22 червня. Пам’ятні дати

22 червня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні в Україні День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. 

22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла, як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України - Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Неменьш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

Ювілеї дня:

253 роки від дня народження Вільгельма Гумбольдта (1767-1835), німецького філолога, прусського державного діяча. Брат Александра Гумбольдта (відомий німецький природознавець і географ). Представник німецького класичного гуманізму. Здійснив реформу середньої освіти в Пруссії, перебудував Прусську АН, один із засновників Берлінського університету. Заклав основи сучасного теоретичного мовознавства. Товариш Гете і Шіллера.

228 років від дня народження Петра Григоровича Галагана (1792–1855), українського поміщика, мецената. Нащадок Гната Івановича Галагана (представник української козацької старшини; полковник чигиринський і прилуцький; учасник Північної війни, значні земельні володіння дістав від Петра І). Йому належало кілька сіл у Полтавській і Ченігівській губерніях, близько 8 тисяч кріпаків. Кріпацький оркестр Галагана славився талановитими виконавцями. Слухачів особливо полонив своєю грою винятково обдарований скрипаль-кріпак Артем. У  1845 р. Тарас Шевченко відвідав с. Дігтярі, що належало Галагану. Кріпак Артем, імовірно, став прообразом Тараса Федоровича, героя Шевченкової повісті «Музыкант». Словами свого героя Т.Г. Шевченко згадував Дігтярі: «Паны там бенкетуют, а мужики голодают. Да еще мало того: в селе, кроме корчмы, что ни улица, то и шинок».

138 років від дня народження Миколи Григоровича Холодного (1882–1953), видатного українського ботаніка, мікробіолога, академіка АН України (1929), одного з основоположників вчення про фітогормони, засновника вітчизняної школи фізіології рослин. У 1906 році закінчив Київський університет. У 1906-1941 викладав у цьому ж університеті (з 1926 – професор, завідувач кафедр фізіології й анатомії рослин, мікробіології, останню заснував 1933). Одночасно з 1920 – науковий співробітник АН України, 1931-1949 – завідувач відділу Інституту ботаніки АН України, якому 1971 р. було присвоєно його ім’я. Автор праць з питань фізіології, анатомії та екології рослин, мікробіології, виникнення життя на Землі та ін. 1927 року, майже одночасно з голландським ботаніком Ф. Вентом запропонував фітогормональну теорію тропізмів (теорія Холодного-Вента).

Сьогодні день народження у Меріл Стріп (1949), відомої американської актриси театру і кіно. Знялась у фільмах «Крамер проти Крамера» (премії «Оскар», 1980; «Золотий глобус», 1982; BAFTA, 1982), «Мисливець на оленів», «Вибір Софі» (премії «Оскар», 1983; «Золотий глобус», 1983), «Закохані» (премія «Давид Донателло», 1985), «З Африки» (премія «Давид Донателло», 1986), «Мости округу Медісон», «Адаптація» (премія «Золотий глобус», 2003), «Диявол носить Prada» та ін. Актриса є володаркою численних кінонагород і кінопремій. Свою творчу кар’єру Меріл Стріп розпочинала з театру, граючи в шекспірівських п’єсах. Її партнерами були Семюел Уотерстон і Джон Казале. Останній згодом допоміг молодій театральній актрисі увійти в світ кінематографа, одержавши невеличку роль у фільмі Фреда Ціннемана «Джулія». Вже після цього кінодебюту на Стріп звернули увагу прискіпливі кінокритики. Але справжнім тріумфом для актриси стала роль Лінди у воєнній драмі  Майкла Чіміно «Мисливець на оленів» (1978). Перша спроба Меріл Стріп стати кіноактрисою була вкрай невдалою. У 26 років вона брала участь у кастингу фільма «Кінг-Конг». Продюсер кінострічки Діно де Лаурентіс, обговорюючи з сином чергову претендентку на головну роль, сказав італійською: «Навіщо ти прислав до мене цю свиню? Ця жінка настільки потворна…» І був шокований, коли Стріп, досить спокійно відповіла йому (теж по-італійськи): «Мені шкода, що я розчарувала вас». Легендарний Лаурентіс, який пішов із життя в 2010 році й був свідком розквіту від ролі до ролі акторського таланту Меріл Стріп, її дивовижного, але цілком закономірного перетворення в одну з найнеповторніших зірок сучасного кіно, мабуть шкодував за колись так необачно кинутою фразою. В одному з інтерв’ю актриса зауважила: «Ніколи не купувала квитки на свій фільм. Це дуже страшно. А раптом люди сміятимуться над серйозними сценами? А раптом вони заснуть й хропітимуть там, де варто сміятися?» Одна з останніх робіта акторки – фільм «Секретне досьє», де Меріл Стріп блискуче зіграла одну з найвідоміших жінок Америки Кетрін Грем.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-