Без надії на справедливість: як громада бореться за безпеку дітей

Без надії на справедливість: як громада бореться за безпеку дітей

Аналітика
Укрінформ
Впритул до столичної школи №7 росте 23-поверховий монстр. І, схоже, знову документи для нього видані з порушенням. Хто за це нарешті відповість?

У столиці чергове скандальне будівництво — усього за кілька метрів від школи №7, що біля Південного вокзалу, незабаром може вирости 23-поверховий будинок у 73 метри заввишки. А скандальне воно тому, що схоже, дозвільні документи забудовнику, як наголошують активісти та архітектори, видані з порушеннями — вони не відповідають ні Детальному плану території (ДПТ), згідно з яким на ділянці за адресою Платонівський провулок, 6, мала зводитися 12-поверхова будівля, ні інвестиційному договору, де йшлося про 16 поверхів. Історія, звісно, не нова, у Києві зафіксовано десятки подібних випадків і поки що не вдається пригадати того, коли голос активістів таки буде почутий владою настільки чітко, щоби хтось поніс відповідальність за видачу дозволів на будівництво там, де будувати не можна.

Будівництво біля школи №7

…Назустріч кореспондентам Укрінформу прямісінько зі шкільного подвір’я виїздить жовтий бульдозер. Над школою височіє будівельний кран, а подвір’я обнесене зеленим парканом. Там уже з самого ранку зібрався натовп: обурені батьки учнів вимагають від директора школи та районної адміністрації хоч якось відреагувати на ситуацію. Річ у тім, що будівельники поставили паркан ледь не впритул до аварійного виходу зі школи, і раптом станеться пожежа чи ще щось — це ускладнить вихід дітям з приміщення, а також не дозволить підʼїхати тій же пожежній машині. А проблеми, зокрема, з вогнем - доволі імовірні, адже будівлі школи уже 107 років, її давно не ремонтували капітально, тож електрична проводка застаріла. А ще, між іншим, йдеться про одну з небагатьох шкільних будівель столиці, що збереглися з початку минулого століття. Двоповерхова будівля з темно-жовтої цегли і рельєфними стінами, звісно, вибивається з загального тла висоток району, але вона ніби нагадує про той затишний, «каштановий» Київ, до його нинішньої «нестримної» забудови. Тож Укрінформ детальніше дізнавався про подробиці будівельного конфлікту і відвідав засідання робочої групи в КМДА, що має прийняти рішення задля вирішення конфлікту.

Суд, в.о. директора школи, районна адміністрація: проблем не бачимо

На табличці біля будмайданчику значиться: “Будівництво житлового будинку з об’єктами соціально-культурного значення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від афери Еліта-Центр)”. За словами Олени Худолій, активістки і матері дітей, що вчаться у 7-й школі, котлован будівельники почали рити ще минулої зими. Відстань від котловану до школи — 15 метрів. Документи на будівництво раніше погодила колишня директорка школи, яку півроку тому відсторонили у зв’язку з іншими скандалами. Батьки пікетували будівництво ще на самому початку, зносили паркан, який з’явився під час літніх канікул 2018 року, і навіть разом з активістами восени подавали позов до суду (і роботи навіть тимчасово призупинилися - див фото нижче), але все марно.

Володимир Федоришин, голова ГО “Гопак”, який мешкає у цьому районі і допомагає батькам-активістам у протистоянні з забудовником, говорить, що коли їм стало зрозуміло, що суд заангажований, вирішили відкликати позов, хоч і витратили на судову тяганину близько 60 тисяч гривень. І от коли після весняних канікул будівництво пожвавилося, на спортивному майданчику регулярно стала розвертатися важка техніка, а над шкільним дахом замайорів кран, батьки вирішили знову підняти хвилю обурення. Зранку 8 квітня викликали наряд поліції, аби зафіксувати зведення паркану з порушеннями техніки безпеки, але нічим це не закінчилося.

Нинішня в.о. директора Галина Федюніна в коментарі Укрінформу посилається на те, що підпис про знайомлення з розпорядженням від КМДА під №398, що стосувалося будівництва, поставила колишня директорка. Там йдеться лише про тимчасове обмеження руху. “Ми як адміністрація в межах своєї компетенції пишемо листи в управління освіти про те, що адміністрація піклується про охорону життя та здоров’я дітей. Це все, що є у наших повноваженнях”, - говорить пані Федюніна. Тепер же діти змушені вчитися під гул будівельної техніки і сидіти з зачиненими вікнами, адже коли тривають роботи, з будмайданчика несе куряву. Навіть більше — у школі вже з’явилися тріщини на стінах, і навіть вже встановлені маячки, один з яких зафіксував збільшення тріщини. Подібна ситуація і в дитсадочку, який розташований навпроти школи майже у такій же близькості від будівництва.

