Україна домоглася відводу судді у справі «скіфського золота». Таке рішення Апеляційного суду Амстердама стало важливою перемогою, що дає надію на об’єктивний розгляд справи незалежним суддею.
Україна подала клопотання про відвід судді через його зв’язки з захистом кримських музеїв, що може свідчити про упередженість. Протягом кількох років суддя, який мав розглядати апеляцію кримських музеїв на рішення Окружного адміністративного суду Амстердама, що ухвалив рішення про повернення експонатів в Україну, здійснював представництво інтересів російської компанії «Промнефтьстрой» у справі проти ВАТ «НК «ЮКОС2», тобто захищав інтереси Російської Федерації у судовій справі. І робив це в тісній співпраці з адвокатами, котрі тепер представляють інтереси кримських музеїв, керованих із Росії, у справі щодо «скіфського золота».
Отже, що означає рішення Апеляційного суду Амстердама для України і, якщо експонати таки повернуть додому, то де саме їх зберігатимуть? Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко.
СПОДІВАННЯ НА НЕУПЕРЕДЖЕНЕ СУДОЧИНСТВО
- Пані Світлано, 28 жовтня суд в Амстердамі задовольнив клопотання України про відвід судді у справі про «скіфське золото». Що означає це рішення для України?
- Таке рішення, до якого чимало зусиль доклало Міністерство культури та інформаційної політики України, дає змогу розраховувати на неупереджене судочинство в цій резонансній справі.
- Якщо експонати таки повернуть Україні, в яких умовах їх зберігатимуть і де саме?
- Відповідно до наказу Міністерства культури, визнано наявність загрози втрати музейних предметів державної частини Музейного фонду України та передано їх на постійне зберігання до Національного музею історії України. Міністерство має право ухвалювати рішення, яка з музейних установ зберігатиме ту чи іншу колекцію. Після повернення музейних предметів в Україну місцем їхнього основного обліку та зберігання буде філія Національного музею історії – Музей історичних коштовностей України. Умови зберігання є уніфікованими для всіх музеїв.
- У яких спеціальних умовах має утримуватися колекція?
- Для всіх музейних предметів важливі такі параметри, як температурний режим, вологість, освітлення. Питання особливостей зберігання музейних предметів із дорогоцінних металів та коштовного каміння унормовано спеціальною інструкцією. Місцем зберігання цих музейних предметів має бути спецсховище, забезпечене охороною та протипожежною сигналізацією. Правила щодо організації охорони, доступу до сховища та ведення ключового господарства розробляються й затверджуються директором музею.
- Доки триває судова тяганина, експонати, які ще до окупації півострова Росією привезли на виставку в Нідерланди, зберігаються в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Нагадайте, про які саме музейні предмети йдеться, яка їхня вартість?
- У виставковому проєкті «Крим – золотий острів у Чорному морі» у Бонні (Німеччина), Амстердамі (Нідерланди) брали участь українські музеї, у яких зберігаються дотичні до тематики артефакти: Національний музей історії України, Національний заповідник «Херсонес Таврійський», Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник. Виставку присвячено археології південної України, зокрема Криму, починаючи з періоду грецької колонізації (VІ ст. до н.е.) до раннього середньовіччя (VІ-VІІ ст. н.е.).
Відповідно до положення про Музейний фонд України, затвердженого Кабінетом Міністрів, Міністерство культури погодило передачу музейних предметів для тимчасового вивезення з фондових колекцій Кримської республіканської установи (далі – КРУ) «Центральний музей Тавриди» у кількості 132 музейних предмети (451 одиниця зберігання) страховою вартістю 163 925 євро, КРУ «Керченський історико-культурний заповідник» – 190 музейних предметів (190 одиниць зберігання) страховою вартістю 582 000 євро, Національного заповідника «Херсонес Таврійський» – 28 музейних предметів (28 одиниць зберігання) страховою вартістю 187 000 євро та КРУ «Бахчисарайський історико-культурний заповідник» – 215 музейних предметів (1442 одиниці зберігання) страховою вартістю 505 700 євро з метою експонування на виставці «Крим – золотий острів у Чорному морі» у Рейнському Крайовому музеї міста Бонна терміном з 3 липня 2013 року до 19 січня 2014 року та в Музеї Алларда Пірсона – археологічному музеї Амстердамського університету з 6 лютого по 28 травня 2014-го року.
