіантів – це середина літа, другий – початок осені, якщо не з’явиться ще якась нова мутація», – вважає лікарка.

Ірина Колеснікова висловлює сподівання, що до осені буде щеплено достатньо велику кількість дорослого населення, що дозволить легше пройти новий сплеск захворюваності. Але вона каже, що діти залишаються незахищеними, оскільки вакцина для них не використовується. Тому закриті дитячі колективи будуть групами підвищеного ризику.

На запитання про те, чи можна говорити про сезонність ковіду, вона відповідає, що наявних даних ще недостатньо для остаточних висновків. Але пояснює, що у поширенні вірусу, який є внутрішньоклітинним паразитом, ключовим фактором є не температура повітря за вікном, а наша поведінка. «Коли тепло, люди більше часу проводять на вулиці. Якщо це не тісне спілкування, то знижується ризик заразності, аерозоль, який ми видихаємо, розвіюються і таким чином це впливає на зменшення кількості захворілих. Тобто ключовим фактором є поведінка людей», – зауважує Колеснікова.

Андрій Александрін теж не бачить впливу сезону на захворюваність, оскільки влітку минулого року спостерігалося поступове зростання кількості інфікованих. «COVID-19 небезпечний тим, що легко передається повітряним шляхом у замкнутих приміщеннях. Усі наші приміщення не мають якісних вентиляційних систем з очищенням і зволоженням повітря, тому збільшення захворюваності припадає на час перебування у закритих приміщеннях», – каже експерт.

Довгострокові прогнози в Україні неможливі – і ось чому

Андрій Александрін
Андрій Александрін

Голова Національної експертної групи з інфекційного контролю наголошує, що в Україні робити довгострокові прогнози практично неможливо, оскільки досі не проводиться секвенування зразків коронавірусу. «Не зрозуміло, які штами в яких регіонах циркулюють, якими штамами перехворіла більшість населення. Епідеміологія доволі точна наука, але якщо не маєш базових даних, то прогнозувати практично неможливо – це як складати прогноз за вітром», – наголошує Александрін.

Власне, секвенатор для визначення штамів наразі є лише в Інституті молекулярної біології та генетики і ще в кількох приватних установах, тож досі Україна частіше відправляє зразки матеріалів у європейські лабораторії ВООЗ і чекає відповіді до двох місяців. А отже контроль над захворюваністю за таких умов поки знову залишається неможливим…

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-