Від адміністрації району на місце будівництва прибув заступник голови Солом’янської РДА Володимир Бялковський, який в коментарі Укрінформу відповів, що проблем з документаціює у забудовника адміністрація не знайшла. “За наявною інформацією, усі дозвільні документи на це будівництво в порядку. Нам стало відомо про те, що громадськість має питання щодо будівництва наприкінці минулого тижня. Солом’янська адміністрація зробить необхідні запити на інформацію щодо будівництва, збере робочу групу включно з представниками громадськості, аби вирішити питання об’єктивно і швидко. Якщо ми побачимо, що є порушення, які будуть задокументовані, то крім КМДА, будемо звертатися і в правоохоронні органи і зробимо все, щоб виправити ситуацію. За нашою інформацією, порушень немає, але останнє слово за комісією при КМДА”, - відповів Бялковський.

Спочатку 12 поверхів, потім 16, тепер 23...

Під стінами КМДА перед засіданням робочої групи зібрався мітинг — батьки з дітьми, що навчаються у школі №7 закликали владу зупинити будівництво і захистити школу.

“За планом забудови цієї території до 2017 року там взагалі мав знаходитися новий корпус школи і корпус дитсадка. І наскільки нам відомо, коли врешті відвели ділянку під будівництво будинку, то дозвіл стосувався будівництва дому у 16 поверхів, а потім несподівано забудовник вирішив звести 23. Але ми маємо інформацію, що якщо громадськість не зреагує, то поруч може вирости іще один будинок. Я вже мовчу про те, що на будівництві постійно працює кран, стріла якого літає над головами дітей і не виключено, що він може зламатися і впасти прямо на школу. Тож ми хочемо, щоб робоча комісія винесла рішення про призупинення робіт, поки не врегулюються всі спірні питання (замовником будівництва є комунальне підприємство “Житлоінвестбуд УКБ”, виконавцем — ТОВ “Український холдинг будівельних проектів)”, - говорить Сергій Батрук, батько однієї з учениць, який прийшов на мітинг. Загалом же активісти вимагають скасувати усі дозвільні документи, що видані з порушеннями, а також провести позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства.

Тим часом у КМДА розпочалося засідання робочої групи щодо розгляду об’єктів будівництва, які викликають суспільний резонанс, яке відвідали і представники забудовника. Євген Городілов, заступник директора КП “Житлоінвестбуд УКБ” впевнено заявляє: “На сьогодні ми маємо всі дозвільні документи на виконання робіт. Ми на територію школи не заходили, частково обмежили рух провулком для просування техніки, на що також маємо документи”. На зауваження про те, що паркан зведений занадто близько від аварійного виходу, пан Городілов відповідає: “Можливо, в цій школі давно не було ремонту і ганок знаходиться в недостатньо гарному стані, але нашої вини в цьому немає. Є пропозиція, що ми це відновимо, щоб покращити евакуацію. Але евакуаційний вихід не перекритий — відстань від сходів до паркану 70 см”. 

Дозвільні документи, надані забудовником

Але все ж таки постає логічне запитання з погляду техніки безпеки — що таке відстань у 70 см, коли виникає надзвичайна ситуація і вчитель має якнайшвидше вивести учнів?

На засідання комісії був запрошений Віктор Глеба, колишній заступник головного архітектора Києва. Він, навпаки, помітив не одне порушення норм забудови. “Інвестиційний договір від 2015 року визначав, що постраждалі від “Еліта Центру” мають отримати квартири на цій ділянці, де чітко було прописано кількість квартир, висотність, площу забудови. Перший проект забудови ділянки на 16 поверхів відповідав усім нормам. А потім якимось чином розпорядженням КМДА Віталій Кличко затвердив проект 23-поверхового житлового будинку, який суперечить ДПТ, державним будівельним і санітарним нормам, земельному кодексу. 

Техніко-економічні показники об'єкта

Усі ці вимоги описані в обґрунтуванні, які активісти поклали на стіл голові комісії Володимиру Бондаренку”, - говорить Віктор Глиба. Він наголошує, що комісія КМДА має звернутися до Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), (яка, до речі, видала у листопаді 2016-го дозвіл на будівництво — Ред.), щоб провести державний нагляд зокрема і за Київмістобудуванням, який надав містобудівні умови та обмеження об'єкту, що втричі перевищує державні норми за щільністю забудови. На запитання ж активістів про те, на якій відстані від дитячого садочка чи школи може бути дозволене будівництво, Віктор Глеба відповів, що йдеться про мінімум 25 метрів.

