21 травня. Пам’ятні дати

21 травня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні, у третій четвер травня, українці вже традиційно святкують День вишиванки.

Цей День не є офіційним, але відзначають його не тільки в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нас та до нашої культури люди.

Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці. Можна сказати, що свято існувало й відзначалося у вузькому колі, але у 2014 році воно вийшло не тільки за межі гуртка свідомого українського студентства, але й за межі самої України.

Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою є одним із яскравих символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції.

Третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, аби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – органічна складова життя та культури українців, а не вкритий нафталіном артефакт.

Крім того, сьогодні Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 20 грудня 2002 року на підтримку Загальної декларації ЮНЕСКО про культурне різноманіття, прийнятої у листопаді 2001 року, яка проголосила наступні принципи: самобутність, різноманіття і плюралізм. Усім державам-членам, міжурядовим органам, організаціям системи ООН і відповідним неурядовим організаціям, серед іншого, було запропоновано інформувати громадськість щодо цінності і важливості різноманіття культур і, зокрема, сприяти за допомогою просвітницьких програм і засобів масової інформації усвідомленню позитивної ролі культурного різноманіття. На сьогодні Культурі загрожують чимало різних факторів. В одних випадках спостерігається надмірний захист національного, що створює загрозу для культури різних меншин; в іншому – релігія чинить надмірний тиск на культуру; у третьому – однією з найбільших загроз для культур усього світу є глобалізація, під впливом якої зникають мови, втрачаються місцеві звичаї і традиції, вразливі культури опиняються на узбіччі, а то й взагалі зникають. Саме тому небезпека різкого скорочення культурного розмаїття цілком серйозна, а проблема збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь досить актуальна.

Ювілеї дня:

755 років від дня народження Данте Аліг’єрі (1265-1321),  італійського поета, творця італійської літературної мови. Автор першого автобіографічного твору в європейській літературі – «Vita nova» («Нове життя», 1292), сюжетну основу якого становить історія платонічного кохання поета до Беатріче Портінарі, оплакування її передчасної смерті. Вершиною творчості Данте є поема «Комедія» (1307-1321), відома під назвою «Божественна комедія». Епітетом «божественна» (у розумінні «прекрасна») її наділив 1360 р. Джованні Бокаччо, перший біограф Данте. Поема складається з трьох частин – «Пекло», «Чистилище» і «Рай». Задумана в дусі середньовічного жанру видінь, вона вийшла далеко за його рамки, ставши своєрідним синтезом культури середніх віків і водночас прологом до культури Відродження. Крім поетичних творів Данте писав наукові трактати. Останні роки свого життя поет мешкав у Равенні, там і похований. В Україні твори Данте відомі з початку ХІХ ст. Одним з перших перекладачів «Божественної комедії» українською мовою, популяризатором творчості Данте був Іван Франко.

131 рік від дня народження Мирона Зарицького (1889–1961), українського математика, фундатора української математики на західноукраїнських землях. До 1939 року Мирон Зарицький працював учителем у галицьких гімназіях. Зокрема, викладав математику в Львівській гімназії ім. Кароля Шайнохи (за австрійської доби – німецька гімназія, а тепер – середня школа №8), серед учнів якої був і Станіслав Лем, котрий став згодом відомим письменником. У своїх спогадах Лем пише: «Математику викладав професор Зарицький, одна з найнезвичайніших постатей грона педагогів, українець, донька якого була причетною до справи замаху на міністра Пєрацького. Ми його дуже боялися, крім того, математика завжди була моєю ахіллесовою п’ятою. Оскільки мав добру фантазію, наш математик розпочинав заняття з нами в незвичний спосіб. За добру відповідь інколи відзначав так, що казав відзначеному залишити клас і спацерувати містом; то знову розпочинав урок з того, що посилав учнів за різними адресами, щоб йому полагодили те й оте». За відповідь на складне запитання Зарицький міг нагородити цигаркою. Подаровану йому цигарку Лем зберігав як велику реліквію. Після 1939 року Зарицький викладав математику в Львівському  (з 1945 – професор) та в Ужгородському університетах. Один із львівських студентів стверджував, що «на лекції Мирона Онуфрійовича ми ходили як на свято. На них панувало щось схоже до атмосфери концерту великого музиканта, а віртуозом на цьому концерті був Мирон Онуфрійович». А щосереди та щосуботи в себе вдома професор грав зі студентами у бридж. Наукові праці вченого були присвячені теорії множин, математичній логіці, історії математики, теорії ймовірностей, теорії функцій дійсної змінної.

99 років від дня народження Андрія Сахарова (1921-1989), російського фізика, одного з творців радянської водневої бомби (1953), громадського діяча, борця за права людини. За свою правозахисну діяльність був позбавлений всіх радянських нагород і звань та висланий у Горький (1980-1986). Лауреат Нобелівської премії миру (1975).

Цього дня народився Георгій Гонгадзе (1969–2000), український журналіст, засновник та перший головний редактор інтернет-видання «Українська правда». Народився Георгій Гонгадзе в Тбілісі. В Україні став бувати з кінця 1980-х як представник інформслужби Народного фронту Грузії. Журналіст працював у львівській організації Народного Руху, а після розвалу СРСР співпрацював з низкою українських ЗМІ. У квітні 2000 року Гонгадзе заснував інтернет-видання  «Українська правда». А вже через півроку, у вересня, журналіст зник. 2 листопада в Таращанському лісі, за 70 км від Києва, було знайдено тіло, в якому друзі і родичі впізнали тіло журналіста. Більшість проведених згодом експертиз підтвердило, що знайдений труп - це тіло Гонгадзе. Однак, лише у лютому 2001 року Генеральна прокуратура визнала факт смерті журналіста і порушила справу за статтею «Навмисне вбивство», а у вересні 2002 року визнала, що знайдене в Таращанському лісі тіло належить Гонгадзе. У 2009 році в Київській області були знайдені останки черепа, які належали зниклому журналісту. Проте, мати Георгія Гонгадзе до останнього не вірила, що знайдені останки належать її синові, тому його поховали лише 22 березня 2016 року. Зникнення та вбивство Георгія Гонгадзе викликало широкий суспільний резонанс як в Україні так і за кордоном. В Україні із акцій протесту проти зникнення та вбивства Гії почались широкомасштабні протестні акції відомі під назвою «Україна без Кучми», в ході яких протестувальники звинувачували тодішнього президента та його найближче оточення у зникненні журналіста і вимагали відставки президента. Майже через вісім років після зникнення журналіста, 15 березня 2008 року, Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження МВС - Валерія Костенка, Олександра Поповича і Миколу Протасова, і призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 12 до 13 років. Один із викрадачів Георгія - Микола Протасов помер у колонії наприкінці березня 2015 року. Колишнього начальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія  Пукача 29 січня 2013 року було засуджено до довічного позбавлення волі. Втім, крапка у цій резонансній справі ще не поставлена - не лише непокараними, але й неназваними залишаються замовники вбивства журналіста.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-