21 червня. Пам’ятні дати

21 червня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні в Україні відзначають День медичного працівника та День батька, а в світі -  Міжнародний день йоги та Міжнародний день святкування сонцестояння.

День медичного працівника встановлений згідно з Указом Президента від 3 червня 1994 року і відзначається щорічно, в третю неділю червня.

Цей день – професійне свято усіх тих, то пов’язав своє життя з медициною. А це не лише лікарі, а й фельдшери, медсестри, санітари. Цікаво, що медики ще двічі на рік мають привід для святкування – 12 травня у День медичної сестри та в перший понеділок жовтня у Міжнародний день лікаря.

Україні є ким і чим пишатися. Її внесок в галузь медицини надзвичайно великий. Без наукових відкриттів у вивчення людини і збереження її здоров’я, зроблених видатними земляками, світова наука є неповною. Вчені-медики і лікарі України, часто ризикуючи власним життям, рятували людство від страшних епідемій, знаходили ефективні методи діагностики і лікування тяжких хвороб. Вітчизняна медицина немислима без імен Миколи Амосова, Володимира Беца, Олександра Богомольця, Данили Заболотного, Іллі Мечникова, Миколи Стражеска та багато інших. Чимало представників української медицини, одні з яких, не маючи можливості розвивати національну науку, змушені були працювати в «чужих землях», а інші, хоч і досягли видатних успіхів на батьківщині, лишилися невідомими світові, а з часом були призабуті й на рідній землі.

Сьогодні українські медики так само як і українське суспільство, переживають непрості часи: пандемія коронавірусної інфенції, невщухаюча війна на сході нашої країни,  безгрошів’я, реформування медичної галузі. І так само, як українські військові вже шостий рік поспіль на передовій захищають нас від ворога на сході, українські медики “тримають удар” на передовій війни за життя і здоров’я українців.

Разом з тим, сьогодні в Україні День батька. Свято було встановлено указом Президента від 18 травня 2019 року «З метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім'ї як основи суспільства і визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей...» День батька в Україні доволі молоде свято, проте у світі його відзначають вже пів-століття. З'явилося воно в США в 1910 році й відзначали його спочатку 19 червня. Ініціаторкою цього зворушливого родинного свята була жінка – місіс Додд з міста Спокан, штат Вашингтон. Таким способом вона хотіла висловити вдячність власному батьку Вільяму Смарту, який після смерті дружини, котра померла після шостих пологів, виховав самотужки шістьох дітей. Чоловік був ветераном громадянської війни, сім’я мешкала на фермі в Арканзасі. У 1972 році День батька став національним святом, а відзначати його стали в третю неділю червня.

Сьогодні ж Міжнародний день йоги. День встановлений згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 69/131 від 11 грудня 2014 року з ініціативи Індії. Йога – це стародавня фізична, психічна і духовна давньоіндійська практика, яка з часом набула величезної популярності і поширення в усьому світі. Згідно з науковим поясненням, йога – система психофізичного тренінгу («психопрактика», «психотехніка»), спрямованого на зміну свідомості під час переходу з профанного, мирського, сансаричного стану в сакральний стан «безсмертя і свободи». В давні часи йога була виключно прерогативою індійських відлюдників і монахів, а сьогодні йога стала радше спортом і давно вийшла за межі Індії – її практикують люди всіх соціальних груп на всіх континентах. Але йога – це не тільки комплекс певних фізичних вправ; це шлях відкриття у собі відчуття гармонії з власним «я», світом і природою. Цей День покликаний підвищувати поінформованість людей в усьому світі про численні переваги йоги. В резолюції відзначається «важливість того, аби індивіди і групи населення обирали більш здорові рішення і вели спосіб життя, сприятливий поліпшенню стану здоров’я». У зв’язку з цим Всесвітня організація охорони здоров’я також закликала уряди держав-членів допомагати своїм громадянам у подоланні недостатньої фізичної активності, яка входить до десятки головних причин смертності у світі і є головним фактором ризику розвитку таких неінфекційних захворювань, як серцево-судинні захворювання, рак і діабет.

