Платимо лише за спожите тепло: з’явились нові можливості

Платимо лише за спожите тепло: з’явились нові можливості

Аналітика
1079
Ukrinform
Вертикальна розводка труб - вже не «вирок». Відтепер і в «старих» будинках можна встановлювати поквартирні прилади обліку тепла

Уряд дозволив використання приладів-розподілювачів теплової енергії для квартир із вертикальним розведенням труб, де неможливо встановити індивідуальні лічильники. Нагадаю, раніше поквартирний облік тепла був доступний лише мешканцям будинків із горизонтальною системою опалення. Натомість люди, які мешкають у багатоповерхівках, де відсутня технічна можливість встановлення індивідуальних лічильників, сплачують за показаннями комерційного будинкового вузла (спожитий обсяг тепла ділять між усіма мешканцями пропорційно площі їхніх квартир, при цьому вартість опалення місць загального користування окремо не обраховують). Власники ж теплолічильників платять і за фактично спожиту теплову енергію, і (пропорційно площі квартири) компенсують частину вартості опалення загальних приміщень - фойє, коридорів, сходових клітин, «візочних» тощо. Останні заощаджують, за підрахунками фахівців – у 1,5-2 рази.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко
Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко

"Відтепер власники квартир, котрі встановлять квартирні лічильники (при горизонтальній розводці інженерних мереж у будинку) або пристрої-розподілювачі на опалювальні прилади (при вертикальній розводці), зможуть регулювати температуру в квартирах, заощаджувати тепло і платити лише за показаннями свого лічильника, а не за перевитрати недбалого сусіда. Доплата буде лише за обігрів загальних місць користування і допоміжних приміщень. Це загальноєвропейська практика», - наголосив, інформуючи про нововведення, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

Мета новації - заощадження і справедливість

Таким чином, влада робить систему оплати за спожиту теплоенергію більш справедливою. Адже мешканцям деяких квартир та будинків доводиться мерзнути, в декому навпаки – задихаючись, відчиняти вікна, щоб випустити зайве тепло, «обігріваючи» вулицю. А платять одні й інші однаково. Єдиний розрахунковий параметр – площа. І лише у окремих випадках беруть до уваги об’єм приміщень (бо ж «висота» стелі в будинках різного типу суттєво відрізняється – від 2,5 м. до 4,5 і, навіть, більше). Таким чином, оплата не враховує обсягу фактичного теплового споживання у кожній квартирі. «За дужками» залишаються і такі «особливості», як збільшення площі помешкання за рахунок перепланування; встановлення додаткових радіаторів, «теплої» підлоги.

Раніше особливої уваги на таку несправедливість якось не звертали – адже вартість опалення для споживачів була незначною. Але з комерціалізацією ринку та зі стрімким підвищенням цін на енергоносії дедалі більше людей почали замислюватися, як заощадити. У регіонах чимало багатоквартирних будинків (особливо, малоповерхової забудови) переобладнали під автономне опалення, коли вимірюється та обліковується не кількість тепла, а спожиті газ чи електрика.

Можливість заощадити на вартості опалення і самим регулювати температуру у помешканні отримали й мешканці нових будинків – із горизонтальною системою опалення. Їх почали споруджувати в Україні наприкінці 1990-х, масово – у 2000-х. Але зараз у Києві таких будинків лише трохи більше 1000 (із понад 10 тисяч багатоповерхівок). По Україні ж цей показник іще нижчий: зі 155 тисяч багатоквартирних будинків, менше 10 тисяч мають горизонтальну розводку. Лише останніми роками забудовники почали пропонувати квартири із встановленими «під ключ» приладами обліку тепла. А в будинках «економ-класу» монтаж індивідуальних лічильників, як правило, взагалі не передбачений. Втім, встановивши такий пристрій, власник квартири може суттєво заощаджувати: виробники стверджують, що теплолічильник окупиться за 3-5 років. Нагадаю, встановлення індивідуальних приладів обліку тепла коштує від 4000 грн. за пристрій і виконання робіт - для тахометричних (механічних) лічильників і від 7000 – для ультразвукових.

Тепер заощаджувати можуть і мешканці будинків із вертикальною розводкою

Але не поспішайте радіти. Адже, як передбачено урядовою постановою, для того, аби система обліку із використанням приладів-розподілювачів реально запрацювала, необхідно, аби їх встановили не менше половини мешканців будинку. А це, погодьтеся, проблема… Адже платити за встановлення таких пристроїв (на відміну від загально-будинкових лічильників, за які сплачують надавачі послуг, що упродовж п’яти років споживачі мають їм компенсувати), повинен кожен власник квартири. А коштує це від 1200 гривень за пристрій для встановлення на один радіатор. Добре, якщо їх у вас два. А якщо 5 чи більше? При цьому ще приблизно у 2 тисячі гривень обійдеться монтаж і введення цих пристроїв в експлуатацію (робота фахівців, отримання дозволу, виготовлення технічної документації та реєстрація в теплопостачальній організації). До того ж, судячи із ситуації зі встановленням бойлерів для нагрівання води, коли після стрімкого зростання попиту ціни на пристрої та їх монтаж підскочили у півтора-два рази, це ж може статися і з приладами-розподілювачами.

