Кілька днів тому у Варшаві під час ярмарку текстильної промисловості відбувся шоу-показ колекцій більш як десяти українських дизайнерів, що викликало позитивний резонанс у країні над Віслою. Чому для такого заходу обрали Польщу, що це означає для українських дизайнерів і якими є подальші перспективи співпраці українців із польськими партнерами? Про це в інтерв'ю Укрінформу розповіла організатор "модного" показу в Варшаві, голова Національного галузевого партнерства у легкій промисловості Голда Виноградська.
КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ЧАСОМ ЕФЕКТИВНІША ЗА ОФІЦІЙНУ
- Пані Голдо, шоу-показ колекцій українських дизайнерів на ярмарку текстильної промисловості у Варшаві, як на мене, дійсно був вражаючим. А як на нього відреагували польські партнери?
- Після завершення показу я у своїй промові сказала: "Польщо, ми сподіваємося залишитися у твоєму серці!". Україну треба було розкрити. І показати, що ми не лише заробітчани, ми не лише вишиванки, ми не стереотипна країна.
Культурна дипломатія має величезні можливості, оскільки вона стирає ці межі. Й часом вона спрацьовує навіть більше, аніж офіційна дипломатія, тому що неформальність, людяність розтоплює серця. Я впевнена, що відсьогодні ставлення до українців тих людей, які побачили показ, трохи зміниться на краще.
- Яким чином далі розвиватиметься співпраця з польськими партнерами?
- У нас є величезні плани. Ми збираємося відкривати магазин українських виробників у Лодзі.
- Розкажіть про це детальніше..
- На початку лютого в Лодзі ми плануємо відкривати спільний магазин українських виробників. Він розміщуватиметься у найбільшому в Центральній Європі оптовому центрі PTAK. Саме PTAK і саме в Польщі – це чудовий стратегічний трамплін. Тому, сьогоднішній показ є, умовно кажучи, анонсуванням цих подій. Ця виставка відбувається лише раз на рік, і ми не могли не скористатися нагодою показати себе тут. Показ – це вишня на торті, а все решта – це велика і ґрунтовна основа. Я сподіваюся, ми сьогодні змогли її закласти.
У Лодзі буде гуртовий магазин українських дизайнерів. Ми розпочнемо з 15-ти українських виробників і надалі будемо розширюватися. Це велика експортна платформа, яка в подальшому дасть можливість, по-перше, навчити українських виробників офіційному експорту.
По-друге, це покаже полякам, що Україна є різною і ми готові до співпраці в новому контексті.
І найголовнішим є третій момент: запрошення польських виробників тканин в Україну, на величезний міжнародний хаб легкої промисловості, де будуть виробники з різних країн світу.
- Чому саме з Польщі ви вирішили розпочати експансію української модної індустрії на Захід?
- Рівно п'ять років тому, незадовго перед Майданом, перших шість потужних українських виробників брали спільну участь у виставці у Вільнюсі. Це була перша виставка, на якій українські дизайнери були разом. У нас тоді був абсолютно чіткий план дій – спільно відкривати магазини. Однак тоді Бог по-іншому розклав карти: розпочався Майдан, стало не до цього. Це нас відкинуло на п'ять років, але ідеї стали більш глибокими і зараз вже більше людей долучаються до команди.
А чому Польща? Тут в оптовому центрі PTAK є величезний простір і можливості, трафік наших оптових покупців із різних країн, а це вся східна Європа. Сьогодні в нас був представник Fashion Globus Ukraine із Німеччини і ми говорили про те, що наш наступний показ буде у Берліні приблизно у липні наступного року. Я дуже сподіваюся, що ми все ж таки робимо якісний продукт, за який не соромно, і це те, що робить реальними можливості між країнами.
МОДНИЙ ПОКАЗ – МОЖЛИВІСТЬ ПОКАЗАТИ УКРАЇНУ ПО-НОВОМУ
- Концепція шоу-показу у Варшаві була дуже глибокою, вона несла філософський зміст. Це не просто був набір дизайнерів, а показано роботи модельєрів з географічної точки зору з усієї України – від півночі й до півдня, зокрема Криму, і від заходу до сходу. Що ви хотіли цим сказати?
- Я придумала цей показ, коли розпочалася війна з Росією. І, до речі, перший показ відбувся в терміналі аеропорту "Бориспіль", потім був показ у Нью-Йорку, Торонто, в аеропорту "Жуляни", Харкові, Одесі, Львові, а потім у Тунісі. Ми хочемо показати Україну різною. Це екскурсія Україною по подіуму, це можливість розкрити країну завдяки музичному супроводу. Ви бачили, що під час показу звучали пісні різними мовами найбільш притаманних кожному регіону співаків.
По-друге, це відеоряд – якою різною є Україна.
По-третє, це різноманітні сучасні стилізовані образи від кожного регіону.
І питання війни, яке стоїть гостро, і біль за Крим, і радість, і гордість, й сум. Це все життя, воно не може бути лише позитивним.
Але символом виставки є літак, який сьогодні є свого роду символом України. Передусім, українець Ігор Сікорський мав пряме відношення до створення літакобудування. Крім того, як на мене, Україна як літак підніметься проти всього, що навколо неї коїться, завдяки силі духу українського народу. І цей супровід, аеропорт – ворота у країну – який повинен бути гостинним. Тому покази відбувалися саме в аеропортах.
Коли розпочалася війна, наш перший показ відбувався у Нью-Йорку в рамках UA Fashion Week. Перед заходом я сказала пресі, що ми, українці, також колись думали, що війна – це десь далеко, що це нас ніколи не торкнеться. Але війна може бути будь-де, оскільки – якщо людям байдуже, то це може скоїтися й і з ними.
Завершення показу, коли всі моделі, які представляють різні регіони, тримаються за синьо-жовту стрічку – а це і Крим, і Донбас – то це є відчуттям символу. Це має залишитися в душі.
Моя мрія – відкривати таким чином іноземцям Україну не лише для картинки, а й для того, щоб налагоджувати співпрацю. Зараз ми починаємо з сектора легкої промисловості. Але я за фахом енергетик і мрію, що й решта секторів української економіки розвиватимуться саме так. Я рада, що багато людей нас підтримують і є багато прихильників у різних країнах, що існує тісна співпраця між українськими громадами у світі. Коли ми не прийшли б, ми не просимо грошей, а просто кажемо: брати і сестри, ми разом.
- Після показу відбувся польсько-український бізнес-форум. Які у вас очікування від нього?
- У нас потужні плани. Ми хочемо запрошувати польських виробників тканин до продажу їхньої продукції на українському ринку. Будь-яка співпраця має бути взаємною. Такою є і назва нашого форуму. Коли ти просто приходиш і кажеш – візьміть наш товар – то це нікому не потрібно. А коли кажеш: я можу зробити все для тебе, а ти – для мене, то це вже зовсім інша справа. Україна, на жаль, виробляє менше ніж 10% тканини, яку їй потрібно, 90% вона імпортує. Значна частина експорту не завжди є якісною, а для того, щоб бути конкурентоспроможними, потрібно мати регулярні поставки тканини і мати реальний зв'язок із виробниками тканин у різних країнах світу. Саме тому це – основна пропозиція для поляків на цій виставці, і не лише для них.
Юрій Банахевич. Варшава
Фото з сайту MamaWOW