Разом з тим, сьогодні День літнього сонцестояння в Північній півкулі – найдовший день  року, початок астрономічного літа в Північній півкулі й астрономічної зими – в Південній. Сонцестояння – це астрономічне явище, що являє собою момент проходження центру Сонця через точки екліптики, найбільш віддалені від екватора небесної сфери (точок сонцестояння). У році – два сонцестояння: зимове й літнє. У Північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє – 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день). Літнє сонцестояння, або «сонцеворот», означає пік тривалості світлого часу доби. Попри те, що літо з цієї миті тільки починає набирати обертів, Сонце вже повертається до осені. Дні ставатимуть коротшими і вже з 22 вересня, з осіннього рівнодення, темний час доби превалюватиме над днем. День літнього сонцестояння традиційно відзначається полярниками всіх національних антарктичних експедицій починаючи з 1957 року, коли наукова громадськість почала планомірно вивчати Антарктику. А з минулого року  День літнього сонцестояння відзначається на рівні ООН.

Події дня:

21 червня 1971 року, експедиція на чолі з українським археологом Борисом Мозолевським, під час археологічних досліджень поховання у кургані скіфського періоду Товста могила, знайшла Золоту пектораль – велику нагрудну прикрасу скіфського царя IV століття до н. е. Дослідження кургану Товста могила проводилися ще на початку 1960-х років. Проте тоді розкопувати її не стали, помилково зробивши висновок, що поховання не скіфське, отже значної цінності не представляє. Тільки в 1971 році Борис Мозолевський, довівши, що курган все ж скіфський, почав розкопки. До них археологічна експедиція довго готувалася. Курган мав висоту близько дев'яти метрів, а діаметр - 60. Поховання царя знаходилося на глибині близько восьми метрів під землею. Аби дістатися усипальниці до розкопок залучили професійних шахтарів. Курган був частково розграбований, але все ж він таїв у собі величезні скарби. У цій могилі поховали скіфського царя, царицю з дитиною, а при них - троє слуг. Знайшли скелети коней, вози, дорогий посуд, різноманітне господарське начиння. Мить коли була знайдена пектораль Борис Мозолевський зафіксував так: «Я побачив, як зблиснуло золото, і, якимсь невідомим відчуттям збагнув, що це саме те: річ була велика і явно лежала на своєму первісному місці, не зрушена грабіжниками. На хвилю я заціпенів...» Вага знайденої прикраси –1150 г, діаметр – 30,6 см, зроблена вона із золота 958 проби. На думку вчених, пектораль була виготовлена грецькими майстрами-торевтами на замовлення скіфської знаті як дипломатичний дар у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.

Ювілеї дня:

137 років від дня народження Олександра Мицюка (1883-1943), українського громадсько-політичного і державного діяча, економіста. У період Української Центральної Ради – директор відділу сучасних земельних справ при Генеральному Секретаріаті УЦР-УНР. Декілька місяців (грудень 1918-лютий 1919) був міністром внутрішніх справ УНР. В еміграції жив у Чехословаччині, був професором Української Господарської Академії у Подєбрадах, ректором Українського Вільного Університету у Празі. Автор близько 60 праць і наукових статей, серед яких «Історія політичної економії», «Євразійство», підручників для вищих навчальних закладів. Залишив мемуари «Директорія УНР. Спогади і роздуми».

