Звільнитися від валютно-іпотечних боргів, нарешті, можна!

Звільнитися від валютно-іпотечних боргів, нарешті, можна!

Аналітика
3743
Ukrinform
Громадяни-боржники отримали право легально позбутися безнадійних боргів. Але попереджуємо, це буде непросто, та й ціна чималенька

В Україні нарешті запроваджено інститут особистого банкрутства. В світовій практиці – це дієвий інструмент законного вирішення питання безнадійних боргів. Відтепер українці, які втрапили у боргову кабалу, отримали шанс позбутися тягаря та почати життя з чистого аркушу. Зокрема, і горе-позичальники, які в середині нульових брали довгострокові кредити у валюті на купівлю нерухомості, а потім через економічну кризу та різкий ріст валютного курсу залишилися з астрономічними сумами боргів на шиї. Законодавці провели дійсно велику роботу аби знайти компроміс між інтересами кредиторів та невдах-позичальників, водночас, намагаючись уникнути можливих зловживань з боку кредитних шахраїв. Можливо, не все вдалося передбачити одразу, адже банкрутство фізосіб – абсолютно новий для України механізм, тому робота над удосконаленням Кодексу про банкрутство, обіцяють депутати, продовжиться. Вони розраховують, що у результаті прийняття Кодексу Україна, окрім іншого, значно покращить свої міжнародні рейтинги за умовами ведення бізнесу (doing business) та підніметься одразу на 10 позицій. Але насамперед, він точно зменшить соціальну напругу в суспільстві і упередить на майбутнє будь-які “кредитні” майдани.

Даруємо другий шанс, і не дякуйте

В розвинених країнах вже давно існує процедура банкрутства та відновлення платоспроможності фізичних осіб. В Україні ж до цього часу, якщо людина має борг, вона буде сплачувати його до смерті, а потім він ще й перейде у спадок нащадкам. Так було до сьогодні. Відтепер у безнадійних позичальників та їхніх кредиторів з’явилася нарешті надія законно уладнати болюче питання не повернутих боргів – через механізми добровільного банкрутства, із залученням третьої сторони спеціальних арбітражних управляючих.

За словами авторів, процедура банкрутства надає людям другий шанс, щоб відновити свою платоспроможність – погасити борги, які вони фактично можуть сплатити, та списати за рішенням суду ті борги, які люди з об’єктивних причин НЕ можуть сплатити.

Проте навряд чи усі боржники, що потрапили у фінансову скруту, зможуть в результаті розраховувати на легке рішення. По-перше, Кодексом про банкрутство передбачено, що громадяни ні за яких обставин не звільняються від боргів, пов'язаних з аліментами та виплатами шкоди, заподіяної життю та здоров'ю. А, по-друге, законодавці зробили все, щоб “компроміс” все ж схилявся на бік кредиторів – занадто багато “червоних прапорців” виставлено потенційному банкруту на шляху до омріяного звільнення від боргів.

До того ж, “ціною” такого звільнення є неможливість протягом 5 років брати нові позики та кредити, укладати договори поруки, вести підприємницьку діяльність у формі ФОПу, займатися певними видами професійної діяльності – адвокатською, нотаріальною та бути судовими виконавцями.

"Лише боржник зможе ініціювати порушення процедури банкрутства. Тобто кредитор, якщо на те немає згоди боржника, не зможе розпочати відповідний процес. Також неможливо буде задля погашення боргу забрати єдине житло боржника, якщо це квартира до 60 квадратних метрів чи приватний будинок до 120 квадратних метрів”, - повідомив під час брифінгу один із співавторів проекту Кодексу України з процедур банкрутства Сергій Алєксєєв.

Сергій Алєксєєв
Сергій Алєксєєв

Що ж до захисту інтересів кредиторів, то, за словами Сергія Алєксєєва, якщо під час процедури банкрутства виявиться недоброчесність боржника і приховування ним доходів та статків, йому буде відмовлено у списанні боргу. “Це дозволило знайти золоту середину, щоб максимально безболісно як для боржника, так і кредитора вирішити питання простроченої заборгованості”, – каже нардеп. Мовляв, при такому механізмі добросовісні позичальники не уникатимуть розрахунків за кредит, а добросовісні кредитори, в свою чергу, не будуть "роздягати" боржників до останньої нитки.

