Таку думку він висловив під час круглого столу "Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення" з нагоди Дня журналіста, який проходить в Укрінформі.

"Іноді державне регулювання може бути більш ефективним, ніж саморегулювання журналістів. Але для України це означає, що ми не маємо концентруватися виключно на регулюванні, яке воно має бути, куди нам рухатися, як міняти співвідношення взаємовідносин з виконавчими гілками влади. Ми маємо також говорити про наявні органи саморегулювання, про медійні проекти, які мають існувати, і мають самовизначати, де ті межі журналістської свободи, правди, куди мають рухатися ЗМІ, які принципи, що мають ЗМІ вважати за правду, що вважати за фейк. Тут держава не має брати участь. Держава може підтримати такі проекти, але аж ніяк не тиснути і не впливати", - сказав Біденко.

На його переконання, в країні обов'язково мають існувати різноманітні формальні чи неформальні інституції, які допомагають захищати свободу слова.

За словами держсекретаря МІП, водночас регулювання держави є не менш важливим з точки зору захисту свободи слова. "Тому що воно відбиває всі ті взаємовідносини, які існують на ціннісному рівні, на рівні моральному, тобто, що люди допускають у суспільстві, що журналісти допускають, наскільки є сильне журналістське середовище, наскільки суспільство підтримує ключову ідею існування суспільного телебачення та телерадіомовлення. Влада буде відображати ті цінності, які існують. Якщо ми говоримо про парламент, то влада буде підтримувати все те, що є популярним", - пояснив Біденко.

Але, підкреслив представник Мінінформполітики, усе це буде складно працювати , якщо у суспільстві немає або є на низькому рівні цінність свободи слова, права на реалізацію своєї професії. "Дуже складно очікувати, що люди, які обрані у парламент, будуть серйозно ставитися до свободи слова, як до пріоритету. Тому, не виховуючи у суспільстві цінність, не працюючи над тим, щоб люди розуміли, що свобода слова дорівнює дуже багатьом іншим свободам, і їх не буде без свободи слова, ми не зможемо досягати результатів", - сказав він.

Крім того, додав держсекретар МІП, велике значення має інституалізація освітніх та просвітних проектів у суспільстві за допомогою громадськіх організацій, журналістів та інших. "Всі об'єкти мають витрачати певний час свого життя на те, щоб захищати цінності, підтримувати їх та передавати їх далі , враховуючи покоління, які цими цінностями будуть жити, а не просто навчитися ним в університету. Це означає, що мають існувати тренінги, журналісти мають передавати свої знання", - наголосив державний секретар відомства.

Біденко також звернув увагу на те, що на платформі Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів Україна є активною.

"Україна входить у п’ятірку країн, яка реагує на порушення свободи слова. На сьогодні по України 47 запит, 7 з яких вирішені, по 39 є відповіді і ми чекаємо вирішення. Це приклад того, як без особливо піару та гучних криків за допомогою простого онлайн інструменту примусити орган державної влади реагувати, відповідати та вирішувати ті чи інші проблеми", - сказав він.

Учасники "круглого столу" обговорюють основні виклики та пріоритети у сфері медіа, актуальні проблеми у сфері законодавчого регулювання та інструменти для покращення стану свободи слова в Україні, а також підсумки реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ.

Захід є можливістю провести комплексний діалог між органами державної влади, правоохоронними структурами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями задля покращення стану свободи слова в Україні та правового захисту журналістів.