«Декрет» не скасовують. Але «декретні» скоротили законно

«Декрет» не скасовують. Але «декретні» скоротили законно

Аналітика
27053
Ukrinform
Нас налякали чутками про скасування декретних відпусток. І засмутили рішенням КСУ про конституційність скорочення «дитячих» виплат

Цими днями соціальні мережі бурхливо відреагували на повідомлення ЗМІ про те, що Мінсоцполітики нібито вирішило скасувати із 1 січня 2019 року так звані «декретні відпустки», замінивши передбачені за них виплати незначною компенсацією для батьків на оплату роботи няні. Які тільки епітети на адресу влади після цього не сипалися…лексика – явно не для дитячих вух… Утім, як виявилося, люди знову стали жертвою ситуації «чув дзвін та не знаю, де він».

Насамперед, насторожити мало б уже те, що якесь (навіть, нехай і поважне) урядове відомство своїм рішенням може скасувати дію кількох законів. Адже порядок надання декретної відпустки регулюється на законодавчому рівні (частина 1 статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і статтею 17 Закону України «Про відпустки»). Тож ці норми не можна скасувати ні наказами Міністерства соціальної політики, ні урядовими постановами – лише через внесення змін парламентом. При цьому у Верховній Раді зареєстровано тільки два законопроекти на цю тему - №6350 і №6350П, - якими пропонують внести зміни до закону “Про відпустки” та Кодексу законів про працю. Але ті пропозиції стосуються обмежень тривалості оплачуваної декретної відпустки не для всіх громадян, а лише для тих, хто усиновлює новонароджених малюків відразу ж із пологового будинку. Та й то – у травні розгляд документів відклали на невизначений термін.

Новина відносно добра…

Насправді ж, згідно із рішенням, яке (також, до речі, у травні) ухвалив Кабінет Міністрів, держава не позбавляє права громадян на декретну відпустку, а лише хоче стимулювати більш ранній вихід матерів на роботу. Тому й обіцяє із 1 січня 2019 року компенсувати родинам витрати на оплату няні у розмірі одного прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (нині це – приблизно 1500 гривень). Відшкодування здійснюватимуть на умовах співфінансування: з державного (25%), обласного (15%) та місцевого (60%) бюджетів.

«Механізм прозорий та простий – батьки наймають няню офіційно, самостійно обираючи та визначаючи умови контролю її роботи, а батькам на кінець року буде відшкодовано за кожен місяць роботи няні суму в розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років. Завдяки цьому механізму створюється можливість для батьків самостійно обирати нянь для дітей, контролювати їхню діяльність, та одержувати підтримку, якщо мама має виходити на роботу, та багатодітним родинам», - повідомили в Мінсоцполітики. При цьому ще раз наголосимо: підставою для виплати компенсації буде офіційний договір родини із нянею.

Інша справа, що на комерційних засадах доглядальницю за такі гроші не наймеш. Приміром, на одному із профільних сайтів знаходимо пропозиції від професійних нянь, які просять за роботу від 50 гривень за годину та від 10 тисяч – за місяць. Але це у Києві. У невеличких містечках і селищах можна знайти няню і за 4-5 тисяч гривень на місяць. За таких умов запропонована державою компенсація у півтори тисячі - непогана допомога для молодих батьків.

Окрім того, відповідно до згаданої уже урядової програми стимулювання дострокового виходу молодих мам із відпустки з догляду за дитиною віком до 3 років, із січня в Україні з'являться муніципальні няні. Із вартістю їхніх послуг поки що не визначилися, але це однозначно коштуватиме дешевше, аніж найняти няню на комерційних засадах.

Але співробітниця «Укрінформу» Оксана С., яка зараз перебуває у відпустці із догляду за другою дитиною, сумнівається, що нова урядова програма по-справжньому стимулюватиме молодих мам. Адже йдеться про мізерні суми компенсації, яка, до того ж. виплачуватиметься аж укінці року.

«Думаю, ця доплата розрахована на допомогу не тим, хто її більше потребує, а для фінансової підтримки багатших верств населення, які і без того можуть «дозволити собі» няню. Від компенсації частини витрат вони, звісно ж, не відмовляться. Але малозабезпечені родини і з такою державною допомогою не зможуть оплатити працю доглядальниці, навіть, за неповний робочий день. Тож так би мовити «середньостатистична» мама, якщо хоче підпрацьовувати, вже у ранньому віці віддає дитину в садок», - каже колега.

