Як Зоряна Скалецька розібралася у МОЗі зі «смотрящими»
Першого ж дня листопада Міністерство охорони здоров’я опинилося в центрі уваги – його очільниця Зоряна Скалецька несподівано звільнила усіх своїх радників. У середовищі як лікарському, так і пацієнтському, ще не забули нещодавній конфлікт, який склався довкола керівництва директоратів, тож природно, що новий інцидент привернув ще більшу увагу до МОЗу. Зважаючи на це, Укрінформ розбирався, яка ж ситуація наразі склалася в міністерстві охорони здоров’я?
А хто були ті радники?
Про реальні причини звільнення радників, які не встигли пробути на посадах й двох місяців, а деякі – іще менше, звісно, можна лише здогадуватися. Нагадаємо, що першу групу радників було призначено на початку вересня, а другу – в середині жовтня.
До першої групи увійшли, передусім, професійні лікарі: Ольга Голубовська – завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. Богомольця, Михайло Загрійчук – лікар-хірург, науковий співробітник в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. Шалімова (потім став заступником міністра), Андрій Гук – заступник директора Інституту нейрохірургії ім. Ромоданова, Андрій Семиволос – головний лікар Київського міського дитячого діагностичного центру (теж став заступником міністра).
Окрім них, радниками також стали політтехнолог Дмитро Раімов (він допомагав голові комітету охорони здоров’я і співвласнику клініки “Борис” Михайлу Радуцькому згладити кути у скандалі з нецензурним висловлюванням щодо Уляни Супрун), старший проектний менеджер з децентралізації Офісу реформ Кабміну Олена Симоненко та директор торгового дому фармкомпанії Інтерхім Олександр Чумак.
Голубовську і Чумака пов’язували із групою впливу Петра Багрія, співвласника компанії “ІнтерХім”. А на початку жовтня Ольга Голубовська опинилася в центрі скандалу – їй закидали просування дорогого препарату для лікування вірусного гепатиту С. Згодом вона заявила про неефективність індійської вакцини від дифтерії, в той же час, як МОЗ закликає населення вакцинуватися на фоні підвищення захворюваності.
Пан Раімов упродовж перших двох місяців роботи вів усю комунікацію міністерства зі ЗМІ, і за його словами, мав прийняти на себе увесь негатив, який обрушився на нову команду на початку роботи. Але згодом сам прийняв рішення піти, хоча його на той момент критикували за перевищення службових повноважень.
Згодом, всередині жовтня, Зоряна Скалецька новими радниками назначила також Віктора Ляшка, експерта за напрямом розбудови системи громадського здоров’я, Олексія Яременка, експерта за напрямом розбудови системи громадського здоров’я, Матвія Хренова , консультанта Національної служби здоров’я України з питань стратегічного розвитку мережі надавачів медичних послуг та Серго Кітіашвілі, фахівця з питань європейської інтеграції.
Частина радників залишаться експертами, аби продовжити реформу
Існує декілька версій того, що могло стати причиною звільнення радників міністра, які проте могли “спрацювати” в комплексі. Перша – надмірне втручання деяких із них, поза межами власних повноважень у роботу міністерства. Друга – намагання висловлювати свою позицію від імені міністерства. Третя – претензії громадськості власне до персоналій радників, яких пов’язують з певними колами впливу. І четверта – скандали, які стали супроводжувати Зоряну Скалецьку вже у перші два місяці у зв’язку з діями чи висловлюваннями деяких радників.
Сама очільниця міністерства охорони здоров’я в інтерв’ю ВВС своє рішення пояснювала тим, що опинилася в ситуації, коли слова радників громадськість сприймала як позицію міністерства в цілому, що є неправильним, і анонсувала натомість запровадження офісу реформ, де працюватимуть групи експертів із 3-5 осіб, які готуватимуть аналітику і матеріали.
Народна депутатка від партії “Голос” та членкиня комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Ольга Стефанишина, вважає, що проблема не в радниках як таких. “Біда ж не в тому, як називається та чи інша позиція, біда – коли люди без належних повноважень і без юридичної відповідальності впливають на прийняття рішень, тиснуть на працівників міністерства, роблять гучні заяви або отримують гонорари від фармацевтичних компаній, а потім намагаються протиснути той чи інший препарат у закупівлі за державний кошт”, – відмічає Стефанишина.