Незаконні дозволи у столиці видаються пачками, покараних — 0

Засідання робочої групи, на якому також були присутні і потерпілі від афери Еліта-Центру (вони, звісно, відстоюють власні інтереси, наполягаючи, що ще з 2006 року чекають на своє житло), закінчилося без ухвалення рішення. Там попросили сторони надати письмові обґрунтування позицій. У четвер, 4 квітня, свої заміри проводили представники Департаменту земельних ресурсів, які теж мають передати свої висновки робочій групі, що незабаром збереться на повторне засідання. Забудовник “Житлоінвестбуд УКБ” (який, за даними “Киеввласть”, переміг у конкурсі з порушенням умов) схоже, і далі наполягатиме на законності будівництва, оскільки має дозвільні документи.

Віктор Глеба в коментарі Укрінформу відмічає, що забудовник проник і на шкільну територію, поставив паркан, захопивши її частину: “Частину території школи, яка виділялася за радянських часів, було вилучено під будівництво "Київському інвестиційну агентству". Землевідведення для школи було здійснено після того, як Київрада затвердила Детальний план території цього кварталу (Див. фото нижче).

План території кварталу

Тут також мають місце злочини з порушенням земельного та містобудівного законодавства, зловживання службовим становищем з використанням бюджетних грошей і продовження афери “Еліта-Центру”. Слід звернути увагу, що заступник голови КМДА (колишній забудовник) В'ячеслав Непоп підписав Наказ про затвердження проекту будівництва, з порушенням державних будівельних, протипожежних і санітарних норм. І це не заважає інвесторам вкладати кошти в чергову аферу, і ніхто з них не дивиться, що документи затверджувалися для будівлі меншої поверховості”.

Що іще цікаво: у різних документах, наданих забудовником, висотність майбутньої новобудови теж різна. У “Містобудівних умовах та обмеженнях” від 2015 року, що видає Київмістобудування (виконавчий орган КМДА) йдеться про 26 поверхів. А у експертному звіті Мінрегіону від 2016 року — про 23.

Як нещодавно дослідили в “Наші гроші”, отримання забудовником містобудівних умов і обмежень від органів місцевого самоврядування з перевищеною висотністю — і є основною схемою для втілення “хотєлок” забудовника попри містобудівну документацію. Мовляв, ми перевищили дозволену висотність? Боже збав! У нас на це документ є, все законно.

“Всього на нове будівництво або реконструкцію (у столиці, за два останні роки — Ред.) було надано близько 400 МУО (містобудівні умови і обмеження). Кожне третє таке МУО (134 документи) надали із порушенням вимог містобудівної документації, а серед клієнтів – не лише приватні компанії, але й КП, ДП, і навіть такі державні структури, як ГПУ і Територіальне управління Державної судової адміністрації”, - йдеться у матеріалі журналістів НГ.

Тож чому столична влада не ставить питання до власних виконавчих органів, що видають такі документи — у цьому разі до власне Київмістобудування, ДАБІ (яке є контролюючим органом) , Укрдержбудекспертиза? І чому досі за подібні речі у столиці не покараний жоден забудовник? Поки цього не відбудеться, поки забудовники не відчують на собі матеріальні втрати від незаконного будівництва, доти жителі міста як риба об лід битимуться за свої права на безпечне і комфортне середовище для життя.

Як виправляти ситуацію? Показовим у цьому плані є Львів. Там міська інспекція ДАБК (державного архітектурно-будівельного контролю), яка набула повноважень у 2016 році, одразу зайнялася незаконним будівництвом по вулиці Личаківській, 259, повідомляє львівський міський портал “Твоє місто”. Згідно з генпланом міста, за цією адресою передбачалася малоповерхова забудова, а виріс натомість семиповерховий будинок, та ще без наявності містобудівних умов та обмежень та проектної документації. В результаті Личаківський районний суд на подання інспекторів ДБК постановив знести забудівлю, і Апеляційний адміністративний суд Львова теж виніс рішення не на користь забудовника. Відтак незаконний самобуд уже почали зносити. Тож як бачимо, проблеми із незаконними забудовами реально вирішити — було б лише бажання у міської влади та органів, що займаються відповідним контролем.

Юлія Горбань. Київ

Фото та відео: Дмитро Стаховський 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-