1000 і 1 дзвінок колектора, або Страшні казки про борги – чужі та неіснуючі

1000 і 1 дзвінок колектора, або Страшні казки про борги – чужі та неіснуючі

Аналітика
Укрінформ
Якщо вас необґрунтовано дістають телефонні “терористи”-колектори не втрачайте спокою, шліть їх “у тому напрямку” – вам за це нічого не буде

В жодному разі не закликаємо вступати до лав спільноти “борги платять лише боягузи” – у цивілізованому світі прийнято повертати борги. Йдеться про те, коли ними, або й без них, намагаються нахабно шантажувати. В Україні після “банкопаду” 2013-2017 років, коли з ринку так чи інакше пішли 96 банківських установ, утворився цілий сегмент економіки так званого позасудового врегулювання безнадійної кредитної заборгованості. А простіше, з’явився новий вид бізнесу – з “вибивання” боргів. Відповідно до положення НБУ «Про виведення неплатоспроможних банків з ринку», банк має право звернутися до третіх осіб – колекторів, щоб отримати послуги зі стягнення заборгованості, звільнивши тим самим свої баланси від “токсичного” тягаря. Більш того, НБУ з 2016 року посилив вимоги до резервування проблемних кредитів до 100% виданого кредиту. Тому банки активно проводять детальний аналіз клієнтської бази, щоб виявити проблемних боржників і сформувати кредитні портфелі для продажу їх колекторам. Користуються послугами колекторів також сервісні компанії, що мають тисячі договорів на обслуговування, і заборгованість клієнтів також. Таким чином в останні роки до рук колекторів перейшли права вимоги на сотні мільйонів гривень. Щоправда, не маючи особливого контролю з боку держави, розпоряджаються вони цим правом інколи надто специфічно – не гребуючи брудними методами та навіть шахрайством. Наприклад, вигадують “ліві” поручительства, про які людина ні сном, ні духом, “малюють” овердрафти, штрафи, пені, відсотки, які на голову спадуть. Як з цим боротися – читайте далі.

Життя в умовах світла і тіні

Практика продажу безнадійних боргів спеціалізованим компаніям – досить поширене в світі явище. Використовується вона переважно в банківському секторі і в ситуації, коли процес стягнення боргу стає проблематичним і пов’язаним з тривалими і дорогими процедурами.

Єдина законна функція колекторів – це письмово нагадувати боржникам про залишок боргу (а в разі несплати, передавати справи до суду, щоб отримати борги державними чи приватними судовими виконавцями). Але багато хто з колекторів переступають цю межу. За відсутності спеціального закону про регулювання колекторської діяльності (наразі колектори діють на основі Цивільного, Господарського кодексу, Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про фінансові послуги»), 20-30% цього ринку, за різними оцінками, знаходяться в тіні.

Через це можемо чути наступні історії.

Павло Т., киянин:

“Років з двадцять тому, я, як фізична особа-підприємець, мав відкритий рахунок у банку “Фінанси та Кредит”. Згодом припинив працювати в статусі ФОП, рахунок обнулив, вважаючи, що банк його автоматично закриє через відсутність руху коштів (згідно Цивільного Кодексу, якщо протягом трьох років підряд на рахунку відсутній залишок грошових коштів та не здійснюються операції за рахунком. — Авт.). У 2015 році, як відомо, банк збанкрутів. Та ось, починаючи з минулого року мені регулярно стали дзвонити особи, які представлялись співробітниками фінансової компанії "Кредит-капітал", і вимагати сплатити якийсь борг – 400 гривень, що виник чи то як плата за обслуговування рахунку, чи то як овердрафт по картці – на тому боці дроту ніяк не можуть визначитися. По-перше, ніякого боргу за цим рахунком я не визнаю принципово, а картки в мене взагалі ніколи не було. По-друге, хто ці грубіяни, які на моє прохання надати свої претензії у вигляді офіційного листа щоразу або жбурляють слухавку, або погрожують – прислати «спеціалістів», «зганьбити перед дітьми» тощо?”

Валерія Н., одеситка:

“Моя історія з переслідуваннями з боку колекторів триває вже кілька місяців. Я працюю завучем у школі. Одна з колишніх колег, яка вже кілька років як розрахувалася, виявляється, колись давно брала кредит у кредитній спілці “Просто гроші”. Не розрахувалася. Колектори, що представляються від імені цієї спілки, спочатку поцікавилися, чи працювала у нас така людина, і отримавши підтвердження, тепер постійно дзвонять на мій робочий номер з вимогою повернути борг за колегу – оскільки я, як виявилося, виступаю поручителем за її кредитом. Про що я взагалі навіть не здогадувалася!”

До речі, тиск через родичів, колег, знайомих, а також приписування їм ролі “поручителей” – дуже розповсюджений метод психологічного впливу з боку колекторів. Подібна ситуація сталася з директором столичної СШ №148 Сергієм Горбачовим, коли від нього вимагали вплинути на вчительку, щоб та сплатила борги сина.

