13 вересня. Пам’ятні дати

13 вересня. Пам’ятні дати

Укрінформ
В ці дні дніпряни святкують день міста, якому цьогоріч виповнюється 243 роки.

День міста Дніпро відзначається у другу суботу вересня, проте, зазвичай, перші урочистості відбуваються вже напередодні.

Точної дати заснування Дніпра не має. Літочислення місто веде з 1776 року. Насправді, як вважають історики, місто більш давнє і засноване ще за часів Київської Русі.

За легендою, ще у ІХ столітті на Монастирському острові грецькі монахи заснували монастир, про що й свідчить назва цього острова. А ще, за переказами, на цьому острові начебто зупинялися княгиня Ольга на шляху до Царгороду та князь Володимир під час походу на Корсунь.

Велике давньоруське поселення існувало також і на Ігренському острові. Саме тут була остання переправа через Дніпро перед порогами. Цікаво, що десь у цій місцевості взимку 972 року від рук половців загинув Київський князь Святослав Хоробрий. Ігреньське городище мало всі шанси стати великим містом, проте з татарсько-монгольською навалою у ХІІІ столітті життя в цих місцях перервалося на декілька століть. І лише з початком козаччини воно почало відновлюватися.

У XVI ст. в межах сучасного міста Дніпро існувало козацьке поселення Самар, яке було торговим центром, митним містом біля переправи через річку Самара. Саме там перехрещувалися торгові шляхи з лівобережної України на Крим і схід.

Надалі, з посиленням російської експансії на лівобережжя України, козацькі поселення, зокрема місто Самар поступово перетворюються на військові укріплення. Так у 1688 році під керівництвом гетьмана Івана Мазепи тут будується Богородицька фортеця, яка довгий час була форпостом проти кримських татар.

У 1775 році на південному сході України була створена Азовська губернія. І, звісно, для неї потрібен був адміністративний центр. Таким центром мало стати місто Катеринослав, нинішній Дніпро.

У 1776 році поблизу містечка Самар на річці Кільчень починає будуватись перший Катеринослав. Однак, у 1784 році губернський центр перенесли на правий берег Дніпра. Цікаво, що й там місто розбудовувалось не «з нуля». Основою для нього стали козацькі слободи та хутори - Лоцманська Кам’янка, Половиця, Діївка, Мандриківка, Сухачівка, Таромське. Вже через кілька десятиліть нове місто - тодішній Катеринослав, стало адміністративним центром захоплених Російською імперією великих територій причорноморських степів і Кримського ханства.

Й нині Дніпро важливий політичний, промисловий, фінансовий, науковий та культурний центр України. Це місто обласного значення, адміністративний центр Дніпропетровської області. А ще місто з найдовшою в Європі набережною і найкоротшим у світі метро, місто з найдовшим житловим будинком в Україні і найбільшим арочним мостом в Європі. Місто-форпост, місто надзвичайно яскравих людей.

Варто нагадати, крім Дніпра, у другу суботу вересня день міста святкують в Білій Церкві, Вінниці, Луганську та Житомирі.

Ювілеї дня:

216 років від дня народження Ізидора Жерара Гранвіля (1803-1847), французького графіка-карикатуриста. Прославився завдяки злободенним і гострим політичним карикатурам на бюрократію і буржуазію Франції, які друкувалися головним чином у сатиричному журналі «Карикатюр», а також ілюстраціями до «Мандрів Гуллівера» Джонатана Свіфта (1838), «Життя і пригодам Робінзона Крузо» Даніеля Дефо (1840). Помер у 44 роки у божевільні (не зміг перенести смерть дружини і дітей). Гранвіля вважають одним із попередників сюрреалізму (гравюра «Злочин і кара»). Художника вирізняла надзвичайно багата фантазія, тонка спостережливість, гумор.