Іпотечний банкрут прийшов з повинною...

На сьогодні в Україні на балансах банків, що ліквідуються, досі числиться 40 тисяч іпотечних позик на загальну суму 68 млрд грн. Лише 2-3% з них обслуговуються. Переважна більшість позичальників перестали платити за кредитами ще до банкрутства банків, адже 90% іпотечних кредитів видавалися в іноземній валюті за курсом 5 грн/$.

“Здоровий глузд підказує, що без впровадження процедури банкрутства ми заморожуємо цю ситуацію на невизначений термін, а якщо бути чесними, то практично назавжди. Борги не зникнуть самі собою, а обслуговувати їх люди, що потрапили у валютний капкан, не матимуть жодної можливості навіть при нормальних статках, оскільки штрафні проценти сягатимуть просто захмарних значень”, – заявив народний депутат України, член фракції партії "Об'єднання "Самопоміч", заступник голови комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Олександр Опанасенко.

“З набранням чинності ухваленого Кодексу з процедур банкрутства, у іпотечних валютних боржників теоретично з’явилося два варіанти вирішення питання “мертвих” боргів”, – коментує старший партнер ARIO LAW FIRM Юліан Хорунжий.

Юліан Хорунжий
Юліан Хорунжий

За словами юриста, перший варіант полягає в тому, що боржник сам ініціює відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та через арбітражного керуючого продає “кредитну” квартиру на аукціоні. Кошти, отримані від реалізації майна, спрямовуються банку, залишок боргу вважається погашеним. Тобто фактично позичальник добровільно позбувається і квартири, і боргів.

Другий варіант — це механізм реструктуризації валютної іпотеки, прописаний в Прикінцевих положеннях спеціально для тих, хто брав кредити на житло, в якому вони наразі проживають. Застосування механізму реструктуризації дозволяється впродовж 5 років від моменту вступу Кодексу в дію.

Механізм передбачає, що оцінювач, обраний кредитором, визначає ринкову (на момент банкрутства) вартість житла. При цьому оцінка відбувається виключно у національній валюті. Далі, цю суму коригують на суму вже сплаченого тіла кредиту і таким чином вираховується новий розмір заборгованості. Потім розраховується строк виплат та відсотки. Для житла менше 60 кв.м дозволяється виплачувати заборгованість 5 років за річною ставкою, яка на 1 відсотковий пункт більша ніж в середньому по банківській системі. Для житла площею більше 60 кв.м – 10 років за ставкою, більшою за середньобанківську на 3 відсоткові пункти. Тільки при 100%-му погашенні реструктуризованого боргу через вказані 10-15 років боржник нарешті звільняється від решти зобов’язань – штрафних санкцій і пені, які сформувалися через прострочення обов’язкових щомісячних платежів.

Задачка із життя, як позбутися страшних мільйонів

Ось як за другим варіантом має виглядати рішення, припустимо, наступної ситуації.

Сім'я із 3 осіб (чоловік, дружина, повнолітня дитина, батьки - офіційно працюють, дитина – студент). Квартира на далекій околиці Києва (єдине житло, 40 кв.м) куплена в кредит за валюту в 2008 році на піку ціни ($70 тис, 560 тис. грн на той час) в Дельта Банку. З 2013 року у зв'язку з стрибком валютного курсу та економічною кризою (втратою суттєвої долі доходів) сім'я не здатна обслуговувати кредит. Дельта-Банк банкрутує. Банки-правонаступники кредитних вимог Дельта Банку не погоджуються на реструктуризацію та переведення наявних боргових зобов'язань з іноземної валюту у національну і продовжують нараховувати відсотки та пеню. Боргові зобов'язання таким чином зросли до 3,2 млн грн. Виплатити його нереально навіть при високих зарплатах.

