Томос для України: Зворотний відлік. Напередодні Синоду

Томос для України: Зворотний відлік. Напередодні Синоду

1875
Ukrinform
Огляд подій, що передують жовтневому засіданню Синоду Вселенського Патріархату

До прийняття Синодом Вселенського Патріархату рішення про надання Українській православній церкві Томосу про автокефалію Укрінформ робить огляд тижневих подій церковного життя.

Попередні огляди читайте тут, тут і тут.

Цей огляд виходить напередодні жовтневого засідання Синоду Вселенського Патріархату. Синоду, чий порядок денний не розголошується і де очікується вирішення українського питання. Якщо рішення про Томос таки буде ухвалене саме наступними днями, то тоді цей огляд буде передостаннім автокефальним матеріалом. Далі вже хіба Підсумки. У такому випадку мені хотілося б, щоб текст передав суспільну атмосферу, в якій проходить це очікування.

Російські телеканали в РФ та проросійські в Україні продовжують нагнітати обстановку, лякаючи країну громадянською війною. Всі олігархи, чий бізнес так чи інакше пов'язаний із РФ, дають можливість Кремлю використовувати свої підвідомчі медіа для озвучення пропагандистських апокаліптичних прогнозів. На слова можна не зважати.

СПРОБА ПІКЕТУ МП ПРОТИ ЕКЗАРХІВ І ТИСКУ НА ПОРОШЕНКО

Але минулого тижня Москва через митрополію УПЦ МП вперше спробувала вивести людей на вулиці та організувати пікети проти надання автокефалії.

Керівництво церкви, підключаючи найбільш відданих Росії людей, вимагало привезти в столицю вірян для пікету, щоб вони блокували резиденцію екзархів Константинопольського патріархату. Цинізм та антиєвангельський намір цієї акції полягає у тому, що десятиліттями єпископи переконували вірян, що через невизнання інших православних юрисдикцій «розкольники гинуть у гріхах», мовляв – «нешлюбнені», «нехрещені», «невідспівані». І ось тепер, якщо слідувати логіці очільників УПЦ МП, вони оплачують протести, щоб позбавити людей цієї благодаті? Тобто, замість радості за мільйони людей, яким дозволяють самостійний розвиток у колі сестер Всесвітнього православ'я, – деколи неосвічені та слухняні, а деколи проплачені клірики поспішають виконувати забаганки Москви.

Зусиллями правоохоронців та волонтерів пікетники роз'їхалися по домівках, але ця подія є своєрідним свідченням – РПЦ разом із керівництвом УПЦ МП готове виводити протести у фізичний простір. Тобто час підготовки закінчився, вони готові пробувати сили.

Маленький ліричний відступ. Минулого тижня я прочитала лекцію з релігійної журналістики студентам Київського інституту журналістики. Відповідаючи на їхні запитання про власність монастирів (чи не будуть вивозити до Москви церковне начиння, облачення з храмів МП), зокрема, сказала й таке. Я вважаю малоймовірним такий грабіж. Хоча хотіла би, щоб оригінали чудотворних ікон залишилися в Україні. Церковне мистецтво РПЦ зараз – на досить високому рівні й наші предмети їм не потрібні, у них воно краще. І мені деколи шкода, що вже не побуваю у Кремлівських соборах. Чому не побуваю? Бо для того, щоб Росія позбулася Путіна, щоб відбулася денацифікація населення, очищення силових структур, – потрібні десятиліття. А я вже буду надто стара для подорожей.

Але в цій історії мені дуже шкода Російську православну церкву. Шкода, що вона так і не знайшла собі правдивої ідентичності, натомість тісно зрослася з державою. Так тісно, що навіть промови її патріарха Кирила нагадують виступи Путіна. Ну, порівняйте Путіна з його заявкою, що «Україна не держава» в 2008 році, і заяви про те, що українці й росіяни «один народ» патріарха Кирила в 2018-у. РПЦ могла бути для нас впливовою та дуже близькою сестрою, натомість її профіль зараз швидше асоціюється із постаттю князя Андрія Боголюбського, який пограбував Київ та вивіз звідси ікону Богородиці. Він прославлений Російською православною церквою, до речі.

Ще одним сумним, але більше схожим на анекдот фактом став позов неурядової організації, засновник якої пов'язаний із бізнес-інкубатором Януковича, до президента Порошенка за звернення останнього до патріарха Варфоломія з проханням про автокефалію. Очолює громадську організацію- позивачку пан Стародубов. Цікаво, що, даючи коментарі щодо свого позову, Стародубов сказав, що він у цілому не проти Томосу. Але бізнес-соратника друзів Януковича, мовляв, цікавить чистота процедури.

Ну, простежимо за долею судового провадження. Перше засідання призначене на середину листопада.

ПОМІСНІ ЦЕРКВИ: ХТО НЕ ПІДДАВСЯ МОСКВІ

Москва продовжує «працювати» із помісними церквами. Розуміючи, що надання Томосу не уникнути, Кремль у спілці з РПЦ прагне як максимум розпочати великий діалог (Всеправославний собор) про долю автокефалії (типовий варіант зволікання із ухваленням рішення), а програма мінімум – затягнути процес визнання іншими церквами нової церкви, яке має відбутися після проголошення автокефалії.

