Критична інфраструктура: Як захиститися від терористів?

Інспіровані ззовні теракти, диверсії та інші прояви "гібридної війни", спрямовані на державні органи, а також на критично важливі об'єкти інфраструктури, показали, що для вирішення цього питання не достатньо наявного у держави законодавчого та інституційного інструментарію. Як наслідок, виникла ситуація, коли жоден орган державної влади комплексно не опікується цією проблематикою. Єдина державна система захисту критичної інфраструктури фактично відсутня, а захист об'єктів, які, згідно зі світовою практикою, відносять до цієї категорії, у нас врегульований сегментарно та, переважно, – у відомчих нормативно-правових актах.

Як протистояти небезпеці, яким чином реагувати на світові виклики? Про це йшла мова на міжнародному науково-практичному семінарі "Становлення і перспективи розвитку державної системи захисту критичної інфраструктури України", що відбувся у Львові під егідою ОБСЄ.

ВІД СИСТЕМ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ – ДО ПАМ'ЯТОК КУЛЬТУРИ

У Європі поняття критичної інфраструктури почали використовувати ще у 1998 році через посилення загрози тероризму. Першою про захист системи телекомунікації, банківського та фінансового сектору, водопостачання, енергозбереження й інших систем, які забезпечують життєдіяльність країни та її економічний потенціал, заговорила Велика Британія. Після теракту 11 вересня 2001 року про захист національної економічної безпеки почали неухильно дбати у США – до переліку ключових споруд критичної інфраструктури країни віднесли національні культурні пам'ятники, ядерні електростанції, дамби і греблі, урядові й комерційні будівлі та інші місця, де концентрується велика кількість людей.

Торік про створення власної системи захисту об'єктів критичної інфраструктури заговорили й в Україні. Була опублікована Зелена книга – збірник матеріалів міжнародних експертів із питань захисту критичної інфраструктури. Завдання практичної імплементації нових підходів було зафіксоване прийнятим у липні 2018 року Законом "Про національну безпеку України". Зараз завершується підготовка проекту Закону "Про критичну інфраструктуру та її захист", який забезпечить створення потрібної для цього законодавчої бази.

ЯК ВІДПОВІДАТИ НА ВИКЛИКИ

Як зазначив завідувач відділу енергетичної та технологічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень професор Олександр Суходоля, у напрацюванні вітчизняної стратегії захисту критичної інфраструктури доцільно взяти до уваги досвід США, який вимагає від влади спрямувати свою діяльність за двома головними напрямами: запобігання, стримування, нейтралізація або пом`якшення наслідків дій з боку терористів, спрямованих на знищення, виведення з ладу або зловмисне використання критичної інфраструктури, а також посилення національної готовності, своєчасного реагування та швидкого відновлення критичної інфраструктури в разі атаки, стихійного лиха або інших надзвичайних ситуацій.

Крім того, державна система захисту критичної інфраструктури має поєднати зусилля різних інституцій із захисту та реагування – системи цивільного, фізичного, кіберзахисту та контртерористичну – в узгоджену систему, спроможну реагувати на загрози будь-якого виду. Детальна реалізація запропонованого підходу дозволить створити сучасну систему захисту критичної інфраструктури, яка буде адекватною відповіддю на нові виклики.

КОЛИ ВСІ ДІЮТЬ ОКРЕМО...

Цю думку продовжила одна із розробників нового Закону – начальник відділу Міністерства економічного розвитку і торгівлі Ольга Кушнір: в Україні окремо здійснюються заходи фізичного захисту, окремо – цивільного, окремо – кіберзахисту. Як наслідок, маємо ситуацію, коли жоден орган державної влади комплексно не опікується проблемами захисту критичної інфраструктури. Так само відокремлено існує механізм запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків.

Тому уряд поклав на Мінекономрозвитку, спільно з іншими зацікавленими державними органами та установами, завдання щодо розробки проекту Закону "Про критичну інфраструктури України". Для цього створено робочу групу з представників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і вже розроблено версію зазначеного законопроекту, яка пройшла друге погодження із відповідними державними органами і процедуру громадського обговорення на офіційному веб-сайті міністерства.

За словами Кушнір, комплексне створення державної системи захисту критичної інфраструктури розраховане на десятирічний термін (з 2017 по 2027 роки). Вона закладає якісно новий рівень державного управління у цій сфері: сучасні підходи до управління безпековими ризиками, оптимізоване використання наявних ресурсів, гнучкість та швидкість реагування на інциденти й кризи.

Водночас, ми маємо розуміти, що одна справа – законодавчо закріпити модель державної системи захисту критичної інфраструктури, а інша – створити дієвий механізм реагування на ту чи іншу загрозу. А це потребує консолідованих зусиль усього сектору безпеки та оборони держави.

НОВІ ПОВНОВАЖЕННЯ ДЛЯ СБУ

У цьому контексті представники Служби безпеки України зазначили: на їхню адресу нерідко звучать закиди, що діяльність СБУ зводиться до боротьби з економічними злочинами. Ця думка хибна, бо Служба займається захистом економічної безпеки держави. Економічні злочини – це одна із тих загроз, які на сьогодні існують для об`єктів критичної інфраструктури. Закон, що вступив у дію в липні цього року, вперше наділив Службу Безпеки України повноваженнями із захисту об`єктів критичної інфраструктури. Поняття для України нове, хоча практично цими питаннями СБУ опікується останні три роки.

- Складна безпекова ситуація в державі вимагає вжиття відповідних заходів – як превентивних, так і реагування, щоб наші об`єкти життєзабезпечення працювали стабільно, чітко й нічого їм не заважало, – зазначали спікери. – Певні цільові повноваження СБУ деталізуються з урахуванням сьогодення у новому проекті Закону про критичну інфраструктуру та її захист, де вони більш конкретизовані, зрозумілі населенню і дають інструмент, вектор діяльності, за яким служба буде рухатись у захисті критичної інфраструктури: щоб усе працювало надійно і держава була стійкою до всіх викликів і загроз.

На семінарі відбулось узгодження з іншими органами державної влади положень законопроекту. А далі учасники здійснять практичний виїзд на один із об`єктів у Польщі, що вже впродовж 10 років проходить той шлях, на який тільки ступила Україна. Отримані від сусідів рекомендації та знання дозволять не допустити в подальшому помилок і зміцнять функціонування державної системи.

Міжнародний науково-практичний семінар «Становлення і перспективи розвитку державної системи захисту критичної інфраструктури в Україні» проводиться у межах проекту Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) «Підтримка реформування спеціальних служб та органів кримінальної юстиції України з метою забезпечення дотримання зобов'язань у сфері захисту прав людини», що розроблений на запит СБУ та спрямований на підтримку безпекових зобов'язань нашої країни. Він є логічним продовженням низки спільних із ОБСЄ міжнародних заходів, спрямованих на розробку та становлення національної системи захисту критичної інфраструктури в Україні. Такі зустрічі вже відбулися торік в Івано-Франківську, а в 2018-у – у місті Яремче на Прикарпатті та в Києві.

Нінель Кисілевська, Львів

Фото: Маркіян Лисейко, Укрінформ