Панацея від COVID-19? Ні, не знайшли. Хоча досвід напрацювали…
Здавалося б, захворюваність на коронавірус на початок червня в Україні надійно пішла донизу, аж тут кількість нових хворих – знову перевищує 550… А ми вже було почали заспокоюватися, тим паче, що зарубіжний досвід обнадіював. Очільник лікарні Сан-Рафаель у Мілані Алберто Зангрілло навіть сказав, що клінічно вірусу в Італії більше не існує. “Мазки, взяті за останні 10 днів, показують: вірусне навантаження, яке є, просто нескінченно малим у порівнянні з тим, яке було місяць чи два тому”, – зазначив він у коментарі державному італійському телеканалові RAI. Подібну заяву робив і інший його колега – Матео Бассетті, завідувач клініки інфекційних хвороб лікарні Сан-Мартіно у місті Генуя. В інтерв’ю національному агентству ANSA він говорив, що «сила, яку вірус мав два місяці тому, не така, як сьогодні». Щоправда в італійському МОЗі висловилися з приводу таких заяв досить скептично, мовляв, вони не мають під собою наукового підтвердження, і закликали громадян бути обережними й надалі.
Утім, головне для нас, що вже майже півроку людство бореться з новим вірусом, а відповідей на найважливіші питання ще не знайдено. От як найефективніше лікувати COVID-19? Деякі зрушення у цьому питанні вже є, хоча вони не рухаються з такою ж швидкістю, як це було на початку пандемії. Зважаючи на те, що станом на початок червня в Україні підтверджено майже 26 тисяч випадків коронавірусу, це питання залишається суперактуальним. Тож про світовий та український досвід – далі в матеріалі.
Протималярійні ліки: загроза чи панацея, або Страсті по гідроксихлорохіну
Чи виправдане використання гідроксихлорохіну для лікування ускладнень COVID-19 – залишається питанням без відповіді. 26 травня ВООЗ оголосила про припинення його клінічних досліджень через підвищення ризику летальних випадків серед хворих на COVID-19. Таких висновків дійшла група вчених на основі даних 96 тисяч пацієнтів з 671 лікарні по всьому світу, наданих американською компанією Surgisphere. Дослідження було опубліковане в авторитетному журналі The Lancet. І там вказано: хлорохін та гідроксихлорохін можуть викликати ускладнення хвороб серцево-судинної системи, зокрема, суттєво зростає імовірність серцевої аритмії та навіть смерті.
Майже одразу після заяви ВООЗ фармацевтична компанія “Дарниця” призупинила проєкт з виробництва гідроксихлорохіну. “Вчені «Дарниці» уважно стежать за авторитетними медичними дослідженнями та беруть до уваги світову наукову думку. (…) Відтак компанія призупинила проєкт з виробництва препарату гідроксихлорохін для лікування COVID-19”, – повідомила прес-служба компанії. Пізніше зробив заяву і головний санітарний лікар Віктор Ляшко. В інтерв’ю Радіо Свобода він сказав, що в Україні збирається робоча група, яка перегляне протокол лікування препаратом «Гідроксихлорохін» з урахуванням нових рекомендацій ВООЗ.
А от в Росії оголосили, що продовжать використовувати гідроксихлорохін для лікування COVID-19, пише RFI. “Рекомендації щодо застосування гідроксихлорохіну при COVID-19 засновані на результатах численних зарубіжних досліджень, які підтвердили ефективність препарату щодо інфекційного агента in vitro, а потім в ході клінічних випробувань”, – заявило російське МОЗ. Там стверджують, що за весь період застосування препарату при лікуванні хворих з коронавірусом не було зареєстровано жодного летального результату, викликаного використанням гідроксихлорохіну. Зауважимо тут лише, що статистика в Росії, скоріше не наука, а мистецтво. Мистецтво з підгонки «потрібного» начальству результату…
Між тим, відома українська лікарка Ольга Голубовська, яка брала участь у розробці національного протоколу лікування COVID-19, у своєму Facebook написала, що 29 травня більше 100 авторитетних вчених і клініцистів опублікували відкритий лист в The New York Times редактору The Lancet і авторам статті, в якому попросили надати детальну інформацію про походження даних, а також закликали провести незалежну перевірку дослідження. Відтак пані Голубовська закликала не нагнітати паніку і нагадала слова відомого французького лікаря-інфекціоніста та мікробіолога Дідьє Рауля про те, що гідроксихлорохін врятував багатьох людей.
