Елліна Шнурко-Табакова, голова ГО «Рада інформбезпеки та кіберзахисту»
Візит Маккейна в АТО росіяни супроводжували розгоном інформації про «злочини ЗСУ»
19.11.2018 09:00 4470

Нещодавно в Україні розпочав роботу новий сервіс для аналізу та управління інформацією – AttackIndex. Він дає змогу ефективніше проводити журналістські розслідування, визначати рівень інформаційних загроз, резонанс інформкампаній та контролювати перебіг власних кампаній та повідомлень.

Ця подія, попри «моду» на тему гібридних й інформаційних воєн, залишилась непоміченою в ЗМІ, однак, якщо називати речі своїми іменами, новий сервіс – це перший зразок української «зброї» в інформаційній війні.

Про те, як новий сервіс допомагає розгледіти інформаційні операції, в інтерв`ю Укрінформу розповіла лідер проекту Index Systems, голова ГО «Рада інформбезпеки та кіберзахисту» Елліна Шнурко-Табакова. 

- Новий сервіс для аналізу та управління інформацією – AttackIndex дозволяє визначати рівень інформаційних загроз та активність інформкампаній. Ваш сервіс – це наступний крок після звичного нам моніторингу інформації?

- Ринок моніторингу ЗМІ – це стара тема, ще з початку 90-х він почав розвиватись і зараз є досить конкурентним. Є українські, російські, американські компанії, які цим займаються. Біля витоків моніторингових компаній у Росії, наприклад, стояли державні структури, навіть ФСБ. У європейських країнах цим займались переважно комерційні структури, які це робили для потреб бізнесу. Тож цей ринок був досить насичений до початку війни у 2014 році.

Вирішивши, що потрібно розібратися з гібридними війнами, зокрема, з ескалацією протистояння на Майдані, я створила с партнерами, зокрема, з представниками науки, команду дослідників. Особливо важливою є участь професора Дмитра Ланде, який все життя займається і розуміється на збиранні та обробці великих масивів даних.

- Чи можна сказати, що збір великих обсягів інформації завжди був заточений на безпекових питаннях?

- Лише якоюсь мірою. Як напрямок військової розвідки, як напрямок конкурентної розвідки у бізнесі – це дійсно досить стара тема. Питання зараз у тому, що в світі є багато різного інструментарію, і багато інформації стало потрапляти у відкриті джерела. Тому обробка великих обсягів інформації – як для військової розвідки, силових структур, так і для бізнесу – стала якоюсь мірою пріоритетною, оскільки тепер не потрібно читати газети та вишукувати якісь думки, а можна шукати по ключових словах, темах, людях. І ось цей інструментарій дуже полегшує їм роботу.

З іншого боку, зрозуміло, що даних стає все більше і потрібно не просто вміти їх шукати, а й правильно вибудовувати довіру до джерел, до інформації, вміти її оцінювати і потім правильно використовувати.

Ми дослідили період ескалації на Майдані й побачили – скільки днів тривали інформоперації

Коли ми почали дивитись на присутність російських модеруючих факторів в ескалації подій на Майдані, то використовували різні види математичного апарату, які дозволяють бачити не тільки хто і про що писав, а й розуміти, наскільки в кожному з процесів беруть участь ті чи інші сайти, ті чи інші спікери, і в тому числі – чи присутні там інформаційні операції.

- І що з'ясувалося?

- У матеріалах, які ми підготували, були визначені дати, коли здійснювалися інформоперації. Ми дослідили період ескалації на Майдані, починаючи від побиття студентів і до подій на Грушевського та Інститутській, і з аналітичного опрацювання видно – скільки днів такі інформоперації тривали.

- Ви з'ясували – хто був ініціатором цих інформоперацій?

- Це слідчі повинні з'ясовувати. Якщо ми бачимо, що розгін інформації йшов на російських пропагандистських сайтах, що в 99% це починалось у них, використовувалась певна лексика, а потім це з'являлось в українських ЗМІ, то ми можемо сміливо говорити, що цей процес або модерувався, або супроводжувався. І питання – чи хвиля виникла тому, що побили дітей, ми всі вийшли, й інформація швидко хвилею розійшлася; чи тому, що напередодні 5 днів нас хтось «накачував» і ми собі не віддавали звіт у тому, що нашими емоціями намагались управляти?

- Скільки часу пішло на обробку даних щодо Майдану?

Результат інформоперації по дискредитації керівництва ЗСУ ми побачили під Іловайськом

- Перший матеріал робився вручну понад місяць. Потім було тривале спостереження про те, як дискредитувалось військове керівництво української армії.

Дискредитація почалася десь у середині травня 2014 року, і десь з січня 2015 року ми вже почали дуже уважно відслідковувати різні запити, які стосувались генералів та іншого керівництва армії. І потім десь через два місяці, побудувавши велику кількість графіків, математичних формул і шаблонів, ми змогли описати процеси, які відбувались в травні 2015 року, та опублікувати отримані висновки.

Зрозуміло, що мета дискредитації – добитися того, щоб народ перестав довіряти армії й її підтримувати, а дехто – щоб навіть відмовився підпорядковуватися наказам. І ми спостерігали це під час Іловайська. Хтось там робив вигляд, що він розумніший і міг знятись із місця дислокації та поїхати додому, хтось не довіряв своїм командирам.

