10 липня. Пам’ятні дати

10 липня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Цього дня 1651 року. поблизу Берестечка (тепер Волинська обл.), закінчилась Берестецька битва між селянсько-козацькою армією під проводом Богдана Хмельницького і польсько-шляхетськими військами.

Саме бойовисько розпочалось ще 28 червня. Спочатку козаки успішно атакували поляків, але українців несподівано зрадили союзники – кримські татари, очолювані ханом Іслам-Гіреєм ІІІ. Не витримавши артилерійського вогню (подейкували, що їх підкупила польська шляхта), татарські загони відступили на Крим, захопивши в полон Богдана Хмельницького, який намагався їх утримати. У козацькому війську, що залишилося без гетьмана, почався розбрат. Старшина всіма силами намагалася утримати порядок, але дарма. Ані кропивенський полковник Джалалій, старий товариш Хмельницького, ані Матвій Гладкий та Іван Богун, ані духовенство, що перебувало в таборі, не могли дати ради козацькому війську. Поляки дізналися про ті всі події й рушили наступом на козацький табір. 10 липня сталася остаточна катастрофа: поляки розгромили козацький табір, захопили артилерію, обози і майно. Решткам селянсько-козацького війська на чолі з Богуном, Джалалієм і Гладким вдалося прорвати польсько-шляхетське оточення під Берестечком і відступити на Київщину. Наслідком Берестецької битви був надзвичайно важкий і принизливий для українців Білоцерківський договір, підписаний у вересні 1651 року.

Ювілеї дня:

245 років від дня народження Петра Прокоповича (1775-1850), видатного українського бджоляра-експериментатора. Закінчив Київську академію, після чого пішов на військову службу. В 1798 році вийшов у відставку в чині поручика, повернувся до рідного села (с. Митченки на Чернігівщині) і зайнявся бджільництвом. У 1814 році Прокопович винайшов рамковий (втулковий вулик). Першим у світі одержав чистий стільниковий мед без розплоду і попереднього знищення бджіл. Прокопович створив і очолював (1828-1850) першу в Україні школу бджільництва. В 1843 році цю школу в с. Пальчики відвідав Тарас Шевченко. Ім’я Прокоповича в 1975 році присвоєно Українській дослідній станції бджільництва (м. Гадяч Полтавської обл.).

189 років від дня народження Каміля Жакоба Піссарро (1831–1903), французького живописця, одного з основоположників імпресіонізму («Бульвар Монмартр у Парижі», «Пейзаж у Понтуазі»). Перші творці модернізма вважали його – єдиного художника, який брав участь в усіх восьми виставках імпресіоністів, - своїм духовним наставником. Сезанн сказав про нього – «мій батько і Бог», Гоген визнав: «Він був одним із моїх вчителів. Я не заперечую його». Піссарро був бідним і майже невідомим за життя. «Мої картини зовсім непопулярні. Цей фатум переслідує мене всюди» - писав Піссарро в 1870 році. Він був анархістом і одинаком, котрий, за великим рахунком, не належав до жодного мистецького кола. Його манера письма досить жорстка і реалістична, а тому й не схожа на буржуазний імпресіонізм ланчів і морських панорам. Сьогодні у його творів новий виток популярності.

164 роки від дня народження Николи Тесли (1856-1943), сербського фізика, винахідника у галузі електротехніки і радіотехніки. У 1888 році дав опис явища обертового магнітного поля. Розробив багатофазні електричні машини і схеми розподілу багатофазних струмів, створив високочастотні трансформатор і електромеханічний генератор. У 1896-1904 рр. досліджував можливість передачі сигналів і енергії без проводів.

149 років від дня народження Марселя Пруста (1871–1922), французького письменника-модерніста, класика світової літератури. Автор семитомної епопеї «В пошуках утраченого часу». Популярність Прусту приніс другий роман цього циклу «У затінку дівчат квітучих». «Якщо з літератури ХІХ ст. вилучити твори Пруста, то на цьому місці залишиться дірка з чітко окресленими краями… Не речі, що згадуються, але спогади про речі – головна тема Пруста… Він приніс у літературу те, що можна назвати легким, повітряним середовищем. Я б сказав, що світ у Пруста влаштований так, аби його вдихали, бо в ньому все – легко, прозоро і надхмарно. В його книгах ніхто нічого не робить, там нічого не відбувається, перед нами змінюються лише низка станів. Без Пруста залишилася б невтіленою та література, яку потрібно читати так само, як розглядають картини Мане, – примруживши очі…» (Хосе Ортега-і-Гассет, есе «Час, відстань і форма в мистецтві Пруста», 1922). Нині Прустову епопею можна прочитати й українською мовою. Блискучий переклад здійснив український перекладач Анатоль Перепадя.

Роковини смерті:

День пам’яті Нонни Копержинської (1920-1999), української актриси. Нонна Копержинська народилася в Києві. У 1938 році вступила до Київського театрального інституту (курс Амвросія Бучми). Закінчувала навчання після війни. З 1946 року - акторка театру імені Івана Франка, де зіграла у десятках спектаклів: Ганна («Безталанна» Карпенка-Карого), Ганна («Фараони» Коломійця), Клара Цаханасян («Візит старої дами» Дюрренматта). Знімалася у фільмах «Доля Марини», «За двома зайцями», «Фараони», «Королева бензоколонки», «Царівна», «Острів любові» та інших.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-