Екзорцизм у ХХІ столітті: злих духів досі ганяють на світі мало не всі

Нещодавно ця новина заскочила багатьох: Комісія з богослов’я Московської патріархії РПЦ підготувала регламент практики екзорцизму, а кажучи по-простому, «вичитки» – вигнання бісів. У ХХІ столітті? - здивувався багато хто. Саме так. Документ, що невдовзі запровадять в РПЦ, має на меті уніфікувати і регламентувати всі практики і виробити єдиний стандарт цього давнього обряду. Але справа в тім, що практика вигнання злих духів стосується далеко не лише однієї ворожої нам Росії. Вона, як виявляється, досить поширена у світі і практично не залежить від рівня економічного, соціального та політичного розвитку тієї чи іншої країни.

Тож що таке екзорцизм? Чи існує відмінність між католицьким і православним екзорцизмом? Де вчать на екзорцистів? Чому в ХХІ столітті – добу клонування і експериментів Ілона Маска взагалі існує віра у злих духів і є запит на цей обряд? У яких країнах він найбільш поширений?

Що таке екзорцизм

Слово «екзорцизм» має давньогрецьке походження і означає «пов’язування клятвою». Це дуже давня практика вигнання злих духів, притаманна багатьом релігіям і культурам світу. Священик, який власне є посередником між Богом і звичайним вірянином, силою молитви, ім’ям Господа і всіх святих, здійснює обряд вигнання злих духів, примушуючи їх підкоритися і залишити тіло одержимого.

Хто такі одержимі або біснуваті

Біснування – це аномальний стан людини, яка начебто знаходиться під сильною демонічною дією, фактично в полоні духів темряви. Однією з головних ознак біснування християнські священники, як західного, так і східного обряду вважають неадекватну реакцію людини на церковні святині: хрест, святу воду, ладан, ікони, мощі святих. Тема одержимості досить делікатна, тож охочих розповідати про неї, зокрема, ділитися власним досвідом, не надто багато. Один із давніх яскравих прикладів одержимості є православний горор ХVІІ століття "Повесть о бесноватой жене Соломонии", який не поступиться навіть найбільш зловісним фільмам жахів. Можна також згадати розповідь російського поміщика ХІХ століття Миколи Мотовилова, співрозмовника святого Серафима Саровського, котрий на собі відчув дію злих духів і був біснуватим понад тридцять років. Щодо нашого часу, то два роки тому француз Мішель Шірон видав книгу, в якій детально розповів про власний досвід одержимості.

Одним із найбільш відомих і трагічних випадків екзорцизму другої половини ХХ століття, була справа Аннелізе Міхель, молодої німкені, яка загинула в 1976 році після 67 обрядів екзорцизму. На основі цієї історії було знято фільм жахів «Шість демонів Емілі Роуз». 

«Ім’ям Моїм…», або Що каже про бісів і одержимих Євангеліє

Біси неодноразово згадуються в Євангелії. Навіть найголовніша молитва християнина, яку заповідав Ісус Христос «Отче наш» завершується проханням про позбавлення від нечистого духа: «…але визволи нас від лукавого».

Христос у Євангелії не тільки неодноразово зціляє людей від хвороб, але й звільняє від різноманітних бісів. Згадати хоча б зцілення гадаринського біснуватого – неймовірно лютого, якого «жоден ланцюг не брав». Коли Ісус запитав, як звати нечистого духа, той відповів: «Легіон мені ім’я, бо нас безліч» (Мк. 5:9).

Промовистим був і випадок, коли учні Христові не змогли вигнати злого духа, який перебував у недужому підлітку. Коли ж учні запитали Христа, яким чином Йому вдалося зцілити біснуватого, Він відповів: «Це поріддя лишень молитвою та постом і можна вигнати» (Мк., 9:29). А ще Ісус Христос заповів, що «Ім’ям Моїм виганятимуть бісів» (Мк. 16:17).

Ватикан проти диявола, або до священика - з довідкою від лікаря

Ватикан на офіційному рівні екзорцизм визнає і схвалює. Дозвіл і благословення на вигнання демонів священнику має надати єпископ. У 1999 році правила екзорцизму, які діяли з 1614 року, було переглянуто і поновлено. У документі наголошується на необхідності розрізняти демонічну одержимість від фізичних і психічних захворювань. Тож перше, про що мусить запитати католицький священник у мирянина, котрий потребує вичитки, чи звертався той до лікаря.