Предстоятель Польської Православної Церкви Блаженніший Митрополит Савва / https://spzh.news
Предстоятель РПЦ Кирило 
Тож минулого тижня предстоятель РПЦ Кирило звернувся до предстоятелів Православних церков із пропозицією скликати Всеправославний собор для обговорення рішення Вселенської церкви дати автокефалію Українській церкві. Синоди Болгарської та Елладської православних церков відхилили цю пропозицію. Водночас стало відомо, що пропозицію РПЦ підтримали предстоятелі Польської і Сербської православних церков.
Предстоятель Польської Православної Церкви Блаженніший Митрополит Савва / https://spzh.news
Предстоятель Польської Православної Церкви Блаженніший Митрополит Савва / https://spzh.news

Цікаво, що митрополит Польської церкви написав таємного листа до Вселенського патріарха, яким закликав його зібрати Всеправославний собор з приводу розв'язання українського питання. Спостерігачі вважають, що мінлива позиція польського митрополита пояснюється тиском Москви, адже його недавно провідав митрополит Іларіон Алфєєв. Втім, привертає увагу, що сам предстоятель Польської церкви не хотів, щоб про лист знали. Можливо, він розумів, що симпатії православного світу – на боці України, а можливо, йому було соромно, адже він готовий затримати Томос для України, позбавити нас того, що не так давно з тих самих рук вже отримали самі.

митрополита Талліннського і всієї Естонії Стефана
Митрополит Талліннський і всієї Естонії Стефан

Втіхою для українців може бути позиція по Україні митрополита Талліннського і всієї Естонії Стефана. Лист, надрукований на сайті, близькому Вселенській Патріархії, повний мудрості та любові. Митрополит пише, що церковна єдність – це суспільне благо, а зараз вона перебуває під загрозою постійної кризи. Блаженніший Стефан вважає, що насильство та зловживання, через які проходять «православні брати та сестри в Україні, неприпустимі». Він також пише, що патріарх Варфоломій несе виключну відповідальність за ініціативи із забезпечення єдності та універсальності світу в рамках православ'я і що в ці часи сорому, які переживає український православний, Православна Церква не може обійтися без мудрого та авторитетного керівництва Константинопольського патріарха. Блаженніший Стефан згадав і патріарха Кирила: «З поваги до його особи не хочу сперечатися, але не можу ігнорувати оцю жахливу звичку, яка вже стала класикою у Російській церкві – настільки легко переривати спілкування (мається на увазі переривати спільні богослужіння – авт.) з іншими церквами і все задля лобіювання та задоволення своїх забаганок».

ЩЕ ТРОХИ «АВТОКЕФАЛЬНОЇ» ТЕОРІЇ...

На минулому тижні було надруковане чергове дослідження по автокефалії Вселенського Патріархату, переклад якого зроблено Богословською академією Київського патріархату.

Це – дослідження фахівців із канонічного права, в якому вчені Константинопольського Патріархату обґрунтували канонічну приналежність України до Вселенського Патріархату.

Ми писали про ці документи у попередніх оглядах, можемо лише зауважити, що у цьому (не виключено, що завершальному) дослідженні Вселенський Патріархат висловлює подяку видатним дослідникам, грекам та росіянам, «чий бездоганний науковий внесок сприяв відновленню історичної правди про відносини Української Церкви та її Матері-Церкви». Патріарх дякує «фахівцям Навчального інституту Національного банку Греції та відомому історикові, філологу і палеографу п. Агамемнону Целікасу, який надав у розпорядження Вселенському Патріархату, як в оригіналі, так і в транслітерації, давні примірники критичних Патріарших та Синодальних документів, що стосуються відносин Української Церкви з Константинопольським і Московським Патріархатами у сімнадцятому столітті, та ерудованому вченому п. Костянтину Вєтошнікову, який поділився своїми неоціненними знаннями з приводу цієї публікації, що отримав Вселенський Патріархат».

Для нас із вами це ще одна нагода переконатися, як серйозно готувалася Мати-церква до української автокефалії.

Варфоломій
Вселенський патріарх Варфоломій 

Сам же Вселенський патріарх Варфоломій минулого тижня посвяткував 50-річчя академії на острові Крит. Причому святкував із президентом Греції, архієпископом Албанії та Кіпру. Сюди ж завітали представники Польської та Румунської церков. Його Всесвятість, розмовляючи із греками, вчергове розрадив українців. Зауважив, що православ'я не має бути «зруйнованим хутором». Не згадуючи РПЦ, святіший Варфоломій зауважив, що розкол – це просте рішення, «притулок для тих, у кого нема канонічних та церковних аргументів для обґрунтування своїх претензії і поглядів, які, як правило, не обґрунтовані правилами Церкви і далеко не сходяться з релігійним ідеалом, але служать іншим цілям і міркуванням».

- Якщо Вселенський Патріархат буде ухилятися від виконання своїх обов'язків і не братиме участі активно в православному світі, тоді місцеві церкви будуть вести себе, як вівці без пастиря, – пояснив патріарх.

Цікаво, що в кінці тижня його Всесвятість мав отримати нагороду від парламенту Греції за охорону навколишнього середовища. Не знаю чи отримав. Але точно заслужив. Бо його пастирська діяльність точно робить православний світ кращим.

Лана Самохвалова, Київ

Огляди попередніх тижнів:
- Томос для України: зворотний відлік
- Томос: Зворотний відлік
- Томос для України: Зворотний відлік. Наближення

Фото на першій сторінці: EPA-EPA / EPA / Olivier Hoslet 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-