Пристрасті щодо «Спутніка-V», або Вакцини від «малоросійства» ще нема?

Пристрасті щодо «Спутніка-V», або Вакцини від «малоросійства» ще нема?

Аналітика
Укрінформ
Чому всім треба розуміти, що все, що пов’язане із Росією, для України – політика. І ніяк інакше

Мабуть, уважний читач не забув про галас, здійнятий ЗМІ певного медіа-холдингу, що має відоме політичне забарвлення, про звернення до МОЗ України харківської компанії «Біолік» з проханням дозволити реєстрацію російської вакцини проти коронавірусу та, що головне, почати її виробництво (!). Це ще стало в Україні одним з головних інформприводів перших днів нового року. Звісно, в суспільстві одразу проліг поділ на палких прибічників та рішучих супротивників такої перспективи боротьби із COVID-19. І серед перших – ми побачили представників ОПЗЖ на чолі із уже щепленим «Спутніком» Віктором Медведчуком. Ці реакції були передбачуваними, проте їх важливо зауважити. Влада в особі МОЗ та головного санітарного лікаря Віктора Ляшка також оприлюднила свою позицію: ніяка вакцина, що не пройшла третього етапу досліджень, не буде зареєстрована в принципі, відтак інтрига із «Спутніком» стає безглуздою апріорі. Але – навіщо був зроблений цей «вкид»? Та на що розраховували його організатори?

Про медицину без політики

Вся ця історія має два аспекти. Перший – суто медичний чи науковий, другий – політичний. Розберемося із першим.

Звісно, щоб говорити про вакцини предметно треба бути хоча б мати медичну освіту, а краще – спеціалізацію саме на вірусології. Враховуючи, що це не про абсолютну більшість спостерігачів та обивателів, усі суперечки переходять на рівень – «а от я чув» чи «а от я читала в інтернеті». Тобто розуміння, що конкретно нам робити, це не додає.

Відомо, що в світі розроблено декілька вакцин проти коронавірусу, найбільш відомими є продукти американських компаній Pfizer, Moderna, британсько-шведської AstraZeneca. Про закупівлю для нашої країни вакцина китайської фірми Sinovac Biotech МОЗ України веде перемовини із урядом КНР. Ще є російський «Спутнік-V»... Усі ці вакцини мають різний принцип дії, їх властивості впливають на різні системи людського організму та різними шляхами виробляють імунітет проти хвороби.

Проте, є спільне: клінічні дослідження щодо ефективності та безпечності препаратів. Тобто коли добровольці випробовують на собі вакцину – і, як кажуть, власним прикладом та станом доводять – що от, ця вакцина працює так-то. І, знову таки, усі перелічені вакцини окрім «Спутніка», такі клінічні випробування пройшли повністю (китайці – на фініші), у три етапи, а от саме російську вакцину, чомусь, поспіхом, без третього етапу, не публікуючи повністю результатів перших двох, уже оголосили ефективною, почали використовувати всередині Росії та пропонувати ледве не всім у світі. Втім, посипалися відмови від використання «Спутніка»: уряди Італії, Туреччини та Ізраїлю після вивчення наданих зразків російської вакцини – прийняли рішення утриматися від її використання. По суті, окрім Росії, кампанію щеплення «Спутніком» оголосила тільки Білорусь, але очевидно, що в цьому випадку зіграла роль вже політика.

Що з цього всього випливає? А те, по-перше, що не можна, наразі, гарантувати, що саме якась конкретно вакцина є панацеєю від коронавірусу. По-друге, тільки час та масова вакцинація по всьому світу дасть змогу зрозуміти, який препарат є найбільш дієвим та безпечним. Оголошувати автоматично «Спутнік» недієвим чи сумнівним тільки через його російське походження було б прикладом дискримінації. Але. Чому б не слідувати загальноприйнятим нормам виводу фармацевтичних новинок на ринок? Чому саме «Спутнік» так агресивно нав’язують? І чому саме Україні та українцям?

«Зато мы делаем ракеты, перекрываем Енисей…»

Ці слова з пісні знаменитого радянського барда Юрія Візбора щонайкраще ілюструють роль «Спутніка» в політиці та пропаганді російського режиму в останні місяці. Згадаємо: розробка цієї вакцини почалася влітку 2020-го. Це співпало із головними подіями року для президента РФ Путіна – парадом на 75-річчя Перемоги та «голосуванням» за «обнуленські» поправки до Конституції. Обидві ці події пройшли в самий розпал пандемії, але російська влада, нехтуючи усім, вирішила обов’язково їх провести – суто із політичної потреби чергового акту цементування диктатури. Чи передбачав Путін та його оточення наслідки? – Поза всіма сумнівами: передбачав та знав, що нова хвиля захворювання восени прийде і буде ще вищою. Але: росіянам створили картинку «усе під контролем» та ще й відкрили курорти, де ні про які епідеміологічні обмеження ніхто і не згадував. Ну – результат всім відомий.