Не всі готові (і не всі можуть) одразу викласти такі гроші (хоча, певно, експлуатаційники запропонують програми розстрочки, як це є у випадку із встановленням індивідуальних теплолічильників). До того ж, частину людей аж ніяк не стимулює до заощадження нинішня практика субсидування. Навіщо витрачатися на встановлення приладів обліку, а потім обмежувати себе, прикручуючи регулятори на батареях, якщо можна «спокійно» жити, як і раніше, іноді зимуючи із відчиненими кватирками?

До того ж, робота цієї системи дещо складніша, аніж «простого» теплолічильника, через який проходить увесь обсяг гарячої води, що подається в систему опалення квартири і, відповідно, повертається «відпрацьована» рідина. За різницею температури на вході та виході лічильник і обраховує, скільки тепла «залишилося» у квартирі.

Натомість прилади-розподілювачі потрібно встановлювати на кожен із радіаторів у квартирі. Йдеться про електронні пристрої, що міряють температуру радіатора та кімнати, яку він обігріває. Більшість сучасних моделей таких пристроїв мають радіопередавачі чи інтерфейси з управління провідним зв'язком, що дозволяє під’єднати кожен прилад до загальної системи зчитування даних, яку встановлюють у будинковому теплопункті чи пункті комерційного обліку тепла. Таким чином здійснюється моніторинг всієї теплової енергії, яка розподіляється по будинку. При цьому споживач має сплатити за сумарним показником усіх приладів, встановлених у його квартирі, і за розрахунковим показником вартості опалення місць загального користування.

Встановлення лічильників – не панацея: застереження експертів

«З огляду на високу вартість встановлення приладів обліку, різний рівень доходів громадян і згадану вже систему субсидування, урядова постанова навряд чи повністю розв’яже проблему «справедливої» оплати за спожите тепло. Не кажучи вже про виконання завдань із забезпечення енергоефективності нашого ЖКГ», - наголосив у коментарі Укрінформу колишній міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко.

Він нагадав, що впровадження нової системи обліку має сенс, коли пристрої-розподілювачі є у більш ніж половині квартир будинку. В ідеалі це має бути 100% мешканців. Інакше ризикуємо опинитися в ситуації, коли люди, які мають гроші, швидко встановлять розподілювачі і зменшать власні витрати, «догріваючи» свої помешкання за рахунок інших. Як це?

Колишній міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко
Колишній міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко

«Це вже є в будинках із горизонтальною розводкою, де лише частина власників квартир встановили теплолічильники. Багато хто з них тримає регулятори на батареях на мінімальних позначках і справді суттєво заощаджує. Тим часом його помешкання «гріють» мешканці сусідніх квартир. Адже тепло розповсюджується не так як газ чи електроенергія – спрямованими потоками. Теплопередача відбувається через повітря і стіни. Комфортну температуру в «економних» квартирах підтримують, умовно кажучи, з усіх боків», - зауважив Олексій Кучеренко.

Те ж стосується і нових можливостей для встановлення приладів обліку у старих будинках. За підрахунками експерта, «ощадливий підхід» одних може у півтора разу збільшити суми у птатіжках інших. А оскільки більшість таких споживачів – отримувачі субсидій, матимемо додаткове навантаження на бюджет.

«Система потребує комплексних рішень. Треба переходити до масової енергомодернізації будівель. Завдяки цьому заощаджуватимуться і кошти українців, і державний ресурс. Адже загальне зменшення тепловитрат будинку означатиме зменшення сум у платіжках власників кожної із його квартир. Це - найпростіший і найсправедливіший механізм», - вважає Олексій Кучеренко.

Що маємо нині?

Торік Верховна Рада ухвалила закон "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Згідно із документом, для усіх будівель, які на момент набрання ним чинності не були обладнані будинковими приладами обліку тепла, гарячої та холодної води, лічильники має встановлювати постачальник послуг. Зробити це монополіст зобов’язаний протягом року, а будинкові лічильники води – упродовж двох років (до осені 2019-ого). Мешканці будинків, де встановлені лічильники за рахунок постачальника, протягом п’яти років відшкодовуватимуть йому витрати. Розмір місячного внеску - 50-70 грн. з квартири. Але загалом споживач у більшості випадків за тепло платить менше, адже монополіст вже не може перекладати на нього понаднормові втрати. 

Вже зрозуміло: надавачі послуг не впоралися із поставленим завданням. За даними Держенергоефективності, на початок осені у 19 областях України та Києві, які на запит відомства подали інформацію, лічильники тепла було встановлено лише у 78% житлових та 77% нежитлових будівель. Найкраща ситуація із встановленням приладів обліку на Миколаївщині, Черкащині, Хмельниччині, Дніпропетровщині та у столиці. При цьому, як зазначається на сайті Держенергоефективності, станом на 20 вересня 5 областей (Донецька, Львівська, Сумська, Харківська та Вінницька) взагалі не надали інформації про встановлення приладів обліку.

Дані Держенергоефективності
Дані Держенергоефективності

Експерт з питань ЖКГ Олексій Кучеренко вважає, що постачальники по всій країні мали і фінансовий ресурс, і технічні можливості для встановлення приладів обліку фактично в усіх будинках. Чому цього не сталося, мають розбиратися і структури місцевої влади, і Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Тим паче, що механізми покарання передбачено уже згаданим Законом.

«Але люди повинні розуміти, що будинковий лічильник - це не панацея від наших «енергохвороб». І він не завжди допомагає заощадити. Заощадити ж можна, лише регулюючи обсяги споживання, зокрема, шляхом енергомодернізації», - підсумував Олексій Кучеренко.

Владислав Обух. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-