Тоді ж Ватиканом були переглянуті й видалені деякі визначення нечистого. Сатана описується нині як «дух без форми, кольору і запаху» – puro spirito. Жодних ратиць, рогів, хвоста і сірководню. У Ритуалі також зазначаються і три головні ознаки опанування хворого бісом: говоріння іноземними мовами, наявність надлюдської сили, а також знання таємних подій минулого і майбутнього. Наприклад, якось українському священнику УКГЦ довелося виганяти біса з однієї сільської бабусі, що закінчила дуже давно лише 5 класів сільської школи, – біс, наче Цицерон, відповідав священнику класичною латиною...  

Де офіційно вчать на екзорцистів

З 2005 року у Ватикані діють платні курси з екзорцизму. Всі охочі можуть за 460 євро навчитися виганяти бісів. Торік був проведений 15-й курс екзорцизму, під час якого вперше були представлені важливі дослідження, проведені папським інститутом Сакердос спільно з Болонським університетом – одним із найстаріших університетів світу. Вчені разом із теологами, впродовж 2019-2020 років, намагалися дослідити тему екзорцизму, адже міжнародних статистичних даних про це не існує. В результаті опитування 160 італійських єпархій відповіли, що в них є принаймні один офіційний екзорцист. Під час збору і обробки інформації було також виявлено, що є також і ті, хто незаконно займається цією практикою, тобто, без дозволу єпископа.

Найвідомішим ватиканським екзорцистом останніх десятиліть був отець Ґабріель Аморт (1925-2016). Упродовж своєї плідної кар’єри він виконав майже 160 тисяч сеансів екзорцизму і написав чимало праць на відповідну тему. Існує навіть український переклад його праці «Нове визнання екзорциста або Розповідь екзорциста», де він ділиться з читачами своїм багатющим досвідом на ниві війни з нечистим.

«Біси в Одесі і Донецьку однакові», або що кажуть відомі українські екзорцисти

В Україні на сьогодні є близько десяти відомих екзорцистів. Всі вони представники УГКЦ. На відміну від православних священників, які намагаються не афішувати подібну практику, вони охоче дають інтерв’ю. Наприклад, священник УКГЦ Василь Пантелюк, який упродовж багатьох років служив у храмі Пресвятої Богородиці в Донецьку каже, що «біси в Одесі і Донецьку однакові. Людина має навернутися до Бога, стати на шлях правдивого життя». Отець Василь прийняв понад 33 тисячі хворих. Причиною біснування священник називає тривале перебування в гріху, або заняття магією, спіритизмом.

Одним із найбільш відомих українських екзорцистів є також священник УГКЦ отець Ян Білецький, котрий за майже 40-літнє служіння «звільнив від бісів понад 100 людей». Ще один священник-екзорцист УГКЦ отець Володимир Лось зазначає, що попит на екзорцизм нині чималий, «…Особливо в нас, на Західній Україні, де люди часто займаються магією і чарівництвом».

Як змінюється у світі попит на екзорцизм

У першій половині ХХ століття попит на послуги екзорцистів був низький, але в 60-70-х роках, під впливом масової культури, зокрема кіно, значно зріс. Нині він знову зростає, зокрема і у Великій Британії. А наприклад, у Франції існує до 70 практикуючих екзорцистів, у Польщі – понад 350, але найбільше екзорцистів у Мексиці. Там місцева католицька церква веде справжню війну з численними сектами і культами, зокрема і з надзвичайно популярним культом Святої Смерті (Санта-Муерте), якій приносяться навіть і людські жертви.

Відомо, що щороку близько пів мільйона італійців звертаються до послуг екзорцистів. І це при тому, що навіть у Римі, з його майже 3-мільйонним населенням, на недільних службах присутні до 12 % мешканців.

Православ’я. У пошуках єдиного підходу

У православній церкві до сьогодні не існувало єдиних канонічних вимог до обряду екзорцизму – кожний священик, який на це зважувався, проводив його на свій розсуд. Хтось читав молитви з обряду хрещення, хтось послуговувався Требником Петра Могили 1646 року, де є «Послідування молебне від позбавлення насилля духів нечистих; і молитви заклинательні від тих лукавих духів». Православна Церква, на противагу католицькій, із застереженням ставилася до подібної практики, однак, попри офіційне замовчування, вона існувала. Люди завжди знали де є батюшка, який здійснює вичитки. За радянської доби діяла формула «товариш товариша розповів», а нині у нагоді стає всесвітня павутина.

