Українці стали активніше захищати своє право на бездимне повітря

Українці стали активніше захищати своє право на бездимне повітря

Опитування
Укрінформ
В українському суспільстві зростає частка людей, які активно захищають своє право дихати повітрям, чистим від тютюнового диму.

Про це свідчать дані опитування за результатами інформаційної кампанії “Тютюновий дим - невидимий убивця”, які на прес-конференції в Укрінформі представила експерт з охорони громадського здоров’я, головний редактор міжнародного рецензованого журналу Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe Тетяна Андреєва.

“Кампанія була спрямована на те, щоб підвищити обізнаність і активність людей, аби вони могли захистити себе від вторинного тютюнового диму... В ході опитування люди, які бачили, що хтось курить у місцях, де це заборонено, стали активніше на це реагувати. Після кампанії стало більше людей, які робили зауваження курцям (24% опитаних після проведення кампанії, 21% - до). Також збільшився відсоток людей, які розмістили знак, що палити заборонено, або показали це курцям (3,5% проти 2,2% відповідно). Збільшилася кількість людей, які склали скарги до органів влади (2,1% та 3,3% відповідно)”, - розповіла Андреєва.

Також, за даними дослідження, зросла частка людей, які заявили, що відчувають тиск навколишніх за паління в заборонених місцях.

Читайте також: Через смерті від вейпінгу звільнився глава фірми з виробництва е-сигарет

Так, 35,4% сказали, що відчувають такий тиск удома (до проведення інформаційної кампанії про це заявляли 30% опитуваних), 37% курців отримували зауваження за паління в під’їздах (до кампанії - 27%), 23% дістали такі зауваження на зупинках громадського транспорту (раніше - 11%), 25% - у кафе або ресторанах.

Окрім того, 23% опитаних курців заявили, що у них на роботі є окреме місце для паління (до опитування таких було близько 15%).

“Аби люди не наражалися на ризик розвитку хвороб (унаслідок куріння, в тому числі пасивного - ред.), важливо змінити декілька видів поведінки: щоб курці палили менше, щоб поширеність паління зменшувалася, щоб не курили там, де це заборонено, щоб люди, які оточують курців, були активнішими і нагадували про заборону тощо. На цю поведінку може впливати кілька факторів: знання, переконання... В даному випадку це знання про шкоду вторинного тютюнового диму. Інші фактори - це такі, що мотивують людей діяти. Тобто ми можемо зробити зауваження, привернути увагу курця до того, що тут заборонено палити, скласти скаргу. Третя група - це фактори, які закріплюють таку поведінку. І якщо люди бачать, що їхня поведінка працює, це її посилює”, - підсумувала Андреєва.

Читайте також: Українська економіка втрачає 3,2% ВВП на лікування хвороб, викликаних курінням - експерт

Як повідомив на пресконференції заступник директора Центру громадського здоров'я Владислав Збанацький, наступного року планується провести ще одну таку інформаційну кампанію.

"Держава виклала свої зобов'язання в плані щодо неінфекційних захворювань для досягнення Цілей сталого розвитку. І один з компонентів - це вплив на тютюн, зменшення споживання тютюнових виробів, підвищення обізнаності наших громадян про шкоду тютюнопаління не тільки для курців, а й для навколишніх. Тому наступного року ми плануємо провести другу всеукраїнську інформаційну кампанію боротьби з тютюнопалінням", - сказав Збанацький.

Інформаційна кампанія “Тютюновий дим - невидимий вбивця”, організована ГО “Життя” та Центром громадського здоров’я, тривала протягом червня 2019 року по всій території України. Її мета - розповісти про шкоду пасивного куріння.

Читайте також: Туберкульоз, рак та гепатит: Супрун розповіла, чим “корисний” кальян

Соціальні ролики на цю тему розміщувалися в інтернеті, на радіо, чотирьох національних телеканалах, а також у 60 регіональних ЗМІ, мережі кінотеатрів, потягах Укрзалізниці. У дев'яти регіонах було розміщено понад 400 соціальних рекламних повідомлень про шкоду пасивного куріння. Загалом кампанія охопила понад 20 млн українців.

Опитування в межах кампанії здійснював у дві хвилі Київський міжнародний інститут соціології: до її початку в травні 2019 року і після - у вересні. В обох опитуваннях узяли участь понад 2000 осіб.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-