А зміна правил перепланування не спровокує появу нових “будок” на балконах?

А зміна правил перепланування не спровокує появу нових “будок” на балконах?

Укрінформ
Фахівці переконані: можливості для видалення із фасадів історичних будівель “наростів і прищів” є. Не вистачає бажання закон виконувати

Кабінет Міністрів затвердив оновлений Перелік будівельних робіт, які не потребують отримання дозвільних документів від уповноважених державних органів, – інформує Урядовий портал. Відтепер не потрібно отримувати дозволи на перепланування не тільки квартир у багатоповерхівках, а й торговельних залів та офісних приміщень. Як нагадав заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе, часткова лібералізація будівельних норм, завдяки чому спрощено облаштування пандусів та інших засобів доступності, заміну блоків балконів, вікон і дверей, відбулася іще торік. "Тепер ми розширюємо перелік. Зокрема, якщо раніше для перепланування квартири потрібно було отримувати дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції, то зараз такі роботи, за відсутності втручання в огороджувальні й несучі конструкції та інженерні мережі постачання, дозвільних документів не потребують”, – розповів посадовець.

Для “втомлених” різноманітними бюрократичними перепонами українців, котрі стільки натерпілися унаслідок застосування принципу “без папірця ти (пом’якшимо при перекладі) вівця...”, новина, погодьтеся, приємна. Бо ж на прагненні наших співвітчизників зробити своє житло комфортнішим хтось добряче наживався – і, здебільшого, не завдяки наполегливій праці, а через зв’язки із місцевою владою, а також посадовцями дозвільних органів у сфері архітектури і містобудування... Причому, доволі часто до подібних фірм причетні родичі тих самих чиновників. І послуги таких “посередників” недешеві. За даними, які знаходимо на сайті однієї із “профільних” фірм, від 6 тисяч гривень (при узаконенні перепланування) і від 12,5 тисяч – за легалізацію робіт із реконструкції. Співробітники подібних структур готові братися навіть за “складні” випадки (себто, коли перепланування виходить за рамки чинних норм і стандартів). Звісно ж, за більші гроші.

Нове рішення Уряду, безумовно, дозволить громадянам заощадити на таких “послугах”. А також на хабарах, які доводилося платити чиновниками напряму. Але... Чи ж не скористаються таким полегшенням ті, хто бажає узаконити усілякі прибудови до споруд, що мають архітектурне та історичне значення? Подекуди (зокрема, у Львові) такий “архітектурний вандалізм” заборонили.

Формально подібні обмеження (щодо переобладнання балконів і встановлення на фасадах історичних будівель антен та кондиціонерів) діють і в інших населених пунктах – бо цього вимагає закон. Та на практиці в більшості випадків на такі порушення просто “заплющують очі”.

Варто пройтися центральними вулицями Києва, аби переконатися у безмежності «фантазії» тих, хто прагне завдяки прибудовам, надбудовам і переобладнанню балконів збільшити на кілька метрів свою нерухомість. Яких тільки “халабуд” і підвісних “сараїв” тут не побачиш! Із дерева, пластику, гіпсокартону... Схожі на теплиці, курники, хатинки Баби Яги і собачі буди... Те ж саме і у “спальних” районах. Іміджу Києва як “європейської столиці” все це ой як шкодить…

Законодавчі підстави для наведення ладу є. А бажання?

Як же протистояти химерам, що псують “обличчя” українських міст? Особливо, коли йдеться про будівлі, що мають історичне значення. Адже випадків, коли такими “будками” обвішані споруди, на яких встановлені охоронні чи меморіальні дошки, “хоч греблю гати”. І основна проблема у тому, що за багато десятиліть, упродовж яких місцева влада, органи охорони історично-культурної спадщини, благоустрою й архітектурно-будівельного контролю, а також переважна більшість громадян “ховали голову у пісок”, явище набрало катастрофічних масштабів. “Боротися із цим маємо, як-то кажуть “усім миром”. Йдеться про спільні зусилля держави, місцевої влади, керівництва ОСББ, житлово-будівельних кооперативів і експлуатаційних організацій, а також небайдужих громадян”. – вважають експерти, з якими поспілкувався кореспондент Укрінформу.