123 роки від дня народження Юрія Кондратюка (Олександр Гнатович Шаргай, 1897-1942), українського вченого-винахідника, одного з перших творців ракетної техніки і теорії космічних польотів. Незалежно від Ціолковського розробляв основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. Після навчання у Петербурзькому політехнічному інституті та служби в російській армії працював (1918–1930) механіком, інженером-будівельником, займався проектуванням елеваторної техніки у Полтаві, Києві, на Кіровоградщині, Пн. Кавказі і Новосибірську. В липні 1930 року Кондратюка було заарештовано за звинуваченням у шкідництві групи проектувальників і будівельників зерносховищ у Західному Сибіру. Після звільнення з ув’язнення в 1932 Кондратюк переїхав у Київ, де очолив в Українському науково-дослідному інституті групу, що займалась проектуванням повітросилових установок. У 1919 році Кондратюк написав роботу «Тим, хто буде читати, щоб будувати» (згодом – допрацьована і видана в січні 1929 року під назвою «Завоювання міжпланетних просторів»), в якій автор розробив основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання кораблів для міжпланетних подорожей. У своїй праці Кондратюк вивів основні рівняння руху ракети, виклав схему і дав опис багатоступінчастої ракети, запропонував принципово нові рішення проблем створення і експлуатації космічних кораблів, які значно випередили тогочасну ракетобудівну думку, та реалізуються по мірі розвитку космонавтики. Кондратюк досліджував проблему теплового захисту космічного корабля під час його руху в атмосфері. Праця була за замовленням NASA перекладена на англійську мову. Ідеї та розрахунки Кондратюка використовувались американськими вченими для підготовки польоту космічного корабля «Appolo» на Місяць. На початку німецько-радянської війни був мобілізований в діючу армію. Загинув за нез’ясованих обставин. Ім’я Кондратюка, як одного з засновників космонавтики, присвоєно одному з найбільших кратерів на зворотній стороні Місяця.

112 років від дня народження Ісидора Нагаєвського (1908-1989), українського історика, греко-католицького священика. За участь в українському національному русі був ув’язнений в польському концентраційному таборі Береза Картузька, згодом – в’язень радянських і гітлерівських тюрем. З 1953 року – доктор філософії Українського Вільного університету у Мюнхені, пізніше – професор Українського Католицького університету в Римі.

Роковини смерті:

493 роки з дня смерті Нікколо Макіавеллі (1469-1527), італійського політичного мислителя, письменника, історика, військового теоретика. Найбільш відомими є його трактати з історії державності: «Володар», «Міркування з приводу першої декади Тита Лівія». Трактат «Історія Флоренції» завдяки живому опису, яскравій портретній характеристиці історичних осіб, драматизму описуваних подій можна віднести до художніх творів. Велике значення для італійської літератури мала його праця «Діалог про мову». Вважав, що для зміцнення державності всі засоби (в т. ч. вбивство, підступність, зрада та ін.) виправдані; звідси з’явився згодом термін «макіавеллізм», що означає політику, яка нехтує законами моралі. Ось декілька крилатих висловів Маківеллі: «Правитель має творити добро, наскільки це можливо, а зло – наскільки необхідно»; «Той, хто хотів би завжди сповідувати віру в добро, неминуче загине серед більшості людей, яким добро є чужим»; «Хто менше покладається на милість долі, той довше втримується при владі»; «Випадок керує більш як половиною наших дій, а ми керуємо рештою» тощо. Сучасні політики соромляться визнавати себе прибічниками макіавеллізму – принаймні на словах. Ніхто з них не називає «Володаря» своєю настільною книгою. Але у Макіавеллі крім знаменитого «Володаря» є ще не менш відомий твір – комедія «Мандрагора». Колись у Європі вона була так само популярною як і «Декамерон» Бокаччо. («Мандрагора» у постановці відомого українського театрального режисера Юрія Одинокого ще донедавна була в репертуарі Театру драми та комедії на Лівому березі). Крім того, за 14 років дипломатичної служби Макіавеллі написав тисячі дипломатичних листів, урядових розпоряджень, військових наказів, проектів законів. Помер Нікколо Мккіавеллі на 58 році життя у своїй рідній Флоренції, похований у церкві Санта-Кроче. Поруч з ним лежать Галілей і Мікеланджело. За місяць до смерті подавав свою кандидатуру на пост канцлера республіки, але не набрав потрібної кількості голосів (12 проти 555).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-