Своїм наказом Мінкультури ухвалило рішення про передачу музейних предметів для тимчасового вивезення з фондів Національного музею історії України в кількості 19 музейних предметів, 22 одиниці зберігання з метою експонування на згаданій виставці. Музейні предмети із зібрання Національного музею історії України було повернуто до основного місця їхнього обліку та зберігання 4 вересня 2014 року.
ШАНС НЕ БУТИ ВКРАДЕНИМИ РФ
- Чим цінні експонати, за які точиться юридична війна в Нідерландах, і яку історичну та культурну цінність для України та світу вони мають?
- Усі ці матеріали походять з археологічних розкопок на території України, які проводилися протягом ХХ ст., а також у 2000-х роках. Серед них – знахідки з античних міст і поселень: Херсонес, Пантікапей, Тірітака, Артезіан, пізньоскіфських могильників ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. – Левадки, Усть-Альма (розкопки 2000-х років), готських могильників V-VII ст. н.е. – Сувла-Кая, Джург-Оба, Нейзац, біля с. Променисте. Культурна цінність є непересічною та не може вимірюватися вартістю. Кожен музейний предмет є невід’ємною власністю українського народу, зберігає його історичну пам’ять про минуле, формує почуття ідентичності та гордості нації, передає цей культурний код прийдешнім поколінням.
- Попри те, що вже кілька років не вщухають судові баталії, чи можна сказати, що тимчасова експозиція в Амстердамі фактично врятувала кримські експонати та дала шанс повернути їх в Україну?
- Ця експозиція дала шанс експонатам не бути вкраденими Російською Федерацією, як це сталося з іншими музейними предметами на окупованих територіях Донбасу та Криму.
ЛІКВІДОВАНІ ОКУПАЦІЙНОЮ ВЛАДОЮ
- Які експонати залишилися в Криму?
- Станом на 1 січня 2014 року на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя розташовувалося 26 музеїв та 5 історико-культурних заповідників, у яких зберігалися музейні предмети й музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Відповідно до чинного законодавства у сфері музейної справи, облік музейних предметів здійснюється кожним музеєм самостійно, безпосередньо у музейних закладах у фондово-обліковій документації. Ведення централізованого загального переліку та обліку музейних предметів державної частини Музейного фонду України законодавством не передбачено.
Через це, а також із тим, що зв’язок із музейними закладами, розташованими на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя фактично втрачено, самі заклади перереєстровані й перейменовані, частково ліквідовані окупаційною владою, у міністерства відсутня повна та достовірна інформація про склад культурних цінностей, які залишилися на цих територіях. Водночас, за інформацією зі статистичного бюлетеня «Заклади культури, мистецтва, фізкультури та спорту України у 2013 році» Держстату, кількість музейних предметів державної частини Музейного фонду України, що залишилися у музейних закладах, розташованих на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, станом на 1 січня 2014 року становила 1 247 360 музейних предметів (з них у АРК – 925 916, у м.Севастополі – 321 444) та 403 240 предметів науково-допоміжного фонду (з них у АРК – 353 601, у м.Севастополі – 49 639).
- Які експонати зберігаються в музеї скіфського золота в Києві?
- Такого музею не існує, але у філії Національного музею історії України – Музеї історичних коштовностей України – зберігаються вироби з дорогоцінних металів та коштовного каміння у кількості 57 365 одиниць, зокрема численні вироби скіфської доби. Ця колекція віддзеркалює витончений рівень розвитку та цивілізаційне багатство культурної спадщини на території України.
- Коли, на вашу думку, експонати, які нині зберігаються в Нідерландах, можуть повернути Україні?
- Дуже сподіваємось, що вже в найближчому майбутньому.
Ірина Драбок, Гаага
Фото Євгена Котенка та Володимира Тарасова