Георгій Духовичний
Георгій Духовичний

“За Законом “Про охорону культурної спадщини”, будь-яке втручання у предмет охорони пам’ятки заборонене. Тому ніякого скління балконів, жодних антен і кондиціонерів на історичних фасадах бути не може, – нагадує віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України Георгій Духовичний. – Законом передбачене підписання кожним власником частки або усієї пам’ятки охоронної угоди, де прописані умови використання такої нерухомості. Згідно із типовими вимогами документа, всі непередбачені проектом скління та інші зміни фасаду упродовж певного часу мають бути ліквідовані. І коштом порушника все потрібно повернути до первинного стану. Причому, порушенням закону вважають будь-які втручання, коли б вони не сталися – чи кілька років тому, чи наприкінці минулого століття...”

Якщо власники нерухомості в історичних будівлях відмовляються підписувати охоронну угоду, їх мають штрафувати. Зокрема, відповідно до статті 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за це загрожує штраф від п’ятдесяти (850 гривень) до ста (1700) неоподатковуваних мінімумів. При повторній відмові штрафні санкції збільшуються удвічі. Також шляхом внесення обтяжень до державних реєстрів блокується можливість продажу та офіційної оренди об’єктів, власники яких відмовилися підписувати охоронні угоди.

Ще жорсткіше покарання для порушників-юридичних осіб – до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів (17 000 гривень) (стаття 44 Закону “Про охорону культурної спадщини”). При цьому завдання інспекторів департаментів охорони культурної спадщини, які діють при органах місцевого самоврядування, обстежувати історичні центри населених пунктів, фіксувати порушення і надсилати приписи власникам об’єктів, де виявлено незаконні втручання. Відсутність реакції – привід для судових позовів.

Іван Пономаренко
Іван Пономаренко

Архітектор і громадський діяч Іван Пономаренко вважає, що штрафи за порушення законодавства про охорону пам’яток історії та культури могли б бути і більшими. Він наводить приклади європейських держав, де штрафні санкції, навіть для фізичних осіб, сягають десятків тисяч євро. Причому, наглядові органи миттєво реагують на кожну спробу “модифікувати” фасад історичної будівлі. Підготовка звернень до суду триває лише кілька днів, а не тягнеться роками, як у нас. Тож експерт закликає до більш оперативних та жорсткіших дій і вітчизняних посадовців, які відповідають за цю сферу:

“Потрібно показово, за рішенням суду, демонтувати кілька десятків таких незаконних прибудов. Та ще й оштрафувати їх власників. Як це відбувається в “цивілізованих” країнах. Причому, це стосується не тільки історичних пам’яток, а й об’єктів масової забудови. Адже зовнішні стіни будівель не належать мешканцю конкретної квартири (незалежно від того, приватизована вона чи ні). Це – спільна власність жителів усього будинку. Тому будь-які зміни в будівлях, що не підпадають під дію законодавства щодо охорони культурної спадщини, неможливі без узгодження із ОСББ, правлінням ЖБК чи іншою організацією, на яку покладено функції з управління багатоквартирним будинком. У нас же на це ніхто не звертає уваги. І доволі часто, у тому числі завдяки спритним юристам-посередникам, такі трансформації вдається узаконити”, – каже Іван Пономаренко.

Також експерти наполягають на повній забороні ухвалення рішень про надання в користування землі, якщо це не узгоджено з ОСББ чи іншими організаціями, що управляють будинком. Відповідні норми містяться у статті 42 Земельного кодексу України. Закон передбачає можливість передання у власність чи надання в користування земельної ділянки під багатоквартирним житловим будинком “лише для потреб об’єднання власників будинку чи підприємств, установ та організацій, які здійснюють управління цими будинками, оскільки прибудинкова територія належить усім мешканцям, а не лише тим, хто живе на першому поверсі”. Відповідно, зведені без такого дозволу споруди (прибудови) не можуть бути узаконені навіть у судовому порядку. Насамперед, це стосується прибудов, які зводять для власних потреб мешканці перших поверхів багатоквартирних будинків.

