17 травня. Пам’ятні дати

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій,  привернення  уваги  суспільства  до  трагічних  подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної   ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали  масові  репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів.

Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х – в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року,  коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Разом з тим, сьогодні, за ініціативою ООН, відзначається Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства. Дата святкування цього Дня встановлена ООН у 2006 році.

Саме 17 травня - чергова річниця підписання у 1865 році в Парижі 20 країнами першої Міжнародної телеграфної конвенції та заснування Міжнародного телеграфного союзу. З 1934 року після підписання Міжнародної конвенції електрозв’язку ця організація стала називатися Міжнародним союзом електрозв’язку. На сьогодні МСЕ – спеціалізована установа ООН у сфері глобального електрозв’язку, покликана здійснювати законодавчі, управлінські, виконавчі та консультативні функції, надавати технічну підтримку, розробляти стандарти і правила у сфері електрозв’язку та формулювати рекомендації, спрямовані на активізацію розвитку телекомунікацій та підвищення якості послуг. МСЕ організовує також всесвітні та регіональні виставки і форуми, такі як ITU TELECOM WORLD, об’єднуючи представників урядів, галузей електрозв’язку та ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій), сприяючи взаємному обміну ідеями, знаннями і технологіями. Співпрацює Міжнародний союз електрозв’язку і з Україною. Мета співробітництва – вдосконалення та раціональне використання інформаційно-комунікаційної інфраструктури, а також долання «цифрового розриву» в телекомунікаційних технологіях на національному та міжнародному рівнях. Супутньою метою сучасного етапу співробітництва України у рамках МСЕ у галузі міжнародної стандартизації мовлення є забезпечення міжнародного правового захисту сумісного використання в Україні радіомовних аналогових і цифрових систем, служб і технологій на весь перехідний період від аналогового до цифрового мовлення, врахування національних інтересів України під час розроблення міжнародних нормативних документів, що стосуються стратегії впровадження цифрового мовлення, подолання цифрового розриву, а також створення цифрових служб нових поколінь. Прикметно, що цього ж дня у 1991 році був представлений перший інтернет-сервер і затверджений стандарт для сторінок WWW.

Також сьогодні, за пропозицією ООН, відзначається День Весак, який отримав міжнародне визнання  у резолюції ГА ООН від 8 лютого 2000 року. Це означає визнання внеску, який буддизм - одна з найстаріших релігій в світі - вніс протягом двох з половиною тисячоліть і продовжує вносити й нині в духовний розвиток людства. Цей день святкується щорічно в штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй і в інших її відділеннях. Буддизм - одна з найдавніших світових релігій. Наприклад, християнство з'явилося приблизно через майже 500 років після нього, а іслам – більше ніж через тисячу. Саме слово «буддизм» створено європейцями в ХІХ ст. Буддисти ж називають свою релігію просто Дхармою (Закон, Вчення) або просто Буддха-дхармою (Учення Будди). Виник буддизм у північно-східній частині Індії (територія сучасного штату Біхар) як опозиційне вчення до офіційної і надзвичайно консервативної релігії брахманізму. Цитадель сьогоднішнього буддизму – Тибет, куди буддизм приніс індійську культуру, якій він у свою чергу дав писемність, літературну мову і основи цивілізації. Ця релігія ніколи не була єдиною і непорушною. Протягом 300-400 останніх років у буддизмі з’явилося близько двадцяти нових шкіл (варто зауважити, що буддисти ставляться до цього дуже лояльно й не бачать жодної загрози основному вченню). Найвідомішими і найдавнішими є Хінаяна і Махаяна. Буддизм Махаяни існує в 2-х варіантах: тибето-монгольському з канонічними текстами тибетською мовою (Тибет, Монголія, буряти, калмики та ін.) і далекосхідному – на основі китайського буддизму і з канонічними текстами китайською (поширена в Китаї, Кореї, Японії, В’єтнамі).

Ювілеї дня:

85 років від дня народження Анатолія Шекери (1935-2000), українського балетмейстера, народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка (2000), лауреата премії ім. Сергія Дягілева, головного балетмейстера Національної опери України. З ім’ям Анатолія Шекери пов’язано становлення української хореографічної школи її вихід на міжнародну орбіту. Він поставив понад 40 балетів. Критики називали хореографа монументалістом за точність і образність ліплення в пластиці, розкриття драматургії творів, оригінальне танцювальне трактування. «Перлинами» творчої спадщини майстра є постановки балетів «Легенда про кохання», «Ромео і Джульєтта», «Спартак», «Коппелія» (остання робота хореографа). «Для Шекери як балетмейстера завжди була важлива архітектура вистави: не лише «чиста підлога» сцени. Важливо було все – якими будуть декорації, що відбувається за лаштунками, тобто всі дрібниці… А ще, в Україні не було такого балетмейстера, який розвивав би жіночу тему. Він буквально «ліпив» балерин, та яких талановитих! Варто пригадати декілька гучних імен: Валентина Калиновська, Елеонора Стебляк, Наталя Уманова, Тетяна Таякіна, Олена Філіп’єва, і відразу виникають дивовижні жіночі образи в його виставах…» (режисер Лесь Танюк)

Роковини смерті:

День пам’яті Петра Балабуєва (1931-2007), українського авіаконструктора, генерального конструктора АНТК імені Антонова, головного автора великовагових транспортників «Мрія» і «Руслан». Зі своїх прожитих 76 років Петро Балабуєв понад півстоліття присвятив авіації. За роки своєї праці в АНТК він брав участь і керував створенням близько 20 оригінальних повітряних суден і понад 100 типів і модифікацій літаків сімейства «Анів». У тому числі, конструював всесвітньо відомі Ан-8, Ан-12, Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-32, Ан-28, був головним конструктором Ан-124 «Руслан», як генеральний конструктор дав путівки в життя Ан-225 «Мрія», Ан-70, Ан-38, Ан-140. В результаті його наукової діяльності було закладено основи проектування багатоцільових літаків народногосподарського призначення, важких транспортних літаків, що базуються на грунтових аеродромах, розроблено концепцію аеродинамічного і вагового компонуваня широкофюзеляжних транспортних літаків.