У 2017 році дивного листа від колекторів з компанії ПрімоКолект отримав також викладач Школи журналістики УКУ Отар Довженко. З печаткою та підписом, роздрукованими на кольоровому принтері. У листі зазначалось, що у 2014 році він взяв кредит у 25 тисяч гривень у Дельтабанку. Через штрафи та відсотки борг збільшився до 44 тисяч. «У Дельтабанку мені показали копію документів людини, яка взяла кредит. Але то був не я – співпадали ім’я та прізвище, але прописаний цей чоловік був в іншому місці, та, звісно, мав геть іншу зовнішність. Я сфотографував усі документи та радісно надіслав колекторам листа із доказами, що йдеться не про мене, а про іншого боржника. А отримав у відповідь копію звернення до поліції з вимогою порушити проти мене кримінальну справу. Без підписів. Якщо мені продовжать писати листи, доведеться піти в поліцію та писати заяву», – розповів Отар журналістці Громадського Олександрі Черновій. Яка в свою чергу теж отримала «звісточку» від колекторів.

У сюжеті для Громадського Олександра докладно розповідала як два місяці поспіль двічі-тричі на день їй телефонувала Європейська агенція з повернення боргів. Ішлося про заборгованість на кредитному рахунку в ліквідованому банку «Фінанси та кредит» на суму – 392 гривні, яку “боржниця” забула сплатити начебто за обслуговування рахунку. Олександра особисто відвідала офіс компанії, що розташований в Броварах, під Києвом, де отримала чемний коментар про те, що компанія працює виключно у правовому полі. А усі проблеми в спілкуванні з колекторами, мовляв, від небажання більшості людей визнавати борги. (Просто цікавий факт – згідно з реєстром, кінцевим бенефеціаром Європейської агенції з повернення боргів є екс-глава НБУ Сергій Тігіпко. – Авт.).

Взагалі, в інтернеті сотні подібних історій з колекторами. І не тільки у випадку з банківськими кредитами. До послуг колекторів вдаються й інші компанії, що мають широку клієнтську базу та заборгованість за сервісними договорами – комунальники, телекомунікаційники тощо.

Зазвичай колектори перекуповують право вимоги заборгованості по таких проблемних договорах, навіть з дрібними сумами, максимум за 30% від реальної фактичної заборгованості. В чому ж зиск? А в тому, що сукупно права вимоги можуть складати сотні тисяч гривень! До того ж, колектори, отримавши права кредитора за договорами, нараховують максимально можливу пеню, штрафи, неустойки, упущену вигоду, хоч це і незаконно. Адже стаття 21 закону “Про споживче кредитування” містить прямі заборони нарахування надмірних відсотків та пені. Наприклад, пеня не може бути більшою за 15% від кредиту, а загальна сума нарахувань не може бути більшою за половину кредиту. А далі колектори приступають до залякування – судом, втратою майна, навіть здоров’я і життя (бувають і такі погрози!). Якщо ж з усієї маси боржників з переляку заплатить бодай кожен третій – фірма в накладі не залишиться. Тому колекторів цікавлять саме ті категорії боргів, в яких боржники виявляються найбільше полохливими, неосвіченими і довірливими.

А у нас всі ходи записані!”

Отже, поради, що робити, коли спілкування набирає характер відвертого цькування. “В Україні існує стереотип з приводу цієї професії: просто не всі колектори поводяться правильно і коректно. Те, наскільки агресивно вони діють, залежить від того, чи важлива їм їх репутація, та від законності діяльності, яку вони проводять. Насправді ці люди не настільки страшні, наскільки ми їх собі уявляємо. Швидше за все вони зовсім не становлять небезпеки, якщо знати, як з ними правильно спілкуватися”, – зазначила начальник Світловодського бюро правової допомоги Алла Мирошник у своєму дописі в FB.

Ось основні поради юристів.

1. Взяти свій емоційний стан під контроль, оскільки найсильніший прийом колекторів – моральний тиск. Більшість колекторів роблять розрахунок на елемент страху. Вони тиснуть на почуття провини і на больові точки конкретної людини (важке матеріальне становище, діти та інші фактори).

2. По можливості, записувати усі телефонні розмови, зберігати смс-повідомлення щоб, у разі чого, мати на руках докази незаконних вимог, погроз.

3. У разі відвертих погроз і образ звернутися до поліції із заявою про відкриття кримінальної справи за однією зі статей КК України – ст.182 (порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (вимагання), ст. 190 (шахрайство), ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань). Проконтролювати внесення відомостей в Єдиний реєстр кримінальних впроваджень. Відмову відкривати таке впровадження оскаржити в суді.

4. Вимагати від колекторів претензії виключно у письмовій формі, з посиланнями на конкретні договори та юридичні підстави.

5. Ігнорувати документи без будь-яких юридичних підтверджень, тобто, без “живих” підписів та “мокрих” печаток. Жодних листів, віддрукованих на кольорових принтерах!

6. Ігнорувати будь-які вимоги про “поручительство”, якщо ви його офіційно не надавали. А також не звертати уваги на прохання “вплинути” на знайомих, друзів, сусідів чи родичів. За законом, борги повинні повертати лише ті особи, у яких з організацією існують договірні зобов’язання щодо повернення коштів.

Пам’ятайте, Цивільний кодекс України зобов’язує повідомляти боржника в офіційному порядку про зміну кредитора, або передачу права вимоги третім особам. Тому краще не оплачувати нічого до отримання офіційних документів і підтверджень. Як правило, компанії з гарною репутацією без проблем надають всі необхідні документи. Відмова на запит в отриманні відповідних документів про наявність боргу свідчить про шахрайські дії осіб, які змушують сплатити борг.

Марина Нечипоренко. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-