“Аліментнику”, додаткові гроші ти заплатиш “автоматично”

Одним із перших документів, ухвалених ВР на початку сесії, стали зміни до Закону “Про виконавче провадження” (щодо обов'язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі)”. Документ – на одному аркуші, складається лише з кількох пунктів. Здавалося б – дрібниця: один із “прохідних” законодавчих актів, від яких широкому загалу ні холодно, ні парко...

Проте, юристи наголошують: закон реально полегшить життя і покращить матеріальне становище сотень тисяч українців – передовсім, дітей та неповносправних, – котрі тепер менше потерпатимуть від впливу інфляції і девальвації. Крім того, це – елемент комплексних заходів, вжитих останнім часом для того, щоб “дисциплінувати” й підвищити рівень відповідальності платників. А ще законодавча новація розв’язує сумнозвісну проблему “семи няньок”: бо нарешті визначено єдину службу, що відповідатиме за перерахунок і стягнення аліментів.

Та головне – документ вирішує законодавчу колізію, що виникла через “нестикування” між ухваленими в різний час законами й кодексами. Коли отримувачі аліментів начебто й мають право на “інфляційний перерахунок”, але чіткий механізм його реалізації відсутній. І все, по суті, залежить від доброї волі “аліментників”, яка – самі знаєте – є не завжди. При цьому, щоб довести це право, отримувачам виплат часто доводилося звертатись до суду. А це – додаткові витрати, час, нерви, залежність від вправності юридичних крючкотворців... Тож інший “бік медалі”: документ сприятиме розвантаженню служителів Феміди, котрі завалені купою “позовного спаму”, що заважає розгляду важливіших справ.

Розберімось детальніше.

Мета й завдання нового закону

Документ вносить зміни до статті 71 Закону України “Про виконавче провадження” щодо обов’язкової щорічної індексації виконавцем розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, якщо інше на передбачено виконавчим документом чи договором про сплату аліментів. Усі пов’язані із таким перерахунком дії виконуються “автоматично”, без звернення стягувача до суду. Також немає потреби окремо звертатися по перерахунок до визначеного законом “відповідального” – представника виконавчої служби. “Закон не передбачає спеціальної процедури звернення до виконавця для здійснення індексації. З урахуванням викладених у законі норм, можна припустити, що виконавці повинні будуть проводити індексацію самостійно, без окремого звернення стягувача”, – пояснює партнерка юридичної фірми “Астерс” Таліна Кравцова.

Чому це важливо? Річ у тім, що “хоча норма про індексацію аліментів у твердій грошовій сумі закріплена у статті 184 Сімейного кодексу України вже понад 14 років, а від 12.06.2016 року – вже і у Законі “Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі”, – відсутність механізму її реалізації в Законі “Про виконавче провадження” призводить до того, що питання індексації аліментів можна вирішити виключно у судовому порядку ”, – йдеться в Пояснювальній записці до документа. Автори Закону сподіваються: щорічне проведення виконавцем індексації розміру аліментів дозволять оперативно, у позасудовому порядку, хоча б частково відшкодовувати отримувачам виплат “інфляційні” втрати.

Окремо в Пояснювальній записці йдеться про ще одне завдання документа –  зменшення навантаження на місцеві загальні суди та суди апеляційної й касаційної інстанцій.

Не лише дітям, або Що треба знати про аліменти...

Відповідно до національного законодавства, до переліку осіб, які мають право на отримання аліментів, належать:

• неповнолітні діти та особи віком до 23 років, які продовжують навчання;
• непрацездатні батьки;
• один із подружжя, який є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати таку допомогу;
• колишня дружина (чоловік), якщо вона (він) стали непрацездатними до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребують матеріальної допомоги і якщо колишній чоловік (колишня дружина) може надавати матеріальну допомогу.

Розмір аліментів визначають або в частці від доходу платника, або у твердій грошовій сумі. Поняття “тверда грошова сума” є умовним та означає розмір аліментів на утримання, що чітко визначений рішенням суду або домовленостями між платником і одержувачем аліментів. Аліменти, визначені не у відсотках до розміру зарплати, а у твердій грошовій сумі, якраз і підлягають щорічній індексації.

При цьому, незалежно від формули розрахунку аліментів, їх розмір не може бути меншим, ніж гарантований державою мінімум. Наразі для дітей віком до 6 років це – 929,5, а для дітей та підлітків від 6 до 18 років – 1159 гривень на місяць. Максимальний же розмір аліментів – 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Нагадуємо і про таке. На одну дитину аліменти призначаються – у розмірі однієї чверті, на двох дітей – третини, на трьох та більше дітей – половини заробітку (доходу) платника. Але не більше десяти прожиткових мінімумів для особи відповідного віку на кожну дитину.

Отже, з 1 липня максимальний розмір аліментів, що стягуються примусово: 

• для дітей віком до 6 років – 18590 гривень,
• для дітей та підлітків віком від 6 до 18 років – 23180 гривень.

Звісно ж, при укладанні між сторонами добровільних домовленостей чи реалізації механізмів виплати аліментів, передбачених шлюбним контрактом, суми виплат можуть бути і набагато більшими. Але це – швидше, винятки, ніж “загальноукраїнське правило”. Багато наших аліментників, на жаль, навпаки намагаються зробити все, щоб якомога менше “витрачатися” на утримання своїх дітей. За даними Міністерства юстиції, від боргів чи невчасної виплати аліментів потерпають приблизно 600 тисяч юних українців.

... І про ухиляння від їх сплати

Кілька років тому за неплатників взялися по-серйозному. У лютому 2018-го набрав чинності Закон про посилення відповідальності за несплату аліментів. Поміж іншого, документом передбачено можливість обмежувати боржників у керуванні транспортним засобом, у праві користуватися вогнепальною мисливською, пневматичною і холодною зброєю, у праві полювати – до повної виплати заборгованості. Також боржників (коли аліменти не виплачуються упродовж 6 місяців) не випускають за кордон. Злісних неплатників притягують до адміністративної відповідальності – залучають до соціально-корисних робіт у вільний від основної роботи чи навчання час.

А ще в Україні запрацював публічний реєстр неплатників аліментів (Єдиний реєстр боржників), в якому вже більше 200 тисяч прізвищ. Також, згідно з ухваленим у розвиток відповідних ініціатив законодавством, через несплату аліментів боржник не може претендувати на керівні посади в державній службі. За ухиляння ж від суспільно-корисних робіт має нести навіть кримінальну відповідальність. 

Діють і штрафи за несвоєчасну сплату аліментів. Від 20% (коли боргу більше 1 року) – до половини заборгованих сум (у випаду, якщо борг виник за понад 3 роки). На відміну від більшості інших штрафних санкцій, стягнені суми йдуть не в дохід держави, а на рахунки дітей чи інших отримувачів аліментів.

Владислав Обух, Київ