А ось дезінформація, що у нас начебто всі крадуть, що всі командири багаті, що вони не поважають підлеглих, – йшла дуже великим потоком. І ми тоді склали топ-50 сайтів, які цим займались, і, зокрема, українських спікерів, які цим зловживали. Вони були схожі скоріше на інформаційних кілерів, ніж на реальних журналістів.

В цих же матеріалах під час їх обробки ми побачили, що є кореляція між такими інформаційними «наїздами» і військовими операціями на Донбасі. Такі інформаційні сплески відволікали увагу й підвищували недовіру до того, що відбувається під час військової операції.

- Отже, якщо відчув, що почалися «інформаційні наїзди», чекай загострення на фронті?

- Інформаційна війна не відбувається відірвано від усього. Вона пов'язана або з бойовими операціями, або з дипломатичними перемовинами. Наприклад, загострення бойової напруги, дискредитація армії й перемовини в Мінську збіглись у січні, лютому, березні 2015 року.

Або, наприклад, у 2016 році, коли Маккейн з американськими сенаторами їздили в зону АТО, одночасно на окупованих територіях займались розгоном інформації про злочини української армії, яка нібито знищує мирне населення. І слідчий комітет РФ у цей же час порушував проти українських військовослужбовців справи. Саме роздута інформаційна кампанія служила приводом відкрити кримінальні справи в РФ. І фактично, у нас є військові, які заочно засуджені на російській території за якісь начебто злочини. 

Відстеження таких інформаційних кампаній, систематизація їхніх параметрів дозволяє краще розуміти плани агресора, те, яким чином він здійснює гібридну війну.

Якщо ми подивимось на розслідування Cambridge Analytica (англійська компанія, що використовує технології глибинного аналізу даних - ред.) щодо втручання у вибори в США, то це теж – одна зі складових гібридної війни.

Просто Україна виявилась на передньому краї випробування всіх цих систем. Адже у нас були і «тролі», й «боти», і партії викуповуються. Ось таку мішанку побачили зараз в Європі й США. Але у нас це ще й поєднується з бойовими діями.

- На що націлені ці кампанії, де їх ініціатори шукають слабину?

Ворог постійно розкручуватиме теми, які сварять найбільш консолідовані частини суспільства

- Щоб отримати контроль і перемогти на виборах, потрібно лише зруйнувати консолідацію в суспільстві.

У нас зараз найбільше довіряють армії та волонтерам і, зрозуміло, що ворог буде постійно займатись і розкручуватиме теми, які сварять найбільш консолідовані частини суспільства.

- Можете їх, ці теми, перерахувати?

- Це, наприклад, вакцинація, московський патріархат із Томосом, українська мова. Теми, які ловляться в інформаційному просторі, в моніторингах.

Яскравий приклад – скандал із головою ВР Парубієм. Він же виник не одразу, коли той щось сказав. Спочатку промоніторили інформпростір і через пару днів почали приписувати слова, які він не говорив – щось там про Гітлера, про фашистську Німеччину. Він цього не казав, все це виникло на російських сайтах набагато пізніше.

Тобто це не був природний інформаційний вибух. Вони знайшли, що хтось щось там сказав, викривили і почали розганяти. Це типовий приклад, коли виловлюється просто привід. Але буває, створюються ще й штучні приводи.

- Коли ви створювали сервіс AttackIndex, скільки параметрів враховувалось?

Те дослідження, яке ми робили по українських генералах протягом трьох місяців, зараз можна зробити за три хвилини

- Аби підготувати першу, невелику доповідь, нам треба було побудувати десь п'ять тисяч графіків і знайти один той, який дійсно заслуговує на увагу. До того ж, простий моніторинг не дає розуміння: що і як почалось, не дає ніяких порівнянь чи аналізу.

І тому виникла ідея: все це автоматизувати. І те дослідження, яке ми робили по українських генералах протягом трьох місяців, зараз можна зробити за три хвилини. Це швидкий скринінг та аналіз інформпотоку по визначених ключових словах. І тут вже питання до мистецтва добирати такі ключові слова.

- За який період користувач може проаналізувати потрібну інформацію за допомогою AttackIndeх?

- Бази даних у нас із партнерами дуже великі, охоплюють 20 років. Мало кому потрібні дані за такий довгий період, але іноді дуже корисно порівняти сьогоднішню ситуацію з тою, яка була 5 років тому. Ми шукаємо не в усьому інтернеті, як це робить Google, а лише в джерелах, яким довіряємо. Причому система вже робить оцінку стабільності процесу і можливого шляху розвитку.

- На українському ринку є подібний продукт?

- Ні, ми перші.

- Чи зацікавлені українські держструктури у ваших розробках?

- Ми сподіваємось, що наші розробки стануть у нагоді державі. Силові відомства виявляють зацікавленість до продукту. Ми сподіваємось, що у виборі постачальників для своїх цілей силові відомства будуть у змозі оцінити ці напрацювання й ту інноваційність, яку несе наша система. Це дозволить їм бути більш оперативними та технічно незалежними.

Ірина Кожухар. Київ

Фото надані Елліною Шнурко-Табаковою

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-