І вже 3 червня Всесвітня організація охорони здоров'я відновила випробування гідроксихлорохіну для лікування хворих на COVID-19, у зв’язку з тим, що комісія не знайшла підтверджень зростання смертності серед пацієнтів, які приймали препарат. “На підставі наявних даних про смертність члени комітету з'ясували, що немає причин змінювати протокол лікування. Виконавча група отримала цю рекомендацію і схвалила продовження всіх випробувань, включаючи гідроксихлорохін”, – заявив глава ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус. Навіть більше – 5 червня стало відомо про те, що журнал The Lancet відкликає статтю, через яку були зупинені випробування гідроксихлорохіну.
У Нідерландах працюють над ліками, а в США – над новою терапією
Фахівці з Медичного коледжу імені Альберта Ейнштейна (Нью-Йорк) розпочали випробування нової схеми лікування COVID-19. Йдеться про комбінацію антивірусного препарату Ремдесивір і протизапального Баріцітініб (зазвичай використовується для лікування ревматоїдного артриту). Про це йдеться в науковій статті, яку опублікував Science Daily, повідомляє 24 канал.
За задумом дослідників, перший препарат зупинить розвиток інфекції, а другий не дасть розвинутися “цитокіновому шторму” – небезпечної для організму реакції, коли імунна система надто сильно і нерозбірливо реагує на інфекцію. Учасники випробувань пройдуть десятиденний курс внутрішньовенних ін'єкцій Ремдесивіру. Далі частині з них призначать приймати впродовж двох тижнів Баріцітініб, інші учасники прийматимуть плацебо. Якщо комбінація двох препаратів виявиться успішною, вона може стати новим стандартом для лікування COVID-19.
Тим часом у Нідерландах вчені зробили ледь не сенсаційну заяву про те, що ліки проти COVID-19 можуть бути готові протягом найближчих шести місяців. Про це повідомляє NLTimes. Професор біології з Університету Еразма Френк Гросвельд зазначив: ще в березні у них з’явилися надії на швидку появу ефективних ліків на основі виявлених антитіл. За його словами, за останні тижні був досягнутий значний прогрес у тестуванні препарату на тваринах. “Ліки будуть готові через п'ять-шість місяців”, – сказав він і додав, що розробкою препарату займеться американська компанія. “Це антитіло реагує на SARS1. Але воно «працює» і з новим коронавірусом – SARS2. Якщо з’явиться SARS3, то ймовірно, препарат і на нього відреагує. Його можна буде використовувати і як ліки, якщо ви вже заражені, і як профілактичний засіб для груп високого ризику”, – обнадіяв вчений.
Українські лікарі теж мають свої висновки
А тим часом Укрінформ поцікавився, які ж зміни у схемах лікування коронавірусу відбулися за цей час в Україні? Які висновки за час пандемії зробили для себе лікарі-практики, запитали ми у головної інфекціоніста Вінниччини Лариси Мороз. Наразі в області зафіксовано 1093 випадки захворювання на COVID-19.
“Єдина із суттєвих змін – із протоколу CDC (Центри з контролю та профілактики захворювань в США. – Ред.) був прибраний Лопінавір/Ритонавір – препарат, який використовують для лікування ВІЛ-позитивних пацієнтів. У національному протоколі і в нашому місцевому залишилися антибактеріальні препарати. У національному протоколі залишився і гідроксихлорохін, він досі є і в американських рекомендаціях CDC. Для хворих з середньою важкістю перебігу COVID-19, щоб попередити розвиток у хворих дихальної недостатності і підключення до ШВЛ, лишається тонцилізумаб (“Актемра” – ліки проти ревматоїдного артриту). У Вінницькій області ми його призначаємо лише за показаннями: щоб вводити цей препарат пацієнтам, хворим на COVID-19, потрібно проводити додаткові дослідження в лабораторії – на жаль, за кошти хворих. Іноді за потреби відправляємо аналізи у Київ. Застосування тонцилізумабу показало непогані результати: за останні два тижні двоє людей вже виписані зі стаціонару, а ще двом пацієнтам, які знаходяться в реанімаційному відділенні, стало трішки краще”, – розповідає Лариса Мороз.
