19 листопада. Пам’ятні дати

День працівників гідрометеорологічної служби України встановлений згідно з Указом Президента від 11 березня 2003 року.

Українська гідрометеорологічна служба започаткована 19 листопада 1921 року, коли був створений Укрмет – центральна українська метеорологічна служба.

Нині Українська гідрометеорологічна служба складається з 124 метеорологічних станцій, 22 авіаметеорологічних, 7 аерологічних, 5 радіолокаційних, понад 25 гідрологічних станцій і підрозділів, 10 морських, 3 спеціалізованих агрометеорологічних, 2 воднобалансових, 2 сніголавинних, 1 селестокової, 341 гідрологічної річкової, 59 озерних, 10 морських постів. Базові спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводяться на 129 стаціонарних постах у 39 містах, поверхневих вод суші у 201 пункті, морських вод у 56 пунктах, ґрунтів у 19 адміністративних районах.

Методичними центрами системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування є Український гідрометеорологічний центр, Центральна геофізична обсерваторія, Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, Державне підприємство «Український авіаметеорологічний центр», а також ряд гідрометеорологічних обсерваторій.

Разом з тим, щороку 19 листопада, у світі відзначається Міжнародний чоловічий день. Свято не має жодного відношення до політики. Вперше його відзначали наприкінці 90-х років у Тринідад і Тобаго – саме мешканець цієї маленької острівної країни – викладач місцевого вишу – запропонував відзначати подібний день. «Я якось подумав, що немає жодного дня в році, присвяченого чоловікам: є День батька, інші дні, присвячені професійній діяльності чоловіків, але просто звичайного чоловічого дня – немає. Дня, який би об’єднував усіх чоловіків, не зважаючи на їхню расу, вік, професію, соціальний статус тощо…», - зауважив згодом головний ідеолог свята доктор Джером Тілуксінгх. Завдяки засобам масової комунікації ідея досить швидко поширилась світом: спочатку в країнах Карибського басейну, потім в Австралії, Північній Америці, Азії та Європі. Нині Міжнародний чоловічий день відзначають у майже 70 країнах світу. Метою створення Міжнародного чоловічого дня є привернення уваги суспільства до гендерної дискримінації та до проблеми нерівності статей. Організатори свята наголошують, насамперед, на збереженні здоров’я хлопчиків і чоловіків, а також підкреслюють позитивний вплив чоловіків на сім’ю, соціум і виховання дітей, адже завтра – Всесвітній день дитини. Саме з Міжнародним чоловічим днем пов’язаний щорічний рух «Мовембер» (походить від двох англійських слів: moustache – вуса і november – листопад), який зародився в Австралії. Суть акції полягає в тому, що впродовж листопада чоловіки по всьому світі відрощують вуса і бороди і протягом місяця роблять пожертви на боротьбу з раком простати та іншими чоловічими хворобами. Міжнародний чоловічий день жодним чином не є конкурентом Міжнародному жіночому дню, він також не має на меті стверджувати принципи маскулінності: силу і мужність. Цього дня прийнято звертати увагу на те, що чоловіки, як власне і жінки – бувають різні, що в них, як і в жінок, існують суто чоловічі проблеми, що варто звертати увагу на тих хто поруч, цінувати їх і всіляко підтримувати.

Події дня:

30 років тому, 19 листопада 1989 року, в Києві, на Байковому кладовищі, перепоховали українських політв'язнів Василя Стуса, Юрія Литвина та Олексу Тихого. Всі вони були засуджені за «антирадянську пропаганду та агітацію» та загинули у радянських таборах. Василь Стус помер 4 вересня 1985 року в таборі біля села Кучино Пермського краю (Росія), Юрій Литвин - 5 вересня 1984 року у лікарні міста Чусове Пермської області, Олекса Тихий - 6 травня 1984 року у тюремній лікарні Пермі. Тодішні радянські закони не дозволяли забирати тіла в’язнів до завершення їхнього терміну ув’язнення. Тим часом в Україні громадськість почала збирати гроші на вивезення тіл Стуса, Литвина і Тихого на батьківщину, а  рідні вели переговори з владою. Зрештою, 18 листопада 1989 року о 20.30 літак із трунами українських дисидентів приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». На летовище зустрічати їх прийшли кількасот людей, які тримали в руках свічки та корогви. Домовини повезли до Свято-Покровської церкви на Подолі. Там зранку 19-го покійних відспівали, потім відвезли до Софійського собору, далі по Володимирській до пам'ятника Шевченку, а звідти до Байкового кладовища. До жалобної процесії приєднались тисячи киян. Несли національні прапори та тризуби. Вздовж Володимирської вулиці стояли люди зі свічками. На деякий час рух в середмісті припинився. Тіла Стуса, Литвина та Тихого поховали на 33-й ділянці Байкового кладовища у Києві, встановивши однакові дубові хрести. А вже у 1993 році на могилах загиблих дисидентів з’явились три козацькі хрести із сірого пісковику.

Ювілеї дня:

102 роки від дня народження Індіри Ганді (1917-1984), політичного і державного діяча Індії. Прем’єр-міністр Індії (1966–1977; 1980–1984 рр.). «Індія – це Індіра» – передвиборний лозунг Індійського національного конгресу 1966 року пам’ятають в Індії й по сьогодні. Країні з самого початку дивовижним чином щастило на лідерів: Махатма Ганді, Джавахарлал Неру, Індіра Ганді. З першим вона була лише однофамільниця, а Неру був її батьком. Варто нагадати, що за час прем’єрства Індіри Ганді були націоналізовані банки, в країні розвивалася швидкими темпами промисловість (особливо важка), стала до ладу перша АЕС, у сільському господарстві відбулась т.з. «зелена революція», завдяки якій Індія вперше в своїй історії стала незалежною від імпорту продовольства. Звичайно, були й непопулярні заходи – примусова стерилізація найбідніших верств населення (в 1975-1977 роках країною їздили мобільні бригади медиків і розгортали наметові містечка. За один такий виїзд серед бідноти робили до 60 тисяч вазектомій – чоловічих стерилізацій), закриття ряду опозиційних газет, обмеження громадських свобод… Але однією з найболючіших проблем були міжрелігійні конфлікти між індусами, мусульманами та сикхами – проблема Пенджабу, яка й коштувала, зрештою, Індірі життя. Цікаво, що у вересні 1982 року під час офіційного візиту у СРСР, Індіра Ганді відвідала Київ. Серед офіційних протокольних заходів було й присвоєння звання «Почесний громадянин міста Києва». Ганді стала другою у цьому списку.

Сьогодні святкує свій день народження Мег Раян (1961), американська актриса та продюсер. Відома, здебільшого, за ролями в романтичних комедіях. Мег Раян – випускниця факультету журналістики Нью-Йоркського університету. Під час навчання грошей не вистачало, тому  підробляла акторською грою. У 1981 році відбувся її дебют в останньому фільмі Джорджа К’юкора «Багаті та знамениті». З 1982 по 1984 роки Райан грає Бетсі Монтгомері в серіалі «Поки обертається світ». У 1986 році великим касовим успіхом в США користується фільм «Найкращий стрілець», в якому головну роль зіграв Том Круз. Режисери побачили в Мег Райан новий типаж молодої американки – енергійної та чуттєвої, з одного боку, і зворушливо вразливою з іншого. У 1989 році Райан отримує свою першу головну роль в романтичній комедії Роба Рейнера «Коли Гаррі зустрів Саллі». Фільм стає культовим, а сцена, в якій героїня Мег симулює оргазм, визнається класичною. Спроби актриси зніматися в серйозних картинах мало хвилювали пересічного глядача, звиклого бачити і любити Мег в образі білявої романтичної дівчини, ідеальної дружини та коханої, що притягає до себе своєю відкритістю і добротою. Найбільш упізнавані ролі Райан у стрічках «Несплячі в Сієтлі», визнаній в США однією з найкращих мелодрам початку 90-х років, «Французький поцілунок», «Вам лист», в якому Райан знову склала екранну пару з Томом Хенксом, «Місто ангелів» з Ніколасом Кейджем.