Укрпошта: або дайте грошей, або не заважайте їх заробляти

Укрпошта: або дайте грошей, або не заважайте їх заробляти

Укрінформ
Стратегам доведеться визначатися, на якому стільці має “всидіти” Укрпошта – соціальному чи комерційному...

Наглядова рада ПАТ "Укрпошта" на своєму першому засіданні 14 грудня обрала своїм головою Бенуа Плеска (Бельгія). А напередодні в Адміністрації Президента України відбулася серйозна розмова з операційним керівництвом Укрпошти та міністром інфраструктури з приводу ідеї закриття сільських поштових відділень, озвученої раніше гендиректором Ігорем Смілянським.

Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном та директором
Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном та гендиректором "Укрпошти" Ігорем Смілянським

Петро Порошенко закликав посадовців відмовитися від практики закриття відділень і гарантував виділення з бюджету 500 млн грн для компенсації витрат, пов’язаних із доставкою листоношами пенсій, через які підприємство залишається збитковим. На переконання глави держави, Укрпошта має поєднувати бізнес-підходи із соціальною функцією, покладену на неї державою. Як це зробити, щоб не зашкодити антикризовому менеджменту та корпоратизації підприємства, ціллю яких є виведення гіганта із організаційного застою і фінансового оздоровлення, ніхто відповіді не дає. За логікою, їх має дати новообрана Наглядова рада. Сподіваємося, незабаром почуємо.

"Останні милі" на шляху листоноші

Ні для кого не секрет, що сьогодні більшість українських листонош, які працюють на повну ставку, отримують мізерні 3700 гривень. При цьому багато сільських відділень відкриті лише кілька днів на тиждень – відповідно, їх співробітники отримують по 0,5 і навіть по 0,2 посадового окладу… Хоча ще у 2016-му році українські листоноші «раділи» й зарплатні у 1600 гривень.

Саме підвищенням мінімальної заробітної плати і зменшенням навантаження на кожного листоношу в «Укрпошті» й пояснюють намір реорганізувати діяльність більшості сільських відділень. У вересні Ігор Смілянський навіть заявив про плани взагалі припинити розносити листоношами пенсії по домівках українців, оскільки тариф на таку послугу не змінювався із 2004 року. Його вимогу керівництво держави не підтримало, оскільки це означало б додаткове фінансове навантаження на хронічно дефіцитний Пенсійний фонд. Натомість було прийнято рішення внести до бюджету-2019 спеціальну «компенсаційну» статтю на суму 0,5 млрд грн. Хоча в Укрпошті оцінили свої збитки аж у мільярд гривень. За відсутності коштів поштарі намагалися якось балансувати. Пішли навіть на експеримент з пересувними відділеннями у Чернігівській області. Однак населення його не сприйняло.

Гендиректор ПАТ «Укрпошта» Ігор Смілянський наголошує, що півмільярда гривень, передбачених в Держбюджеті для роботи мережі відділень в українських селах, відомству вистачить лише для роботи у першому півріччі.

Тож посадовець пообіцяв: якщо ці кошти надійдуть вчасно, до липня 2019-го існуючу мережу відділень збережуть і навіть зможуть підвищити зарплатню персоналу. “До другого півріччя ми повернемося з урядом до обговорення питання додаткового фінансування мережі відділень "Укрпошти", – наголосив Ігор Смілянський.

Тож чи є вихід із «глухого кута»?

На думку експертів, знайти «золоту середину» між інтересами «Укрпошти», як комерційного підприємства, і одночасно як структури, якій держава делегувала частину соціальних завдань і функцій, буде непросто.

Андрій Кривонос
Андрій Кривонос

 «З одного боку, цілком природнім є прагнення менеджменту підприємства зробити його роботу прибутковою (для цього, власне, свого часу на відкритому конкурсі і найняли Ігоря Смілянського). З іншого – держава не має допустити припинення виконання відомством функцій, які передбачені законом, – наголошує президент Гуманітарного центру Андрій Кривонос. – Виходом, як на мене, має стати гарантована виплата державою компенсації за «нерентабельні» послуги. І це стосується не лише виплати пенсій, а й інших функцій, які традиційно покладає на поштове відомство держава і правила Всесвітнього поштового союзу. Мова, приміром, йде про забезпечення листування громадян із державними органами та судовими інстанціями. Для цього потрібно здійснити ретельні розрахунки щодо собівартості послуг і затвердити компенсаційну формулу, аби уникнути суперечок та зловживань». Дійсно, в деяких віддалених селах України листоноша – інколи чи не єдиний представник держави.

А ось голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук вважає, що такі компенсації держава повинна виплачувати «Укрпошті» не напряму, а через додаткове фінансування Пенсійного фонду. Бо саме він відповідає за виплату пенсій громадянам країни. Тож додаткові витрати варто передбачати в його кошторисі.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Експерти також наголошують на необхідності створення максимально сприятливих умов для розширення бізнес-діяльності «Укрпошти», щоб зробити її роботу менш збитковою.

«На жаль, при збереженні нинішнього функціоналу державна пошта багато втрачає у порівнянні із конкурентами. Приміром, необтяжена соціальними функціями «Нова пошта», розвивається швидше й дедалі агресивніше захоплює усе нові й нові сегменти ринку. Таким чином, «Укрпошта» втрачає частину своїх споживачів – а відповідно, і прибутків», – каже Борис Кушнірук. Він звертає увагу ще й на те, що сучасні динамічні поштові бізнеси, які з’являються в Україні, у першу чергу забирають на себе частину високорентабельних функцій, переманюють клієнтів «Укрпошти», від чого остання стає ще більш збитковою. До того ж, частина функцій поштового відомства так би мовити «відмирає», стає неактуальною – зокрема, люди фактично припинили надсилати листи, скасовано надання послуг із надсилання телеграм, різко скоротилися обсяги передплати періодичних видань.

Аби поліпшити ситуацію, експерти, зокрема, пропонують підтримати ініціативу керівництва «Укрпошти» щодо надання підприємству певних банківських функцій, чим успішно займаються поштові відомства деяких європейських країн. Таким чином, з'явиться додаткова дохідність, завдяки якій можна буде компенсувати частину збитків від виконання «соціальних завдань». Так, Укрпошта в 2018 році встановила 5 тисяч власних терміналів для оплати послуг банківськими картами в 3200 своїх відділеннях і всього за рік увійшла в ТОП-5 торгових еквайрів країни (торговий еквайринг – банківська послуга, яка дозволяє приймати до оплати платіжні картки міжнародних платіжних систем VISA Int і MasterCard).

На думку Андрія Кривоноса, одна із цілей держави на найближчу перспективу, – перетворити Укрпошту на інвестиційно-привабливе підприємство, яке згодом можна буде виставити на продаж, не ризикуючи втратити його соціальну функцію. Але це при умові, якщо її збереження буде передбачене умовами інвестиційного договору, та існуватимуть гарантії того, що за виконання цих функцій держава обов’язково заплатить.

Владислав Обух, Оксана Поліщук. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-