Якщо боржник у цьому випадку ініціює своє банкрутство, і ставитиме питання про реструктуризацію боргу, то нова заборгованість визначатиметься з ринкової вартості квартири, яка сьогодні коштує $35 тис. (близько 900 тис. грн). Ця сума буде зменшена на відсоток фактично повернутого кредиту і її виплата реструктуризована на термін до 15 років. Залишок загального боргу перед банком буде списано після останнього платежу по реструктуризованому боргу. Припустимо, якщо боржник за весь час погасив 50% кредиту, то сума боргу перед банком становитиме лише 450 тис грн із 3,2 млн грн.

Наразі усі “проблемні” іпотечні позичальники, які отримали валютні кредити, зобов'язані звернутися з відповідними заявами для початку процедури банкрутства. Інакше вони втратять право скористатися перевагами “добровільного” банкрутства.

Захист від іпотечних шахраїв, але не тільки від них

На жаль, дехто із юристів таки роздивився в процедурах “фізичного” банкрутства підводні камені для потенційних банкрутів.

“Громадяни, які потрапили у скрутне становище через валютний іпотечний кредит та стрибок курсу, не зможуть позбавитися боргів та скористатися перевагами статусу банкрутства фізичної особи, передбаченої Кодексом (який очевидно в цьому питанні більше враховує інтереси банків)”, – стверджує Дмитро Матвійчук, адвокат АО «Скляренко, Сидоренко і партнери». Річ у тім, що в частині 7 ст. 123 Кодексу, яка визначає питання організації зборів кредиторів, йдеться про чотири причини, через які суд може за власною ініціативою, чи за клопотанням сторін, закрити (тобто припинити) провадження у справі про банкрутство фізичної особи. У трьох випадках відмова суду стосується ознак шахрайства та спроб ухилитися від погашення боргів. Тобто, якщо виявиться: 1) неправдива інформація в поданій суду декларації про майновий стан, 2) перереєстрація майна на членів сімей, 3) факт притягнення до відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю. А ось четвертий випадок стосується ситуації, коли (увага!) «боржник не має фінансових можливостей виплачувати заборгованість по кредиту в іноземній валюті, забезпеченому нерухомістю, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, на умовах, передбачених цим Кодексом”.

Дмитро Матвійчук
Дмитро Матвійчук

Тобто, в перекладі з юридичної на людську мову – суд не стане розглядати справу про банкрутство та списувати борги за фактом недостатності коштів та майна для погашення уже реструктуризованого боргу. За словами Дмитра Матвійчука, ця норма прямо суперечить ст. 24 Конституції в частині рівності прав громадян та неможливості встановлення привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками, в тому числі, майнового стану. Бо виходить, що таких горе-боржників знову прирівнюють до шахраїв. Хоча, насправді, їх таким чином все ж спонукатимуть до “добровільно-примусової” реструктуризації.

“Скоріше за все – це результат певного компромісу, який законодавець намагається досягти між позичальниками і банками. Банкрутство фізичної особи – це шанс для людини почати життя з чистого листа, коли, віддавши наявне майно (за винятком мінімально необхідних для життя речей, куди також входить єдина квартира чи будинок), боржник звільняється від усіх інших фінансових зобов’язань. І держава не хоче давати цього шансу недобросовісним іпотечним боржникам, адже багато хто з них хотів би саме таким чином позбутися проблем (віддав банку заставну квартиру – боргів немає). Але це не вигідно банкам, які у цьому разі зазнають значних втрат, що не виключено призведе до чергового «банкопаду», – пояснює юрист.

Дійсно, нерухомість в Україні знецінилася, і її продаж не покриває існуючих боргів позичальника, які через стрибок курсу по факту стали більшими, ніж вартість іпотечного житла. Тож банкам вигідно, аби люди і далі жили у своїх квартирах, але хоч якось продовжили виплачувати кредити. Саме для цього Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу передбачено вже згаданий механізм реструктуризації з перехідним періодом у п’ять років.

Тож, шанс боржникам почати нове життя без боргів дали. Тепер питання в тому, хто і як його використає...

Оксана Поліщук. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-