146 років від дня народження Семена Горука (1873-1920), українського військового діяча, журналіста, отамана Легіону Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії. Закінчив Львівський університет. У довоєнний період був активним членом «Молодої України» та Християнсько-суспільної партії, редагував часопис «Руслан». Став одним з організаторів товариства «Сокіл» в Галичині. В роки першої світової війни – командир сотні, з листопада 1914 роек – куреня Легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука відзначилися в боях на горі Маківці. В листопаді 1918 входив до складу Українського Генерального Військового комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 року у Львові. Семен Горук брав участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. і українсько-більшовицькій війні 1917–1921 рр. У квітні 1920 року був заарештований більшовиками. Загинув на Соловках.

Цього дня 1944 року народилася Жаклін Біссет (1944), англо-американська кіноактриса. Зажила слави у 60-80-х роках ХХ ст., передусім, завдяки зйомкам у фільмах «Тупик» (1966) Романа Поланського і «Американська ніч» Франсуа Трюффо. Нашому пересічному глядачеві більш відома за кінострічками «Дика орхідея» (хоча зіграла там не головну роль) та «Наполеон і Жозефіна». Крім того, знімалась у фільмах «Булліт», «Аеропорт», «Клас», «Убивство у Східному експресі», «Церемонія», «Бездна» та ін. Останнім часом актриса була задіяна в телевізійних проектах, найпомітнішим з яких став серіал «Частини тіла» (американська 100-серійна телевізійна драма з елементами чорного гумору, де йдеться про будні двох молодих американських пластичних хірургів, власників приватної клініки). Жаклін Біссет вважали однією з найвродливіших і найсексуальніших кіноактрис другої половини ХХ ст. Ця репутація закріпилася за нею після того, як на екрани світу вийшов пригодницький фільм «Бездна», в якому 33-річна актриса брала участь у підводних зйомках, плаваючи в одній лише футболці. Фільм мав неабиякий фінансовий успіх, що дало підстави головному продюсеру картини сказати: «…ця бісова футболка зробила мене справжнім багатієм». Сама акторка цінує в партнерах по знімальному майданчику, передусім, розум, шарм і сексуальність. «Я ціную інтелект… Так, але коли він без сексапильності, то я починаю нудьгувати. Адже це так важливо – хімія між людьми…», – ділиться роздумами Біссет в одному з інтерв’ю. Кінозірка відома також своїми бурхливими любовними романами. Серед її коханців були російський балетний танцівник Олександр Годунов і французький красунчик Венсан Перес, молодший від Жаклін майже на двадцять років.

Роковини смерті:

427 років із дня смерті Мішеля Ейкема де Монтеня (1533–1592), французького філософа, письменника, громадського діяча, «батька» сучасної есеїстики. Одержав класичну домашню освіту, закінчив колеж у Бордо, вивчав юриспруденцію в Тулузькому університеті. В 1581-1584 рр. – мер міста Бордо. Був знайомий з Генріхом Наваррським. Помер у 59 років. Головний твір Монтеня – «Проби» (в ориг. – «Есе»), містить думки, спостереження, враження від прочитаного (особливо від античних авторів) та пережитого; тут порушено теми виховання і навчання, слави й гідності, смерті й багатства тощо.

147 років із дня смерті Людвіга Андреаса Фоєрбаха (1804–1872), німецького філософа. У своїй творчості пройшов шлях одного з послідовників Гегеля до найпалкіших його критиків, що пізніше вилилося в самобутню філософську концепцію матеріалістичного спрямування, яка отримала назву «антропологічний матеріалізм». Упродовж деякого часу обіймав посаду професора Ерлангенського університету, з якого був звільнений після розкриття його авторства анонімної атеїстичної праці «Думки про смерть та безсмертя» (1830). Основні праці: «До критики філософії Гегеля» (1839), «Сутність християнства» (1841), «Основні положення філософії майбутнього» (1843), «Сутність релігії» (1845), «Історія філософії Нового часу від Бекона Веруламського до Бенедикта Спінози» (1833) та ін.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-