Закон не повинен бути “дишлом”

Отже, навряд чи хтось візьметься стверджувати, що вітчизняне законодавство у цій царині набагато гірше, аніж європейське. Проблема лише у дотриманні законодавчих норм.

“Як і у багатьох інших сферах суспільних правовідносин – починаючи від правил дорожнього руху до виконання високопосадовцями функцій, делегованих державою, – у цій царині панує правовий нігілізм, – констатує Георгій Духовичний. – Подолати таке ставлення можна, лише переконавши громадян у невідворотності покарання за кожне порушення (від штрафів за дрібні проступки до тривалих тюремних термінів – за серйозні злочини). При цьому покарання має бути невідворотним для всіх. Бо, як свідчить досвід моїх колег-архітекторів, якщо бачиш найбільші прибудови балконів, найбільші антени і величезну кількість кондиціонерів на фасадах, будь упевнений: в цій квартирі мешкає чи то депутат, чи співробітник Кабміну, чи впливовий “силовик”, або ж хтось із їхніх родичів. То чого ж чекати від “звичайних” громадян, якщо законів не дотримуються ті, хто їх ухвалює і хто повинен стежити за їх виконанням?”

Тому, за словами експерта, Національна спілка архітекторів уже багато років наполягає на створенні в Україні будівельної поліції. Вона має перебрати на себе частину функцій ДАБІ, яка на практиці майже нічого не робить для унормування ситуації. Більше того, іноді посадовці самі “кришують” порушників.

Як позитивний Григорій Духовичний наводить приклад Львова, де міська влада подала сотні судових позовів проти фізичних і юридичних осіб, котрі встановили пластикові вікна на будинках в історичному центрі. Спеціальну комісію міськради уповноважено штрафувати порушників на суму до 170 тисяч гривень. Карають не лише за “некоректну” заміну вікон, а й за перепланування приміщень у старовинних будівлях, встановлення на фасадах кондиціонерів, переобладнання і надбудову балконів. А влітку Львівська міськрада вирішила штрафувати ще й за так зване “клаптикове” фарбуванням фасадів історичних будівель.

Лев Парцхаладзе
Лев Парцхаладзе

З 1 жовтня 2018 року набрали чинності нові Державні будівельні норми (ДБН), якими скасовано попереднє обмеження щодо скління балконів при будівництві багатоповерхівок. Дотепер норми зобов'язували забудовників залишати незаскленими балкони вище третього поверху. Пояснювали це вимогами пожежної безпеки."Відповідно до чинних донедавна норм при проектуванні та будівництві багатоповерхівок не допускалося скління балконів. Але жителі активно робили це самостійно. Таке самовільне скління псує зовнішній вигляд будівель і негативно позначається на “обличчі” наших міст. Часто окрім цього, люди ще й розширюють площі балконів, перетворюючи їх на жахливі прибудови. І це вже питання безпеки тих, хто живе в таких будинках чи проходить повз них. Ми переглянули цю норму, і у нових змінах до ДБН передбачили можливість скління балконів при проектуванні", – пояснив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе.

Відповідно до нових змін, дозволяється скління балконів або лоджій із шириною не менше 1,2 м, якщо площа скління становить не менше 50% від площі зовнішніх стін балконів, а вікна влаштовуються з сумарною шириною не менше 1,2 м і відчиняються в бік балкона. Норма покликана запобігати самовільному склінню балконів та лоджій.

Втім, оскільки норма не є обов’язковою, забудовник може й надалі відмовлятися від скління балконів, аби здешевити житло. Тож проблему самостійного облаштування балконів за принципом “хто в ліс, хто по дрова” і тут остаточно не розв’язано. Але експерти переконані: поступово, нам таки вдасться “розлупати скалу” правового нігілізму, байдужості та звички людей жити за принципом: “після мене хоч потоп”. І тоді центри наших міст... ну хоча б чимось нагадуватимуть, приміром, “взірцеву” Прагу...

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-