4 жовтня. Пам’ятні дати

4 жовтня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні, в першу неділю жовтня, в Україні відзначають День працівників освіти та День територіальної оборони.

День працівників освіти або як його ще називають День учителя – професійне свято всіх українських освітян. Дата встановлена «…на підтримку ініціативи працівників освіти України…» згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року.

Українська освіта має давні традиції та принципи, які сформувалися з часів Київської Русі та розвинулися й набули нових форм за часів Козацької держави – це відкритість до світу, європейська орієнтація, прив’язка до християнських цінностей, ідеї гуманізму, домінанта гуманітарної освіти.

В давній Україні була створена унікальна й самобутня освітньо-наукова система, яка увібрала досвід країн Європи, була багатоплановою і багаторівневою, включала початкові, середні школи-колегіуми, спеціальні школи, вищі школи-академії, університети. Вона забезпечила практично повну грамотність населення країни, а також умови для формування і зростання української духівничої, військової, світської, наукової еліти. Втім, потрапивши під «братню опіку» імперій, майже всі здобутки в освітній царині були загублені. Після здобуття незалежності, в Україні ще довгий час використовувалась радянська система освіти.

Нині настав час змін. Передусім, вагомого значення набуває реформування середньої освіти, як центральної ланки в освітній системі та основи для успішного здобуття освіти наступних рівнів й самоосвіти протягом усього життя. Разом з тим, реформа освіти також передбачає новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Адже як колись казав Іван Франко, «нове виховання потребує нових учителів». І ці слова, як ніколи, на часі.

Крім того, сьогодні в Україні вперше відзначається  День територіальної оборони, який встановлено згідно Указу Президента від 30 вересня 2020 року «Враховуючи важливість територіальної оборони у забезпеченні обороноздатності та територіальної цілісності України, роль складових сектору безпеки й оборони та інших суб’єктів, що залучаються до виконання завдань територіальної оборони, а також з метою подальшого розвитку сучасних військових традицій».

Сьогодні ж, в День початку космічної ери людства, розпочинається й триватиме до 10 жовтня Всесвітній Тиждень Космосу. Всесвітній тиждень космосу є щорічною подією, яка відзначається в період з 4 по 10 жовтня. Проводиться згідно з резолюцією ГА ООН від 6 грудня 1999 року в ознаменування внеску космічної науки і технологій у поліпшення умов життя людини на Землі. Подія приурочена до успішного запуску першого в світі  штучного супутника Землі (керівником проекту був наш співвітчизник Сергій Павлович Корольов), який був виведений на орбіту 4 жовтня 1957 року, а також до набрання чинності 10 жовтня 1967 року Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Україна приєдналася до цього Договору 22 травня 1967 року.

Події дня:

Цього дня у 1875 році було відкрито Чернівецький університет – один із найстаріших класичних університетів в Україні (нині – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). На урочистостях з нагоди відкриття вишу, які розпочалися ополудні гожого осіннього дня 1875 року, виступали представники австрійських університетів (Відня, Праги, Інсбрука, Кракова, Львова), закордонні гості зі Стасбурга і Ґетінґена, а також міністр культури й освіти Австро-Угорщини Карл фон Штремайр. Першим ректором університету Франца Йосифа призначили доктора права Костянтина Томащука. Власне він, будучи депутатом крайового сейму, й запропонував відкрити у Чернівцях виш. Університет мав три факультети – теологічний, правничий і філософський. Студентський склад був національно розмаїтим – із 208 студентів – 41 українця, решта – румуни, німці, євреї. Навчання проводилося німецькою мовою, але на кафедрі східноєвропейської історії викладали історію України. Як відомо, з 1775 року західна частина теперішньої Чернівецької області перебувала у складі Австрійської – пізніше Австро-Угорської імперії як Герцогство Буковина. Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році Університет до 1940 року вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1940 році після входження Північної Буковини до складу УРСР Університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання. У 1989 році Університетові присвоєно ім’я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році – надано статус національного. Нині в університеті функціонує 16 факультетів і вчиться майже 20 тисяч студентів. З 2011 року за рішенням Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Центральний корпус університету) включено до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Ювілеї дня:

152 роки від дня народження Кирила Студинського (1868-1941), українського філолога-славіста, літературознавця, письменника, громадського діяча. Випускник Віденського університету. З 1900 року працював у Львівському університеті. Досліджував давню, зокрема полемічну, українську літературу, літературний рух у Галичині, українсько-польські та українсько-чеські літературні зв’язки. З 1923-го по 1932-ий  роки Студинський очолював Наукове товариство імені Шевченка в Львові, яке тоді було, по суті, академією наук західного регіону. Після приєднання Західної України до УРСР у жовтні 1939 року був обраний головою Народних Зборів Західної України, у 1940 - депутатом Верховної Ради СРСР. Загинув за нез’ясованих обставин у липні 1941 року.

Цього дня народилась Сьюзен Сарандон (1946), американська кіноактриса. Знімалась у фільмах: «Атлантік-сіті», «Голод», «Іствікські відьми», «Білий палац», «Тельма і Луїза», «Клієнт» (премія ВАFТА, 1995), «Мрець іде» (премія «Оскар», 1996), «Красунчик Алфі, або Чого хочуть чоловіки?». Рідкісний випадок для Голлівуду з його культом молодості і краси: свої найвідоміші ролі актриса зіграла після сорока років. Одна з перших більш-менш відомих її ролей – в «Атлантік-сіті» французького кінорежисера Луї Маля, за яку актрису номінували на «Оскар». Але широкій публіці Сарандон була не відома. Лише після виходу на екрани комерційно успішних «Іствікських відьом» (1987) та «Даргемського бика» (1988) актриса зажила слави. Сьюзен Сарандон є переконаною пацифісткою, активно виступаючи проти участі США у збройних конфліктах; захисницею довкілля та прав сексменшин.

Роковини смерті:

День пам'яті Олени Пчілки (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова; 1849-1930), української письменниці, перекладачки, освітньої діячки, етнографа, фольклористки, першої жінки-академіка члена-кореспондента УАН (з 1924). Мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова. Була редактором-видавцем журналу «Рідний край» (до речі – також перша жінка-видавець в Україні). Автор поетичних творів, повістей, оповідань, п’єс, позначених впливом ліберально-народницьких і культурницьких ідей, спогадів про М. Старицького, М. Лисенка, М. Драгоманова, етнографічних праць («Український орнамент», «Українські узори»). Максим Славінський згадував: «Сила Олени Пчілки залежала не від того, яких політичних переконань вона трималася, навіть не від її літературних заслуг, що їх вона безперечно мала. Сила її була в її індивідуальності». Мабуть саме ця сила дозволила їй багато чого перенести у житті (смерть дітей – Лесі та Михайла, репресії близьких і рідних (та й її саму більшовики арештовували двічі; навіть помирала вона – важкохвора, неходяча, під наглядом ГПУ). «Вольова, владна, присно-імперативна, одержима «однією ідеєю» – національною, - і, як знати з усіх про неї спогадів, невідпорно харизматична (у неї закохувалися навіть у старості)…» (Оксана Забужко «Notre Dame D’ukraine: Українка в контексті міфологій») – такою була Олена Пчілка.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-