Для чого в поліції хочуть дільничних замінити на “офіцерів громад”

Для чого в поліції хочуть дільничних замінити на “офіцерів громад”

Аналітика
Укрінформ
Новим “шерифам” обіцяють більше відповідальності, повагу, службове авто і щонайменше 12 тисяч зарплати

У вівторок на столичній Софійській площі презентували проект "Поліцейський офіцер громади". "Ми продовжуємо розбудову поліції, виходячи з філософії принципу "служити і захищати". Сьогодні презентуємо наступний крок наших змін. Це так званий інститут поліцейського офіцера громади. Ми пропонуємо суспільству новий рівень комунікації та поліцейського сервісу”, – розповів, представляючи нововведення, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Завдання, за словами урядовця, – “найняти” “свого” офіцера поліції для кожної територіальної громади. Йдеться про 30 тисяч невеликих міст, селищ і сіл, де мешкають 28 мільйонів – дві третини українців. Звісно ж, одночасно забезпечити усі громади фаховими офіцерами не вдасться. Тож проект втілюватимуть у кілька етапів. Укрінформ дізнавався подробиці.

Я раніше чому злим був? Та тому, що не мав планшета...

Чи знаєте ви свого дільничного? Кореспондент Укрінформу, якщо чесно, – ні. Певно, не будуть ствердними і відповіді більшості читачів. І не тому, що усі дільничні погані. Як і у кожній сфері, люди, котрі працюють на відповідних посадах, різні – і за здібностями, й за рівнем професійності, й за психологією, і за іншими особистісними характеристиками. Але якісно виконувати обов’язки більшості з них заважали “совковий” підхід до організації праці та недооцінка ролі дільничного у гарантуванні безпеки людей на окремо взятій території. Адже десятиліттями для міліцейського (а віднедавна – поліцейського) керівництва було звичною справою “затикати” цими офіцерами “дірки”, що часом виникають у нашій громіздкій і забюрократизованій правоохоронній системі. Приміром, дільничного можуть на кілька днів залучати до конвоювання затриманих, їм доручають охороняти будівлі держустанов чи відправляють для забезпечення правопорядку під час масових заходів у інших населених пунктах – приміром, в обласних центрах. А дільниця в цей час залишається “без господаря”. Більше того, навіть, якщо дільничний “на місці”, це не означає, що місцева громада “може спати спокійно”. Адже такі офіцери, зазвичай, відповідають одночасно за кілька доволі віддалених дільниць. Окрім того, багато часу в них забирають щоденні поїздки (здебільшого, громадським транспортом) до поліцейських відділень – для отримання планів і рознарядок. І загалом дільничні дуже залежні від вказівок керівництва, перед яким мають звітувати про кожен свій крок.

Завдання національного проекту “Поліцейський офіцер громади” – зробити такого правоохоронця функціонально й процесуально самостійним. Він має стати першим, до кого звертатимуться люди, котрі стикнулися зі злочином чи несправедливістю, і першим, хто запобігатиме кримінальним діянням і правопорушенням на підзвітній території. Причому, територія ця буде обмежена лише однією дільницею, де правоохоронець і сам мешкатиме, а не відвідуватиме, як більшість дільничних, “наїздами”. Словом, такий офіцер має стати невід’ємною частиною самої громади. При цьому він звітуватиме не лише перед поліцейським керівництвом, а й перед громадою, рекомендації якої враховуватимуть при подальшому продовженні контракту із офіцером, а також при ухваленні рішень щодо його заохочення чи покарання.

Поліцейський офіцер громади матиме службовий автомобіль, що обіцяють забезпечити спільними зусиллями Нацполіції і місцевої влади, “зацікавлених” громад (в тому числі, і з допомогою держави, за рахунок інфраструктурної субвенції). Також у його розпорядженні будуть облаштоване необхідною офісною технікою приміщення і планшет – для дистанційного отримання завдань (причому, не щодня, як дотепер, а одразу на два тижні) та ведення документації. І в електронний вигляд перейде увесь документообіг. Тобто, відома нам за “поліцейськими” серіалами “паперова робота” – оформлення протоколів, актів, звітів і довідок, – яка відбирає левову частку робочого часу кіногероїв (і реальних правоохоронців), має “канути в Лету”.

І головне: проект змінить підходи до роботи дільничного із людьми. Основним завданням нових офіцерів буде не тримати дільницю в страху, а потім, у випадку, коли “кіт із дому”, “пожинати плоди”, а завдяки повсякденній профілактичній та просвітницькій роботі запобігати можливим злочинам і надзвичайним подіям. При цьому поліцейський офіцер громади має орієнтуватися на потреби місцевого населення, постійно контактувати із мешканцями, щоденно забезпечувати порядок на підзвітній території. А в разі необхідності, при виникненні небезпечних ситуацій, на допомогу офіцерові приходитимуть наряди груп реагування патрульної поліції.