Наприклад, за радянських, ще брежнєвських часів люди знали, що «виганяє бісів» почаївський ігумен Іосиф (Яків Варнавович Головатюк; 1894-1971) – згодом Амфілохій Почаївський, прославлений у лику святих, чиї ікони можна побачити в багатьох українських храмах. Іншим священником, який займався вичитками, був отець Ахіла (1906-2003; Олександр Макарович Орлов, в схимі Феодосій) – теж чернець  Почаївської лаври. Обох ченців за Хрущова кидали в психіатричні лікарні – «задля виправлення». Прикметно, що саме Свято-Успенська Почаївська лавра зажила в народі стійкої слави місця, де здійснюють вичитки. Практикуються вони й нині, про що свідчить розклад богослужінь лаври.

Що казав про вичитку Блаженніший Володимир (Сабодан)

Очільник Української Православної Церкви Московського Патріархату Блаженніший Володимир (Сабодан, 1935-2014) на єпархіальних зборах 6 червня 2002 року казав про вичитку наступне: «Так, дійсно, біс – реальна сила, біс – розумна сила, темна сила, яка існує реально і діє в рамках того, що їй попускає Господь. Але… приписувати бісам такі широкі можливості, якими їх наділяють деякі священники, не варто. Щоб там не трапилося – все від біса, давай вичитку. Тому що це подобається людям, це прибутково... Таке ставлення є неприпустимим… Неприпустимо, тому що провокує народ і веде на манівці… Вичитку потрібно робити дуже обережно. Так, є молитви Василія Великого, є молитва вичитки в требнику церковному на вигнання нечистої сили, але, повторюю, приписувати все без розбору від початку до кінця бісу – це дуже шкідливо…»

Екзорцисти в Росії: аж до духівника Поклонської

В Росії чи не в кожній єпархії є свій екзорцист. Одним із найвідоміших православних екзорцистів останніх десятиліть, фактично офіційно дозволених вищою церковною владою, був архімандрит Герман (Чесноков), насельник Троїце-Сергієвої лаври, який торік помер від наслідків COVID-19.

Популярним екзорцистом був також і одіозний схиігумен Сергій (Романов), відомий як «духівник Поклонської» і якого МП нещодавно позбавила сану.

Російський церковний діяч Андрій Кураєв називав вичитки «питанням бізнесу» і «шоу-практиками». Поділяє його думку й український соціальний психолог Олег Покальчук, який зазначає, що «Екзорцизм або ж вичитка… - це один із видів бізнесу незалежно від того, свідомо це роблять учасники процесу або ж ні. Екзорцизм стає дуже популярним, тому що завжди дуже легко перекласти відповідальність за те, що відбувається з тобою, на духів, демонів, джинів, тролів тощо».

Лікарі про одержимість

Демонічна одержимість не є психіатричним чи медичним діагнозом, визнаним Діагностичним посібником з психічних розладів (DSM-5), розроблених Американською психіатричною асоціацією. Не входить вона і до аналогічного реєстру Міжнародного класифікатора хвороб, розробленого Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Лікарі здебільшого вважають біснуватих хворими на шизофренію, істерію, манію, психоз та інші психічні хвороби, а сам обряд вигнання бісів – плацебо, самонавіюванням і окультною практикою.

У 1922 році засновник психоаналізу Зигмунд Фрейд назвав одержимість неврозом, при якому людина сама собі створює демонів, а демони, на думку вченого, - це результат пригнічених бажань. Сучасні психіатри схильні вважати одержимість станом, пов’язаним з травматичними переживаннями, наприклад, викликаними війною або важким повсякденням. Психіатр, доктор медичних наук Олена Карагодіна зауважує, «що до розвитку симптомів, які спостерігаються під час екзорцизму, особливо схильні особи зі специфічними особистісними рисами: надто емоційні, піддатливі навіюванню, схильні до екзальтації. З іншого боку, згідно з даними соціокультурних досліджень в психіатрії, виникнення такої  симптоматики опосередковане певним культурним контекстом: системою переконань і способом життя».

***

До речі, Тарас Шевченко вважав одержимість бісами «вдаваною хворобою», а самі такі молитви – «язичницькими», натомість схильний до містики Микола Гоголь вірив в існування нечистої сили і з захопленням переказував у листах про відомі йому випадки дивовижного зцілення біснуватих біля святих мощей.

Світлана Шевцова, Київ

Перше фото: кадр з фільму «Шість демонів Емілі Роуз»