Вона додає, що скасування посади радника само собою не вирішить цих проблем. “Треба, щоб в міністерстві були люди, які приймають рішення, бо мають на це законні повноваження. Ці люди несуть за них відповідальність: і політичну, і юридичну. Звичайно, міністр не може знати все і до деталей, вивчати кожен документ перед тим, як його підписати. Але з кожного питання в міністерстві є достатньо експертів – компетентних і чесних. Ці люди зараз працюють в директоратах, і для ухвалення рішень та нових напрацювань треба залучати саме цих людей. Це фахові незалежні спеціалісти, які рік або два тому покинули комфортні місця в бізнесі і громадському секторі, пройшли дуже складні конкурси і сьогодні працюють на державній службі. Їх треба зберегти. (…) Зараз потрібно позбутися не радників, а недобросовісних впливів з боку людей, які не мають повноважень і водночас представляють інтереси «зацікавлених сторін» – будь-яких, але точно не українського суспільства”, – наголошує народна депутатка.
Голова правління ГО “Платформа здоров'я” Тимофій Бадіков теж відзначає фактор намагання різних груп впливати на роботу міністерства через радників: “На жаль, окрім того, щоб давати поради міністру, радники використовували своє положення, аби просувати власні ідеї, які суперечать позиції міністерства і позиції людей, які там працюють. Наприклад, раніше з’явилася інформація про відновлення Санітарно-епідеміологічних станцій, створення мережі центрів контролю та профілактики захворювань й організації системи громадського здоров'я, про що говорила Голубовська. Але це повністю суперечило тому, що зараз відбувається: навпаки на базі центрів громадського здоров’я триває об’єднання. Тобто Голубовська створила робочу групу в міністерстві і видавала своє бажання за дійсний факт. Тому, аби уникнути маніпуляцій і нових скандалів, і було прийнято рішення про скасування посади радників взагалі. Позиція міністра (Скалецька – юрист за освітою, – Ред.) дуже проста – її підлеглі мають працювати в межах своєї відповідальності”, – коментує Бадіков.
Він також додає, що першу групу радників сформували для того, щоб з цих людей обрати заступників міністра. А от ті, кого призначили пізніше, залишаться у складі офісу реформ. Вони і сформують експертні групи за своїми напрямками.
Щоправда, Тимофій Бадіков нагадав, що експертна група з реформування медичної галузі створювалася і раніше – ще у 2014 році, і пропрацювала над впровадженням реформи три роки. Він підсумував, що на роботу міністерства в цілому згадані зміни не вплинуть, бо офіс реформ займатиметься трансформуванням галузі, а міністерство продовжить виконувати свої базові функції. “Головне, щоб команда міністерства і команда реформаторів співпрацювали, а не були налаштовані вороже один проти одного, що спостерігалося і раніше, за Уляни Супрун, і поки що відбувається зараз”, – додав Бадіков.
Екс-заступник міністра охорони здоров’я з команди Уляни Супрун Павло Ковтонюк, коментуючи у Фейсбук рішення міністра, відмітив, що це звільнить репутацію міністерства від токсичного впливу. “Прізвища деяких з них були як джерело радіації – невидимо але постійно забруднювали репутацію МОЗ. Також це допоможе знизити напруження всередині міністерства. Тому це правильне рішення. Краще виправляти помилки, ніж бути в них упертим. (…) Це рішення автоматично не створює передумов для успішного проведення реформ, на які очікує суспільство”, – вважає Ковтонюк.
Але схоже, внутрішні пертурбації всередині міністерства не вплинуть на продовження медреформи. З 1 листопада почалася реєстрація закладів вторинної і третинної медичної ланки у системі eHealth, про що повідомили розробники медичної інформаційної системи Helsi. Це означає, що зовсім скоро у пацієнтів буде можливість записуватися до вузьких фахівців в онлайні, мати доступ до своєї електронної медичної картки, призначень лікаря та плану лікування, а у медичних закладів – перейти на нову модель фінансування у 2020 році. У НСЗУ теж підтверджують, що Програма медичних гарантій у повному обсязі запрацює у 2020 році.
Юлія Горбань, Київ
