У багатьох з нас імунітет від COVID-19 – є. Його треба лише підсилити

Днями у журналі Science група вчених опублікували результати дослідження, під час якого було виявлено антитіла, що можуть найбільш ефективно боротися з COVID-19. Науковці з’ясували, що ці антитіла кодуються одним геном, який блокує взаємодію вірусу з організмом людини. Результати нового дослідження можуть стати поворотною точкою для розробки вакцини. Чому? Незважаючи на те, що деякі вакцини вже знаходяться на етапі клінічних досліджень (а загалом робота триває над понад сотнею вакцин), вчені ще не знають молекулярних особливостей взаємодії антитіл з SARS-CoV-2. Нове дослідження пролило трохи світла на ці складні процеси і дало надію на альтернативну вакцину на випадок, якщо інші виявляться неефективними.

Можливо, такі антитіла є у багатьох з нас, їх треба тільки підсилити

Відомо, що вірус використовує білок шипа для того, щоб прикріпитися до рецептора людської клітини (ACE2). Після чого вірус проникає в клітину і запускає там інфекційний процес.

Але антитіла, орієнтовані на цей білок шипа, можуть нейтралізувати SARS-CoV-2, блокуючи його прикріплення. Вчені з Інституту Скріпса (США) дослідили 294 антитіла, націлених на білок шипа віруса, і виявили, що частина з них нейтралізує вірус найбільш ефективно. Привертає увагу те, що у кодуванні цих антитіл бере участь один і той самий ген – IGHV3-53.

Ці антитіла, кодовані IGHV3-53, не тільки є більш потужними порівняно з іншими в досліджуваній групі, але мали менші показники мутації.

Щоб зрозуміти молекулярні особливості взаємодії цих ефективних антитіл з вірусом, група дослідників вивчала кристалічні структури двох нейтралізуючих антитіл, кодованих IGHV3-53, а саме CC12.1 та CC12.3, прикріплених до SARS-CoV-2. Антитіла CC12.1 та CC12.3 попередньо виділили від пацієнта, інфікованого SARS-CoV-2. У цілому структурний аналіз продемонстрував, що IGHV3-53 забезпечує універсальну основу для зв’язування SARS-CoV-2 цими антитілами.

Також було виявлено цікаву особливість антитіл CC12.1 і CC12.3, а саме їхню відносно коротку ділянку молекули антитіла, що розпізнає вірус – CDR H3: вона має 9 амінокислот в довжину. Тоді як середня довжина CDR H3 для інших людських антитіл становить близько 13-35.

Попередні дослідження показують, що антитіла, які кодуються IGHV3-53, зазвичай присутні, принаймні, в невеликих кількостях, в крові здорових людей, зазначає Scitechdaily.

«Коронавіруси були навколо людини протягом сотень років, і можна припустити, що наша імунна система еволюціонувала таким чином, що ми несемо антитіла, подібні цим, які готові відразу дати потужну відсіч», – зазначив Йен Вілсон, завідувач кафедри інтегративної структурної та обчислювальної біології Scripps Research, пише Naked science.

Таким чином, результати дослідження дають надію, що використання вакцини (препарату) для підвищення в організмі рівня цих постійно присутніх антитіл буде людину адекватно захищати від вірусу.

На випадок, якщо інші вакцини не спрацюють...

Але ж відомо, що вакцини уже розробляються. Дві приватні фірми з Китаю та Великобританії наблизилися до схвалення вакцини від COVID-19 для масового продажу і ще 19 розробників перебувають на різних стадіях клінічних досліджень. А близько 140 компаній працюють над створенням вакцини на етапі доклінічних досліджень, пише “Європейська правда” з посиланням на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я. Та попри ці напрацювання, вчені ще не знають всіх молекулярних особливостей нейтралізуючих реакцій антитіл до SARS-CoV-2. І тому дослідження, про яке мова, дуже важливе.

Вірус складається з багатьох компонентів – антигенів. Можна виділити антиген, до якого формуються антитіла, але вони не захищають від хвороби, яка зумовлена вірусом, пояснює імунолог, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л. Шупика Федір Лапій.

“Коли ми говоримо про створення вакцини, нас цікавить, до чого саме ми створюємо імунітет: до якого антигену буде забезпечено нам захист, щоб вірус не міг проникнути в клітину, прикріпитися тощо”, – каже імунолог.

Як приклад, пан Лапій наводить аналогію зі створенням вакцини проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). “Коли ми зустрічаємося з вірусом папіломи людини, далеко не завжди формується імунна відповідь. ВПЛ є причиною деяких онкологічних захворювань, наприклад, раку шийки матки. Але зустріч жінки з ВПЛ, який викликає ракові захворювання, не завжди супроводжується формуванням імунітету. Що зробили свого часу вчені, аби розробити вакцину? Вони досліджували, як вірус проникає в клітину і через які її молекули. Тобто вони досліджували питання, пов’язані з патогенезом (механізмом розвитку хвороби. – Ред.). І зрештою виділили молекулу, через яку вірус зв’язується з клітиною, вивчили цю молекулу і з’ясували – якщо забезпечити імунну відповідь до цієї молекули, то вірус не зможе прикріпитися до клітини. Це стало основою для створення вакцини проти ВПЛ. Тобто ми у такий спосіб обдурили природу”, – пояснює Федір Лапій.

Нині у науковому середовищі обговорюється й те, що імунітет, який виникає, при зустрічі людини з коронавірусом SARS-CoV-2 – нетривалий, і повторне інфікування можливе. Тобто є загроза, що людство не отримає вакцини проти цієї хвороби. І от Федір Лапій говорить, що це дослідження саме дає надію на гарантоване створення ефективної вакцини.

“Наразі вивчається, які молекули в коронавірусі SARS-CoV-2 є необхідними для нашої імунної системи, щоб захистити організм від інфекції. Сучасні технології дозволяють отримати їх у великій кількості. Тобто це дасть можливість, подібно до вакцини від ВПЛ, створити вакцину проти COVID-19. Якщо «традиційна» , тобто, інактивована вакцина (використовується ослаблений збудник, не здатний спричинити захворювання. – Авт.) виявиться неефективною, то на підставі вивчення таких молекул можна буде створити іншу вакцини проти COVID-19”, – резюмує Федір Лапій.

Юлія Горбань, Київ