Засідання Конституційного суду України
Засідання Конституційного суду України

… Та, безумовно, невтішна

Конституційний суд України, як ми повідомляли, визнав законним скасування фінансової допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею 3 років і скорочення розміру допомоги при народженні дитини. Відповідні заходи, покликані заощадити державний ресурс, передбачені пунктом 7 розділу ІІ ухваленого у липні 2014-ого року Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».

Мотивуючи ухвалу, в Конституційному суді наголосили: «Оскільки допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога при народженні дитини та допомога при усиновленні дитини не передбачені в Конституції України, то на них не поширюються й визначені статтею 22 гарантії щодо заборони скасування чи звуження змісту та обсягу прав, визначених, зокрема, у статтях 46 і 48 Основного Закону України". Отже, «Верховна Рада має свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цих видів державної допомоги».

Оскільки рішення Конституційного суду є остаточним і оскарженню не підлягає, норми Закону «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», діятимуть і надалі. Відповідно, гарантовані державою виплати на народження малюків не залежатимуть від того, скільки дітей вже виховуються в родині. Якщо раніше на первістка виплачували 31 тисячу гривень, на другу дитину в сім'ї – 63 тисячі, а на третю і наступних – 127 тисяч, то зараз встановлено уніфіковану суму – 41 тисяча 180 гривень. Виплати складаються із разової допомоги при народженні дитини у 10 тисяч 320 гривень і 30 тисяч 960 гривень, які сім'я рівними частками (по 860 гривень) отримує упродовж 36 місяців.

Юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін вважає вердикт тлумачів закону антисоціальним. Адже Конституційний суд занадто «вузько» трактує положення статті 22 Основного Закону України, якою заборонено обмежувати права громадян при ухваленні нового законодавства.

Віталій Дудін
Віталій Дудін

«Судді зрозуміли норми цієї статті як заборону урізати лише конституційні права людей. Хоча насправді ідеться про неможливість скорочення будь-яких громадянських прав, незалежно від того, чи відображені вони в Конституції, - пояснює юрист, - При цьому таке соціально несправедливе рішення винесли без урахування інших статей Конституції у їх взаємозв’язку. Зокрема, тлумачі залишили «поза дужками» конституційне положення щодо того, що Україна - соціальна держава, мета якої - розширення і захист прав громадян».

При цьому Віталій Дудін здивований і діями урядовців та законодавців, які у буремному 2014-ому вирішили заощадити за рахунок однієї з найбільш соціально вразливих груп населення. Тоді як були й інші ресурси для отримання додаткових коштів. «Мова, зокрема, про детінізацію і скасування офшорних схем, які дозволяли (та й досі дозволяють) олігархам виводити мільярдні суми за кордон», - каже юрист.

Таке рішення, за його словами негативно вплинуло на українські родини, які виховують дітей чи мають плани народити їх у майбутньому. А в цілому це негативно позначається на демографічній ситуації у нашій державі, оскільки людей позбавили одного зі стимулів для народження двох та більше дітей.

А ось мати двох дітей Оксана С. вважає, що для середньостатистичної родини при ухваленні рішення щодо народження кожної наступної дитини розмір фінансової допомоги від держави не є визначальним.

«Звичайно ж, отримувати більші гроші непогано. Але ми прекрасно розуміємо, що цієї суми не вистачить для того, щоб виростити дитину. Тож серед мого оточення немає жодної людини, яка б керувалася «державно-фінансовим» підходом до ухвалення такого доленосного рішення. Усі звикли розраховувати на власні сили. А, розмірковуючи над тим, народжувати ще чи ні, керуються іншими принципами - власним світоглядом, мріями, сімейними традиціями. Приміром, мені теж хотілося б мати третю дитину. Але, зважуючи у родині всі «за» і «проти», розуміємо, що «потягнути» це буде складно. При цьому кілька зайвих десятків тисяч гривень від держави, виплати яких розтягнуться на роки, навряд чи можуть вплинути на наше рішення», - каже Оксана.

Хоча вона й не відкидає ймовірності того, що для деяких українців (особливо, в сільській місцевості, де взагалі немає жодних прибутків) підвищені виплати при народженні другої і наступних дітей, можливо, і відіграють роль такого собі «стимулу».

Владислав Обух. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-