Нині по всій країні розпочинається ретельний відбір людей, котрі спроможні виконувати такі завдання. На сайті Нацполіції розміщено спеціальну форму заявки на участь у кадровому конкурсі на призначення на офіцерські посади у територіальних громадах. На першому етапі участь у конкурсі беруть чинні правоохоронці. У заявці потрібно вказати, в якій саме громаді хоче працювати претендент. Потім відбудуться кілька етапів відбору, один з яких – тест на поліграфі, інший – співбесіда, на якій будуть присутні й керівники громади, що “сватає” собі “дільничного”. Після конкурсного відбору кандидати пройдуть тримісячне навчання, отримавши навички розслідування кримінальних проступків, вирішення питань безпеки дорожнього руху, контролю за обігом зброї, опанують ази превентивної роботи як із дорослими, так і з тьми.

Початкова зарплата фахівця – 12 тисяч гривень. Може, й доволі “скромна” сума як для Києва чи великого обласного центру, але для сільської місцевості, погодьтеся, – гідна винагорода. Тим паче, що із вислугою оплата праці таких фахівців постійно зростатиме. А ще вони користуватимуться низкою пільг. Причому, кожна громада може ухвалювати окремі рішення про заохочення і преференції для “своїх” поліцейських.

Процес пішов. 34 “шерифи” ідуть на службу

Першим офіцерам громад, які стали учасниками пілотного проекту, як-то кажуть, пощастило. Адже на службу їх проводжали урочисто, з історичного майдану у центрі столиці. Хоча працюватимуть вони на Дніпропетровщині, де вирішили апробувати новацію. При цьому керівництво Нацполіції переконане: честь бути першими по-праву випала кращим із кращих. Адже усім новоспеченим офіцерам довелося пройти доволі жорсткий кадровий конкурс: по кілька десятків претендентів на місце. Тепер же конкурсні випробування позаду, а попереду – випробування реальною роботою. “І люди до цього готові”, – переконаний Арсен Аваков, який розповів, що усі “дільничні нового типу” пройшли ретельну фахову підготовку. За словами голови Національної поліції Сергія Князєва, “пілотними” стануть 22 територіальні громади Дніпропетровської області. Вже починається відбір майбутніх офіцерів для Кіровоградщини. Загалом передбачено два етапи реалізації проекту. Цього року “своїх” правоохоронців отримають 802 об'єднані територіальні громади. А до кінця 2020-го такі офіцери працюватимуть по всій країні. У перші місяці роботи їм обіцяють правовий і організаційний супровід – зокрема, вивчення і аналіз ключових проблем громади та підготовку територіальних паспортів безпеки, надання юридичних консультацій.

Коментуючи нововведення, координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ (Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів) Сергій Парникоза підтримав ідею наближення поліцейського до людей. І важливо не просто наблизити, а зробити його частиною місцевої громади... такий собі український варіант шерифа. Але при цьому експерт радить, як уникнути помилок на кшталт тих, що були допущені при реалізації деяких інших реформаторських проектів у правоохоронній сфері. Йдеться, зокрема, про забезпечення відповідності запроваджених змін вітчизняному законодавству і створення нормативної бази, необхідної для їх втілення. “Реалізація пілотних проектів у цій царині, як правило, регулюється спеціальними наказами Міністерства внутрішніх справ і керівництва Нацполіції. Та коли експеримент закінчується, дія відповідних наказів припиняється. Відтак постає питання, якими мають бути системні зміни і якою нормативною базою послуговуватись при розширенні експерименту на всю країну”, – пояснює експерт. Більшість таких проблем можна розв’язати на відомчому рівні. Але є й питання, що потребують врегулювання через ухвалення постанов Кабінету міністрів або і внесення змін до законодавства. І у цьому зв’язку Парникоза говорить, зокрема, про необхідність посилити вплив територіальних громад на призначення, оцінювання діяльності і звільнення “своїх” офіцерів. Адже участь представників громад у співбесідах із претендентами на офіцерські посади, на думку експерта, на разі – лише формальність, місцевим керівникам, здебільшого, відводять роль статистів. Те ж стосується і повсякденної діяльності “шерифів” – вони повністю залежні від обласного управління Національної поліції.

“За конкурсний відбір претендентів відповідає поліцейська комісія. За законом, такі комісії створюють на обласному рівні за участі представників громадськості, яких обирає облрада. Тобто, вплив громади на ухвалення рішення щодо того, хто працюватиме офіцером на її території, мінімальний. Натомість, як на мене, було б правильно, якби представники громад могли самі вирішувати, хто їм найбільше підходить. А поліція відповідала б за їх навчання. І якщо кандидат не має проблем зі здоров’ям, за відсутності судимості, а також у випадку позитивного результату антикорупційної перевірки, її призначатимуть на посаду. А у разі потреби громада мала б право відкликати “свого” офіцера. Поки що така можливість не передбачена”, – констатує Сергій Парникоза. При цьому, на думку експерта, доки триватиме апробація проекту на Дніпропетровщині і Кіровоградщині, є всі шанси врахувати ці застереження і уникнути помилок. Аби чергова правоохоронна реформа не стала “булькою”. Тим паче, що Україна має позитивний досвід втілення змін у цій сфері.

Владислав Обух, Київ

Фото: Нацполіції

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-