Вона додає, що деяких препаратів, які показують у світі непогану противірусну активність, в Україні просто немає – їх завезення поки лише на етапі обговорення з постачальниками. “Зараз будуть випробовуватися українські препарати за противірусною дією – ми оцінюватимемо, наскільки скорочується час знаходження вірусу в організмі людини. Також, можливо з наступного тижня, у Вінниці будемо випробовувати імуноглобуліни для покращення стану хворих – це, наприклад, препарат “Біовен” українського виробника «Біофарма Плазма». Можливо, долучатимемо і препарат корвітин, який покращує стан судин, тому що одним із ускладнень COVID-19 є утворення тромбів ”, – розповідає лікарка.
За її словами, медики у Вінницькій області дотримуються протокольного лікування. Летальність у області на цей час – є однією з найнижчих в Україні. “При цьому кількість проведених в області ПЛР-тестів вдвічі вища, ніж в середньому по Україні, тому ми більш чітко виявляємо хворих серед контактних осіб”, – додає головна інфекціоніст Вінничини.
Завідувач кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Олександр Дуда, говорить, що новий коронавірус порушує всі сучасні епідеміологічні закони, один з яких говорить про те, що через 100 днів боротьби з епідемією можна поставити крапку. Наразі цього не відбувається – люди продовжують хворіти.
“На першому етапі ВООЗ рекомендував використання Плаквенілу (гідроксихлорохіну). Але сподівання, які покладалися на нього, повністю не виправдалися. Препарат має досить багато побічних ефектів, а його вплив на вірус є незначним. Тиждень тому ВООЗ повідомив про неефективність гідроксихлорохіну, але його клінічні дослідження не припинені, що свідчить про невизначеність багатьох моментів у лікуванні. На жаль, у доказовій медицині досі немає ліків, які ефективно впливають на вірус SARS-CoV-2.
Варто розуміти, що одним з основних механізмів COVID-19 є ураження судин, що пояснює поліорганність змін при цьому захворюванні (вражає легені, серце, нирки, кишківник та інші органи). За останніми даними, близько 23% хворих мають тромбоемболічні ускладнення з боку легенів (ТЕЛА). Хворі з пневмонією поділяються на киснезалежних та некиснезалежних. Тяжкість протікання хвороби у киснезалежних хворих залежить від ступеня ураження легенів і розвитку фіброзу. Тому киснева підтримка є вкрай важливою для лікування цих хворих”,”, – підкреслює Олександр Дуда.
Насамкінець він додає: “Ми не бачимо, щоб хвороба стихала, вогнища захворюваності повертаються – це різні людські колективи – зокрема, гуртожитки, навіть монастирі. При цьому класичний варіант, коли з підняттям температури повітря вірус стихає, в цьому випадку не працює. Прикладом є Африка, де попри високу температуру повітря розповсюдження інфекції не припиняється. Це знову ж таки свідчить про те, що стосовно нового коронавірусу не діють загальні закони епідеміології”.
Тим часом лікарні продовжують ретельно дотримуватися національного протоколу лікування COVID-19. Наприкінці квітня до нього ще внесли препарат гепарин у зв'язку з великою кількістю тромбоемболічних ускладнень серед пацієнтів. Про вилучення гідроксихлорохіну із протоколу лікування поки не йдеться. У МОЗ запевняють: провідні фахівці з робочої групи відслідковують все, що відбувається у світі і професійно підходять до внесення змін.
Якщо вірити статистиці, летальність від коронавірусу в Україні не найгірша – 2,9% при 26 тисячах інфікованих. Тим часом як у сусідній Польщі летальність складає 4,5%. Утім, наскільки достовірною є наша статистика, ми дізнаємося лише після закінчення пандемії.
У цілому ж можна сказати, що принципових змін у підходах до лікування коронавірусу за останній час не відбулося. За словами директора Європейського регіонального бюро ВООЗ Ханса Клюге, справи наразі йдуть «не краще, ніж на початку року»: як і раніше немає ні вакцини, ні специфічного лікування коронавірусу.
Хороша новина у тому, що під час першої хвилі пандемії ми багато чому навчилися і у разі виникнення другої – вже будемо краще до неї підготовленими. Але сподіваємося, що до того часу сучасна медична наука все ж знайде відповідь на те, як максимально знешкодити цей підступний вірус.
Юлія Горбань, Київ
