Порошенко закликає пам'ятати українського героя Василя Стуса

Порошенко закликає пам'ятати українського героя Василя Стуса

Укрінформ
Президент України Петро Порошенко нагадав про день народження поета, мислителя, дисидента Василя Стуса і закликав пам'ятати українського героя.

Про це глава держави написав у Тwitter.

"81 рік тому народився Василь Стус – поет, мислитель, дисидент, який до останнього подиху боровся проти тиранії. На долю випало багато страждань, але він залишився чесним і непохитним борцем, людиною з відкритим і хоробрим серцем. Пам'ятаємо українського Героя!" - написав Порошенко.

Він нагадав слова Стуса: "До самої смерті я буду стояти на обороні правди від брехні, чесних людей від убивць, Ісуса Христа від диявола".

Читайте також: ЗМІ назвали найбільш очікувані українські фільми 2019 року

Василь Стус народився 6 січня 1938 року на Вінниччині, але його дитинство і юність минули на Донеччині. Навчався в Донецькому педагогічному інституті, трохи вчителював на Кіровоградщині, потім - армія. Під час навчання і служби став писати вірші. Його перші публікації з’явилися в 1959 році в «Літературній Україні». Восени 1963 року вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР. У вересні 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві взяв участь в акції протесту. За участь у цій акції його відрахували з аспірантури, за ним почало стежити КДБ.

У січні 1972 року його вперше арештували. Впродовж майже 9 місяців поет перебував у слідчому ізоляторі. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах. Після повернення восени 1979 року до Києва він приєднався до гельсінської правозахисної спілки. Попри те, що його здоров’я було підірване, Стус заробляв на життя, працюючи робітником на заводі.

У травні 1980 був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Покарання відбував у таборі особливо суворого режиму ВС 389/36 у с. Кучино Чусовського району Пермської області. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв’язнів поета, була наклепом). На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Загинув у ніч з 3 на 4 вересня, в карцері, можливо, від переохолодження. Офіційна версія смерті поета - зупинка серця. Василь Стус був похований спочатку на табірному кладовищі і лише у 1989 році разом із побратимами - Юрієм Литвином і Олексою Тихим був перепохований на Байковому кладовищі Києва.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-