Росіянам створили картинку «усе під контролем»
Росіянам створили картинку «усе під контролем»

І от на тлі некерованого поширення пандемії з’явилася новина про «Спутнік», більше того – він був оголошений першою у світі вакциною проти коронавірусу. Тут вже не до якихось технологічних норм, нехай вони, хоч тричі будуть загальновизнані! А далі – вже справа техніки: пропаганда почала свою роботу, з’явилися добровольці, що одразу визнали вакцину ефективною – і все, закрутилося, понеслося... Повторюємо: той факт, що клінічні дослідження не закінчені, нікого не цікавив, головне було доповісти Путіну, а він вже на весь світ проголосив про чергову перемогу, цього разу – російської науки.

Насправді, ми маємо справу з черговою спробою російського керівництва довести усьому світові, що Росія представляє із себе щось спроможне. Адже за останні 10 років сутність режиму Путіна та перспективи РФ стали остаточно зрозумілі всім тверезомислячим людям у світі. І ось – спроба показати себе рятівником усього світу від коронавірусу… Як кажуть, дійсно – «и даже в области вакцины мы впереди планеты всей…», – міг би сказати згаданий Юрій Візбор, якби дожив до наших часів. При цьому – решта – теж, як за совка: уже ходять чутки, що для російської еліти закуповується партія американської вакцини, а російська – це так, для «холопів». Власне, й вакцинація, що стартувала в Росії з середини грудня носить дещо дивний характер: судячи з записів у соцмережах, багато хто робить щеплення «Спутніком», що називається, для галочки. А ніяких гарантій влада дати просто не може. 

Рятівники та піддослідні

А тепер поглянемо на цю ситуацію з українського ракурсу. Згідно із заявами харківського «Біоліка» та голови «Російського фонду прямих інвестицій» (що фінансував розробку «Спутніка») Кирила Дмітрієва, росіяни готові передати Україні – увага! – клітинну лінію для виробництва вакцини в Україні. Скажемо відверто, це – майже сенсація. Ну, погодьтеся, отак просто, взяти і передати секретну інформацію представникам іншої держави та ще й благословити виробництво продукту? Це що за альтруїзм такий напав на російських бізнесменів та вчених?

І тут відповідь проста – це політика. З російського боку вона чітко зрозуміла: це нова спроба «гібридно» увійти в українській простір, спровокувати протистояння: не вийшло з мовою – давай щодо вакцини. Заразом продемонструвати, що чинна влада ніби не спроможна вирішити проблему, але при цьому відмовляється від «руки допомоги» з Москви. Звісно, це інформпідтримка з боку представників інтересів РФ в Україні – ОПЗЖ, її лідера Віктора Медведчука та ЗМІ його медіа-холдингу з абсолютно прорахованими політичними наслідками. От слідкуйте: за пару тижнів не почнеться там істерика про «бездіяльність влади»? Бо про «виключну ефективність російської вакцини» ми вже істерику чуємо.

Нова спроба «гібридно» увійти в українській простір
Нова спроба «гібридно» увійти в українській простір

Усі намагання протиснути «Спутнік» в Україну – це знову російська спецоперація, що має «довести», що тільки із Росією може бути пов’язаний будь-який позитивний розвиток України. Тобто, це чергове загострення хвороби «малоросіянства», на яку страждають ідеологи впливу РФ в Україні. Вони й не намагаються її в собі перебороти, а точніше – це для них природно – так ставитися до своєї країни та її народу. Шкода, що вакцини проти цієї хвороби ще не придумали.

Але Україна є іншою. За сім років війни в нас навчилися розрізняти ворогів та друзів, а головне – суспільство дуже чітко реагує на перетин морально-етичної «червоної лінії». У випадку із «Спутніком» – це як взяти ліки із рук ворога. Ці ліки можуть стати отрутою, адже ворог залишається ворогом – і його мета не врятувати чи допомогти, а встановити повний контроль та підкорити власній волі. І робити це можна – і через пряму війну, і через пропагандистські фейки, і от – через вакцину.

Відтак, відповідь щодо «Спутніка» має бути проста: спасибі, не треба. Ті, хто дуже палають бажанням – можуть поїхати в Росію і там вакцинуватися ним скільки завгодно.

Українська ж влада, як і здорова більшість суспільства, має пройти цю чергову спробу гібридного втручання з гідністю. А саме: завершити перемовини, закупити вакцини та почати вакцинацію. Не реагуючи ні на які закиди та спроби розкачати ситуацію.

Віктор Чопа, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-